Постанова

від 04.06.2007 по справі 1/131/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/131/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2007 р. 09:50Справа №  1/131/07

м. Миколаїв

     За позовом:  Приватного виробничо-комерційного підприємства “Расім”.

                      /54029,  м. Миколаїв, п-т. Леніна, 120 кв.18/

                    Представник позивача: Баранов Володимир Леонідович

                   54000, м. Миколаїв, вул. Радянська, 12-Б, бізнес-центр “Україна”, офіс 312/

До відповідача: 1. Державна податкова інспекція у

                               Центральному районі м. Миколаєва.

                               /54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/

                             2. Державна податкова адміністрація у

                                Миколаївській області.

                               /54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/

про: визнання противоправним проведення перевірки виробничо-комерційного підприємства “Расім” Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області.

скасування рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.01.2007р. № 0000312350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в повному обсязі.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача: Баранов В.Л., довіреність від 21.02.2007р.  

Від І відповідача: Томашевський О.О., довіреність від 02.02.2007р.

Від ІІ відповідача: Мар'янко Н.І., довіреність від 12.01.2007р.

          Позивач звернувся з позовом  про визнання противоправним проведення перевірки позивача Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області та   скасування рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.01.2007р. № 0000312350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в повному обсязі.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що  стаття 9 не наділяє Державні податкові адміністрації правом здійснення  перевірок щодо дотримання суб'єктами підприємництва вимог при здійсненні операцій з готівковими коштами, наявність ліцензій і патентів.

Перевірка  проведена з  порушенням вимог статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”,  статті 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”,  пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (а.с.34-36, 77-81, 103).

1-й відповідач позов не визнає з тих підстав, що  рішення про застосування штрафних санкцій прийнято на підставі акту перевірки від 19.12.2006 року, яким встановлені порушення пунктів 1, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 1 статті 17 і статті 22 вказаного закону (а.с.42-44).

2-й відповідач проти позову заперечує, посилаючись на пункт 1 статті 8 і статтю 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно яких він має право здійснювати перевірки дотримання суб'єктами підприємництва вимог при здійсненні операцій з готівковими коштами, наявність ліцензій і патентів.  Проведена перевірка не є плановою  документальною перевіркою дотримання позивачем  вимог податкового законодавства, тому вона здійснюється відповідно статей 15-16 Закону України “Про застосування реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі затверджених планів проведення таких перевірок (а.с.47-49).

          Розглянувши надані сторонами докази, заслухавши представників сторін у  судовому засідання, - суд

встановив :

          19.12.2006 року  2-й відповідач здійснив  планову перевірку відповідача щодо дотримання ним  встановленого порядку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового розрахунків у підприємницькій діяльності, про що склав акт № 14000766/23-50 (а.с.74-75).

          На підставі акту перевірки 1-й відповідач направив позивачу рішення від 15.01.2007р. № 0000312350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 411, 50 грн. за порушення Закону України “Про реєстратори розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке позивач просить скасувати  і визнати противоправним проведення перевірки 2-м відповідачем.          Позовні вимоги підлягають задоволенню , виходячи з наступного:

          статтею 19 Конституції України  встановлено, що  органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Перевірка позивача була здійснена співробітниками Державної податкової адміністрації у Миколаївській області.

          Відповідно  приписів пунктів 1,4,5-7,9-10,14  статті 8,  частини першої статті 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  Державна податкова адміністрація в області наділяється, в тому числі, такими повноваженнями:

              виконує   безпосередньо,   а  також  організовує  роботу державних  податкових  адміністрацій   та   державних   податкових інспекцій,  пов'язану  із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових  платежів), контролю за валютними операціями,  контролю за додержанням порядку проведення готівкових   розрахунків   за   товари   (послуги)   у встановленому  законом  порядку,  а  також  контролю  за наявністю свідоцтв  про  державну   реєстрацію   суб'єктів   підприємницької діяльності   та   ліцензій   на  провадження  видів  господарської діяльності,  що  підлягають ліцензуванню  відповідно  до  закону, торгових  патентів, здійсненням контролю  за  додержанням  виконавчими комітетами сільських і селищних рад  порядку  прийняття  і  обліку  податків, інших  платежів  від  платників податків,  своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;  обліком платників податків, інших платежів; виявленням і  веденням  обліку  надходжень  податків,   інших платежів; проведенням  роботи   по   боротьбі   з   незаконним   обігом алкогольних   напоїв   та  тютюнових  виробів,  веденням  реєстрів імпортерів,  експортерів, оптових та роздрібних торговців,  місць зберігання  алкогольних  напоїв  та  тютюнових  виробів,  участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів  державних  програм  у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових  виробів,  організацією  виконання актів   законодавства   у  межах  своїх  повноважень,  здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією,  узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством,  фінансових санкцій до  суб'єктів  підприємницької діяльності  за  порушення  законодавства  про  виробництво  і обіг спирту етилового,  коньячного,  плодового,  алкогольних  напоїв  і тютюнових  виробів,  здійсненням  заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв,  знищенню тютюнових  виробів,  що  були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному  обігу;

          Отже, 2-й відповідач  має право здійснювати перевірку позивача  щодо дотримання ним вимог Закону України “Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.           

У відповідності з нормами статей 15, 16 Закону України „Про застосування    реєстраторів    розрахункових    операцій    у    сфері    торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок(планових та позапланових, в тому числі і щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги),  визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, відповідно до п. 1 ст. 11  якого  органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Статтею 11-1 вказаного Закону передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно зазначеної вище норми закону позаплановими  перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень  податкових   органів,   визначених  законами  України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері торгівлі,  громадського   харчування   та   послуг", "Про державне  регулювання  виробництва  і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів".

Отже, при здійсненні перевірки позивача 2-й відповідач повинен був діяти  відповідно приписів статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”. Зазначена норма закону 2-м відповідачем порушена, наказ на проведення позапланової перевірки позивачу не надавався.

Посилання 2-го відповідача на  Наказ ДПА України "Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні" № 441 від 11.10.2005 року, як на підставу проведення планової перевірки,  є не необґрунтованим, оскільки  він є підзаконним актом і  його норми не можуть   спотворювати смисл  закону.

В пункті 21 акту перевірки від 19.12.2006 року(а.с.74 –зворотна сторона) зазначено про встановлення 2-м відповідачем факту реалізації позивачем 1 пляшки горілки “Хортиця”, 1 пляшки  вина “Гранд Мускат”, 1 пляшки  пива “Янтар”, 2 упаковок чіпсів “Лейс”   загальною вартістю 44 грн.

Як пояснила в судовому засіданні  свідок  Вітюк І.Н. і підтвердили представники 2-го відповідача, кошти за придбаний товар в сумі 44 грн. на вимогу  співробітників податкового органу були повернені в процесі здійснення ними перевірки. Отже, фактично 2-м відповідачем під час перевірки була здійснена контрольна закупівля, що є перевищенням повноважень 2-го відповідача і порушенням вимог пункту 2 статті 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, відповідно якого право на контрольну закупівлю надається оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності.

          В акті  перевірки від 19.12.2006 року  зазначено, що  при здійсненні торгівельної діяльності позивачем допущено порушення  пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме:  не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення  розрахунків сумі готівкових коштів за денним звітом РРО на суму 838, 30  грн. (а.с.74-зворотна сторона).

          Даний висновок акту не відповідає фактичним обставинам:

          відповідно статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце проведення   розрахунків   -   це місце,  де  здійснюються розрахунки із покупцем  за  продані  товари  (надані  послуги)  та зберігаються  отримані  за  реалізовані  товари  (надані  послуги) готівкові кошти.

          В судовому засіданні свідок Вітюк І.М. пояснила, що на вимогу перевіряючих, вона достала грошові кошти, що є її власними, з кишені і грошові кошти, що були на місці проведення розрахунків і перерахувала їх разом. Всі ці кошти були враховані  перевіряючими, як кошти, що знаходились на місці проведення розрахунків. Представники 2-го відповідача не заперечили вказаний факт.  

Доказом права власності Вітюк І.М. на грошові кошти в сумі 800 грн. підтверджено її  заявою і договором займу від 17.12.2006 року і видатковим касовим ордером від 19.12.2006 року (а.с.12-15).

За таких обставин висновок акту перевірки щодо не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення  розрахунків сумі готівкових коштів за денним звітом РРО на суму 838, 30 грн.  не відповідає фактичним обставинам  та є неправомірним.

Факт порушення  п.1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  в частині не проведення операції через РРО на суму 40 грн. позивач не заперечує.

Посилання  2-го відповідача на постанову  Центрального районного суду від 19.02.2007 року як на доказ встановленого факту порушення позивачем вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  є неправомірним, оскільки вказаний судовий акт стосується фізичної особи, а не позивача.

Приймаючи до уваги, що 2-м відповідачем перевірка проведена з перевищенням повноважень, у спосіб, що суперечить чинному законодавству, висновки акту перевірки, на підставі якого 1-м відповідачем прийнято оспорюване рішення про застосування штрафних санкцій, не відповідають фактичним обставинам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності з пунктом 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про мито”  сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити при зверненні з адміністративним позовом, складає 6,80 грн. Фактично по квитанції  №5 від 22.02. 2007 року  сплачено 102 грн. Надмірно сплачений судовий збір, що підлягає поверненню з Державного бюджету України складає 96, 20 грн.

Стаття 87 Кодексу адміністративного судочинства України  не передбачає сплату  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Отже, необхідно повернути позивачу з ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн., сплачених по квитанції №4  від 22.02. 2007 року.

Керуючись  ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним проведення перевірки виробничо-комерційного підприємства “Расім” Державною податковою адміністрацією у Миколаївській області.

Скасувати  рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 15.01.2007р. № 0000312350/0.

Відшкодувати з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь  Приватному виробничо-комерційному підприємству “Расім” /54029,  м. Миколаїв, п-т. Леніна, 120 кв.18, код 20866888/ судовий збір в сумі 6,80 грн. (три гривні 40 коп.).

Повернути Приватному виробничо-комерційному підприємству “Расім” /54029,  м. Миколаїв, п-т. Леніна, 120 кв.18, код 20866888/ з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ надмірно сплачене державне мито у сумі 95, 20 грн. (дев'яносто п'ять  гривень 20 коп.), перераховане квитанцією № 6 від 22.02.2007р.

Повернути з Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” /03057, м. Київ, вул. Трутенко, 2, ЄДРПОУ 30045370/  Приватному виробничо-комерційному підприємству “Расім” /54029,  м. Миколаїв, п-т. Леніна, 120 кв.18, код 20866888/ 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перерахованих квитанцією № 4 від 22.02.2007 року.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.I.Васильєва