Ухвала

від 24.10.2018 по справі 914/1907/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.10.2018 р.                                                            Справа№ 914/1907/18

Суддя Козак І.Б.,

розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Галичина»,

с.Дроговиж Миколаївського р-ну Львівської обл.,

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Галіція», м. Львів,

про: забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Галичина» подано позов до Житлово-будівельного кооперативу «Галіція» про стягнення заборгованості за договором та забезпечення позову, а саме: накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно, рахунки у банках та інших фінансових установах, включаючи рахунок №26004053832088 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 325321 у розмірі 247369,40 грн Житлово-будівельного кооперативу «Галіція».

Ухвалою суду (суддя Рим Т.Я.) повернуто заяву позивача на підставі ч.7 ст.140 ГПК України.

22.10.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Галичина» повторно подано заяву про забезпечення позову, у якій просить: накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно, рахунки у банках та інших фінансових установах, включаючи рахунок №26004053832088 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 325321 у розмірі 247369,40 грн Житлово-будівельного кооперативу «Галіція».

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд зазначає про відсутність підстав для забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, рахунки у банках та інших фінансових установах відповідача у зв'язку з таким.

Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

З огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК,обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, суд зазначає, що аргументи заявника про невжиття відповідачем жодних дій на погашення боргу повністю чи частково, невідповідання на телефонні дзвінки позивача, ігнорування його претензій оцінюються судом критично, адже не підтверджують фактичне вчинення кооперативом дій на утруднення невиконання рішення суду у випадку задоволення позову. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову. Крім того, суд звертає увагу на ч.4 ст. 139 цього ж кодексу, де зазначено, що у випадку зазначення кількох заходів для забезпечення позову, обґрунтовується доцільність вжиття кожного заходу окремо. В даній заяві ТзОВ «БМ Галичина» просить вжити кілька заходів: накладення арешту на усе рухоме та нерухоме майно відповідача; накладення арешту на рахунки у банках та інших фінансових установах, включаючи №26004053832088 в ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 325321 у розмірі 247369,40 грн., проте не обг7рунтовує доцільності кожного такого заходу забезпечення окремо.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч.1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (п.7-8 ст.140 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «БМ Галичина» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її підписання.

Інформацію по справі можна отримати зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя                                                                                 Козак І.Б.