Рішення

від 20.02.2019 по справі 914/1907/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2019 Справа № 914/1907/18

місто Львів

Позивач:товариство з обмеженою відповідальністю "БМ Галичина". Відповідач:житлово-будівельний кооператив "Галіція". Предмет позову: стягнення 247'369,40 грн. Суддя ОСОБА_1 Секретар судового засідання ОСОБА_2 Представники сторін: позивача:ОСОБА_3 - адвокат, відповідача:не з'явився. Процедури.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Галичина" до житлово-будівельного кооперативу "Галіція" про стягнення 247'369,40 грн. Ухвалою суду від 12.10.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. До суду надійшли матеріали, якими позивач виправив виявлені недоліки. Ухвалою від 05.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2018.

Крім того, разом з позовною заявою до суду подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову. Ухвалою від 12.10.2018 цю заяву було повернуто заявнику з огляду на недотримання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Позивачем було повторно подано заяву про забезпечення позову. Однак ухвалою від 24.10.2018 позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.11.2018 була вручена відповідачу 08.11.2019 (а.с. 58), ухвала від 05.12.2018 - 07.12.2018 (а.с. 66), ухвала від 20.12.2018 - 26.12.2018 (а.с. 71).

В судове засідання 09.01.2019 сторони не з'явилися. Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. З урахуванням виконання завдань підготовчого провадження, оскільки суд забезпечив сторонам можливість реалізувати свої права, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.02.2019.

В подальшому відповідач не отримував кореспонденції, а ухвали від 09.01.2019, від 06.02.2019 були повернуті відділенням поштового зв'язку без вручення за закінченням строку зберігання (а.с. 99-102, 107-110 ). Судом вчинялися і інші дії з метою повідомлення відповідача про день та час розгляду справи по суті. Зокрема, судом надсилалися телефонограми на номер телефону, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Проте абонент спочатку відмовився приймати телефонограму, а згодом відмовився приймати телефонний дзвінок.

За таких обставин потрібно констатувати, що судом вчинено всі можливі дії для забезпечення рівності та змагальності сторін при розгляді цієї справи, для належного повідомлення відповідача про час та місце судових засідань.

Аргументи сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу від 12.11.2015 № 88 не здійснив оплати за придбаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 198'240,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 41'166,31 грн. пені, 3'707,71 грн. - 3% річних, 4'255,38 грн. інфляційних втрат.

Заперечення відповідача.

Відповідач не надав заперечень проти позову.

Фактичні обставини справи.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 88 від 12.11.2015 (а.с. 13-15) (надалі - Договір). За умовами цього договору (пункт 1.1) продавець (позивач у справі) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити цемент та інші будівельні матеріали у кількості, асортименті, терміни і за ціною відповідно до умов цього договору та додатково погоджених специфікацій, що є невід'ємними частинами цього договору. Додатком до Договору сторони узгодили асортимент, кількість та ціни на товар (а.с. 16).

На виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 198'240,00 грн. , про що свідчать долучені до матеріалів справи такі видаткові накладні:

1) №0812/17 від 08.12.2015 на суму 31'725,00 грн. (а.с. 17);

2) №1012/112 від 10.12.2015 на суму 35'955,00 грн. (а.с. 17);

3) №1311/118 від 14.01.2016 на суму 31'725,00 грн. (а.с. 18);

4) №0502/118 від 05.02.2016 на суму 18'000,00 грн. (а.с. 19);

5) №0502/116 від 05.02.2016 на суму 35'955,00 грн. (а.с. 19);

6) №1003/118 від 10.03.2016 на суму 44'880,00 грн. (а.с. 20).

В матеріалах справи немає доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №б/н від 31.08.2018 (а.с. 21) з вимогою оплатити суму боргу та нараховані санкції. Про факт надіслання претензії свідчить долучена до матеріалів справи копія опису вкладення у цінний лист (а.с. 22). Зазначена претензія відповідачем була залишена без реагування.

Оцінка суду.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Відповідно до пункту 4.2 Договору оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попередньої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати товару до 15 календарних днів з моменту відвантаження.

Суду не представлено доказів того, що позивач погодив відтермінування платежів за отриманий товар на строк до 15 календарних днів, а тому до застосування підлягає норма про попередню оплату товару. З урахуванням наведених обставин, оскільки позивачем поставлено товар, а відповідачем його прийнято, в матеріалах справи відсутні відомості про погашення відповідачем зазначеного боргу, суд робить висновок про обґрунтованість вимог про стягнення 198'240,00 грн. основного боргу.

Стосовно нарахування пені.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір такої пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до пункту 5.2 Договору у випадку порушення покупцем термінів оплати … він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день протермінування.

Проте позивачем проведено нарахування пені за період з 25.12.2017 по 01.10.2018 (за накладними №0812/17 від 08.12.2015, №1012/112 від 10.12.2015), з 29.01.2018 по 01.10.2018 (за накладною №1311/118 від 14.01.2016), з 20.02.2018 по 01.10.2018 (за накладними №0502/116 від 05.02.2016, №0502/118 від 05.02.2016), з 26.03.2018 по 01.10.2018 (за накладною №1003/118 від 10.03.2016).

У той же час позивачем не враховано норми частини 6 статті 232 Господарського кодексу України: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. За таких обставин нарахування штрафних санкцій за порушення відповідачем зобов'язань мало припинитися до періодів, які зазначив у своєму розрахунку позивач. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої в заявлені періоди.

Стосовно нарахувань за статтею 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 31725 25.12.2017 - 01.10.2018 281 3 % 732.72 35955 25.12.2017 - 01.10.2018 281 3 % 830.41 31725 29.01.2018 - 01.10.2018 246 3 % 641.45 18000 20.02.2018 - 01.10.2018 224 3 % 331.40 35955 20.02.2018 - 01.10.2018 224 3 % 661.97 31725 26.03.2018 - 01.10.2018 190 3 % 495.43 Таким чином, в межах заявлених позивачем строків, до стягнення підлягає 3'693,38 грн. - 3% річних . Що стосується нарахування позивачем інфляційних втрат, то з їх розміром суд погоджується, а тому до стягнення підлягає 4'255,38 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 3'092,85 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 13, 73, 74, 81, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Галіція" (адреса: проспект Чорновола, будинок 63, місто Львів, Львівська область, 79058; ідентифікаційний код 39831580) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Галичина" (адреса: вулиця Гребля, будинок 35, село Дроговиж, Миколаївський район, Львівська область, 81632; ідентифікаційний код 37983754 ) 198'240 (сто дев'яносто вісім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 4'255 (чотири тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 3'693 (три тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 38 коп. - три проценти річних, 3'092 (три тисячі дев'яносто дві) грн. 85 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Львівської області.

Повний текст рішення складено 22.02.2019.

Суддя Рим Т.Я.