Ухвала

від 24.10.2018 по справі 923/901/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

про відмову у видачі судового наказу

          24 жовтня 2018 року                                                             Справа № 923/901/18

Суддя Господарського суду Херсонської області Остапенко Т.А., розглянувши матеріали

          за заявою: Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль», місцезнаходження: 73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 00131771

          до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медицынский научно-исследовательский центр», місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Видригана, 76, ідентифікаційний код юридичної особи: 23130998

          про видачу судового наказу про стягнення 33594,75 грн.

встановив:

19.10.2018 року до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медицынский научно-исследовательский центр» заборгованості за спожиту теплову енергію і гаряче водопостачання за договором № 2/г-т про постачання теплової енергії від 01.11.2003 року за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року, у розмірі 33594,75 грн., з яких: 30359,55 грн. – основний борг, 337,64 грн. – інфляційні втрати, 486,66 грн. – 3 % річних, 2410,90 грн. – пеня.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( ч. 1 ст. 148 ГПК України).

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, за яким праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.                    

Відповідно до 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею, за визначенням ч. 3 ст. 549 ЦК україни, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня за своєю правовою природою хоча й має грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням та являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов'язання сплачує у разі невиконання/неналежного виконання зобов'язань.

Відтак, заявлена Акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль» вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медицынский научно-исследовательський центр» пені у розмірі 2410,90 грн. не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 152 ГПК України, визначено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Таким чином, оскільки стягнення пені є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість розгляду стягнення лише неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст. 148, п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 152, 234 ГПК України, суд

постановив:

1.Відмовити Акціонерному товариству «Херсонська теплоелектроцентраль» у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медицынский научно-исследовательский центр» 2410,90 грн. – пені за договором № 2/г-т про постачання теплової енергії від 01.11.2003 року.

2. Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів у порядку ст. 257 ГПК України

Відповідно до пп. 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

          Ухвалу складено та підписано 24.10.2018 року

          Суддя                                                                                          Т.А. Остапенко