Постанова

від 17.10.2018 по справі 910/16391/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/16391/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 (суддя Пукшин Л.Г.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 (головуючий суддя: Куксов В.В., судді: Гончаров С.А., Чорна Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУКО"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс", 2. Приватного підприємства "Глобус Інвест", 3. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про визнання правочину недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP.

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс", 2. Приватного підприємства "Глобус Інвест", 3. Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання правочину недійсним та зобов'язання вчинити певні дії,

За участю представників:

позивача - Фесик К.О. -адвокат ,

відповідача 1 - Кондибенко О.В. -адвокат,

відповідача 2 - не з'явився,

відповідача 3 - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АУКО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс", Приватного підприємства "Глобус Інвест" та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання правочину недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує наявністю підстав для визнання недійсним правочину щодо передачі відповідачем-1 земельної ділянки, розташованої на перетині вул. Дорогожицька та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0806 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002, до статутного капіталу відповідача-2, а також застосування наслідків такої недійсності. Також позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення відповідача-2 про включення відповідача-1 до складу засновників (власників), визнання недійсним статуту відповідача 2 в частині формування внеску до статутного капіталу, визнання недійсним свідоцтва про право власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності відповідача-2 та зобов'язання відповідача 3 зареєструвати право власності позивача на таку земельну ділянку.

06.11.2017 р. до канцелярії суду надійшла позовна заява Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP. як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2017 р. позовну заяву Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP. як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АУКО" відмовлено повністю. Позовні вимоги Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP. задоволено частково. Визнано недійсним правочин щодо передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" земельної ділянки, розташованої на перетині вул. Дорогожицька та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0806 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002, до статутного капіталу Приватного підприємства "ГЛОБУС ІНВЕСТ" та застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення земельної ділянки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс". Визнано недійсним рішення Приватного підприємства "Глобус Інвест" про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" до складу засновників (власників) Приватного підприємства "Глобус Інвест" та внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" до статутного капіталу Приватного підприємства " Глобус Інвест " земельної ділянки, розташованої на перетині вул. Дорогожицької та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0806 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002. Визнано недійсним Статут Приватного підприємства "Глобус Інвест" в частині формування внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Глобус Інвест " у вигляді земельної ділянки, розташованої на перетині вул. Дорогожицької та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0806 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002. Визнано недійсним свідоцтво про право власності Приватного підприємства "Глобус Інвест", серія та номер: 46780083, видане 02.11.2015 р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" судовий збір у розмірі 7 925 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Глобус Інвест" на користь Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP. судовий збір у розмірі 7 925 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що відчуження спірної земельної ділянки відповідачем-1 на користь ПП "Глобус Інвест" відбулося шляхом внесення її до Статутного капіталу такої юридичної особи. Від імені ПП "Глобус Інвест" акт приймання передачі від 23.10.2015 р. був підписаний його директором ОСОБА_6, а від імені ТОВ "Глобус Плюс" - представником за довіреністю ОСОБА_5 При цьому встановлено, що довіреність №11/10 від 21.10.2015 на ім'я ОСОБА_5 була видана директором ТОВ "Глобус Плюс" ОСОБА_6 Вказаною довіреністю було надано представнику право управляти і розпоряджатися всім майном ТОВ "Глобус Плюс" на території України, з чого воно б не складалося і де б воно не знаходилося. Станом на момент підписання вказаного акту приймання-передачі від 23.10.2015 р., єдиним учасником та кінцевим бенефіціарієм ПП "Глобус Інвест" був також ОСОБА_6 Таким чином, відчуження спірної земельної ділянки відбулося представником ТОВ "Глобус Плюс" за довіреністю, виданою ОСОБА_6, на користь підприємства, власником, кінцевим бенефіціарієм та директором якого виступав сам ОСОБА_6 В даному випадку, ОСОБА_6, діючи від імені ТОВ Глобус Плюс , видав довіреність на представника, якою надав право розпоряджатися всім майном такого товариства, та здійснив відчуження спірної земельної ділянки на користь свого ж підприємства, в якому виступав власником та кінцевим бенефіціарієм, що свідчить про недобросовісність його дій, які мали наслідком позбавлення ТОВ "Глобус Плюс" права власності на таку земельну ділянку. Згідно рішення власника ПП "Глобус Інвест" №2 від 23.10.2015 р., ОСОБА_6, як власник вказаного підприємства, прийняв рішення про продаж на користь ТОВ "Глобус Плюс" належних на праві власності корпоративних прав ПП "Глобус Інвест" за ціною 100 грн., тобто, відчуження земельної ділянки ТОВ "Глобус Плюс" шляхом передання її до статутного капіталу ПП "Глобус Інвест" відбулося за ціною в 100,00 грн. (вартість корпоративних прав ОСОБА_6), в той час як вартість спірної земельної ділянки таким рішенням визначена у розмірі 630 000 грн. Вказані обставини безумовно свідчать про те, що директор ТОВ "Глобус Плюс" ОСОБА_6 в момент укладення спірного правочину з відчуження на користь ПП "Глобус Інвест" земельної ділянки, розташованої на перетині вул. Дорогожицька та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0806 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002, діяв у власних інтересах та всупереч інтересам ТОВ "Глобус Плюс", що призвело до позбавлення такого товариства права власності на земельну ділянку. Оскільки правочин відчуження спірної земельної ділянки був укладений всупереч ч. 3 ст. 92, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, вказаний договір є недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. Щодо наявності порушеного права позивача та Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP., яка звернулася до суду з самостійними вимогами на предмет спору, суди вказали, що укладення спірного правочину не могло порушувати права та законні інтереси ТОВ "АУКО" як особи, яка стала учасником ТОВ "Глобус Плюс" більше ніж через рік з моменту його укладення, тому у позові ТОВ"АУКО" було відмовлено. В той же час, станом на момент відчуження земельної ділянки на користь ПП "Глобус Інвест" шляхом внесення її до статутного капіталу, учасником ТОВ "Глобус Плюс" була компанія CHESSINGTON HOLDING CORP., якій належало 50% статутного капіталу такого Товариства. В даному випадку суди дійшли висновку, що вчинення спірного правочину з відчуження земельної ділянки, яка належала ТОВ "Глобус Плюс" на праві власності, порушує корпоративні права Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP., як учасника такого товариства на одержання вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Корпорації (п. 5.11 Статуту ТОВ "Глобус Плюс" в редакції, чинній на момент укладення правочину). За таких обставин, позовні вимоги Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP. про визнання недійсним спірного правочину щодо передачі відповідачем-1 земельної ділянки до статутного капіталу відповідача-2, визнання недійсним рішення ПП "Глобус Інвест" про включення ТОВ "Глобус Плюс" до складу засновників (власників) ПП "Глобус Інвест" та внесення до його статутного капіталу спірної земельної ділянки, а також визнання Статуту ПП "Глобус Інвест" в частині формування внеску до статутного капіталу у вигляді земельної ділянки, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку з встановленням підстав для визнання недійсним спірного правочину відчуження земельної ділянки на користь ПП "Глобус Інвест" шляхом внесення її до статутного капіталу, є правомірним вимоги про зобов'язання відповідача 2 повернути таку земельну ділянку на користь ТОВ "Глобус Плюс", а також визнання недійсним свідоцтва про право власності ПП "Глобус Інвест" серія та номер 46780083, виданого 02.11.2015 р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку та зобов'язання відповідача-3 зареєструвати право власності ТОВ "Глобус Плюс" суд дійшов висновку, що такі позовні вимоги є передчасними, оскільки відповідно до статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та пов'язані із діями самої заінтересованої особи.

10.07.2018 (згідно з реєстраційним штампом КАГС) Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 у справі № 910/16391/17 до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2018 року у справі № 910/16391/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку підстави причин пропуску строку визнані неповажними; надано скаржнику строк для усунення недоліків до 10.08.2018.

09.08.2018 (згідно реєстраційним штампом КГС) скаржник направив до суду клопотання про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 30.07.2018.

Одночасно скаржником була подана заява про поновлення строку на касаційне оскарження.

06.09.2018 суд постановив ухвалу, якою заяву відповідача 1 про поновлення строку для подання касаційної скарги задоволено, поновлено строк для подання касаційної скарги, касаційна скарга прийнята до провадження та її розгляд призначено на 04.10.2018, а також повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги.

04.10.2018 у судовому засіданні оголошено перерву на 17.10.2018, про що ухвалою від 04.10.2018 повідомлено учасників справи, які не прибули.

Скаржник (відповідач 1) мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди попередніх судових інстанцій при прийнятті рішень порушили норми як матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що суди проігнорували наданий протокол позачергових зборів учасників товариства, який підтверджує факт, що у директора ОСОБА_6 були всі необхідні повноваження для укладення відповідних правочинів.

Вважає, що права третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору не були порушені, оскільки в матеріалах справи є заява останньої про продаж (відступлення) частки, з тексту якої вбачається, що Компанія CHESSINGTON HOLDING CORP. своїм підписом під заявою відмовилася від компенсації частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі ТОВ "Глобус Плюс". Крім того матеріальних та майнових претензій до ТОВ "Глобус Плюс" та ТОВ "АУКО" вона також не має.

З огляду на викладене, відповідач 1 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позову як позивачу, так і третій особі із самостійними вимогами.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу відповідно до якого просить суд відхилити касаційну скаргу, судові рішення залишити без змін.

В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 1 просив суд задовольнити касаційну скаргу, рішення попередніх судових інстанцій скасувати, у задоволенні позову як позивача, так і третьої особи із самостійними вимогами відмовити. Представник позивача просив суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників позивача та відповідача 1, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Як було встановлено судами, Компанія CHESSINGTON HOLDING CORP. була учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" із часткою в статутному капіталі у розмірі 470 000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс".

На підставі договору відступлення (купівлі-продажу) частки у статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" від 23.01.2017, Компанія CHESSINGTON HOLDING CORP. продала та передала належну їй на праві власності частку в статутному капіталі ТОВ "Глобус Плюс" на користь ТОВ "АУКО".

У зв'язку з укладенням вказаного договору, загальними зборами учасників ТОВ "Глобус Плюс" було затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Глобус Плюс" (протокол №28 від 22.02.2017) та здійснено державну реєстрацію відповідних змін.

Як стало відомо позивачу, ТОВ "Глобус Плюс" належала на праві власності земельна ділянка, розташована на перетині вул. Дорогожицька та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0806 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002. Вказане право посвідчувалося державним актом на право власності на земельну ділянку серія КВ№124096, виданим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.04.2004.

23.10.2015 між ПП "Глобус Інвест" (сторона-1) та ТОВ "Глобус Плюс" (сторона-2) був підписаний акт приймання-передачі, за яким сторона-2 передала, а сторона-1 прийняла внесок сторони-2 до Статутного фонду сторони-1 у вигляді земельної ділянки площею 0,0806 га, що знаходиться на перетині вул. Дорогожицька та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002, та належить ТОВ "Глобус Плюс" на праві власності.

Також рішенням власника ПП "Глобус Інвест" про включення ТОВ "Глобус Плюс" до складу засновників (власників) ПП "Глобус Інвест" та внесення до його статутного капіталу спірної земельної ділянки була затверджена нова редакції Статуту ПП "Глобус Інвест".

30.10.2015 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавською С.В. до Державного реєстру було внесено запис про державну реєстрацію права власності на таку земельну ділянку за ПП "Глобус Інвест".

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначав про наявність підстав для визнання недійсним правочину щодо передачі відповідачем-1 земельної ділянки до статутного капіталу відповідача-2. Як на підставу для недійсності спірного правочину з відчуження земельної ділянки вказує на те, що під час його укладення у керівника ТОВ "Глобус Плюс" не було достатнього обсягу повноважень, а сам правочин був вчинений всупереч інтересам ТОВ "Глобус Плюс" з порушенням положень ст. 238 Цивільного кодексу України.

При цьому, до суду звернулася Компанія CHESSINGTON HOLDING CORP. з самостійним позовом стосовно визнання недійсним правочину щодо передачі відповідачем-1 земельної ділянки, розташованої на перетині вул. Дорогожицька та вул. Мельникова у Шевченківському районі м. Києва, площею 0,0806 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:91:083:0002, до статутного капіталу відповідача-2, а також застосування наслідків такої недійсності, а також зобов'язання вчинити певні дії. Зазначає, що саме корпоративні права Компанії (третьої особи) були порушені правочином щодо відчуження земельної ділянки .

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "АУКО" суд першої інстанції вказав про те, що укладення спірного правочину не могло порушувати права та законні інтереси ТОВ "АУКО" як особи, яка стала учасником ТОВ "Глобус Плюс" більше ніж через рік з моменту його укладення. При цьому місцевий суд , з яким також погодився й апеляційний, задовольняючи частково позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами виходив з того, що станом на момент відчуження земельної ділянки на користь ПП "Глобус Інвест" шляхом внесення її до статутного капіталу, учасником ТОВ "Глобус Плюс" була компанія CHESSINGTON HOLDING CORP., якій належало 50% статутного капіталу такого Товариства. Суди дійшли висновку, що вчинення спірного правочину з відчуження земельної ділянки, яка належала ТОВ "Глобус Плюс" на праві власності, порушує корпоративні права Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP., як учасника такого товариства на одержання вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Корпорації (п. 5.11 Статуту ТОВ "Глобус Плюс" в редакції, чинній на момент укладення правочину). За таких обставин, позовні вимоги Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP. про визнання недійсним спірного правочину щодо передачі відповідачем-1 земельної ділянки до статутного капіталу відповідача-2, визнання недійсним рішення ПП "Глобус Інвест" про включення ТОВ "Глобус Плюс" до складу засновників (власників) ПП "Глобус Інвест" та внесення до його статутного капіталу спірної земельної ділянки, а також визнання Статуту ПП "Глобус Інвест" в частині формування внеску до статутного капіталу у вигляді земельної ділянки, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. У зв'язку з встановленням підстав для визнання недійсним спірного правочину відчуження земельної ділянки на користь ПП "Глобус Інвест" шляхом внесення її до статутного капіталу, є правомірним вимоги про зобов'язання відповідача 2 повернути таку земельну ділянку на користь ТОВ "Глобус Плюс", а також визнання недійсним свідоцтва про право власності ПП "Глобус Інвест" серія та номер 46780083, виданого 02.11.2015 р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку та зобов'язання відповідача-3 зареєструвати право власності ТОВ "Глобус Плюс" суд дійшов висновку, що такі позовні вимоги є передчасними, оскільки відповідно до статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав, та пов'язані із діями самої заінтересованої особи.

Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного суду відмічає наступне .

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.12 Цивільного кодексу України (далі ЦК):

"1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

5. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права , вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом ."

Згідно з ч.ч.1,2,3,6 ст.13 ЦК:

"1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства .

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом."

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.237 ЦК:

"1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони , яку вона представляє.

3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства."

Згідно з ч.ч.1,3 ст.92 ЦК:

"1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи , які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені , зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження."

Відповідно до ч.3 ст.238 ЦК:

"Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє , у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є , за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом."

В постанові Верховного Суду України від 23.09.2014 року по справі № 3-110гс14 був зроблений наступний правовий висновок:

"Судами встановлено, що між ФОП ОСОБА_8 і ТОВ Агроремтехніка укладено договір оренди нежитлового приміщення від 1 березня 2012 року № 01/03-12, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 374,7 кв. м, за адресою: м. Біла Церква, пров. Будівельників, 1.

Як вбачається зі спірного договору, від імені ТОВ Агроремтехніка він підписаний ОСОБА_8, яка на час укладання зазначеного договору була директором підприємства.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Суд касаційної інстанції не звернув уваги на той факт, що спірний договір оренди нежитлового приміщення від 1 березня 2012 року № 01/03-12 всупереч вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України, було укладено від імені орендодавця та орендаря однією і тією ж особою, тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи.

Таким чином, висновок Вищого господарського суду України про відсутність підстав для застосування положень ст.ст. 203, 215 ЦК України та визнання договору недійсним, суперечить вимогам чинного законодавства і не відповідає фактичним обставинам справи."

Колегія суддів касаційного суду по даній справі, що переглядається, повністю погоджується з даним правовим висновком та не вбачає підстав для відступу від нього.

Суди першої та апеляційної інстанції на підставі власної оцінки доказів встановили таке.

Відчуження спірної земельної ділянки відповідачем-1 на користь відповідача-2 відбулося шляхом внесення її до Статутного капіталу відповідача-2.

Від імені ПП "Глобус Інвест" акт приймання передачі від 23.10.2015 був підписаний його директором ОСОБА_6 , а від імені ТОВ "Глобус Плюс" - представником за довіреністю ОСОБА_5

При цьому суди попередніх інстанцій обґрунтовано взяли до уваги те, що довіреність №11/10 від 21.10.2015 на ім'я ОСОБА_5 була видана директором ТОВ "Глобус Плюс" ОСОБА_6 Вказаною довіреністю було надано представнику право управляти і розпоряджатися всім майном ТОВ "Глобус Плюс" на території України, з чого воно б не складалося і де б воно не знаходилося.

Більш того, станом на момент підписання вказаного акту приймання-передачі від 23.10.2015, єдиним учасником та кінцевим бенефіціарієм ПП "Глобус Інвест" був також ОСОБА_6

Таким чином, відчуження спірної земельної ділянки відбулося представником ТОВ "Глобус Плюс" за довіреністю, виданою ОСОБА_6, на користь підприємства, власником, кінцевим бенефіціарієм та директором якого виступав сам ОСОБА_6

Закон не установлює виключного переліку обставин, які свідчать про недобросовісність чи нерозумність дій третьої особи у відносинах із юридичною особою. Тому з огляду на загальні засади здійснення цивільних прав (ст. 12 ЦК України ) висновок про добросовісність поведінки третьої особи залежить від того, чи відповідало укладення договору її внутрішній волі, чи бажала третя особа реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, і чи настали такі наслідки насправді. Таким чином, підлягає оцінці не лише поведінка третьої особи до та в момент укладення оспорюваного договору, але й після його укладення, зокрема чи виконала третя особа свої обов'язки за договором, у який спосіб, як у подальшому третя особа розпорядилася одержаним за оспорюваним договором, чи не було залучення третьої особи до участі в укладенні договору формальною дією, спрямованою на подальше відчуження предмета договору з метою протиправного позбавлення юридичної особи права власності на майно.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку ОСОБА_6, діючи від імені ТОВ "Глобус Плюс", видав довіреність на представника, якою надав право розпоряджатися всім майном такого товариства, та здійснив відчуження спірної земельної ділянки на користь свого ж підприємства, в якому виступав власником та кінцевим бенефіціарієм, що свідчить про недобросовісність його дій, які мали наслідком позбавлення ТОВ "Глобус Плюс" права власності на таку земельну ділянку .

На підставі наведеного, колегія суддів касаційного суду доходить таких висновків.

На момент підписання спірного акта приймання передачі від 23.10.2015 директором як ПП "Глобус Інвест", так і ТОВ "Глобус Плюс", була одна і та сама особа - ОСОБА_6

Від імені ПП "Глобус Інвест" акт приймання передачі від 23.10.2015 був підписаний його директором ОСОБА_6 , а від імені ТОВ "Глобус Плюс" - представником за довіреністю ОСОБА_5

Довіреність №11/10 від 21.10.2015 , тобто датована за 2 дні до підписання спірного акту, була видана на ім'я ОСОБА_5 саме директором ТОВ "Глобус Плюс" ОСОБА_6 , що фактично обґрунтовано було визнано судами попередніх інстанцій спробою директора вказаного товариства ОСОБА_6 завуалювати свою участь та дії при укладенні спірного правочину від імені ТОВ "Глобус плюс" шляхом формального введення представника за довіреністю.

В свою чергу, наведена ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України прямо забороняє представнику вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, не тільки у своїх власних інтересах, а також і в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є .

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.215 ЦК:

"1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)."

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК:

"Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам."

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Таким чином місцевий суд прийшов до вірного висновку, що у зв'язку з встановленням підстав для визнання недійсним спірного правочину відчуження земельної ділянки на користь ПП "Глобус Інвест" шляхом внесення її до статутного капіталу, є правомірним вимоги про зобов'язання відповідача 2 повернути таку земельну ділянку на користь ТОВ "Глобус Плюс", а також визнання недійсним свідоцтва про право власності ПП "Глобус Інвест" серія та номер 46780083, виданого 02.11.2015 Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Щодо наявності порушеного права Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP., яка звернулася до суду з самостійними вимогами на предмет спору, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано вказали наступне.

Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. Тобто, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судами встановлено, що станом на момент відчуження земельної ділянки на користь ПП "Глобус Інвест" шляхом внесення її до статутного капіталу, учасником ТОВ "Глобус Плюс" була компанія CHESSINGTON HOLDING CORP., якій належало 50% статутного капіталу такого Товариства.

У відповідності зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Право на вільне розпорядження належними учаснику корпоративними правами є невід'ємним. Корпоративні правовідносини існують безстроково і припиняються внаслідок настання обставин, передбачених законом.

Судами було встановлено, що вчинення спірного правочину з відчуження земельної ділянки, яка належала ТОВ "Глобус Плюс" на праві власності, порушує корпоративні права Компанії CHESSINGTON HOLDING CORP. як учасника такого товариства на одержання вартості частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі Корпорації (п. 5.11 Статуту ТОВ "Глобус Плюс" в редакції, чинній на момент укладення правочину).

За вказаних обставин, судами правомірно задоволено частково позовні вимоги третьої особи із самостійними вимогами про визнання недійсним спірного правочину щодо передачі відповідачем-1 земельної ділянки до статутного капіталу відповідача-2, визнання недійсним рішення ПП "Глобус Інвест" про включення ТОВ "Глобус Плюс" до складу засновників (власників) ПП "Глобус Інвест" та внесення до його статутного капіталу спірної земельної ділянки, а також визнання Статуту ПП "Глобус Інвест" в частині формування внеску до статутного капіталу у вигляді земельної ділянки.

Посилання відповідача 1 на те, що при здійсненні Компанією CHESSINGTON HOLDING CORP. відступлення частки в статутному капіталі ТОВ "Глобус Плюс" було нотаріально посвідчено заяву про продаж частки від 22.02.2017, в тексті якої зазначається, що Компанія CHESSINGTON HOLDING CORP. матеріальних, майнових та інших претензій до ТОВ "Глобус Плюс" та ТОВ "АУКО" не має, що фактично свідчить, що компанія відмовилася від компенсації частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі ТОВ "Глобус Плюс", колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованим, оскільки:

- дана заява була складена 22.02.2017, в той час як спірний правочин був вчинений 23.10.2015;

- судами не встановлено, що Компанія мала інформацію про здійснення оспорюваного правочину щодо відчуження земельної ділянки та порушення її корпоративних прав на момент складення вказаної заяви;

- судами встановлено, дана Компанія відступила ТОВ АУКО свою частку у статутному фонді ТОВ Глобус Плюс на підставі договору відступлення (купівлі-продажу), що виключало можливість компенсації їй частини майна, пропорційної її частці у статутному капіталі ТОВ "Глобус Плюс".

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій про доведеність фактів, наведених позивачем та третьою особою, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановлення по новому фактичних обставин справи.

Разом з тим, перевірка і переоцінка доказів та встановлення по новому фактичних обставин справи, наявності певних фактів чи їх відсутності в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

" Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу відповідача 1 без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає в силі раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на відповідача 1 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 у справі №910/16391/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський