Рішення

від 19.10.2018 по справі 638/16262/17

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/16262/17

Провадження № 2/638/197/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Романовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс Про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс про стягнення сум.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона працювала на посаді інженера відділу Адміністрації Харківської філії ТОВ Укргазтехкомплекс (12А) та згодом - на посаді інженера у відділу Зовнішньо-економічних зв'язків ТОВ Укргазтехкомплекс (04А) з 03 вересня 2007 року по 12 лютого 2016 року включно. Після звільнення позивачці не було виплачена заробітна плату. В зв'язку з чим позивачка звернулась до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс ( код ЄДРПОУ 31202656) на її користь грошові кошти в розмірі 81236,20 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті тридцять шість грн..) 20 коп., яка складається з :

1 642,60 грн (одна тисяча шістсот сорок дві гривні 60 копійок) - нарахована до виплати за лютий місяць 2016 року, але не виплачена своєчасно та в повному обсязі станом на 19.10.2018 року, заробітна плата та суми компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (сума розміром, що не оспорюється сторонами);

8018,03 грн (вісім тисяч вісімнадцять грн) 03 коп. - загальна сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, що складається з:

суми компенсації на виплачений дохід за період з серпня 2013 року по січень 2016 року розміром 7 456,26 грн (що уточнено розрахована станом на 05.04.2018 року) та суми компенсації на не виплачений дохід за останній відпрацьований місяць лютий 2016 року розміром 561,77 грн (що уточнено розрахована станом на 19.10.2018 року - на дату прийняття рішення суду);

середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати після звільнення до дати фактичного проведення повного розрахунку включно (виходячи із наступних розрахункових даних: середньоденний заробіток - 106,67 грн. загальний час затримки повного розрахунку із 13.02.2016 року до 19.10.2018 року включно - 671 робочих днів), що становить на дату прийняття рішення у справі 19.10.2018 року в умовах не здійснення проведення повного розрахунку - 71575,57 грн (сімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять грн) 57 коп.

Позивач ОСОБА_1, в судове засідання не з'явилась, довіреністю НМТ 767915 уповноважила ОСОБА_2, представляти її інтереси.

Представник позивача ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутністю, позовні вимоги з урахуванням їх уточнень підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину не явки суду не повідомив. Надав до суду відзив на позовну заяву, яким частково визнав позовні вимоги в частині суми сплати невиплаченої заробітної плати в розмірі 3445,80 гривен, в іншій частині просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач пропустила строки звернення до суду з відповідними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працювала на посаді інженера відділу Адміністрації Харківської філії ТОВ Укргазтехкомплекс (12А) та згодом - на посаді інженера у відділу Зовнішньо-економічних зв'язків ТОВ Укргазтехкомплекс (04А) з 03 вересня 2007 року по 12 лютого 2016 року включно. (а.с. 25).за даними бухгалтерського обліку ТОВ Укргазтехкомплекс заборгованість із заробітної плати ОСОБА_3, станом на 15.02.2018 року становила 3445,80 грн. (а.с. 98), яка в подальшому за рахунок перерахування грошевих коштів на користь позивача ,була зменшена з 3445, 80 до 1642,60 грн., про що позивачем зазначено в уточнених позовних вимогам та підтверджено банківської випискою ( а.с. 140-142).

Відповідачем не заперечується факт того, що заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивачці виплачена не була.

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1, посилається на те, що стягненню на її користь з відповідача підлягає як нарахована та не виплачена заробітна плата, так і сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням стоків її виплати, а також середній заробіток на весь час затримки повного розрахунку до дати фактичного проведення повного розрахунку.

Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату. А саме визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення цього періоду, за який здійснюється виплата.

Ця ж норма пролонгована змістом частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці .

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства , установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають біти виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, які належать працівнику при звільненні, проводиться в день звільнення, при цьому про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в визначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Здійснення розрахунку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Відповідно до абз. 3 п. 2Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пунктом 5 розділу IV порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньої ( годинної) заробітної плати.

Згідно п. 8 розділу IV порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середнього динна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Зважаючи на зазначене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати на число робочих днів в період затримки.

Тому, вимоги позивача про стягнення з ТОВ Укргазтехкомплекс на її користь підлягає стягненню нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 1642, 60 грн., а також середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку.

Крім того, суд зазначає, що невиконання роботодавцем вимог ст. 116 КЗпП України є триваючим правопорушенням, тому звільнений працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог за ст. 117 цього ж Кодексу моментом припинення правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, у тому числі за рішенням суду.

Верховний Суд України в п. 20 постанови Пленуму Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року № 13 роз'яснив, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівником не були виплачені йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Такі ж правові позиції наведені в постановах Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі № 6-39 цс 11 та від 21 листопада 2011 року у справі № 6-60 цс 11.

Позивачем ОСОБА_1, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 12 лютого 2016 року до дати фактичного проведення повного розрахунку. З урахуванням уточнених позовних вимог станом на 19.10.2018 позивачкою розрахована сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 71575,57 грн. Разом з тим моментом припинення правопорушення із невиплати заробітної плати у спірних правовідносинах є день фактичного розрахунку, тобто день винесення рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме 19.10.2018.

Таким чином суд вбачає підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні з ТОВ Укргазтехкомплекс на користь ОСОБА_1 у розмірі 71 575,57 грн.

ТОВ Укргазтехкомплекс не наданого жодного документу, який би спростував розрахунок середньої заробітної плати у вказаному розмірі, наданий позивачкою.

Щодо вимог позивача про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, суд зазначає наступне.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 76 , ч. 1, 2 ст. 77, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1,3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідач ТОВ Укргазтехкомплекс не заперечує того, що ним не здійснена виплата позивачці всіх сум, що належали їй при звільненні в день звільнення 12.02.2016, а за час роботи зарплата виплачувалась із затримками, що такоє підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 101-125).

Матеріали справи містять відомості по нарахованій та виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 (а.с. 98,99). З вказаних відомостей вбачається, що позивачці нараховано та невиплачена заробітна плата станом на 15.02.2018 у розмірі 3 445,80 грн., яка 10.11.2017 частково була виплачена відповідачем на користь позивача, що не заперечується самою позивачкою (а.с. 140). Залишок нарахованої але не виплаченої заробітної плати на день прийняття рішення складає 1642,60 грн., за період лютий 2016 року.

Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов'язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , покладено на підприємство, яке зобов'язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013у щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексів законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці передбачено, що до структури заробітної плати входять компенсаторні виплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат , підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом (.1 січня 2001 року).

Аналогічні норми закріпленні в статті 34 Закону України Про оплату праці , якими передбачено , що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Приймаючи до уваги вказані положення та факт не виплати заробітної плати позивачці, проти чого не заперечував відповідач у своєму відзиві, ТОВ Укргазтехкомплекс має також обов'язок здійснити виплату ОСОБА_1, компенсації, передбаченої Законом.

Статтею 3 Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який сплачується доход, до уваги не береться).

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Згідно п. 4 вказаного Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період не виплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

У позовній заяві, з урахуванням уточнень позивачка зазначила, що сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 8018,03 грн., надавши при цьому розрахунок, з яким суд повністю погоджується.

Таким чином, суд приходить до висновку , що матеріали справи містять достатньо доказів для розрахунку та стягнення суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Також, щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Стаття 233 КЗпП України встановлює тримісячний строк як загальний строк для звернення за захистом суб'єктивних трудових прав працівників.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 20, 25 постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує, на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

У цьому разу перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Оскільки відповідачем не було проведено виплат всіх належних позивачеві сум, то перебіг тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП, слід вважати таким, що не розпочався.

Керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10.12,13,77, 258-259 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс про стягнення сум - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс ( код ЄДРПОУ 31202656) на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 81 236, 20 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті тридцять шість грн..20 коп.) яка складається з:

1642, 60 грн. - нарахована до виплати за лютий місяць 2016 року, але не виплачена своєчасно заробітна плата;

8018,03 грн. - загальна сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, що складається з : 7456,26 грн. - сума компенсації на виплачений дохід за період з серпня 2013 року по січень 2016 року та 561, 77 грн. - сума компенсації на не виплачений дохід за останній відпрацьований місяць лютий 2016 року;

71575,57 грн.- середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати після звільнення до дати фактичного проведення повного розрахунку включно.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс ( код ЄДРПОУ 31202656) на користь держави суму судового збору в розмірі 704 ( сімсот чотири) гривни.

Допустити негайне виконання вимог про стягнення 1642, 60 грн., нарахованої та не виплаченої заробітної плати, що відповідає стягненню заробітної плати не більш як за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Семіряд І.В.