ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 681/445/18
Провадження № 22-ц/4820/61/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2018 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Спірідонової Т.В., Ярмолюка О.І.,
секретаря: Кошельника В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства Аграрник-К на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року (суддя - Горгулько Н.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Золота Роса Агро до Фермерського господарства Аграрник-К , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі,
в с т а н о в и в:
У квітні 2018 року ТОВ Золота Роса Агро звернулося до суду з позовом до ФГ Аграрник-К , ОСОБА_5 про визнання недійсними договору оренди землі.
Позов мотивовано тим, що на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між товариством та ОСОБА_5 23.11.2012 року строком на 5 років, позивач користується належною останньому на праві приватної власності земельною ділянкою загальною площею 2,2976 га з кадастровим номером НОМЕР_1, виконує усі умови договору. Однак, під час дії договору оренди 09.06.2017 року між ОСОБА_5 та ФГ Аграрник-К було укладено інший договір оренди на цю ж саму земельну ділянку, 14.06.2017 року зареєстровано право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що є порушенням вимог закону.
Посилаючись на вимоги ст.ст.203, 215 ЦК України позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,2976 га укладений між відповідачами від 09.06.2017 року.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року з урахуванням ухвали суду від 26 липня 2018 року про виправлення описки, позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,2976 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_5 та ФГ Аграрник-К 09.06.2017 року. Вирішено питання судового збору.
В апеляційній скарзі ФГ Аграрник-К , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга мотивована посиланням на відсутність предмету спору, оскільки спірний договір оренди було припинено 02.05.2018 року на підставі угоди між сторонами, тому, на думку апелянта, провадження у справі підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.373, п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України з вирішенням питання щодо відшкодування судових витрат.
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
Сторони по справі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Згідно ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Встановлено, що 23.11.2012 року між ОСОБА_5 та ТОВ Золота Роса Агро було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,2976 га сільськогосподарського призначення, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, строком на 5 років, який цього ж дня був зареєстрований відділом Держкомзему у Полонському районі.
20.10.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою поновлено строк оренди вищевказаної земельної ділянки на 7 років.
09.06.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про право оренди цієї ж земельної ділянки на підставі договору оренди б/н від 09.06.2017 року, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ Аграрник-К .
Задовольняючи позов суд обґрунтовано виходив з того, що при укладенні спірного договору його сторонами було порушено вимоги цивільного законодавства, тому на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України договір слід визнати недійсним.
Відповідно до ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку на рівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч.3 ст.152 ЗК України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.
Відповідно до ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, а згідно зі ст.18 цього Закону - договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.
Частиною першої статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Укладаючи договір оренди земельної ділянки з ФГ Аграрник-К 09.06.2017 року ОСОБА_5 передав в оренду земельну ділянку, яка вже перебувала на той час в оренді ТОВ Золота Роса Агро на підставі договору оренди від 23.11.2012 року, а тому спірний правочин суперечить вимогам цивільного законодавства, в тому числі передбаченого п.3.2. договору від 23.11.2012 року переважного права на переукладення договору на новий строк, на що є волевиявлення обох сторін, відображене у зазначеному договорі ще до укладення договору оренди від 09.06.2017 року, що відповідно до ч.ч.1,3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання спірного правочину недійсним.
Доводи апелянта щодо необхідності закриття провадження у справі з підстав, передбачених ч.1 ст.377, п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 02.05.2018 року було внесено запис про припинення права оренди на спірну земельну ділянку на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі б/н від 09.06.2017 року, між орендарем ФГ Аграрник-К та орендодавцем ОСОБА_5 (а.с.53).
Позовна заява ТОВ Золота Роса Агро до ФГ Аграрник-К , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі надійшла до суду першої інстанції в квітні 2018 року. Тобто, на час звернення з даним позовом до суду спірний договір був чинним.
Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно з ч.ч.2-4 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові підстави для визнання правочину недійсним та розірвання договору є різними, так само як і правові наслідки недійсності правочину та розірвання договору є різними за своїм цивільно-правовим характером, тому твердження апелянта про те, що у зв'язку з добровільним розірванням спірного договору відсутній предмет спору є необґрунтованим.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Питання розподілу судових витрат було вирішено судом з дотриманням вимог ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства Аграрник-К залишити без задоволення.
Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 жовтня 2018 року.
Судді: Т.О. Янчук
Т.В. Спірідонова
О.І. Ярмолюк
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2018 |
Оприлюднено | 25.10.2018 |
Номер документу | 77352166 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Янчук Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні