Рішення

від 22.10.2018 по справі 759/4029/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4029/17

пр. № 2/759/975/18

22 жовтня 2018 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (03115, АДРЕСА_2) до Приватного підприємства САС-Корпорейшн (01054, м.Київ, вул.Гоголівська, буд.15, оф.5) про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом з вимогами стягнути з ПП САС-Корпорейшн заборгованості в сумі 60448,56 грн., з яких: 53229,00 грн прямої заборгованості, 6325,98 грн. збитків, 823,58 трьох відсотків річних та судові витрати.

Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.

З метою вивчення та удосконалення знань іспанської мови при навчанні та стажуванні за кордоном, позивач уклала з ПП "САС-Корпорейшн" 01 квітня 2016 року Договір про надання консультативних та технічних послуг № 1-04-1/16К., в той же день внесла на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 699 грн. як реєстраційний платіж, про що підприємством було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 231.

Згідно з підпунктом 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К на відповідача покладався обов'язок здійснити за дорученням та за рахунок позивача оплату вартості Програми навчанняу Міжнародній школі менеджменту, туризму та мов (HTL School). З цією метою відповідно до пункту 3.3 Договору № 1-04-1/16К позивач забезпечила відповідача грошовими коштами: згідно наданих відповідачем рахунків-фактур №235 від 04 квітня та № 268 від 28 квітня 2016 року позивач внесла на його поточний рахунок кошти двома платежами - 24000 грн. (гривневий еквівалент 800 євро за встановленим відповідачем курсом) 08 квітня 2016 року та 28600 грн. (гривневий еквівалент 1000 євро за встановленим відповідачем курсом) 10 травня 2016 року відповідно.

24.05.2016 року позивач дізналась, що відповідач з невідомих причин оплату вартості навчання у Міжнародній школі менеджменту, туризму та мов (HTL School) не здійснив; в усному порядку позивачу було повідомлено про необхідність самостійної оплати за навчання за кордон, але в меншому розмірі, ніж передбачено пунктом 3.1 Договору № 1-04-1/16К, а саме 1200 євро. На цій підставі позивач у той же день самостійно перерахував вказану суму з власного валютного рахунку у ПАТ "Приватбанк" до Міжнародної школи менеджменту, туризму та мов (HTL School).

02 червня 2016 року відповідач з електронної адреси sep@cac-ua.com направив позивачу на його електронну адресу geraimolia@gmail.com рахунок № 008592 для оплати страхового платежу згідно договору страхування № 008592 на суму 564 грн., який позивач оплатила того ж дня.

Після цього,03 червня 2016 року відповідач видав позивачу підготовлені ним документи для подання на оформлення візи Королівства Іспанія. Позивач в той же день подала надані відповідачем документи до візового центру. За послуги візового центру позивачка сплатила ще 560 грн.

Однак, 07 червня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі візи з зазначенням підстави: "не обґрунтовані мета та умови запланованого перебування".

Позивач багаторазово усно зверталась до відповідача з проханням повернути йому кошти, які відповідач фактично привласнив. Письмово позивач звернулась до відповідача 05 липня 2016 року з вимогою-претензією, яку відправлено цінним листом з описом вкладення як на юридичну, так і на фактичну адресу, проте відповідач грошові кошти не повернув, відповідь про причини своєї відмови не надав. Лише після численних перемовин та звернень, 30 грудня 2016 року відповідач надіслав позивачу повідомлення про те, що останній може прийти до офісу відповідача щоб отримати гроші. Згідно з досягнутою телефоном домовленістю щодо часу та дати зустрічі, 24 лютого 2017 року позивач прибув до офісу відповідача за адресою: АДРЕСА_2, де йому був вручений бланк заяви, згідно якої позивач повинен був погодитися на виплату йому протягом місяця гривневого еквівалента лише 100 євро, натомість позивач повинен був відмовитися від будь-яких претензій до відповідача.

Оскільки діями відповідача порушені майнові права позивача, то останній вимушений звернутися до суду за їх захистом.

Ухвалою суду від 20.03.2017 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 08.08.2018 р.продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якій він вважє позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними. Підтверджує, що 01.04.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01-04-1/16к про надання консультативних та технічних послуг. Підтвердженням належного і повного виконання умов договору з боку відповідача є підписаний 02.06.2016 р. між сторонами акт виконаних робіт до договору, згідно з яким позивач отримала оформлені документи, що свідчили про факт існування її взаємовідносин з Міжнародною школою, що і було головною метою договору. Даний факт не оспорюється позивачем. Як вбачається зі вказаного акту, позивач була задоволена результатом співпраці сторін та беззаперечно підтвердила що зобов язання за договором виконані належним чином та в повному обсязі, а також що відсутні жодні фінансові та інші претензії до підприємства. З огляду на вищезазначене відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

22.08.2018 р. позивач надає відповідь на відзив, в якому зазначила, які зобов'язання порушені відповідачем, а саме: в супереч обов'язку, зазначеному у підпункті 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К, відповідач взагалі не здійснив оплату вартості програми Міжнародній школі менеджменту, туризму та мов (HTL School), зв'язку з чим, позивач сплачувала кошти самостійно; відповідач не виконав також обов'язку, зазначеного у підпункті 1.2.6 Договору № 1-04-1/16К, оскільки не оплатив вартість страхування, а лише переслав позивачу відповідний рахунок для самостійної оплати; відповідач не виконав обов'язку, зазначеного у абзаці 2 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К, оскільки послуги з підготовки документів були виконані неякісно, а до надання інших послуг відповідач навіть не приступав; відповідач не виконав обов'язку, зазначеного у абзаці 3 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К, оскільки не надав позивачу документи, необхідні для зарахування на програму навчання в Школі та для отримання візи; відповідач не виконав обов'язку, зазначеного у абзаці 4 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К, оскільки взагалі не повідомив позивача про неможливість надати йому послуги.

Дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 01.04.2016 р. між сторонами було укладено Договір про надання консультативних та технічних послуг № 1-04-1/16К (надалі за текстом - Договір № 1-04-1/16К) (а.с. 11-12).

01 квітня 2016 р. на підставі підпункту 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К, позивач внесла в касу відповідача грошові кошти в розмірі 699 грн. як реєстраційний платіж, про що останній видав квитанцію до прибуткового касового ордеру № 231 (а.с 13).

Обов'язки відповідача безпосередньо зазначені у пунктах 1.2 та 2.4 Договору № 1-04-1/16К. Зокрема, до них входять: надання допомоги позивачу в оформленні документів на англійській мові (анкет, формулярів, тощо), необхідних для подачі в посольство для отримання візи (підпункт 1.2.4 Договору № 1-04-1/16К); здійснення за дорученням та за рахунок позивача оплати вартості програми, яка сплачується трьома частинами: 1. Сплата реєстраційного внеску 699,00 грн. 2. Протягом 7 днів після сплати реєстраційного внеску позивач повинен сплатити суму (передоплату) 800,00 євро. 3. Залишок від загальної вартості програми, який складає 999,00 євро, позивач повинен сплатити протягом 3 днів з моменту надання місця стажування (підпункт 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К); бронювання, замовлення та оплата додаткових послуг (факультативних програм, що не входять до вартості основної програми, послуг на проживання, трансферних послуг, страхування та інш.) здійснюється за дорученням і рахунок позивача (підпункт 1.2.6 Договору № 1-04-1/16К); надати позивачу послуги своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов Договору№ 1-04-1/16К(абзац 2 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К);передати позивачу документи, необхідні для зарахування на програму навчання в Школі та для отримання візи (абзац 3 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К); при неможливості надати послуги в рамках Договору№ 1-04-1/16К негайно повідомити про це позивача (абзац 4 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К).

Згідно з підпунктом 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К на відповідача покладався обов'язок здійснити за дорученням та за рахунок позивача оплату вартості Програми навчанняу Міжнародній школі менеджменту, туризму та мов (HTL School). З цією метою відповідно до пункту 3.3 Договору № 1-04-1/16К позивачка забезпечила відповідача грошовими коштами: згідно наданих відповідачем рахунків-фактур №235 від 04 квітня та № 268 від 28 квітня 2016 року позивачка внесла на його поточний рахунок кошти двома платежами - 24000 грн. (гривневий еквівалент 800 євро за встановленим відповідачем курсом) 08 квітня 2016 року та 28600 грн. (гривневий еквівалент 1000 євро за встановленим відповідачем курсом) 10 травня 2016 року відповідно (а.с. 14, 15, 16, 17).

24.05.2016 року позивачем було перераховано 1200 євро з власного валютного рахунку у ПАТ "Приватбанк" до Міжнародної школи менеджменту, туризму та мов (HTL School) (а.с. 19).

02 червня 2016 року позивач здійснила оплату страхового платежу згідно договору страхування № 008592 на суму 564,00 грн. (а.с. 20, 21).

Як стверджує позивач, відповідач видав їй підготовлені ним документи для подання на оформлення візи Королівства Іспанія, після чого 03 червня 2016 року вона подала документи до візового центру. За послуги візового центру позивач сплатила 560,00 грн. (а.с. 23).

Однак 09 червня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі візи з зазначенням підстави: не обґрунтовані мета та умови запланованого перебування (а.с. 24, 25).

У зв'язку з відмовою у видачі візи, позивачем 05 липня 2016 року відповідачу була направлена вимога-претензія з проханням долучитися до апеляційного оскарження відмови у видачі візи (а.с. 26, 27, 28).

28 липня 2016 року апеляція позивача на відмову у видачі візи була відхилена (а.с. 30).

Статтями 11 та 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору. Одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Позивач зазначає, що в супереч обов'язку, зазначеному у підпункті 1.2.4 Договору № 1-04-1/16К, відповідач неналежним чином (неякісно) оформив документи (візову анкету) для подачі в посольство для отримання візи, в наслідок чого позивачу було відмовлено у видачі візи з причини "не обґрунтованості мети та умов запланованого перебування". Належне оформлення документів, а саме обґрунтування мети та умов поїздки, входило до обов'язків безпосередньо відповідача. Оскільки у видачі візи було відмовлено з причини "необгрунтованості" поданих документів, то винний у цьому саме відповідач.

Суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки підтвердженням належного і повного виконання умов договору з боку відповідача є підписаний 02.06.2016 р. між сторонами акт виконаних робіт до договору, згідно з яким позивач отримала оформлені документи, що свідчили про факт існування її взаємовідносин з Міжнародною школою, що і було головною метою договору. Даний факт не оспорюється позивачем. Як вбачається зі вказаного акту, позивач беззаперечно підтвердила, що зобов'язання за договором виконані належним чином та в повному обсязі, а також підтвердила відсутність фінансових та інших претензій до підприємства (а.с. 22).

В свою чергу, позивач зазначає, що даний акт є нікчемним та не може вважатися належним доказом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦКУкраїни, правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, договори можуть укладатися таким шляхом:

1) у формі окремого договору, скріпленого підписами сторін і печатками;

2) у формі обміну документами (листами, факсограмами, телефонограмами тощо);

3) у формі надання документа, що містить пропозицію укласти договір (рахунка, рахунка-фактури, замовлення тощо) та підтверджує вчинення іншою стороною дій, які свідчать про її згоду з наданою пропозицією. Такою згодою, зокрема, є оплата відповідного рахунка при попередній оплаті, отримання відвантажених товарів за накладною на підставі довіреності, приймання результатів виконаних робіт, оформлення документа, що підтверджує надання послуг.

Враховуючи вищезазначене, рахунок або традиційний рахунок-фактура, що свідчить про пропозицію укласти договір та містить положення щодо всіх істотних умов договору, оплачений іншою стороною, є письмовим договором. На практиці у рахунках нерідко зазначають строк, протягом якого рахунок дійсний для оплати: цей строк є строком для відповіді про прийняття пропозиції укласти договір у розумінні ст. 642 ЦК.

Також слід зазначити, що лише замовник приймає та оплачує роботи, послуги. З огляду на це, складання акта приймання-передачі виконаних робіт або іншого документа, підтверджує юридичний факт приймання роботи замовником. Цей документ, як правило, і є основним підтвердженням використання результатів робіт.

Отже, актом виконаних робіт сторони підтвердили факт виконання робіт.

Таким чином, ПП САС-Корпорейшн належним чином і в повному обсязі виконало свої зобов'язання за договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 77-80 ЦПК України визначено поняття належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, та не доведено порушення відповідачем умов договору, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача коштів, у тому числі судового збору та витрат на правову допомогу за недоведеністю вини відповідача.

Керуючись ст.ст.6, ч. 13 ст. 7, 8-13, 18, 19,77-79, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (03115, АДРЕСА_2) до Приватного підприємства САС-Корпорейшн (01054, м.Київ, вул.Гоголівська, буд.15, оф.5) про захист прав споживачів, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Суддя І.Ю. Миколаєць