Постанова

від 01.03.2019 по справі 759/4029/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 року м. Київ

Справа № 22-538 Головуючий у1-й інстанції - Миколаєць І. Ю.

Унікальний №759/4029/17 Доповідач - Пікуль А. А.

Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А. А.

суддів Гаращенка Д. Р.

НевідомоїТ. О.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства "САС-Корпорейшн" про захист прав споживачів,-

у с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ОСОБА_4 пред'явила в суд позов до ПП "САС-Корпорейшн" про захист прав споживачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою вивчення та удосконалення знань іспанської мови при навчанні та стажуванні за кордоном позивач 01 квітня 2016 року уклала з ПП "САС-Корпорейшн" Договір про надання консультативних та технічних послуг № 1-04-1/16К., в той же день внесла на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 699 грн. як реєстраційний платіж, про що підприємством було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 231.

Згідно з підпунктом 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К на відповідача покладався обов'язок здійснити за дорученням та за рахунок позивача оплату вартості Програми навчання у Міжнародній школі менеджменту, туризму та мов (HTL School). З цією метою відповідно до пункту 3.3 Договору № 1-04-1/16К позивач забезпечила відповідача грошовими коштами: згідно наданих відповідачем рахунків-фактур №235 від 04 квітня та № 268 від 28 квітня 2016 року позивач внесла на його поточний рахунок кошти двома платежами - 24 000 грн. (гривневий еквівалент 800 євро за встановленим відповідачем курсом) 08 квітня 2016 року та 28 600 грн. (гривневий еквівалент 1000 євро за встановленим відповідачем курсом) 10 травня 2016 року відповідно.

24 травня 2016 року позивач дізналась, що відповідач з невідомих причин оплату вартості навчання у Міжнародній школі менеджменту, туризму та мов (HTL School) не здійснив; в усному порядку позивачу було повідомлено про необхідність самостійної оплати за навчання за кордоном, але в меншому розмірі, ніж передбачено пунктом 3.1 Договору № 1-04-1/16К, а саме 1200 євро. На цій підставі позивач у той же день самостійно перерахувала вказану суму з власного валютного рахунку у ПАТ "Приватбанк" до Міжнародної школи менеджменту, туризму та мов (HTL School).

02 червня 2016 року відповідач з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 направив позивачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 рахунок № 008592 для оплати страхового платежу згідно договору страхування № 008592 на суму 564 грн., який позивач оплатила того ж дня.

Після цього, 03 червня 2016 року відповідач видав позивачу підготовлені ним документи для подання на оформлення візи Королівства Іспанія. Позивач в той же день подала надані відповідачем документи до візового центру. За послуги візового центру позивачка сплатила ще 560 грн.

Однак 07 червня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі візи з зазначенням підстави: "не обґрунтовані мета та умови запланованого перебування".

Позивач багаторазово усно зверталась до відповідача з проханням повернути йому кошти, які відповідач фактично привласнив. Письмово позивач звернулась до відповідача 05 липня 2016 року з вимогою-претензією, яку відправлено цінним листом з описом вкладення як на юридичну, так і на фактичну адресу, проте відповідач грошові кошти не повернув, відповідь про причини своєї відмови не надав. Лише після численних перемовин та звернень, 30 грудня 2016 року відповідач надіслав позивачу повідомлення про те, що останній може прийти до офісу відповідача щоб отримати гроші. Згідно з досягнутою телефоном домовленістю щодо часу та дати зустрічі, 24 лютого 2017 року позивач прибула до офісу відповідача за адресою: АДРЕСА_1, де йому був вручений бланк заяви, згідно якої позивач повинен був погодитися на виплату йому протягом місяця гривневого еквівалента лише 100 євро, натомість позивач повинен був відмовитися від будь-яких претензій до відповідача.

За наведених обставин позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованості в сумі 60 448 грн. 56 коп., з яких: 53 229 грн. прямої заборгованості, 6 325 грн. 98 коп. збитків, 823 грн. 58 коп. три відсотки річних.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року позовні вимоги залишені без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 через свого представника, адвоката ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, якими задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.107-111).

Відзиву на апеляційну скаргу відповідач, ПП "САС-Корпорейшн", у визначений судом строк не подав.

За правилами ч. 13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позову районний суд вважав встановленими наступні обставини.

01 квітня 2016 року між сторонами був укладений Договір про надання консультативних та технічних послуг № 1-04-1/16К.

01 квітня 2016 року на підставі підпункту 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К, позивач внесла в касу відповідача грошові кошти в розмірі 699 грн. як реєстраційний платіж, про що останній видав квитанцію до прибуткового касового ордеру № 231.

Обов'язки відповідача безпосередньо зазначені у пунктах 1.2 та 2.4 Договору № 1- 04-1/16К. Зокрема, до них входять: надання допомоги позивачу в оформленні документів на англійській мові (анкет, формулярів, тощо), необхідних для подачі в посольство для отримання візи (підпункт 1.2.4 Договору № 1-04-1/16К); здійснення за дорученням та за рахунок позивача оплати вартості програми, яка сплачується трьома частинами: 1. Сплата реєстраційного внеску 699,00 грн. 2. Протягом 7 днів після сплати реєстраційного внеску позивач повинен сплатити суму (передоплату) 800,00 євро. 3. Залишок від загальної вартості програми, який складає 999,00 євро, позивач повинен сплатити протягом 3 днів з моменту надання місця стажування (підпункт 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К); бронювання, замовлення та оплата додаткових послуг (факультативних програм, що не входять до вартості основної програми, послуг на проживання, трансферних послуг, страхування та ін.) здійснюється за дорученням і рахунок позивача (підпункт 1.2.6 Договору № 1-04- 1/16К); надати позивачу послуги своєчасно та в повному обсязі відповідно до умов Договору № 1-04-1/16К(абзац 2 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К); передати позивачу документи, необхідні для зарахування на програму навчання в Школі та для отримання візи (абзац 3 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К); при неможливості надати послуги в рамках Договору № 1-04-1/16К негайно повідомити про це позивача (абзац 4 пункту 2.4 Договору № 1-04-1/16К).

Згідно з підпунктом 1.2.5 Договору № 1-04-1/16К на відповідача покладався обов'язок здійснити за дорученням та за рахунок позивача оплату вартості Програми навчання у Міжнародній школі менеджменту, туризму та мов (HTL School). З цією метою відповідно до пункту 3.3 Договору № 1-04-1/16К позивачка забезпечила відповідача грошовими коштами: згідно наданих відповідачем рахунків-фактур №235 від 04 квітня та № 268 від 28 квітня 2016 року позивачка внесла на його поточний рахунок кошти двома платежами - 24000 грн. (гривневий еквівалент 800 євро за встановленим відповідачем курсом) 08 квітня 2016 року та 28600 грн. (гривневий еквівалент 1000 євро за встановленим відповідачем курсом) 10 травня 2016 року відповідно (а.с. 14, 15, 16, 17).

24 травня 2016 року позивачем було перераховано 1200 євро з власного валютного рахунку у ПАТ "Приватбанк" до Міжнародної школи менеджменту, туризму та мов (HTL School).

02 червня 2016 року позивач здійснила оплату страхового платежу згідно з договором страхування № 008592 на суму 564,00 грн.

Відповідач видав позивачу підготовлені ним документи для подання на оформлення візи Королівства Іспанія, після чого 03 червня 2016 року вона подала документи до візового центру. За послуги візового центру позивач сплатила 560,00 грн.

Однак 09 червня 2016 року позивачу було відмовлено у видачі візи з зазначенням підстави: "не обґрунтовані мета та умови запланованого перебування".

У зв'язку з відмовою у видачі візи, позивачем 05 липня 2016 року відповідачу була направлена вимога-претензія з проханням долучитися до апеляційного оскарження відмови у видачі візи.

28 липня 2016 року апеляція позивача на відмову у видачі візи була відхилена.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову районний суд виходив з того, що позивачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором, та не доведено факту порушення відповідачем умов договору.

При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги позивача апеляційний суд виходить з наступного.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що указані висновки районного суду не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Судом порушені встановлені ст.89 ЦПК України правила оцінки доказів та невірно застосовано до спірних правовідносин положення ЦК України, що регулюють виконання зобов'язання, правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання.

При вирішенні справи районний суд не звернув увагу та не надав належної оцінки наступним обставинам, що мають значення для її правильного вирішення.

Згідно з п. 1.2.5 укладеного між сторонами Договору № 1-04-1/16К від 01 квітня 2016 року послуги Виконавця (ПП "САС-Корпорейшн") включають здійснення за дорученням та за рахунок Замовника (ОСОБА_4 В.) оплати вартості програми, яка сплачується трьома частинами: 1. Сплата реєстраційного внеску 699,00 грн.; 2. Передоплата 800 євро протягом семи днів після сплати реєстраційного внеску; 3. Залишок від загальної вартості програми у розмірі 999 євро протягом трьох днів з моменту надання місця стажування (а.с.11).

За п. 3.2. Договору № 1-04-1/16К укладенням цього договору Замовник доручає Виконавцю здійснити оплату вартості програми. Оплата здійснюється за рахунок замовника після внесення ним виконавцю коштів для такої оплати відповідно до умов цього договору. Внесення коштів для такої оплати не являється оплатою послуг виконавця і у Виконавця не виникає на них право власності (а.с.11, звор.).

За правилами ст. ст. 76, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За правилом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку допустимими засобами доказування факту сплати (перерахування) грошових коштів є письмові докази.

ОСОБА_4 підтвердила письмовими доказами сплату на користь позивача коштів в рахунок оплати вартості програми трьома частинами у загальному розмірі 53 299 грн. ( 699 + 24 000 + 28 600; а.с.13-17).

Відповідач жодними доказами не підтвердив ні факту оплати ним вартості програми за дорученням ОСОБА_4 ні своїх аргументів у тій частині, що представником відповідача 24 травня 2016 року особисто було покладено на валютний рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1 200 євро з метою їх подальшої сплати за навчання.

У контексті вищенаведеного акт виконаних робіт від 01 квітня 2016 року, який був підписаний сторонами у день підписання договору , правового значення не має, оскільки його відомості не підкріплені допустимими доказами щодо належного виконання зобов'язань, зокрема Виконавцем.

Отже у розпорядженні суду відсутні докази, що отримані ПП "САС-Корпорейшн" від ОСОБА_4 в рахунок оплати вартості програми кошти у загальному розмірі 53 299 грн. були направлені відповідачем за призначенням - що була проведена оплата вартості програми.

За правилами ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 1-04-1/16К замовник має право вимагати від виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок неналежного виконання Виконавцем цього договору.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на ПП "САС-Корпорейшн" обов'язку відшкодувати ОСОБА_4 збитки у розмірі суми коштів , сплачених останньою відповідачу в рахунок оплати вартості програми у загальному розмірі 53 299 грн.

Оскільки обов'язок повернення коштів також закріплений Розділом 4 Договору № 1-04-1/16К , не раніше ніж за дев'яносто днів з моменту настання умов, пов'язаних з поверненням коштів, таке зобов'язання є грошовим.

За правилом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи наведене суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 53 299 грн. на відшкодування збитків, 5 201 грн. 98 коп. інфляційних втрат (53299 х 109,76 : 100) та 823 грн. 58 коп. - 3% річних за період з 06 вересня 2016 року по 13 березня 2017 року (53299 х 3% : 365 дн. х 188 дн.).

Аргументи позивача про те, що до складу збитків слід також включити витрати на страхування у розмірі 564 грн. та витрати на оплату послуг візового центру у розмірі 560 грн. є неприйнятними, оскільки судом не встановлено, що такі витрати були безпідставно понесені ОСОБА_4 саме унаслідок неналежного виконання ПП "САС-Корпорейшн" своїх зобов'язань за Договором № 1-04-1/16К.

За правилами ч.1 ст. 376 ЦПК України самостійними підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Ураховуючи положення ст. 141 ЦПК України, при ухваленні нового рішення про задоволення позову з Приватного підприємства "САС-Корпорейшн" підлягає стягненню: на користь ОСОБА_4 640 грн. в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви (а.с.41) та 6 400 грн. на відшкодування судових витрат позивача на правову допомогу (а.с.35-39), а всього 7 040 грн.; у дохід держави 960 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору (споживач).

Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з Приватного підприємства "САС-Корпорейшн" (код ЄДРПОУ, місцезнаходження згідно даних ЄДРПОУ: 01032, м. Київ, пров. Чеслава Бєлінського, 8 офіс 6; фактичне місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 15 офіс 5) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_2) 59 324 грн. 56 коп. (П'ятдесят дев'ять тисяч триста двадцять чотири грн. 56 коп.), з яких: 53 299 грн. - збитки; 5 201 грн. 98 коп. - інфляційні втрати; 823 грн. 58 коп. - три проценти річних, та 7 040 грн. (Сім тисяч сорок грн.) на відшкодування судових витрат, а всього: 66 364 грн. 56 коп. (Шістдесят шість тисяч триста шістдесят чотири грн. 56 коп.).

Стягнути з Приватного підприємства "САС-Корпорейшн" (код ЄДРПОУ, місцезнаходження згідно даних ЄДРПОУ: 01032, м. Київ, пров. Чеслава Бєлінського, 8 офіс 6; фактичне місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 15 офіс 5) у дохід держави судовий збір у розмірі 960 грн. (Дев'ятсот шістдесят грн.)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий А. А. Пікуль

Судді Д. Р. Гаращенко

Т. О. Невідома