20-1/049
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
іменем України
"02" липня 2007 р. справа № 20-1/049
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф'єва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” (99003, м. Севастополь, вул. Л.Толстого, 51)
до Приватного підприємства „Тимоген”
(99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 6, автобаза №14369)
про стягнення 1.650,47 грн.
за участю представників:
позивача –Крочак О.С., довіреність №5/45 від 16.01.2007;
відповідача –не з'явився.
Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” (далі–Позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Приватного підприємства „Тимоген” про стягнення 1.650,47 грн., обґрунтувавши позовні вимоги заподіянням йому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася за вини водія Стоян П.Р., який керував джерелом підвищеної небезпеки, що належить Відповідачу.
В якості юридичної підстави заявлених вимог Позивач визначив статті 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003; далі –ЦК України) щодо відшкодування шкоди, заподіяної майну юридичної особи.
В судовому засіданні 19.06.2007 представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх на підставах, зазначених у позовній заяві.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату, час судового засідання повідомлений належним чином (поштове повідомлення №5413777 від 11.06.2007 /а.с.19/), вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, зокрема, не надав відзиву на позов.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
22 грудня 2004 року о 12 год. 07 хв. Стоян Павло Романович –водій автомобілю „КАМАЗ” д/н 026-76 КС, що належить Відповідачу на праві власності, –– керуючи даним автомобілем на залізничному мосту (вул. Вокзальна, м. Севастополь), порушив безпечний інтервал і вчинив наїзд на тролейбус ЗИУ 682 В №2353, що належить Позивачу, в результаті чого відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП) та заподіяна матеріальна шкода зазначеному тролейбусу.
Судом встановлено, що постановою від 03.02.2005 Гагарінського районного суду міста Севастополя Стоян Павла Романовича притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді відповідного штрафу, як правопорушника, за вини якого відбулася вищезазначена ДТП /а.с. 16-17/.
Судом у судовому засіданні 19.06.2007 досліджено матеріали справи, у тому числі лист Служби безпеки руху Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс” від 31.01.2005, схему вказаної ДТП, довідку Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Севастополі СВ№00447 про механічні пошкодження, заподіяні тролейбусу ЗИУ 682 В №2353, що належить Позивачу, в результаті зазначеної ДТП /а.с. 7, 13, 15/.
Згідно зі звітом за №1083 від 08.01.2005 про оцінку матеріальної шкоди, заподіяної володільцеві тролейбусу ЗИУ 682 В №2353, остання складає 1.405,47 грн. /а.с. 8-12/, а перелік механічних пошкоджень, виявлених при дослідженні вказаного транспортного засобу, повністю кореспондується зі змістом довідки ВДАІ УМВС України в м. Севастополі СВ№00447 про механічні пошкодження, заподіяні тролейбусу ЗИУ 682 В №2353, що належить Позивачу, в результаті зазначеної ДТП.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України, якою визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, встановлено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша).
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Встановивши, що автомобіль „КАМАЗ” д/н 026-76 КС належить Відповідачу на праві власності (що підтверджується матеріалами справи, у тому числі постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 03.02.2005, листом Служби безпеки руху від 31.01.2005 /а.с. 13, 16/), тролейбус ЗИУ 682 В №2353 –Позивачу, ДТП відбулась за вини тільки водія автомобіля „КАМАЗ” д/н 026-76 КС, враховуючи наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяною матеріальною шкодою, обґрунтованість визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної Позивачу в результаті вказаної вище ДТП, суд дійшов, щодо наявності у Відповідача обов'язку відшкодувати шкоду у розмірі 1.405,47 грн.
Крім того, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 245,00 грн. оплати послуг суб'єкта оцінювальної діяльності, яким було підготовлено звіт про оцінку матеріальної шкоди, що підтверджується відповідною випискою Севастопольської філії АКБ „Укрсоцбанк” /а.с. 14/.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 22, 1166, 1187 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, статтями 33–35, 49, 75, 82, 84–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Тимоген” (вул. Паршина, 6, автобаза №14369, м. Севастополь, 99012, ідентифікаційний код 13789236, відомості про наявність розрахункових рахунків у банках або інших фінансово-кредитних установах відсутні) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Севлектроавтотранс” ім. О.О. Круподьорова (вул. Л.Толстого, 51, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 03328899, р/р 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) суму у розмірі 1.650,47 грн., з яких 1.405,47 грн. –розмір матеріальної шкоди, 245,00 грн. –розмір оплати послуг експерта, а також державне мито в розмірі 102,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Алсуф'єв
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 773572 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Алсуф'єв В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні