Постанова

від 23.10.2018 по справі 826/12728/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12728/17 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Донець В.А. (головуючий),

Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Ганечко О.М.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкер тіллі Україна ек", ОСОБА_6 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року, що прийняте о 16 год. 30 хв. у місті Києві (повний текст складений 02 серпня 2018 року), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкер тіллі Україна ек" до Фонду державного майна України про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 05.04.2017 №528 щодо анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 01.09.2014 №16865/14, видане ТОВ "Бейкер тіллі Україна Ек"; стягнути на користь ТОВ "Бейкер тіллі Україна ек" 1600,00 грн. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Фонду державного майна України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний наказ є правомірним та обґрунтованим.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Позивач та ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просять суд змінити оскаржуване рішення суду в мотивувальній частині, оскільки вважають, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції безпідставно надав оцінку звітам про оцінку майна та рецензіям на ці звіти, оскільки це не віднесено до повноважень адміністративного суду.

Відповідач у відзиві на апеляційні скарги просить відмовити у їх задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржників.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Фондом державного майна України видано ТОВ "Бейкер тіллі Україна ек" сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 01.09.2014 №16865/14 за напрямки оцінки майна щодо яких дозволена практична оціночна діяльність: 1. "Оцінка об'єктів у матеріальній формі"; 2. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі права на об'єкти інтелектуальної власності". Строк дії сертифікату з 01.09.2014 по 01.09.2017.

До Фонду державного майна України листом від 28.09.2016 звернулось Дніпровське управління поліції Головного управління поліції у м. Києві з проханням провести рецензування звітів з незалежної оцінки, складених оцінювачем ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 30.06.2005 №3400), шо перебував у штаті позивача.

- звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Енергопостач 2010" від 05.01.2012 №602, що належить ПАТ "Український професійний банк";

- звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Кристал-Інвест" від 18.11.2010 №337, що належить ПАТ "Український професійний банк";

- звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Регіональна Енергетична Компанія 1" від 25.02.2011 №414, що належить ПАТ "Український професійний банк".

На листа Дніпровського управління поліції рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України складено рецензії:

- рецензія на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Енергопостач 2010" від 05.01.2012 №602, що належить ПАТ "Український професійний банк" - рецензент ОСОБА_7;

- рецензія на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Кристал-Інвест" від 18.11.2010 №337, що належить ПАТ "Український професійний банк" - рецензент ОСОБА_8;

- рецензія на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Регіональна Енергетична Компанія 1" від 25.02.2011 №414, що належить ПАТ "Український професійний банк" - рецензент ОСОБА_9

Рецензентами Фонду державного майна України зроблено висновки, що звіти про оцінку права вимоги зобов'язання, підготовлені оцінювачем ОСОБА_6, класифікуються за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (НСО №1), як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані.

За зверненням Фонду державного майна України від 28.11.2016 №10-36-23124 Всеукраїнською громадською організацією "Українське товариство оцінювачів" у складі голови Експертної Ради ВГО "Українське товариство оцінювачів" заслуженого експерта-оцінювача ОСОБА_12, членів експертної Ради - заслужених експертів оцінювачів, ведучих оцінювачів ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 підготовлено рецензії:

- рецензія від 12.12.2016 №101-ЕР на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Регіональна Енергетична Компанія 1" від 25.02.2011 №414, що належить ПАТ "Український професійний банк";

- рецензія від 12.12.2016 №102-ЕР на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Енергопостач 2010" від 05.01.2012 №602, що належить ПАТ "Український професійний банк";

- рецензія від 12.12.2016 №103-ЕР на звіт про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Кристал-Інвест" від 18.11.2010 №337, що належить ПАТ "Український професійний банк".

Експерти ВГО "Українське товариство оцінювачів" дійшли однакових висновків у згаданих рецензіях щодо усіх трьох звітів про оцінки:

- висновок про можливість виконання виконавцем робіт незалежної оцінки: оцінювач ОСОБА_6 в складі ТОВ "Бейкер тіллі Україна Ек" мав право здійснювати оцінку майнових прав;

- висновок щодо обґрунтованості вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна: обраний в звітах вид вартості ринкова вартість належним чином обґрунтований та відповідає вимогам нормативно-правових актів;

- висновок щодо зібраних виконавцем вихідних даних та іншої інформації (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті): зібраних вихідних даних достатньо для проведення оцінки, але надана посадовими особами замовника оцінювачу вихідна інформація є недостовірною. Саме використання під час оцінки недостовірної або свідомо спотвореної вихідної інформації призвело до надання необ'єктивного висновку про вартість майна;

- висновок щодо відповідності і правильності застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень: використані методичні підходи та процедури у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Виходячи з того, що пункт 67 НСО №1 не містить вимог або рекомендацій щодо класифікації звіту за наведеними у даній рецензії ознаками, Експертна рада класифікувала звіти як такі, що в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновок про вартість майна є не об'єктивним і не може бути використаний. Неможливість використання звітів оцінки є наслідком використання виконавцем недостовірної або свідомо спотвореної посадовими особами замовника оцінки вихідних даних.

З огляду на наведені обставини, відповідачем було передано на розгляд екзаменаційної комісії Фонду державного майна України питання щодо притягнення до відповідальності оцінювача ОСОБА_6

Так, екзаменаційною комісією Фонду державного майна України на засіданні 28.02.2017 (протокол №93), враховуючи рецензії рецензентів, що працюють в штаті Фонду, та рецензії ВГО "Українське товариство оцінювачів", усні пояснення оцінювача ОСОБА_6, прийнято рішення позбавити (анулювати) ОСОБА_6 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача ЦМК №71, виданого 13.03.2004.

Наказом Фонду державного мана України від 15.03.2017 №412 виключено інформацію про оцінювача ОСОБА_6 з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності від 30.06.2005 №3400.

Також відповідачем 05.04.2017 прийнято наказ №528, яким анульовано сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 01.09.2014 №16865/14, виданий ТОВ "Бейкер тіллі Україна ек", у зв'язку з наявністю у Фонді трьох звітів про оцінку майна, які за результатами рецензування рецензентами, що працюють у штаті Фонду, класифікуються згідно з абзацом п'ятим пункту 67 НСО №1.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що оцінювач, не здійснивши пошук інформації про земельну ділянку, зокрема про її розмір, не дотримався вимог пункту 52 НСО №1, що вплинуло на визначення ціни відповідного об'єкта. При цьому, суд зазначив, що у відповідача були відсутні правові підстави для анулювання позивачу сертифіката суб'єкта оціночної діяльності.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом статті 2 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правові норми щодо оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Згідно частини першої статті 5 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (частина перша статті 6 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Як зазначалося, оцінювачем ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 30.06.2005 №3400), шо перебував у штаті позивача складено звіти про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитних операцій, які у скріплені підписом керівника ТОВ "Бейкер тіллі Україна ек".

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Як зазначалося, на звернення Дніпровського управління поліції рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України та Всеукраїнської громадської організації "Українське товариство оцінювачів" складено рецензії щодо наведених вище звітів.

Рецензенти Фонду державного майна України зроблено висновки, що звіти про оцінку права вимоги зобов'язання, підготовлені оцінювачем ОСОБА_6, класифікуються за ознакою абзацу п'ятого пункту 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (НСО №1) як такі, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані. У свою чергу, рецензенти ВГО "Українське товариство оцінювачів" класифікувала звіти як такі, що в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки, але висновок про вартість майна є не об'єктивним і не може бути використаний.

На невідповідності рецензій, складених Фондом державного майна України та їх фактичне спростування у рецензіями ВГО "Українське товариство оцінювачів" наголошував позивач у своїй позовній заяві, а тому у відповідності до частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд правильно надав їм оцінку.

Надаючи оцінку звітам, невідповідність яких слугувала підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, та відповідним рецензіям на ці звіти, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 67 НСО №1 рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: - звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; - звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; - звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; - звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Висновки рецензентів ґрунтувались на тому, що вихідних даних, зібраних оцінювачем, було недостатньо для проведення оцінки, а також наявні факти фальсифікації вихідної інформації.

Так. у звіті про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Енергопостач 2010" від 05.01.2012 №602, що належить ПАТ "Український професійний банк", оцінювачем не взято до уваги суперечливі ознаки ідентифікації об'єкта забезпечення: оцінювачем вказано площу земельної ділянки 59,7154 га з кадастровим номером НОМЕР_5, в той час як в публічній кадастровій карті України відомості про таку земельну ділянку були відсутні.

У звіті про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Кристал-Інвест" від 18.11.2010 №337, що належить ПАТ "Український професійний банк", оцінювачем вказано суперечливі ознаки ідентифікації об'єкта забезпечення: вказано площу земельної ділянки 53,5025 га з кадастровим номером НОМЕР_1, у той час як у публічній кадастровій карті України площа земельної ділянки з таким кадастровим номером становить 0,0624 га.

У звіті про оцінку права вимоги зобов'язання, внаслідок здійснення кредитної операції ТОВ "Регіональна Енергетична Компанія 1" від 25.02.2011 №414, що належить ПАТ "Український професійний банк", оцінювачем не взято до уваги суперечливі ознаки ідентифікації об'єкта забезпечення: вказано площу земельної ділянки 41,00 га з кадастровим номером НОМЕР_3, в той час як в публічній кадастровій карті України відомості про таку земельну ділянку були відсутні.

Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру надано лист від 11.01.2018 №9-28-0.21-335/2-18, згідно з яким за інформацією Головного управління Дергеокадастру у Київській області:

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,0624 га цільовим призначеним для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, належить гр. ОСОБА_17 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, який зареєстрований у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за №011093801214 від 22.04.2010;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 0,8892 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить гр. ОСОБА_18 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, який зареєстрований у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 152 від 16.03.2005;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 площею 0,7229 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить гр. ОСОБА_10 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, який зареєстрований у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі від 16.03.2005 за №151.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Частиною першою статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна ( 1440-2003-п, 1442-2004-п, 1655-2006-п, 1185-2007-п ), що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до пункту 52 НСО №1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Беручи до уваги викладене, колегія судів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оцінювач, який перебував у штаті позивача, не здійснивши пошук інформації про земельну ділянку, зокрема про її розмір

Таким чином, висновок суду першої інстанції про невідповідність звітів та порушення при їх складанні вимог пункту 52 НСО №1, що вплинуло на визначення ціни відповідного об'єкта, є правильним.

Відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні сертифікат може бути анульовано Фондом державного майна України виключно з таких підстав: за наявності порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання неякісною оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, або оцінювачами, які працюють у його штатному складі &?ю;…&gу;.

Порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення встановлюється Фондом державного майна України.

Таким чином, наведені норми Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні свідчать про можливість (не обов'язок) Фонду державного майна України за наявності відповідних порушень оцінювачами, які працюють у штатному складі суб'єкта оціночної діяльності анулювати сертифікат останнього. При цьому, Закон делегує Фонду державного майна України визначати порядок реалізації права на анулювання такого сертифіката.

Колегія суддів звертає увагу, що положення статті 20 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні щодо анулювання сертифікату не можуть бути самостійною та безумовною підставою для прийняття Фондом державного майна України відповідного рішення, оскільки цією ж статтею визначення процедури, за дотримання якої таке рішення може бути прийнято, делеговано Фонду.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення про порядок анулювання сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та їх поновлення після анулювання, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.03.2006 № 513 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 01.10.2015 № 1465) (далі - Положення), за результатами рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав (далі - оцінка майна), що здійснюється відповідно до вимог законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності, Фонд приймає одне з таких рішень :

- попереджає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо недопущення у подальшому порушень нормативно-правових актів з оцінки майна та професійної оціночної діяльності у разі наявності одного звіту про оцінку майна, що класифікується згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту № 1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1);

- анулює сертифікат у разі наявності одного і більше звітів про оцінку майна, що класифікуються згідно з абзацом четвертим пункту 67 Національного стандарту № 1, або якщо один і більше звітів про оцінку майна класифікуються за абзацом п'ятим пункту 67 Національного стандарту № 1;

- звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання щодо позбавлення (анулювання) кваліфікаційних свідоцтв або інших кваліфікаційних документів оцінювача, який безпосередньо склав звіт про оцінку майна;

- звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність пройти підвищення кваліфікації оцінювачем за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження;

- звертається до Екзаменаційної комісії з пропозицією розглянути на її засіданні питання про необхідність надати Екзаменаційній комісії для рецензування додатково декілька звітів про оцінку майна за напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямів, що відповідають напрямам та спеціалізаціям звіту про оцінку майна, щодо якого були зауваження.

Аналіз викладеної норми дає підстави для висновку, що за результатами рецензування звітів про оцінку майна Фонд державного майна України вправі вчиняти лише одну із перелічених у пункті 1 розділу ІІ Положення дій. Можливості одночасного застосування кількох передбачених цим пунктом заходів норми Положення не передбачають.

Як вже зазначалося та не заперечувалось сторонами, за результатами рецензування спірних звітів про оцінку майна Фонд державного майна України звернувся до Екзаменаційної комісії, якою було позбавлено (анульовано) ОСОБА_6 кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

Таким чином, звернувшись до Екзаменаційної комісії, Фонд державного майна України вичерпав можливість застосування інших передбачених пунктом 1 розділу ІІ Положення заходів, у тому числі анулювання сертифіката позивача.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та наявність підстав для скарсування наказу Фонду державного майна України від 05.04.2017 №528 щодо анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 01.09.2014 №16865/14.

Колегія суддів відхиляє посилання в апеляційних скаргах позивача та ОСОБА_6 на те, що спір між оцінювачем та рецензентами не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Слід наголосити, що суд у даній справі не вирішував будь-який спір між оцінювачем та рецензентами. Ні відповідні звіти, ні рецензії не є предметом оскарження у даній справі. Адміністративний суд у даному спорі виключно надає звітам та рецензіявм свою правову оцінку як таким, що слугували підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення. Окрім того на змісті вказаних звітів та рецензій акцентував особливу увагу сам позивач у позовній заяві, а тому у відповідності до частини третьої статті 242 КАС суд мав надати цим аргументам свою оцінку.

З огляду на це, посилання на порушення юрисдикції у даному випадку є некоректним.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що процесуальними кодексами України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду, що розглядає справу.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову, надавши вірну оцінку обставинам справи.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкер тіллі Україна ек", ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя О.М. Ганечко

Повний текст постанови складений 23.10.2018.