Ухвала

від 20.02.2020 по справі 826/12728/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2020 року

м. Київ

справа №826/12728/17

адміністративне провадження №К/9901/66870/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув заяву Фонду державного майна України про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 826/12728/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бейкер тіллі Україна ек

до Фонду державного майна України

про скасування наказу.

УСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 20.03.2019 задоволено касаційну скаргу Фонду державного майна України. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

11.06.2019 до Верховного Суду надійшла заява Фонду державного майна України про ухвалення додаткового рішення судового рішення про розподіл судових витрат, а саме стягнути на користь Фонду державного майна України з позивача судовий збір сплачений за подання касаційної скарги у розмірі 3 200 грн.

Розглянувши подану заяву, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

За правилами частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать: витрати на професійну правничу допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Розподіл судових витрат врегульовано статтею 139 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому відповідачу - суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.

Аналогічна правова позиція була висловлена в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 360/4447/18.

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи відповідачем витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз не здійснювались, а сплачена сума судового збору відповідачу як суб`єкту владних повноважень компенсації не підлягає, підстави для ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на користь відповідача з позивача коштів, сплачених ним за подання касаційної скарги, - відсутні.

Керуючись статтями 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фонду державного майна України про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/12728/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб