Постанова

від 23.10.2018 по справі 804/262/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 жовтня 2018 року

справа №804/262/15

адміністративне провадження №К/9901/9122/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у складі суддів Оліфіренко Н.А., Шальєвої В.А.., Білак С.В. у справі №804/262/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трансєврогруп до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Трансєврогруп (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 06 серпня 2014 року № 0006652201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 15976 грн. 44 коп., та за штрафними (фінансовими) санкціями на 3994 грн. 11 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

13 березня 2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду Товариству відмовлено у задоволені позову, з підстав доведеності податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи складені позивачем та його контрагентом у якості підтвердження існування господарських відносин не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

02 липня 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року, ухвалено нову постанову, позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення податкового органу від 06 серпня 2014 року № 0006652201, з мотивів доведеності платником податку правомірності формування ним витрат за фактом придбання транспортно-експедиційних послуг.

31 липня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

04 серпня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №804/262/15 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

31 серпня 2015 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у яких позивач зазначає, про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.

01 вересня 2015 року справа №804/262/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

25 січня 2018 року справа №804/262/15 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/9122/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 35607351, перебуває на податковому обліку з 11 грудня 2007 року.

Податковим органом у липні 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог зокрема податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин придбання товарів (робіт, послуг) у Товариства з обмеженою відповідальністю Ланкорн за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року та подальшої їх реалізації, їх реальності та повноти відображення в обліку, результати якої викладені в акті перевірки від 18 липня 2014 року №5064/22-01/35607351 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 06 серпня 2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0006652201, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 15976 грн. 44 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 3994 грн. 11 коп. Правовою підставою збільшення податку наведені положення пункту 135.2, підпункту 135.4.1 пункту 135.4, підпункту 135.5.4 пункту 135.5, пункту 137.1 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Ланкорн (далі контрагент позивача) укладено договір від 14 травня 2013 року на здійснення перевезень, предметом якого є доставка та/або організація перевезення вантажів, в межах якого протягом червня 2013 року контрагентом позивача надано, а позивачем отримано транспортно-експедиторські послуги на загальну суму 98645 грн. 28 коп., в т.ч. на суму податок на додану вартість 16440 грн. 89 коп., факт виконання зобов'язань за вказаним договором (послуг) підтверджується відповідними копіям первинних бухгалтерських документів, а саме, актами здачі-прийняття послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями.

В межах виконання цього договору Товариством транспортно-експедиторські послуги надані дев'ятьом суб'єктам господарювання в червні 2013 року на загальну суму 104386 грн. 50 коп., в тому числі на суму ПДВ 17397 грн.78 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, заявками на виконання перевезень.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз статей 1 та 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, за результатами якого суди дійшли висновку про те, що підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції дослідивши господарську діяльність позивача в межах спірних правовідносин шляхом аналізу первинних документів окремо та в їх взаємозв'язку та в сукупності, наявних у справі, дійшов висновку про підтвердження належними та допустимими доказами реальності здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентом, відхиливши при цьому доводи податкового органу щодо окремих недоліків оформлення товарно-транспортних накладних на отриманий товар, які самі по собі не є єдиною підставою формування витрат.

Оцінюючи спірні операції суд апеляційної інстанції висновувався на доведеності отримання Товариством послуг від його контрагента.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаних позивачем послуг.

Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судом апеляційної інстанції, що доводить правомірність формування позивачем, витрат по факту придбання послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у справі №804/262/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер