Рішення

від 21.05.2007 по справі 5/98-1646

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21"

травня 2007 р.

Справа №

5/98-1646

Господарський суд Тернопільської області

у

складі   судді Андрушків Г.З.            

Розглянув

справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 

до  

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_2

за

участю представників сторін:  

позивача:

ОСОБА_1 -підприємець

відповідач: не з'явився

Суть справи:

      В

розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз”яснено права та

обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Суб'єкт

підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась в господарський

суд з позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_2 77837грн.03коп. неустойки за порушення строків

повернення орендованого приміщення за період з 01.09.2004р. по 02.06.2005р.

Разом з цим позивач звернувся в суд з клопотання про поновлення строку позовної

давності, обґрунтовуючи дане клопотання тим, що строк позовної давності,

встановлений ст.258 ЦК України, пропущений ним з поважних причин, оскільки з

жовтня 2003 року по грудень 2006 року в господарських судах розглядались спори

між сторонами з приводу користування приміщенням по договору оренди від

18.07.2003 року і до остаточного вирішення судових справ він (позивач) не мав

можливості звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення неустойки за

порушення строків звільнення орендованого приміщення.

       Відповідач  відзиву на позов не надав, його повноважний

представник в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду

справи був повідомленй належним чином (повідомлення  про 

вручення поштового відправлення -ухвали суду, знаходиться в матеріалах

справи).

Відповідно

до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським

судом встановлено наступне:

       Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти,

встановлені рішенням господарського суду або іншого органу, який вирішує

господарський спір, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

       Рішенням господарського суду

Тернопільської області у справі №4/149-1746 (3/264-2542) від 08.10.2004р., яке

залишине в силі постановами Львівського апеляційного господарського суду від

26.01.2005р. та Вищого господарського суду України від 18.05.2005р. та

вказаними постановами апеляційної та касаційної інстанцій у даній справі за

позовом підприємця ОСОБА_2 до підприємця ОСОБА_1 з приводу укладення, виконання

та припинення договору оренди нежитлового приміщення від 18.07.2003 р.

встановлено:

- між

сторонами 18.07.2003 р. був укладений договір оренди нежитлового приміщення,

яке знаходиться за адресою  АДРЕСА_3, для

використання під торгівлю із сплатою щомісячно 850 доларів США строком на 1

рік.

-   даний договір  від 

18.07.2003 р. припинив свою дію по закінченню цього строку 18.07.2004р.

-

позивач  07.06.2004р. звертався до

відповідача з вимогою звільнити приміщення з 19.07.2004р. по 31.08.2004р. у

зв'язку із закінченням строку дії договору, однак, як встановлено

вищезазначеним рішенням суду, відповідач дану вимогу не виконав, у зв'язку з

чим з останнього на користь позивача стягнуто 6307грн.00коп. упущеної вигоди за

вказаний період, що виражається в неодержаній орендній платі з орендаря по

договору від 05.02.2004р., укладеного з ТОВ «Фенікс».

Ці

положення з огляду на положення 35 ГПК України не потребують доведення знову.

Згідно

з приписами ч. 1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору

найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому

вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було

обумовлено в договорі.

Пунктом

2.3. договору сторони передбачили, що по закінченні терміну дії договору

оренди, якщо договір не продовжений, Орендар зобов'язаний у 10-ти денний

термім повернути Орендодавцю нежитлове приміщення (будівлю) та належне

майно з збереженими всіма конструктивними елементами і оснащенням, без якого це

приміщення не може бути надане іншому орендарю для негайного використання.

Як

слідує з матеріалів справи, а саме: з акту державного виконавця від

02.06.2005р. копія якого знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_2 звільнила

нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 та передала його ОСОБА_1. 02.06.2005р.

Таким

чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, в порушення вимог ст.

785 ЦК України та п.2.3. договору оренди 

Орендодавцю орендоване майно не повернула, натомість продовжувала користуватися

ним  з 19.07.2004р. по 02.06.2005р., у

зв'язку з чим позивач правомірно звернувся з позовом до господарського суду про

стягнення з відповідача 77837грн.30 коп. неустойки за період прострочення

повернення майна з 01.09.2004р. оп 02.06.2005р. у відповідності до ч.2 ст. 785

Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі невиконання наймачем

обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача

сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розглянувши

клопотання позивача про поновлення строку позовної давності щодо стягнення з

відповідача неустойки в сумі 77837грн. 30коп. за період з 01.09.2004р. по

02.06.2005р. та проаналізувавши причини його пропуску, суд визнає їх поважними

і відповідно до вимог ст.267 Цивільного кодексу України порушене право позивача

підлягає захисту.

Відповідач

не скористався своїм правом у відповідності до ст.63 Конституції України на

захист своїх прав у суді, не надав ні суду, ні позивачу своїх заперечень.           

           При таких обставинах позовні  підлягають до 

задоволенню як обґрунтовано заявлені і не оспорені відповідачем.

Державне

мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно

ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача .

          Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст. 43, 49,  82, 84, 85 ГПК України,

господарський суд   

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

        2. 

Стягнути з  Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_2 ( ід. код

НОМЕР_1)  на користь Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1   (ід.код  

НОМЕР_2)  - 77837грн. 30коп.

неустойки, 778грн. 37коп. в повернення витрат по сплаті державного мита,

118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3. 

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення

суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу,

а прокурор -апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття

(підписання) рішення „___”

Суддя                                                                                         

Г.З. Андрушків