Рішення

від 18.10.2018 по справі 909/586/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/586/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1,76018

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" вул. Національної Гвардії,14, м. Івано-Франківськ, 76000

про:

- визнання рішення спостережної ради ВАТ "Прикарпатагробуд" в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень голови правління недійсним;

- про зобов'язання скасування реєстраційної дії № 11191070013003732 від 28.02.17 про призначення ОСОБА_2 в.о. голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд";

- про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства ВАТ "Приварпатагробуд" в частині припинення повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд"

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1 (пенсійне посвідчення № 41 від 01.08.16)

Від позивача: ОСОБА_3 (посвідчення адвоката № 412 від 11.01.2002)

Від відповідача не з'явились

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернулись з позовною заявою (вх. №9695/18 від 02.07.2018року) до Господарського суду Івано-Франківської області 02.07.2018року до Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" про визнання рішення спостережної ради ВАТ"Прикарпатагробуд" в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд", про зобов'язання скасування реєстраційної дії № 11191070013003732 від 28.02.17 про призначення ОСОБА_2 в.о. голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд"; про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства ВАТ "Приварпатагробуд" в частині припинення повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд". Ухвалою суду від 19.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 04.10.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, просив суд задовольнити позов.

В обґрунтування підстав позову, позивачі посилаються на те, що оспорюванні ним рішення приймалися з порушенням порядку скликання та проведення зборів який встановлений Статутом товариства, діючим законодавством та за межами повноважень, передбачених Статутом.

Позивач подав клопотання (вх. №16048/18 від 18.10.2018), у якому просить суд викликати в судове засідання і допитати в якості свідка ОСОБА_1

З приводу вказаного клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Згідно ч.1 ст.88 ГПК України визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Приписами ч.ч.2 та 3 вказаної статті передбачено, що у заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Відповідно до ч.4 ст.88 ГПК України заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Приписами ч.ч.1 та 2 статті 89 ГПК України встановлено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Відповідно до ч.3 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З аналізу вказаних норм випливає, що сторона, яка клопоче про виклик свідка повинна перед цим подати заяву свідка, вимоги до якої встановлюються чинним процесуальним Законом. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи позивачем подано до суду заяву, у якій не обґрунтовувалось необхідності виклику свідка ОСОБА_1, яка є позивачем по справі.

З врахуванням пропуску позивачем встановленого Законом строку для подання заяв свідків, відсутності клопотання про визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення, а також відсутності обґрунтування необхідності виклику, суд дійшов висновків про невідповідність поданого клопотання вимогам ст.ст.87-89 ГПК України, отже суд відхиляє дану заяву.

Крім того, суд зазначає що позивач, як учасник судового засідання наділений всіма правами, передбаченими ст. 42 ГПК України

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста встановив наступне.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ ПРИКАРПАТАГРОБУД , ідентифікаційний код 03088662, від 22.04.2011 (протокол №1-211) ОСОБА_1 призначена на посаду голови правління.

Під час подання звіту до ДВС в Івано-Франківській області за І квартал 2017 року ОСОБА_1 дізналася, що 28.02.2017 р. державним реєстратором Крихівецької сільської ради Івано Франківської міської ради Федорином М.М. зареєстровано (реєстраційна дія №11191070013003732 від 28.02.2017) зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі зміну керівника Товариства.

Для державної реєстрації зміни керівника було подано протокол засідання спостережної ради Товариства від 24.02.2017 p., яка вирішила:

1. Відсторонити з 24 лютого 2017 року ОСОБА_1 від виконання повноважень голови правління ВАТ "ПРИКАРПАТАГРОБУД", до вирішення загальними зборами акціонерів питання про припинення її повноважень.

2. Внести відповідні зміни до ЄДР про обмеження представництва від імені ВАТ ПРИКАРПАТАГРОБУД ОСОБА_1

3. Призначити з 24 лютого 2017 року тимчасово, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про припинення повноважень голови правління ОСОБА_1, виконуючим обов'язки голови правління ВАТ ПРИКАРПАТАГРОБУД ОСОБА_2

4. ОСОБА_2 подати необхідні документи для внесення в ЄДР відомостей про осіб, які мають право тимчасово, до обрання загальними зборами акціонерів голови правління Товариства, вчиняти юридичні дії від імені ВАТ ПРИКАРПАТАГРОБУД без довіреності, у тому числі підписуючи Договори.

Згідно положення 9.1 Статуту "ВАТ ПРИКАРПАТАГРОБУД" управління Товариством здійснюють:

- вищий орган Товариства загальні збори акціонерів;

- спостережна рада АТ;

- правління Товариства на чолі з головою правління АТ;

- ревізійна комісія.

Вищий орган Товариства є загальні збори акціонерів, про проведення яких власники акцій повідомляються шляхом друкування оголошення в місцевій пресі за місцем знаходження Товариства, в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, власники іменних цінних паперів повідомляються персонального повідомлення листом та оголошень в доступних місцях на виробництві. Обидва повідомлення повинні бути зроблені не менше як за 45 днів до скликання загальних зборів з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. ( п. 9.2.5 Статуту)

Відповідно, до положень Статуту відкритого акціонерного товариства ПРИКАРПАТАГРОБУД від 28.12.2002 р. передбачено п.9.3.1., що у період між загальними зборами з метою здійснення контролю за діяльністю правління в Товаристві створюється спостережна рада АТ.

Відповідно до п.9.3.2 Статуту ВАТ "Прикарпатагробуд" затвердженого Загальними зборами акціонерів ВАТ "Прикарпатагробуд" протоколом від 28.12.2002 спостережна рада АТ обирається терміном на 3 роки загальними зборами акціонерів в кількості 3 чоловік. Членами спостережної ради АТ можуть обиратися лише акціонери Товариства. Члени спостережної ради АТ обираються загальними зборами. Члени спостережної ради АТ не можуть бути членами правління АТ та ревізійної комісії. На першому засідання Спостередної ради простою більшістю її членів обирається голова Спостережної ради. Допускається обрання голови Спостережної ради безпосередньо на Загальних зборах.

Відповідно до п. 9.3.4. Статуту спостережна рада АТ має право: в період між загальними зборами призначити виконуючого обов'язки Голови Правління при обставинах, що унеможливлюють подальше виконання своїх обов'язки Головою Правління, а саме:

а) по стану здоров'я;

б) за власною ініціативою голови Правління;

в) нанесення товариству протиправними рішеннями або діями матеріальної шкоди;

г) перешкоджання своїми діями або бездіяльністю досягненню цілей товариством.

- укладати від імені Товариства трудовий контракт з Головою Правління АТ в т.ч. визначити умови оплати праці голови (членів) правління;

- отримувати достатню інформацію про діяльність Товариства;

- заслуховувати звіти правління, посадових осіб Товариства з окремих питань його діяльності в рамках її компетентності.

- залучати експертів до аналізу окремих питань діяльності Товариства.

Згідно п.9.3.7 Статуту засідання спостережної ради АТ проводяться по мірі необхідності, але не рідше 1 разу на квартал і вважаються правомочними , якщо на них присутні два її члени. Рішення спостережної ради АТ приймається простою більшістю голосів. У разі розподілу голосів порівну голос голови є вирішальним. Позачергові засідання спостережної ради АТ скликаються на вимогу голови спостережної ради АТ, правління Товариства або 3 членів цієї ради.

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 4 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтями 116 ЦК України та 10 Закону України Про господарські товариства (тут і далі у редакції станом на момент проведення спірних загальних зборів) передбачено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частиною першою статті 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч. 1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Рішенням позачергових загальних зборів учасників ВАТ "Прикарпатагробуд", оформленим протоколом № 1-2017 від 27.10.2017, вирішено, зокрема, відкликати голову та членів Спостережної ради, Правління та Ревізійної комісії товариства (14 питання порядку денного)

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач зазначив про те, що його не було належним чином повідомлено про проведення 27.10.2017 позачергових загальних зборів учасників ВАТ "Прикарпатагробуд".

Частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Статтею 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів (стаття 61 Закону України "Про господарські товариства").

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах .

Відповідно до Постанови "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.16, п. 2.8. у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.

У відповідності до п. 2.14. постанови Пленуму ВГС України від 25.02.2016 № 4 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах, тощо.

Отже, враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на дотримання відповідачем процедури скликання позачергових зборів акціонерів ВАТ "Прикарпатагробуд", суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства ВАТ "Приварпатагробуд" щодо припинення повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд".

Крім того, позивач заявляє вимогу про скасування реєстраційної дії № 11191070013003732 від 28.02.2017 про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов'язки голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд", яка є похідною від вимог про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ВАТ "Прикарпатагробуд", а тому задоволенню не підлягає.

Щодо визнання недійсним рішення спостережної ради в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд" суд зазначає наступне..

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Відповідно до п.39 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Пунктами 9.3.1, 9.3.2 Статуту ВАТ "Прикарпаагробуд" встановлено, що спостережна рада є органом товариства, який представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів, обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості трьох членів строком на три роки.

До компетенції спостережної ради, відповідно до п. 9.3.3. Статуту Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" належить:

- обрання та відкликання членів правління за поданням голови правління АТ;

- погодження проведення операцій розпорядження нерухомим майном товариства;

- розгляд та затвердження звітів, які надає правління та інформацію ревізійної комісії за квартал, рік в період між загальними зборами;

- визначати основні напрямки діяльності Товариства і затверджувати його плани й звіти про їх виконання;

- виступає у разі необхідності ініціатором проведення позачергових ревізії та аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності Товариства;

- затвердження умов договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

- затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства;

- ухвалення рішень про участь товариства у об'єднаннях підприємств, промислово-фінансових групах та про його внески до статутних фондів інших господарюючих суб'єктів ;

- вирішення питань доцільності, розміру та джерел отримання позик, інвестицій та здійснення інших фінансових операцій, що перевищують 10 % затвердженого статутного фонду.

Відповідно до 9.3.4 Статуту спостережна рада АТ має право:

- у період між загальними зборами призначати виконуючого обов'язки Голови

Правління при обставинах, що унеможливлюють подальше виконання своїх обов'язків Головою Правління, а саме:

а) по стану здоров'я ;

б) за власною ініціативою голови Правління ;

в) нанесення товариству протиправними рішеннями або діями матеріальної шкоди ;

г) перешкоджання своїми діями або бездіяльністю досягненню цілей товариством.

- укладати від імені Товариства трудовий контракт з Головою Правління АТ в т.ч. визначати умови оплати праці голови (членів) правління ;

- отримувати достатню інформацію про діяльність Товариства;

- заслуховувати звіти правління, посадових осіб Товариства з окремих питань його діяльності в рамках її компетенції;

- залучати експертів до аналізу окремих питань діяльності Товариства.

До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених Законом України "Про акціонерні товариства", статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами (частина перша статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства").

Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства та можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства (частина перша статті 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства").

Пунктом 9.2.4 (д) Статуту ВАТ "Прикарпатагробуд" визначено, що голову правління товариства призначає вищий орган товариства, аналогічні повноваження у спостережної ради відсутні.

Отже, суд приходить до висновку щодо перевищення спостереженою радою повноважень при прийнятті спірного рішення, та задоволення позову у частині визнання рішення спостережної ради недійсним в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд".

Крім того, частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення спостережної ради ВАТ "Прикарпатагробуд" в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень голови правління та про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства ВАТ "Приварпатагробуд"в частині припинення повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд" задовольнити. В частині позовних вимог щодо зобов'язання скасування реєстраційної дії № 11191070013003732 від 28.02.17 про призначення ОСОБА_2 в.о. голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд" - відмовити.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на надання правничої допомоги.

Розглядаючи вимогу про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3 № 412 від 11.01.2018року .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Позивачем при звернені до суду не надано орієнтовний розрахунок судових витрат по справі, договору укладеного між позивачем та адвокатом, акту виконаних робіт, платіжного доручення, переліку виконаних робіт, не зазначено розміру понесених витрат.

Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд встановив, що надані квитанції не є належним доказом понесення позивачем таких витрат .

Судовий збір в порядку ст129 ГПК України покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд" про визнання рішення спостережної ради ВАТ "Прикарпатагробуд" в частині відсторонення ОСОБА_1 д.н ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н від виконання повноважень голови правління недійсним; про зобов'язання скасування реєстраційної дії № 11191070013003732 від 28.02.17 про призначення ОСОБА_2 в.о. голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд";

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства ВАТ "Приварпатагробуд" в частині припинення повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд" задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення спостережної ради, яке оформлене протоколом засідання спостережної ради ВАТ "Прикарпатагробуд" від 24 лютого 2017 ( м. Івано-Франківськ) в частині відсторонення повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд" ОСОБА_1 д.н ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н від виконання повноважень голови правління недійсним;

Визнати недійсним рішення рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Прикарпатагробуд" від 27.10.2017 оформлене протоколом №1-2017 в частині припинення повноважень голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд" ОСОБА_1

В частині позовних вимог про зобов'язання скасування реєстраційної дії № 11191070013003732 від 28.02.17 про призначення ОСОБА_2 в.о. голови правління ВАТ "Прикарпатагробуд" - відмовити.

Стягнути з ВАТ "Прикарпатагробуд" вул. Національної Гвардії,14, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 03088662) на користь ОСОБА_1 д.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 ( іпн НОМЕР_1, дата народження-ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2, - 3524,0грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2018

Суддя Шкіндер П.А.