Ухвала

від 18.10.2018 по справі 910/11138/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.10.2018Справа № 910/11138/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Бородині В.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про розстрочення виконання рішення у господарській справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарант Буд"

до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд"

про стягнення 174 603, 34 грн.

Представники:

від позивача (стягувач): Малєєв Є.С.;

від відповідача (боржник): Назимко О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарант Буд" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 174 603, 34 грн., з яких: 110 900, 00 грн. - основного боргу, 32 625, 88 грн. - пені, 6 135, 00 грн. - 3 % річних та 24 942, 46 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 03/10-16 від 03.10.2016 в частині оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Гарант Буд задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд 8, ідентифікаційний код - 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарант Буд" (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 21, ідентифікаційний код - 39657296) 110 900 (сто десять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. - заборгованості, 21 316 (двадцять одну тисячу триста шістнадцять) грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 6 135 (шість тисяч сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. - 3 % річних та 2 075 (дві тисячі сімдесят п'ять) грн. 27 коп. - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

08.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" надійшла заява, в якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі № 910/11138/18 на 4 (чотири) календарних місяці із щомісячним платежем в розмірі 35 108, 75 грн. з жовтня 2018 року по січень 2019 року включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 заяву Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про розстрочення рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі № 910/11138/18 призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.10.2018, зокрема зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарант Буд" копії позовної заяви з додатками та надати суду докази виконання. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарант Буд" (позивача) надати суду письмові пояснення на заяву про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі № 910/11138/18.

У даному судовому засіданні представник відповідача (боржник) підтримав подану заяву про розстрочення виконання рішення.

Представник позивача (стягувач) заперечив проти задоволення поданої заяви та надав письмові пояснення на заяву про розстрочення виконання рішення суду, в якій зазначає, що довідки з банківських установ не є належним доказом на підтвердження дійсного фінансового стану відповідача, при цьому позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу претензії, проте у відповідь на претензію відповідачем жодного разу не було повідомлено про тяжкий фінансовий стан відповідача або пропозиції про розстрочення заборгованості позивачу направлено не було.

Отже, дослідивши матеріали заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України Про виконавче провадження .

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування поданої заяви Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" зазначає про існування обставин, що ускладнюють виконання судового рігення, а саме: відсутність коштів на рахунках як ПАТ "Київметробуд" так і його структурного підрозділу - Автобаза ПАТ "Київметробуд" на підтвердження чого відповідач долучає до заяви довідку з ПАТ Комерційний банк Глобус , відповідно до якої станом на 04.10.2018 залишок коштів на рахунку відповідача становить 616, 19 грн. та довідку з АБ Укргазбанк згідно якої станом на 04.10.2018 залишок коштів на рахунку відповідача становить 10 182, 63 грн. Крім того, відповідач зазначає, що на сьогоднішній день підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати, з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також сплати податків.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, розстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.

Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відповідачем у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі.

При цьому, суд зазначає, що долучені до заяви про розстрочення виконання рішення суду довідки № 72/02-06/393 від 04.10.2018 з ПАТ Комерційний банк Глобус про залишок коштів на рахунку відповідача у розмірі 616, 19 грн. та № 23- 28/275/2018 від 04.10.2018 з АБ Укргазбанк про залишок коштів на рахунку відповідача у сумі 10 182, 63 грн., не є належним та достатнім доказом на підтвердження відсутності грошових коштів для виконання рішення суду, враховуючи, що юридична особа не обмежена правом мати декілька рахунків відкритих у різних банківських установах.

Крім того, долучені до заяви ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідно до яких суд розстрочував виконання постанов суду не є підставою для задоволення даної заяви, оскільки у зазначених ухвалах мало місце стягнення сум, які значно перевищують розмір заборгованості, що підлягає стягненню у даній справі: 138 351, 11 грн.- заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних, і 2 075, 27 грн. - судового збору.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі № 910/11138/18 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 у справі № 910/11138/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 23.10.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Щербаков С.О.