Рішення

від 17.08.2018 по справі 810/3060/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року № 810/3060/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмелівка-Агро" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмелівка-Агро" про стягнення податкового боргу у розмірі 353878,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, що виникла у результаті самостійно задекларованих та несплачених податкових зобов'язань, нарахованих штрафних санкцій та пені по податку на додану вартість, орендній платі за землю з юридичних осіб та по єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 353878,04 грн. Позивач зазначає, що заборгованість підтверджується даними податкових декларацій, які були подані відповідачем самостійно.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 19.20.2017 №0060831202, яким визначено штрафні санкції, відповідач сплатив вчасно.

Крім того, відповідач вважає податковий борг неузгодженим, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів узгодженості податкових зобов'язань, а саме, проведення податковим органом перевірок з питань самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ, що задекларовані у податковій декларації з ПДВ за вересень-грудень 2017 року, у податковій декларації зі сплати за землю за 2017 рік, у податкових деклараціях по єдиному податку, за результатами яких складено акти, які б свідчили про встановлення несвоєчасності сплати відповідачем узгодженої суми податкових зобов'язань та, відповідно, прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 16.08.2018 та у подальшому було призначене на 17.08.2018.

У судове засідання, призначене на 17.08.2018, представники сторін не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Водночас матеріали справи містять заяви учасників справи про проведення судового засідання за відсутності їх уповноважених представників.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з ПДВ за жовтень-грудень 2017 року та січень 2018 року, у яких відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету, у розмірі 274791,00 грн., у розмірі 19706,00 грн., у розмірі 63020,00 грн. та у розмірі 45343,00 грн., відповідно.

Податкові зобов'язання, визначені у вказаних податкових деклараціях у загальному розмірі 402860,00 грн., були частково погашені за рахунок переплати у розмірі 116479,00 грн. та часткової сплати у розмірі 137300,00 грн.

Як вбачається з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю Хмелівка-Агро , у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, контролюючим органом здійснено нарахування пені у розмірі 1119,08 грн.

Крім цього, 05.10.2017 контролюючим органом було проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ Хмелівка-Агро за серпень 2016 року, результати якої були оформлені актом від 05.10.2017 №4516/12-2/33159257.

Перевіркою встановлений факт порушення ТОВ "Хмелівка-Агро" вимог статті 210 Податкового кодексу України, а саме, перевищення 15-ти денного терміну реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю-платнику ПДВ, в Єдиному реєстрі податкових накладних в 2016 році.

На підставі акта перевірки від 05.10.2017 №4516/12-2/33159257 контролюючим органом до ТОВ "Хмелівка-Агро" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 16105,56 грн., про що прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0060831202.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0060831202 було вручене уповноваженому представнику відповідача 19.10.2017, що підтверджується особистим підписом уповноваженого представника відповідача на податковому повідомлення-рішенні.

Оскільки позивачем було сплачено у рахунок переплати суму у розмірі 116479,00 грн., штрафні санкції визначені у податковому повідомленні-рішенні від 19.10.2017 №0060831202 вважаються погашеними, що підтверджується поміткою контролюючого органу сплачено на податковому повідомленні-рішенні 19.10.2017 №0060831202.

Окрім цього, контролюючим органом були застосовані штрафні санкції до ТОВ Хмелівка-Агро у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ від 21.02.2018 №9026753806 у розмірі 1361,00 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки ТОВ Хмелівка-Агро .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг з ПДВ у розмірі 166665,71 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу була подана податкова декларації з єдиного податку четвертої групи за 2017 рік, у якій відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету за ІІІ та VІ квартали, у розмірі 105760,64 грн. та у розмірі 63456,39 грн., відповідно.

Податкові зобов'язання, визначені у вказаній податковій декларації у загальному розмірі 169217,03 грн., були частково погашені за рахунок переплати у розмірі 8,19 грн.

Разом з цим, як вбачається з інтегрованої картки ТОВ Хмелівка-Агро , у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених грошових зобов'язань, контролюючим органом здійснено нарахування пені у розмірі 528,74 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку у розмірі 169737,58 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з плати за землю за 2017 рік, у якій відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету, у розмірі 77590,22 грн. щорічно та у розмірі 6465,85 грн. щомісяця.

Як слідує з інтегрованої картки платника податків, податкові зобов'язання, визначені у вказаній податковій декларації за жовтень-грудень 2017 року у загальному розмірі 19397,57 грн., були частково погашені за рахунок переплати у розмірі 1922,82 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг з земельного податку у розмірі 17474,75 грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що за відповідачем рахується податковий борг з ПДВ, земельного податку та єдиного податку у загальному розмірі 353878,04 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою .

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 ПК України).

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У силу положень пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно з даними інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податковій декларації податкові зобов'язання відповідач у строки, встановлені податковим законодавством, у повному обсязі не сплатив.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 23.01.2018 №152-50 на суму 237132,70 грн. Проте конверт з податковою вимогою форми "Ю" від 23.01.2018 №152-50 не був вручений відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням з штрихкодовим ідентифікатором №0980100149383 із зазначенням причини повернення "відмова адресата від одержання".

Відповідно до пункту 7 Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 №610, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 за № 902/30770 (Порядок №610), податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Беручи до уваги, що вказану податкову вимогу не було вручено відповідачеві з причин, які не залежали від контролюючого органу, вважається, що така податкова вимога була вручена відповідачеві належним чином.

Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ю" від 23.01.2018 №152-50 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач суду не надав.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 353878,04 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу заявленого позивачем клопотання про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Пунктами 2 та 6 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Беручи до уваги, що повне виконання судового рішення внаслідок стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 353878,04 грн. одним платежем може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача, у тому числі призвести до неможливості виконання інших зобов'язань та/або продовження господарської діяльності, клопотання про розстрочення судового рішення підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмелівка-Агро" (ідентифікаційний номер 33159257, місцезнаходження: 09853, Київська область, с. Хмелівка, вул. Постишева, 1) до бюджету грошові кошти у розмірі 353878 (триста п'ятдесят три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 04 коп. у рахунок погашення податкового боргу.

Розстрочити виконання рішення суду строком на 12 (дванадцять) місяців, починаючи з жовтня 2018 року, шляхом сплати податкового боргу щомісяця у розмірі 29489,84 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду - 17.08.2018.

Суддя Панченко Н.Д.