Рішення

від 16.10.2018 по справі 813/2062/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2062/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Львів

11 год. 07 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Добробут» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю БК Добробут (далі - позивач, ТОВ БК Добробут ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФс у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.01.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.01.2018 є таким, що винесене з грубим порушенням норм чинного податкового законодавства та підлягає скасуванню. Позивач не міг затримати сплату грошового зобов'язання авансових внесків по єдиному податку, оскільки ніколи не перебував на спрощеній системі оподаткування і не міг бути платником єдиного податку. Заборгованість із сплати податку на додану вартість виникла унаслідок судових оскаржень і не оплати донарахованих сум, згідно з податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 19.10.2012, яке оскаржене, станом на момент звернення до суду із цим позовом, перебуває на розгляді у суді касаційної інстанції. На переконання позивача, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання настав після 25.02.2016, а не з 27.05.2015, як зазначено в обліковій картці електронного кабінету платника податку з податку на додану вартість за 2015 рік та акті перевірки від 24.07.2017. У зв'язку з невірним встановленням терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 50374,00 грн. підприємству позивача протягом 10 місяців неправомірно наразовувались штрафні санкції та пеня, що мало наслідком неправомірне завищення податкового боргу, згідно з актами перевірок № 19.01.2018 та від 31.01.2018, відповідно і у податковому повідомленні-рішення від 31.01.2018.

Також позивач зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 813/275/18, яке набрало законної сили, скасовано податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 від 04.08.2017, які стали підставою для нарахування узгодженого податкового зобов'язання.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року провадження в адміністративній справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 18.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 20.07.2018 за вх. № 23504 (а.с.48-49). Зазначив, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні чітко зазначено про те, що об'єктом є саме податок на додану вартість, а твердження про сплату авансових внесків з єдиного внеску є поданням завідомо неправдивих даних суду та зловживанням процесуальними правами.

Станом на момент проведення перевірки податкові повідомлення-рішення від 04.08.2017 предметом судового оскарження не були. У акті перевірки від 19.01.2018 зазначено період впродовж якого застосовано штрафні санкції, а саме - грудень 2017. Оскільки судове оскарження відбулося лише у січні 2018 року, штрафні санкції за грудень 2017 є обраховані за межами судового оскарження та є цілком законними.

Вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, прийнятим у межах повноважень відповідача та у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому підлягає залишенню в силі.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з'ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

24.07.2017 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.05.2015 по 30.06.2017, про що складено акт № 54/13-01-12-21/30993829 (а.с.12-13).

У зв'язку з виявленими порушеннями, що зафіксовано у акті перевірки № 54/13-01-12-21/30993829 від 24.07.2017, та на його підставі контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 04.08.2017, форми „Ш» , за платежем: податок на додану вартість, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання 74078,10 грн., у розмірі 10% - 7407,81 грн. (а.с.11) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 04.08.2017, форми „Ш» , за платежем: податок на додану вартість, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання 344915,75 грн., у розмірі 20% - 68983,15 грн. (а.с.10)

19.01.2018 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивачаз питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2016 по 05.01.2018, про що складено акт № 159/13-01-12-21/30993829 (а.с.14-15).

Згідно з висновком, зафіксованим у цьому акті, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання. Враховуючи наведене, в порушення п. 203.2 ст. 203, п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, від 31 дня в сумі - 195690,30 грн. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України (а.с.15).

31.01.2018 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2017 по 30.01.2018 (а.с.16).

Згідно з висновком, зафіксованим у цьому акті, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання. Враховуючи наведене, в порушення п. 203.2 ст. 203, п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, від 31 дня в сумі - 74300,75 грн. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України.

У зв'язку з виявленими порушеннями, на підставі актів перевірки від 19.01.2018 та 31.01.2018, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.01.2018, форми „Ш» , за платежем: податок на додану вартість, яким зобов'язано позивача сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 270063,10 грн., у розмірі 20% - 54012,62 грн. (а.с.9).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 у справі № 813/275/18 за позовом ТзОВ „БК Добробут» до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2017 № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, позов задоволено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.05.2018 у справі № 876/2695/18, повернуто апеляційну скаргу скаржнику, ГУ ДФС у Львівській області.

Вказане судове рішення від 21.02.2018 набрало законної сили згідно з відміткою 15.08.2018.

Позивач не погоджуючись із податковим повідомленням № НОМЕР_1 від 31.01.2018, вважаючи таке протиправним та таким, що слід скасувати, звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі, після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 76.2 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

- завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 58.2 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Оскільки податкові повідомлення рішення № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 від 04.08.2017, винесені на підставі акта перевірки від 24.07.2017, скасовані, однак з їх врахуванням у подальшому здійснювалось нарахування штрафної санкції та пені, за їх вирахуванням у обліковій картці платника податків значно зменшиться сума нарахованих штрафних санкцій та пені.

Таким чином, оскаржуване у межах цієї справи податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штраф за несплату грошового зобов'язання, розмір якого обчислено з врахуванням сум скасованих рішенням суду від 21.02.2018 податкових повідомлень-рішень від 04.08.2018, є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши податкове повідомлення-рішення на відповідність цим критеріям, суд дійшов висновку, що воно таким не відповідає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та не спростованими долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а відтак, підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки відповідачем у цій справі є Головне управління ДФС у Львівській області, судові витрати у вигляді судового збору, що сплачений відповідно до платіжних доручень № 2889 від 17.05.2018 на суму 810,32 грн. та № 2950 від 07.06.2018 на суму 1762,00 грн., підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 31.01.2018.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Добробут (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Гайдамацька, 16; код ЄДРПОУ: 30993829) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 39462700) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2018 року.

Суддя Качур Р.П.