Постанова

від 25.03.2019 по справі 813/2062/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/4128/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Сапіга В.П.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року (головуючий суддя Качур Р.А., м.Львів, проголошено 11:07:43) у справі №813/2062/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Добробут до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.01.2018.

Позов обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 31.01.2018 є таким, що винесене з грубим порушенням норм чинного податкового законодавства та підлягає скасуванню. Позивач не міг затримати сплату грошового зобов'язання авансових внесків по єдиному податку, оскільки ніколи не перебував на спрощеній системі оподаткування і не міг бути платником єдиного податку. Заборгованість із сплати податку на додану вартість виникла унаслідок судових оскаржень і не оплати донарахованих сум, згідно з податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 19.10.2012, яке оскаржене, та станом на момент звернення до суду із цим позовом, перебуває на розгляді у суді касаційної інстанції. На переконання позивача, граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання настав після 25.02.2016, а не з 27.05.2015, як зазначено в обліковій картці електронного кабінету платника податку з податку на додану вартість за 2015 рік та акті перевірки від 24.07.2017. У зв'язку з невірним встановленням терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 50374,00 грн. підприємству позивача протягом 10 місяців неправомірно нараховувались штрафні санкції та пеня, що мало наслідком неправомірне завищення податкового боргу, згідно з актами перевірок № 19.01.2018 та від 31.01.2018, відповідно і у податковому повідомленні-рішення від 31.01.2018.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 31.01.2018.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права зазначив, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні чітко визначено те, що об'єктом є саме податок на додану вартість. Станом на момент проведення перевірки податкові повідомлення-рішення від 04.08.2017 предметом судового оскарження не були. У акті перевірки від 19.01.2018 зазначено період впродовж якого застосовано штрафні санкції, а саме грудень 2017. Вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, прийнятим у межах повноважень відповідача та у спосіб, визначений чинним законодавством, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

24.07.2017 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.05.2015 по 30.06.2017, про що складено акт № 54/13-01-12-21/30993829. У зв'язку з виявленими порушеннями, що зафіксовано у акті перевірки № 54/13-01-12-21/30993829 від 24.07.2017, та на його підставі контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 04.08.2017, форми Ш , за платежем: податок на додану вартість, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання 74078,10 грн., у розмірі 10% - 7407,81 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 04.08.2017, форми Ш , за платежем: податок на додану вартість, яким зобов'язано відповідача сплатити штраф за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання 344915,75 грн., у розмірі 20% - 68983,15 грн.

19.01.2018 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2016 по 05.01.2018, про що складено акт № 159/13-01-12-21/30993829.

Згідно з висновком, зафіксованим у цьому акті, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання. Враховуючи наведене, в порушення п. 203.2 ст. 203, п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України ( ПК України) не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, від 31 дня в сумі 195690,30 грн. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість передбачена п. 126.1ст. 126 ПК України.

31.01.2018 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.11.2017 по 30.01.2018.

Згідно з висновком, зафіксованим у цьому акті, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату підприємством узгодженої суми податкового зобов'язання. Враховуючи наведене, в порушення п. 203.2 ст. 203, п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України підприємство сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, від 31 дня в сумі 74300,75 грн. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість передбачена п. 126.1ст. 126 ПК України.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штраф за несплату грошового зобов'язання, розмір якого обчислено з врахуванням сум скасованих рішенням суду від 21.02.2018 податкових повідомлень-рішень від 04.08.2018, є протиправними та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі, після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 76.2 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно п. 58.2 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає наступне.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18 ст. 56 ПК України). Оскільки податкові повідомлення рішення № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 від 04.08.2017, винесені на підставі акта перевірки від 24.07.2017, скасовані, однак з їх врахуванням у подальшому здійснювалось нарахування штрафної санкції та пені, за їх вирахуванням у обліковій картці платника податків значно зменшиться сума нарахованих штрафних санкцій та пені. А тому, оскаржуване у межах цієї справи податкове повідомлення-рішення, яким застосовано до позивача штраф за несплату грошового зобов'язання, розмір якого обчислено з врахуванням сум скасованих рішенням суду від 21.02.2018 податкових повідомлень-рішень від 04.08.2018, є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, а тому доводи апелянта слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 268, 286, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 813/2062/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 29 березня 2019 року