Справа № 815/3146/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0023392200 від 11.06.2018 року,-
ВСТАНОВИВ:
27 червня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0023392200 від 11.06.2018 року.
Ухвалою суду від 02 липня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. , відкрито провадження у даній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДФС в Одеській області (на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 02.02.2018 року № 61 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року та з питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб додаткового блага за період з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року. За результатами такої перевірки ГУ ДФС в Одеській області було складено акт від 26.02.2018 року № 359/15-32-14-05/39341579. Позивач 02.03.2018 року подав заперечення на акт перевірки, однак листом ГУ ДФС в Одеській області від 16.03.2018 року № 4037/10/15-32-14-05-04 дані заперечення були залишені без задоволення. 21.03.2018 року ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0010591405. 06.04.2018 року позивач звернувся до ДФС зі скаргою в порядку, передбаченому ст. 56 ПК України. За результатами розгляду скарги ДФС було прийнято рішення від 04.06.2018 року № 19153/6/99-99-11-01-02-25, яким скаргу було задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення №0010591405 від 21.03.2018 року у частині завищення витрат на суму відсотків за користування кредитами та заниження інших доходів по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. З урахуванням рішення ДФС ГУ ДФС в Одеській області 11.06.2018 року було винесено нове податкове повідомлення-рішення №0023392200 на зменшену суму грошових зобов'язань. Вказує, що не погоджується з зазначеними рішеннями податкового органу та вважає, що останнім було грубо порушено порядок проведення податкової перевірки товариства, з огляду на що ППР є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначає, що ППР було прийнято податковим органом на підставі висновків, викладених в акті перевірки. Правова позиція податкового органу, покладена в основу акта перевірки, полягає у тому, що ТОВ Хімагро. начебто занизило податок на прибуток на загальну суму 4742243,00 грн. Підставою для таких висновків податкового органу стали начебто нереальні, на думку податкового органу, операції із контрагентами ТОВ Глобал Синтез , ТОВ Айсберг Лімітед за договорами поставки мінеральних добрив від 17.02.2015 року № 17-2/15 та від 16.07.2015 року № 16-7/15. Вказує, що ТОВ Хімагро. не погоджується із твердженнями податкового органу та звертає увагу, що зазначені податковим органом в акті перевірки обставини про неможливість здійснення вказаних вище господарських операцій не є доведеними, мають характер припущень, ґрунтуються на хибних фактах та не спростовують реальне та законне здійснення ТОВ Хімагро. господарських операцій з його контрагентами. В акті перевірки та рішенні податкові органи посилаються на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року по справі № 815/5660/17. Проте, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018, яка набрала законної сили, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року у справі № 815/5660/17 скасовано, та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ Хімагро. задоволено. Таким чином, факт реальності господарських операцій між ТОВ Хімагро. та його контрагентами ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед не підлягає доведенню в межах розгляду справи за цим позовом. Вказує, що виходячи зі змісту акту перевірки самі посадові особи, які здійснювали перевірку, не заперечують проти того, що товар дійсно був поставлений товариству, адже визнають той факт, що товариство у подальшому реалізувало вказаний товар контрагентам-покупцям товарів. Представники податкового органу лише припускають, що товар поставили невідомі треті особи, що взагалі є безпідставним. Податковий орган жодним чином не ідентифікує цих третіх осіб та не надає жодного доказу, який би міг підтвердити, що товар поставили не ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед , а невідомі треті особи. Позивач наголошує, що всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій та рух активів у процесі виконання таких операцій наявні у нього у повному обсязі. 17.02.2015 року між позивачем та ТОВ Глобал Синтез було укладено договір поставки № 17-2/15. Всі операції з постачання та оплати товару ТОВ Глобал Синтез належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку товариства. Виробником зазначеного товару є ПАТ Одеський припортовий завод , з метою подальшого постачання товару ТОВ Глобал Синтез попередньо придбавало його у ПАТ Одеський припортовий завод , що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Вказує, що позивач самостійно за свій рахунок здійснювало вивезення товару зі складу ПАТ Одеський припортовий завод , а отже в ТОВ Хімагро. не виникало зобов'язань перед ТОВ Глобал Синтез з відшкодування витрат на перевезення товару. Зазначає, що товариство оплатило товар на загальну суму 22605107.04 грн., однак поставлено було товару на суму 22498851.63 грн. Таким чином, станом на червень 2015 року у ТОВ Глобал Синтез утворилась заборгованість в сумі 106255,40 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 02.06.2015 року. З урахуванням того, що ТОВ Глобал Синтез не мало можливості поставити товар на повну суму між ТОВ Хімагро. , ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед було укладено договір про переведення боргу від 23.06.2016 року. 16.07.2015 року між позивачем та ТОВ Айсберг Лімітед було укладено договір поставки № 16-7/15. Всі операції з постачання та оплати товару ТОВ Айсберг Лімітед належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку товариства. Виробником зазначеного товару є ПАТ Одеський припортовий завод , з метою подальшого постачання товару ТОВ Айсберг Лімітед попередньо придбавало його у ПАТ Одеський припортовий завод , що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Вказує, що з метою перевезення товару, між ТОВ Хімагро. та ТОВ Причорномор'є було укладено договір про надання транспортних послуг № 2а-12 від 10.09.2014 року. Факт перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними. Зазначає, що діяльність ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед є правомірною та не містить жодних ознак фіктивності. Стосовно того, що ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед під час здійснення діяльності в перевіряємому періоді не здавали всю належну звітність та начебто офіційно мали недостатню кількість працівників, що також начебто вказує на нереальність господарських операцій між товариством та ТОВ Глобал Синтез і ТОВ Айсберг Лімітед , зазначає, що дані обставини жодним чином не можуть доводити реальність чи нереальність господарських операцій, тому що ТОВ Хімагро. не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед зі здавання необхідної податкової звітності, тим паче, що податкові накладні за вищезазначеними операціями з поставки товарів були належним чином складені та зареєстровані у вставлені законом строки. Вказує, що твердження податкового органу, що ТОВ Хімагро. не мало купувати товари у ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед маючи безпосередні ділові зв'язки з виробником товарів ПАТ Одеський припортовий завод , є безпідставними, адже з урахуванням необхідності закупівлі великих об'ємів мінеральних добрив, товариство не мало можливості купувати весь товар у виробника і було вимушено звернутись до інших підприємств з метою купівлі товару. У свою чергу, господарська діяльність з придбання товарів у постачальника, який в свою чергу закуповує товари у виробника для їх подальшого продажу, не протирічить жодній нормі чинного законодавства України. Згідно з актом перевірки податковий орган виокремив наступні недоліки товарно-транспортних накладних: не вказано пункт навантаження товару, а лише назва підприємства; не вказано конкретний пункт розвантаження товару, а лише назва населеного пункту; не вказано час вибуття та прибуття автомобіля для завантаження і розвантаження; не вказано додаткові супровідні документи, необхідні для перевезення небезпечних вантажів. Позивач зазначає, що зазначені недоліки не є істотними, а отже не можуть бути підставою для невизнання господарських операцій. Посилання податкового органу на положення ГОСТ 2081-92 є недоречними, адже даний ГОСТ скасовано наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 14 жовтня 2013 року № 1231 Про прийняття національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами, затвердження національних стандартів України, скасування нормативних документів України та міждержавних стандартів в Україні та затверджено новий ДСТУ 7312:2013: Сечовина (карбамід). Технічні умови. ТОВ Хімагро. на підтвердження реальності господарських операцій було надано як податковому органу, так і до суду всі первинні документи: договори, додатки до договорів, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, рахунки на оплату, виписки з банку щодо здійснених оплат, картки бухгалтерського рахунку, акти звірки взаєморозрахунків, податкові накладні з витягами з ЄРПН, сертифікати якості та ТТН. Щодо зауважень податкового органу, що в журналі зважування відсутні дані щодо отримання товариством товарів від ТОВ Айсберг Лімітед , що начебто унеможливлює ідентифікацію отримання товару саме від цього контрагента, то ТОВ Хімагро. зазначає, що дані твердження є хибними, адже ідентифікувати поставлений товар можливо за назвою, вагою та номером автомобіля, яким було здійснено його перевезення. Позивач зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області з 27.06.2017 року до 11.07.2017 року вже проводила документальну планову виїзну перевірку ТОВ Хімагро. за той самий період і з тих самих питань, що стали предметом перевірки у лютому 2018 року, за результатами якої було винесено податкові повідомлення-рішення зі збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Не погоджуючись з результатами планової перевірки ТОВ Хімагро. подавало скаргу до ДФС, за результатами розгляду якої було скасовано податкове повідомлення-рішення зі збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток. Податкове повідомлення-рішення зі збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість оскаржувалось позивачем у судовому порядку, рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року у справі №815/5660/17 позовні вимоги ТОВ Хімагро. було частково задоволено. Також, 23.08.2017 року товариство подавало скаргу до ОСОБА_3 бізнес-омбудсмена щодо проведеної перевірки у червені-липні 2017 року. Рішенням бізнес-омбудсмена № DCS-2017/10/30-7561 від 30.10.2017 року скаргу ТОВ Хімагро. визнано обґрунтованою. Вдруге дослідивши взаємовідносини ТОВ Хімагро. з ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед , ГУ ДФС в Одеській області визнало товарність господарських операцій, тобто встановило, що товари були поставлені. Поряд із цим, контролюючий орган прийшов до абсурдного та незрозумілого висновку, що поставляли товари невідомі треті особи, що є явним припущенням контролюючого органу, що в свою чергу було покладено в основу ППР. А отже таке ППР є незаконним, необґрунтованим та порушує права і законні інтереси Позивача.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
17 липня 2017 року представником відповідача у підготовчому судовому засіданні надано суду відзив на позов, у якому, з посиланням на обставини, встановлені актом перевірки від 26.02.2018 року № 359/15-32-14-05/39341579, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
17 липня 2018 року ухвалою суду клопотання представника позивача задоволено та продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0023392200 від 11.06.2018 року.
19 вересня 2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував по суті заявлених позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Хімагро. (код за ЄДРПОУ 39341579) зареєстроване як юридична особа 07.08.2014 року та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
08.08.2014 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 151714099250 та перебуває на обліку в Лиманській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (Южненське відділення).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (пп. 20.1.4 ст. 20 ПК України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено підстави проведення документальної позапланової перевірки, серед яких, зокрема, контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (п.78.1.12).
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України).
Згідно наказу Головного управління ДФС в Одеській області №61 від 02 лютого 2018 року (т.1 а.с.98, т.5 а.с.95) наказано провести документальну позапланову перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року та з питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб додаткового блага за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року терміном 10 робочих днів.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 06.02.2018 року №671/15-32-14-05, №672/15-32-14-05, №673/15-32-14-05 (т.5 а.с.96-98) та від 09.02.2018 року №758/15-32-14-05, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та головним державним ревізором-інспектором відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_7, відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.12 п.78 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та на підставі наказу Головного управлінням ДФС в Одеській області від 02.02.2018 року за №61, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року та з питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб додаткового блага за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
26 лютого 2018 року за результатами перевірки відповідачем складено акт №359/15-32-14-05/39341579 (т.1 а.с.41-60, т.5 а.с.47-80), яким встановлено порушення ТОВ Хімагро. : пп. 134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 4781861, в тому числі за 2015 рік у сумі 4089568 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 674228 грн., за 2 квартал 2016 року 5788 грн., за 3 квартал 2016 року у сумі 8490 грн., за 4 квартал 2016 року у сумі 405 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 3383 грн.
Не погодившись з висновками акту позивач подав заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 26.02.2018 року №359/15-32-14-05/39341579 (т.1 а.с.66-71, т.5 а.с.28-39), за результатами розгляду яких Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення Про розгляд заперечень №4037/10/15-32-14-05-04 від 16.03.2018 року (т.1 а.с.72-78, т.5 а.с.14-27), згідно якого висновки акту перевірки від 26.02.2018 року №359/15-32-14-05/39341579 визнано такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010591405 від 21 березня 2018 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 4954934 грн., з яких 4781861 грн. - за податковими зобов'язаннями, 173073 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.79).
06 квітня 2018 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення №0010591405 від 21 березня 2018 року (т.1 а.с.80-87), за результатами розгляду якої ДФС прийнято рішення №19153/6-99-99-11-01-07-25 від 04.06.2018 року Про результати розгляду скарги (т.1 а.с.88-91, т.5 а.с.1-8), яким скасовано ППР ГУ ДФС в Одеській області від 21.03.2018 року №0010591405 у частині завищення витрат на суму відсотків за користування кредитами та заниження інших доходів по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене ППР залишено без змін а скаргу задоволено частково.
11 червня 2018 року Головне управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0023392200 (т.1 а.с.95, т.5 а.с.10), згідно якого на підставі акта від 26.02.2018 року №359/15-32-14-05/39341579, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги ДФС від 04.06.2018 року №19153/6-99-99-11-01-07-25, на підставі абз.1 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток у загальному розмірі 4908945 грн., з яких за податковим зобов'язанням - 4742243 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 166702 грн.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС в Одеській області, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись із вказаним адміністративним позовом.
Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Спірне податкове повідомлення-рішення №0023392200 від 11.06.2018 року ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4742243 грн., у тому числі за 2015 рік в сумі 4075434 грн., за 1 квартал 2016 року на 666809 грн., як вбачається із розрахунку до акта перевірки від 26.02.2018 року №359/15-32-14-05/39341579, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги ДФС від 04.06.2018 року №19153/6-99-99-11-01-07-25 (т.1 а.с.96, т.5 а.с.11).
Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані тим, що у періоді, що перевіряється ТОВ Хімагро. мало взаємовідносини з ТОВ Глобал Синтез , код ЄДРПОУ 38944480 та ТОВ Айсберг Лімітед , код ЄДРПОУ 39421989. ТОВ Хімагро. уклало договір поставки від 17.02.2015 №17-2/15 з ТОВ Глобал Синтез (постачальник) та уклало договір поставки від 16.07.2015 №16-7/1 з ТОВ Айсберг Лімітед (постачальник) (договори є типовими). Зазначені договори підписано та скріплено печатками. Однак, слід зазначити, що у договорі укладеному з ТОВ Айсберг Лімітед , на останній сторінці постачальником визначено ТОВ Глобал Синтез . Під час даної перевірки додатково надано додатки до договорів поставки, які не були надані під час попередньої перевірки та під час розгляду заперечень на акт перевірки, однак, копії яких надавались в ході апеляційного та судового оскарження. А саме, надані наступні додатки: до договору поставки укладеного з ТОВ Айсберг Лімітед №16-7/15 від 16.07.2015: №1 від 20.08.2015, №2 від 14.09.2015, №3 від 02.10.2015, №4 від 07.10.2015, №5 від 03.11.2015, №6 від 15.12.2015, №1 від 26.02.2016, №2 від 16.03.2016. У зазначених додатках обумовлено: асортимент товару - карбамід марки Б, кількість, ціна товару, строки поставки товару, тара товару - насип, умови поставки - EXW склад ОПЗ, смт. Нові Біляри, Комінтернівського району, Одеської області; до договору поставки, укладеного з ТОВ Глобал Синтез №17-2/15 від 17.02.2015: №1 від 18.02.2015, №2 від 23.02.2015, №3 від 25.02.2015, №4 від 09.03.20І5, №5 від 18.03.2015, №6 від 10.04.2015, №7 від 30.04.2015, №8 від 15.05.2015, №9 від 28.05.2015, №10 від 02.062015. У зазначених додатках обумовлено: асортимент товару - карбамід марки Б, кількість, ціна товару, строки поставки товару, тара товару - насип, умови поставки -TXW склад 0113, смт. Нові Біляри, Комінтернівського району, Одеської області. Також, під час даної перевірки додатково надано наступні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати якості карбаміду, виготовленого Одеським припортовим заводом, журнал перевески ООО Хімагро. , які не були надані під час попередньої перевірки та під час розгляду заперечень на акт перевірки, однак, копії яких надавались в ході апеляційного та судового оскарження. Перелік первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед за період, що перевіряється, у розрізі договорів, видаткових накладних, номенклатури товарів, обсягів придбання, вартості, товарно-транспортних накладних наведено у в додатку №3 до акту перевірки.
В акті зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що надані товарно-транспортні накладні, наведені у додатку до акту, не відповідають критеріям Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , а саме: не вказано пункт навантаження товару, а лише назва підприємства; не вказано конкретний пункт розвантаження товару, а лише назва населеного пункту; не вказано час вибуття та прибуття автомобіля для завантаження і розвантаження; не вказано додаткові супровідні документи, необхідні для перевезення небезпечних вантажів. В порушення Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року N822, до транспортної документації не надано свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів. Крім того, перевіркою наданих додаткових документів, а саме товарно-транспортних накладних встановлено, що транспортування продукції ТОВ Айсберг Лімітед та ТОВ Глобал Синтез здійснювалось транспортними засобами МАЗ та КАМАЗ. Однак, детальним дослідженням товарно-транспортних накладних встановлено, що державний реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_2, який здійснював перевезення протягом лютого 2015 - березня 2016 року. У той же проміжок часу, перевезення товару здійснювалось автомобілем КАМАЗ, державний реєстраційний номер якого також зазначено ВЕ26-18АТ, причіп ВЕ73-25ХХ, тобто два різних автомобіля мають однаковий державний номер реєстрації, що не може відповідати дійсності та свідчить про дефектність даних документів.
Таким чином, з урахуванням порушень положень вищезазначених нормативних актів, неможливо достовірно визначити факт транспортування та оприбуткування товару саме від ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед , а отже й ставить під сумнів настання правових наслідків від укладених правочинів між TОB Хімагро. з ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед . Також, в ході проведення перевірки ТОВ Хімагро. надано журнал зважування (ЖУРНАЛ ПЕРЕВЕСКИ (ВАГОНОВ, АВТОМОБИЛЕЙ)) за 2015р-2016р з періодом початку ведення з 01.10.2015 року. В зазначеному періоді ТОВ Хімагро. мало взаємовідносини з ТОВ Айсберг Лімітед . Згідно журналу зважування (ЖУРНАЛ ПЕРЕВЕСКИ (ВАГОНІВ, АВТОМОБИЛЕЙ)) за 2015р-2016р, ТОВ Хімагро. отримувало карбамід від ПАТ Одеський припортовий завод (в журналі наведено скорочену назву - ОПЗ) в тих самих періодах, в яких мало взаємовідносини з ТОВ Айсберг Лімітед . Однак, в журналі зважування відсутні данні щодо отримання ТОВ Хімагро. товарів від ТОВ Айсберг Лімітед . Даний факт, унеможливлює ідентифікувати отримання ТОВ Хімагро. товару за номенклатурою Карбамід ГОСТ ОПЗ саме від ТОВ Айсберг Лімітед . Враховуючи вищенаведене, встановити реальність фінансово-господарські операції з фактичної поставки товарів, а саме Карбамід ГОСТ ОПЗ , від ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед покупцю ТОВ Хімагро. не є можливим.
В акті зазначено, що отримана податкова інформація щодо ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед , а саме дані згідно інформаційних даних Податковий блок, інформацію з інших ДФС, інформаційні данні Архіву електронної звітності, яку було враховано в ході перевірки та фактів наведених вище, взаємовідносин даного постачальника з ТОВ Хімагро. у відношенні здійснення можливості, реальності та правомірності оформлення первинних документів, в результаті чого в ході перевірки TOB Хімагро. не можливо підтвердити реальність поставки товарів від постачальника ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед у 2015-2016 роках. В ході перевірки було враховано інформаційні данні автоматизованої інформаційної системи Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних, згідно яких: ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед в періоді 2015-2016р.р. є посередником, а не виробником товарів, реалізованих на ТОВ Хімагро. . Тобто товари, надані ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед покупцю ТОВ Хімагро. за номенклатурою Карбамід ГОСТ ОПЗ було попередньо придбано у підприємства ПАТ Одеський припортовий завод (код ЄДРПОУ 206539), який в свою чергу є одним з основних постачальників ТОВ Хімагро. в перевіряємому періоді.
Окрім цього в акті перевірки містяться посилання на результати попередньої документальної планової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 25.07.2017 року №911/15-32-14-05/39341579 а також на постанову Одеського окружного адміністративного суду по справі №815/5660/17 від 11.12.2017 року.
Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ Хімагро. , як вже зазначалось вище, видами діяльності позивача за КВЕД є: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
В межах здійснення своєї господарської діяльності позивачем - ТОВ Хімагро. (код ЄДРПОУ 39341579) (покупець) та ТОВ Глобал Синтез (постачальник) уклали договір поставки від 17.02.2015 №17-2/15 (т.1 а.с.102-103), згідно якого у порядку та на умовах визначених цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві мінеральні добрива (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1). Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент) за видами, сортами, марками, визначаються за згодою сторін у додатках, що додаються до договору та є його невід'ємною частиною (п.1.2). Ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість товару вказана в додатках, яка є невід'ємною частиною договору (п.2.1).
Позивачем до суду надано додатки №№1, 2, 3, 4, 5, 6. 7, 8, 9, 10 (т.1 а.с.104-113) до договору поставки №17-2/15 від 17 лютого 2015 року, згідно яких визначено ціну та кількість товару карбаміду марки В, строк поставки, тару товару (насип), умови поставки (ЕХW склад ОПЗ, смт.Нові Біляри, Комінтернівського району Одеської обл.).
ТОВ Глобал Синтез зареєстроване як юридична особа 22.10.2013 року та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Згідно інформації з Єдиного державний реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Глобал Синтез станом на момент розгляду справи не перебуває у стані припинення.
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду копії: рахунків на оплату №86 від 17.02.2015 р., 88 від 18.02.2015 р., №96 від 23.02.2015 р., №101 від 25.02.2015 р., №105 від 04.03.2015 р., №114 від 16.03.2015 р., №158 від 24.03.2015 р., №181 від 06.04.2015 р., №182 від 14.04.2015 р., №165 від 06.05.2015 р., №201 від 25.05.2015 р. (т.1 а.с.114-119); виписки по рахунках (т.1 а.с.120-141, 145, 148); реєстрів документів про направлення до ТОВ Глобал Синтез рахунків за карбамід (т.1 а.с.142-144, 146, 148); видаткових накладних №24 від 18.02.2015 р., №25 від 19.02.2015 р., №29 від 24.02.2015 р., №30 від 25.02.2015 р., №31 від 27.02.2015 р., №32 від 28.02.2015 р., №37 від 09.03.2015 р., №38 від 18.03.2015 р., №39 від 19.03.2015 р., №40 від 23.03.2015 р., №41 від 31.03.2015 р., №42 від 01.04.2015 р., №43 від 02.04.2015 р., №44 від 03.04.2015 р., №45 від 08.04.2015 р., №46 від 09.04.2015 р., №47 від 10.04.2015 р., №48 від 15.04.2015 р., №49 від 16.04.2015 р., №50 від 14.05.2015 р., №51 від 15.05.2015 р., №53 від 28.05.2015 р., №54 від 02.06.2015 р. (т.1 а.с.149-171); довіреностей №40 від 18.02.2015 р., №50 від 24.02.2015 р., №81 від 06.03.2015 р., №90 від 18.03.2015 р., №104 від 31.03.2015 р., №111 від 07.04.2015 р., №118 від 15.04.2015 р., №139 від 13.05.2015 р., №145 від 28.05.2015 р. на отримання від ТОВ Глобал Синтез цінностей Карбамід насип (т.1 а.с.172-180); карток рахунку 631 за серпень 2014 р. - березень 2017 р. (т.1 а.с.181-183); податкових накладних №12 від 18.02.2015 р., №18 від 23.02.2015 р., №19 від 24.02.2015 р., №20 від 25.02.2015 р., №1 від 09.03.2015 р., №2 від 17.03.2015 р., №3 від 18.03.2015 р., №4 від 19.03.2015 р., №17 від 26.03.2015 р., №18 від 30.03.2015 р., №1 від 07.04.2015 р., №2 від 09.04.2015 р., №3 від 14.04.2015 р., №6 від 13.05.2015 р., №8 від 14.05.2015 р., №12 від 27.05.2015 р., №14 від 28.05.2015 р., №15 від 29.05.2015 р. з витягами з Єдиного реєстру податкових накладних (т.1 а.с.184-212); накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с.213-248); сертифікати якості карбаміда ПАТ Одеський припортовий завод (т.2 а.с.1-12).
Окрім цього, на підтвердження реальності вищевказаного договору позивач надав суду договір про надання транспортних послуг №2а-12 від 10.09.2014 року (т.2 а.с.13), за умовами якого ТОВ Причорномор'є (виконавець) зобов'язується надати для ТОВ Хімагро. (замовник) автотранспорт з водієм, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця. Також позивач надав суду копії товарно-транспортних накладних (т.2 а.с.14-90) та лист ТОВ Причорномор'є вих.№193 від 16.08.2017 року, згідно якого ТОВ Причорномор'є підтверджує, що на підставі договору про надання транспортних послуг №2а-12 від 10.09.2014 року здійснювало перевезення вантажу зі складу ПАТ ОПЗ (Одеська обл., Комінтернівський р-н., смт.Нові Біляри) на територію ТОВ Хімагро. (Одеська обл., Комінтернівський р-н., смт.Нові Біляри, вул.Степова, 10) у період з 18.02.2015 року по 02.06.2015 року (т.2 а.с.91).
Позивачем також надано суду копію акта звірки взаєморозрахунків станом на 17.02.2015-02.06.2015 між ТОВ Хімагро. та ТОВ Глобал Синтез за договором №17-2/15 від 17.02.2015 року, згідно якого у ТОВ Глобал Синтез є заборгованість перед ТОВ Хміагро. у сумі 106255,40 грн. (т.2 а.с.93).
23 червня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Хімагро. (первісний кредитор), товариство з обмеженою відповідальністю Глобал Синтез (первісний боржник та товариство з обмеженою відповідальністю Айсберг Лімітед (новий боржник) уклали договір про переведення боргу (т.2 а.с.93), за умовами якого цим договором регулюються відносини, пов'язані зі заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із договору №17-2/15 від 17.02.2015 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (п.1). Первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 106255,40 грн., що виник на підставі основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання (п.2).
Окрім цього, 16 липня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю Хімагро. (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Айсберг Лімітед (постачальник) укладено договір поставки №16-7/15 (т.2 а.с.94-96), згідно умов якого у порядку та на умовах визначених цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві мінеральні добрива (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1). Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент) за видами, сортами, марками, визначаються за згодою сторін у додатках, що додаються до договору та є його невід'ємною частиною (п.1.2). Ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість товару вказана в додатках, яка є невід'ємною частиною договору (п.2.1).
Позивачем до суду надано доповнення до договору №16-7/15 від 03.01.2016 року (т.2 а.с.96), згідно якого термін дії договору продовжено до 31.12.2016 року або до остаточного виконання сторонами своїх обов'язків, а також додатки №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 1, 2 (т.2 а.с.97-104) до договору поставки №16-7/15 від 16 липня 2015 року, згідно яких визначено ціну та кількість товару карбаміду ДСТУ ОПЗ, строк поставки, тару товару (насип), умови поставки (ЕХW склад ОПЗ, смт.Нові Біляри, Комінтернівського району Одеської обл.).
ТОВ Айсберг Лімітед зареєстроване як юридична особа 22.10.2013 року та здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний). Згідно інформації з Єдиного державний реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Айсберг Лімітед станом на момент розгляду справи не перебуває у стані припинення.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано до суду копії: рахунків на оплату №6 від 16.08.2015 р., №7 від 03.09.2015 р., №11 від 28.09.2015 р., №12 від 05.10.2015 р., №21 від 30.10.2015 р., №40 від 01.12.2015 р., №48 від 25.02.2016 р., №49 від 01.03.2016 р., №50 від 15.03.2016 р. (т.2 а.с.105-109); виписки по рахунках (т.2 а.с.110-134); видаткових накладних №3 від 25.08.2015 р., №4 від 26.08.2015 р., №5 від 14.09.2015 р., №6 від 02.10.2015 р., №7 від 07.10.2015 р., №9 від 02.11.2015 р., №10 від 03.11.2015 р., №11 від 04.12.2015 р., №12 від 07.12.2015 р., №13 від 15.12.2015 р., №15 від 29.02.2016 р., №16 від 01.03.2016 р., №17 від 02.03.2016 р., №18 від 14.03.2016 р., №19 від 16.03.2016 р., №20 від 16.03.2016 р., №21 від 17.03.2016 р., №24 від 18.03.2016 р., №22 від 21.03.2016 р., №23 від 22.03.2016 р. (т.2 а.с.135-145); довіреностей №225 від 20.08.2015 р., №251 від 14.09.2015 р., №275 від 29.09.2015 р., №292 від 07.10.2015 р., №333 від 30.10.2015 р., №384 від 04.12.2015 р., №49 від 26.02.2016 р. на отримання від ТОВ Айсберг Лімітед цінностей Карбамід (т.2 а.с.147-152); карток рахунку 631 за серпень 2014 р. - березень 2017 р. (т.2 а.с.153-154); податкових накладних №5 від 20.08.2015 р., №8 від 26.08.2015 р., №1 від 04.09.2015 р., №10 від 16.09.2015 р., №11 від 28.09.2015 р., №12 від 29.09.2015 р., №1 від 05.10.2015 р., №2 від 07.10.2015 р., №8 від 31.10.2015 р., №1 від 02.11.2015 р., №2 від 03.11.2015 р., №1 від 02.12.2015 р., №2 від 17.12.2015 р., №1 від 26.02.2016 р., №1 від 11.03.2016 р., №2 від 15.03.2016 р., №3 від 17.03.2016 р., №4 від 21.03.2016 р., №5 від 22.03.2016 р. з витягами з Єдиного реєстру податкових накладних (т.2 а.с.155-187); накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей (т.2 а.с.189-211); сертифікатів якості карбаміда ПАТ Одеський припортовий завод (т.2 а.с.212-221).
Окрім цього, на підтвердження реальності вищевказаних договорів позивач надав суду копії товарно-транспортних накладних (т.2 а.с.222-224, т.3 а.с.1-23) та лист ТОВ Причорномор'є вих.№194 від 16.08.2017 року, згідно якого ТОВ Причорномор'є підтверджує, що на підставі договору про надання транспортних послуг №2а-12 від 10.09.2014 року здійснювало перевезення вантажу зі складу ПАТ ОПЗ (Одеська обл., Комінтернівський р-н., смт.Нові Біляри) на територію ТОВ Хімагро. (Одеська обл., Комінтернівський р-н., смт.Нові Біляри, вул.Степова, 10) у період з 25.08.2015 року по 22.03.2016 року (т.3 а.с.24).
Позивачем також надано суду копію акта звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2015-05.04.2016 між ТОВ Хімагро. та ТОВ Айсберг Лімітед за договором №16-7/15 від 16.07.2015 року, згідно якого між ТОВ Айсберг Лімітед та ТОВ Хміагро. заборгованість відсутня (т.2 а.с.188).
Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, тобто в законі, а не у акті перевірки податкової інспекції, визначаються підстави для визнання будь-якого правочину нікчемним. В іншому випадку правочин недійсним повинен визнаватися у судовому порядку.
Приписами ст. 228 ЦК України передбачено умови нікчемності правочину. Зокрема, цією статтею встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Судом встановлено, що договори укладені між ТОВ Хімагро. , ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед , в судовому порядку недійсними не визнавались.
Укладені між ТОВ Хімагро. , ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед договори у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, ст. 180 ГК України щодо їх змісту, жодне положення зазначених договорів не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушують будь-чиїх прав, а отже є дійсними у відповідності до приписів чинного законодавства, оскільки відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.
Стосовно посилання відповідача у акті перевірки на те, що у договорі №16-7/15 від 16.07.2015 року на останній сторінці постачальником визначено ТОВ Глобал Синтез , суд зазначає, що має місце описка, оскільки нижче зазначено реквізити ТОВ Айсберг Лімітед та проставлена його печатка.
Відповідно до ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Вимоги до первинного та зведеного документу визначені в ч.2 ст. 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Як зазначено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 15 травня 2018 року по справі №815/3501/15: …Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. … .
Аналогічний висновок зроблено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі №815/1939/14: …господарські операції … мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового (грошового) зобов'язання на підставі таких операцій. .
Як зазначено колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 31 липня 2018 по справі №808/2549/17: …Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, відтак, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів. … .
Відповідно до положень пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначений в ст. 137 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати. (п.137.3 ст. 137 Податкового кодексу України).
Як вбачається з акту перевірки №359/15-32-14-05-39341579 від 26.02.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ Хімагро. за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, за результатами якої складено акт №911/15-32-14-05/39341579 від 25.07.2017 року. Також в акті від 26.02.2018 року зазначено, що ДФС було скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.08.2017 року №0024851405, прийняте на підставі акту перевірки №911/15-32-14-05/39341579 від 25.07.2017 року, в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток за рахунок зменшення перевіркою фінансових витрат на загальну суму 966568 грн. та зменшення витрат по операціям за період 2015 - 1 кв.2017, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ФОП ОСОБА_3, ТОВ Глобал Синтез , ТОВ Айсберг Лімітед і не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 - 1 квартал 2017 року, а в іншій частині залишило вказане ППР без змін.
Окрім цього, ТОВ Хімагро. оскаржено до Одеського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення від 10.08.2017 року №0024861405, прийняте на підставі акту №911/15-32-14-05/39341579 від 25.07.2017 року з податку на додану вартість.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі №815/5660/17 у задоволенні адміністративного позову ТОВ Хімагро. відмовлено у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року скасовано, та прийнято нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.08.2017 року №0024861405 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю Хімагро. грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6872287,75 грн. (шість мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі двісті вісімдесят сім гривень та сімдесят п'ять копійок) (т.4 а.с.177-191).
Так, у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №815/5660/17 було досліджено відносини позивача з контрагентами ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед , проаналізовано первинні документи та зроблено висновок, що первинні документи були оформлені належним чином, не містять дефектів та повністю відповідають вимогами Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо посилання в акті перевірки №359/15-32-14-05-39341579 від 26.02.2018 року на висновки планової документальної виїзної перевірки згідно акту №911/15-32-14-05/39341579 від 25.07.2017 року щодо того, що ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед є посередниками, а не виробниками товарів, реалізованих на ТОВ Хімагро. , що товар було попередньо придбано у ПАТ Одеський припортовий завод , який є одним з основних постачальників ТОВ Хімагро. та що, зокрема, у зв'язку з цим фінансово-господарські операції з поставки товарів від ТОВ Глобал Синтез та ТОВ Айсберг Лімітед покупцю ТОВ Хімагро. не є можливим, суд вважає їх такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки п.2 ч.1 ст.6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Окрім цього, щодо посилання відповідача у акті перевірки №359/15-32-14-05-39341579 від 26.02.2018 року на невідповідність товарно-транспортних накладних критеріям Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N363 Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , а саме що не вказано: пункт навантаження товару, а лише назва підприємства; конкретний пункт розвантаження товару, а лише назва населеного пункту; час вибуття та прибуття автомобіля для завантаження і розвантаження; додаткові супровідні документи, необхідні для перевезення небезпечних вантажів, суд зазначає наступне.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, наявність в них усіх обов'язкових реквізитів є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. Відтак відсутність чи їх недоліки товарно-транспортних накладних не є самодостатнім аргументом, що свідчить про фіктивність операції чи просто порушення податкового законодавства.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №808/1543/17 Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. .
Згідно висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 11 вересня 2018 року по справі №826/19033/16 …чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань .
Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання ТОВ Айсберг Лімітед та ТОВ Глобал Синтез декларацій з податку на прибуток за 2015 рік та за 2016 рік, оскільки позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.
Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте Головним управлінням ДФС в Одеській області не надано жодних доказів на підтвердження правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення №0023392200 від 11 червня 2018 року, а відзив на адміністративний позов відтворює зміст акта перевірки №359/15-32-14-05-39341579 від 26.02.2018 року.
Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, оскільки факти, які встановлені в акті перевірки не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Хімагро. є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкту владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
11 вересня 2018 року до суду від позивача за вх.№26618/18 надійшло клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що 11.06.2018 року між ТОВ Хімагро. та адвокатським об'єднанням Гвоздій та Оберкович укладено договір про надання правової допомоги №42/02-18 від 27.02.2018 року та додаток №1 від 28.03.2018 року до договору зі змінами, внесеними відповідно до додаткової угоди від 19.06.2018 року до Додатку №1. Після укладання додаткової угоди предметом договору стало надання адвокатським об'єднанням професійної правничої допомоги щодо оскарження в суді ППР №0023392200 від 11.06.2018 року. Зазначає, що ТОВ Хімагро. відповідно до умов Додатку №1 оплатило послуги, надані адвокатським об'єднанням в сумі 118399,29 грн., з яких витрат на професійну правничу допомогу становить 108790,29 грн.: 17558,02 грн. згідно з рахунком №1126 від 29.05.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №2595 від 30.05.2018 року, довідкою №29/2018 від 07.09.2018 року; 100841,27 грн. згідно з рахунком №1375 від 15.08.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №2765 від 16.08.2018 року, довідкою №29/2018 від 07.09.2018 року.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5). У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7).
02.10.2018 року до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№29142/18) про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у якому посилається на Закон України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах та зазначає, що розмір гонорару адвоката є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги, що є незрозумілим те, чому вартість послуг за одну годину 100 доларів США незалежно від складності виконаних робіт. Вказує, що в матеріалах справи відсутнє належне обґрунтування та докази витраченого часу на правову допомогу, не доведено факт відповідності заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу.
Суд зазначає, що позивачем до суду не надано на виконання вимог ч.5 ст.134 КАС України обґрунтування співмірності заявленої вартості витрат на професійну правничу допомогу із зазначеною у звітах про деталізований обсяг наданих послуг у березні 2018 року, квітні-липні 2018 року та серпні-вересні 2018 року вартістю послуг, складністю справи, ціною позову та значенням справи для сторін.
Окрім цього, ст.99 Конституції України та п.1 указу Президента України №762/96 від 25.08.1996 року Про грошову реформу в Україні встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
Однак, як вбачається із вищевказаних звітів та додатку №1 до договору №42/02-18, у останніх зазначено погодинну ставку у доларах США.
Також суд зазначає, що позивачем надано довіреність від 22 березня 2018 року (т.1 а.с.39), якою, зокрема, ОСОБА_8, яка являється адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т.1 а.с.40), надано наступні повноваження: представляти інтереси довірителя у всіх без винятку підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форми власності та підпорядкування; в органах державної влади та інших суб'єктах публічного управління; в тому числі але не виключно, в Державній фіскальній службі України та її територіальних підрозділах, перед Бізнес-омбудсменом України, в судових органах, включаючи загальні, господарські, адміністративні суди усіх рівнів, в органах державної виконавчої служби та у відносинах з приватними виконавцями. Для здійснення представництва довірителя в судових органах у тому числі загальних судах, господарських та адміністративних судах усіх рівнів, включаючи Верховний Суд, довіритель надає повіреним право від імені та в інтересах довірителя сплачувати судові витрати, підписувати від імені довірителя та подавати до суду позовні заяви, заперечення на позов, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, відмовитися від позову; пред'явити зустрічний позов; засвідчувати своїм підписом відповідність копій документів оригіналу, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, підписувати та подавати апеляційні скарги, приєднуватися до апеляційної скарги, доповнити, змінити, відкликати апеляційну скаргу чи відмовитися від неї підписувати та подавати касаційні скарги, приєднатися до касаційної скарги, доповнити, змінити, відкликати касаційну скаргу чи відмовитися від неї, подавати заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами, подавати заяви про видачу виконавчого листа, його дубліката користуватися іншими процесуальними правами сторін та осіб, що беруть участь у справі, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві.
Так, згідно ст.224 Цивільного кодексу України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Позивачем (клієнт) до суду надано договір про надання правової допомоги №42/02-18 від 27.02.2018 року (т.4 а.с.216-218), укладений з адвокатським об'єднанням Гвоздій та Оберкович (адвокатське об'єднання), а також акти надання послуг (т.4 а.с.222, 223-224, 228) та звіти про деталізований обсяг наданих послуг, з яких вбачається, що виконавцем усіх наданих адвокатським об'єднанням Гвоздій та Оберкович послуг є ОСОБА_8.
Однак, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_8 має трудові відносини з адвокатським об'єднанням Гвоздій та Оберкович , що ОСОБА_8 діяла на підставі вищевказаного договору про надання правової допомоги, а не як самозайнята особа, а відтак суд не вбачає, що адвокатське об'єднання Гвоздій та Оберкович , на рахунок якого ТОВ Хімагро. сплачено грошові кошти за надання правової допомоги, виконувало всі послуги, зазначені у актах та звітах про надані послуги згідно договору надання правової допомоги №42/02-18 від 27.02.2018 року.
Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
В той же час суд вважає за доцільне стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. судовий збір у розмірі 73634,18 грн., сплачений згідно платіжного доручення №2621 від 25 червня 2018 року.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення №0023392200 від 11.06.2018 року.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хімагро. судовий збір у розмірі 73634,18 грн., сплачений згідно платіжного доручення №2621 від 25 червня 2018 року.
У стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 108790,29 коп. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро» (пр. Григорівського Десанту, буд.34/4, офіс 11, м.Южне, Одеська обл., 65481, код ЄДРПОУ 39341579).
Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 45044, код ЄДРПОУ 3938646).
Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2018 року
Суддя О.А. Вовченко
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2018 |
Оприлюднено | 26.10.2018 |
Номер документу | 77372074 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні