Рішення

від 18.10.2018 по справі 1640/2413/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2413/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЕНЕРГОБУД" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

13.07.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-ЕНЕРГОБУД" (надалі - ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2017 №0013231405.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на безпідставність висновків перевірки щодо недотримання платником вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з ТОВ "Будінвестремонт", що мали місце у лютому 2017 року з приводу придбання послуг по виконанню внутрішніх електромонтажних робіт. На переконання позивача наданими до перевірки документами первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджено реальність факту виконання учасниками договірних відносин взятих на себе зобов'язань, тоді як висновки податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарської операцій з придбання робіт/послуг у ТОВ "Будінвестремонт" є безпідставними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/2413/18. Розгляд справи проводиться у порядку загального позовного провадження.

02.08.2018 відповідач надав до суду відзив (а.с.225-222 т.2), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованими. Зазначив, що в ході проведення перевірки наданих позивачем первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ "Будінвестремонт" робіт/послуг у ТОВ "Будінвестремонт".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять календарних днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 39471563 та є платником податку на додану вартість (а.с.188-189 т.2).

ГУ ДФС у Полтавській області на підставі підпунктів 20.1.1 пункту 2.1.4 пункту 20.1 статті 20 підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 27.09.2017 №2279 (а.с.213 зворотній бік т.2) та повідомлення від 27.09.2017 №534 (а.с.214 т.2), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Будінвестремонт" (код ЄДРПОУ 40114875) за період лютий 2017 року та по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг), придбаних у вищезазначеного постачальника, правомірність відображення даних у податковій звітності.

За наслідками проведеної перевірки ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" відповідачем складено акт (надалі - акт перевірки) від 10.10.2017 №1300/16-31-14-05-09/39471563 (а.с.12-24 т.1), у якому зафіксовані порушення: пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету у лютому 2017 року на загальну суму ПДВ 248643,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 05.12.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0013231405, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 310803,75 грн (а.с.28 т.1).

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (а.с.31-33 т.1).

Рішенням ДФС України від 23.02.2018 №6879/6199-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 05.12.2017 №0013231405 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.37-40).

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу /пункт 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України/.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Вищий адміністративний суд України у листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" звернув увагу судів на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Отже, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою, при цьому не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Як слідує зі змісту акта перевірки від 10.10.2017 №1300/16-31-14-05-09/39471563 контролюючий орган ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій з придбання ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" робіт/послуг у ТОВ "Будінвестремонт". Вважає, що ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ТОВ "Будінвестремонт" чим порушено пункт 44.1 статті 44, пункти 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит у лютому 2017 року на загальну суму ПДВ 248643,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 23.06.2015 між ТОВ "УКРБУД ІНВЕСТ" (Генпідрядник) та ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" (Підрядник) укладено договір №566/5 на виконання внутрішніх електромонтажних, слаботочних та пусконалагоджувальних робіт на будівництві житлових будинків із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом по вул.Обухівській, 135а, у Святошинському районі м. Києва (а.с.46-59 т.1).

Пунктом 1.1 Договору від 23.06.2015 №566/5 визначено, що підрядник зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації у визначені Договором строки, виконати роботи по внутрішніх електромонтажних та слабопоточних мережах, пусконалагоджувальні роботи у повному обсязі, здати роботи Генпідряднику та Замовнику (ПАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд"). Генпідрядник зобов'язується прийняти виконані Підрядником належним чином роботи та здійснити їх оплату на умовах, визначених Договором.

Пунктом 5.3.7 Договору від 23.06.2015 №566/5 передбачено право ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" залучати за письмовою згодою Генпідрядника до виконання робіт третіх осіб (Субпідрядників) на договірних засадах, організовувати та координувати їх роботу при цьому залишатись відповідальним перед Генпідрядником за результати їх роботи.

Керуючись вимогами пункту 5.3.7 Договору від 23.06.2015 №566/5 позивач звернувся до ТОВ "УКРБУД ІНВЕСТ" з листом вих.№16/01-1 від 16.01.2017 про надання згоди на залучення підрядну організацію - ТОВ "Будінвестремонт" для виконання внутрішніх електромонтажних робіт на будівництві житлового будинку №1 із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом по вул.Обухівській, 135а, у Святошинському районі м. Києва (а.с.123 т.1).

Листом від 17.01.2017 №170/1 ТОВ "УКРБУД ІНВЕСТ" повідомив що не заперечує проти залучення ТОВ "Будінвестремонт" в якості підрядної організації (а.с.124 т.1).

Отже, позивач у встановлений договором спосіб залучив до виконання робіт підрядну організацію - ТОВ "Будінвестремонт".

Також, матеріали справи свідчать, що 16.01.2017 між ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" (Замовник) та ТОВ "Будінвестремонт" (Підрядник) укладено договір підряду №29 на виконання внутрішніх електромонтажних робіт (а.с.202-206 т.1).

Пунктом 1.1 Договору від 16.01.2017 №29 визначено, що замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання внутрішніх електромонтажних робіт на об'єктах Замовника - житловий будинок із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом по вул.Обухівській, 135а, у Святошинському районі м. Києва. Житловий будинок №1. Внутрішні електромонтажні роботи, відповідно до проектно-кошторисної документації та у визначені договором строки.

Замовник зобов'язується прийняти у Підрядника і оплатити виконані роботи. Строки виконання робіт: початок робіт - січень 2017 року, закінчення робіт - грудень 2017 року. Датою закінчення робіт сторони вважають дату підписання ОСОБА_1 приймання-передачі виконаних робіт (пункти 1.2, 1.3 Договору від 16.01.2017 №29).

Пунктом 2.1 Договору від 16.01.2017 №29 обумовлено, що договірна ціна робіт визначається сторонами відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, чинного законодавства України, Розрахунку договірної ціни та становить 2994084,00 грн у тому числі ПДВ 499014,00 та включає вартість товарів та послуг, придбаних Підрядником для виконання умов даного договору (додаток №1).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до умов договору, але не раніше факту їх виконання (пункт 3.1 Договору від 16.01.2017 №29).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надані бухгалтерські та податкові документи (копії завірені належним чином), а саме:

- Договірна ціна №01 (а.с.207-211 т.1);

- Відомість ресурсів до Договірної ціни (а.с.212-220 т.1);

- Довідка від 27.02.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2017 року (а.с.221 т.1);

- ОСОБА_1 №1 приймання виконаних робіт за лютий 2017 року (а.с.222-229 т.1);

- Довідка від 28.02.2017 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (а.с.230 т.1);

- ОСОБА_1 №2 приймання виконаних робіт за лютий 2017 року (а.с.231-234 т.1);

- Відомість ресурсів до акта прийняття №2 за лютий 2017 року (а.с.235-241 т.1)

- Рахунок-фактура від 27.02.2017 №171 (а.с.243 т.1), рахунок-фактура від 28.02.2017 №172 (а.с.241 т.1);

- Наказ ТОВ "Будінвестремонт" від 17.01.2017 №21 "Про призначення відповідальних осіб за виконання внутрішніх електромонтажних, слаботочних та пусконалагоджувальних робіт на будівництві житлових будинків із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом по вул.Обухівській, 135-а, у Святошинському районі м.Києва" (а.с.1 т.2);

- Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місціТОВ "Будінвестремонт" (а.с.2-10 т.2);

- Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 07.12.2015 №45-Л про наявність права у ТОВ "Будінвестремонт" здійснювати діяльність з будівництва об'єктів IV і V категорії складності (а.с.200-201 т.1);

- Видаткова накладна на матеріали без права власності від 02.02.2017 №5, №6, №7, №8, №9, №10, від 13.02.2017 №13 (а.с.11-19 т.2);

- ОСОБА_1 здачі-прийняття електромонтажних робіт від 28.02.2017 (а.с.20-25 т.2);

- ОСОБА_1 на приховані роботи по прокладці проводів та кабелів від 28.02.2017 (а.с.26-31 т.2).

Дослідивши вказані первинні документи складені для документального оформлення господарської операції з придбання ТОВ "Будінвестремонт" робіт/послуг у ТОВ "Будінвестремонт", суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

27.02.2017 ТОВ "Будінвестремонт" складено податкову накладну №171 на загальну суму 933637,20 грн, у тому числі ПДВ - 155606,20 грн (а.с.32 т.2).

28.02.2017 ТОВ "Будінвестремонт" складено податкову накладну №172 на загальну суму 558218,40 грн, у тому числі ПДВ - 93036,40 грн (а.с.35 т.2).

Вказані податкові накладні зареєстровані у єдиному реєстрі податкових накладних, як те вимагає пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Суми по зазначених податкових накладних включено до складу податкового кредиту за лютий 2017 року (а.с.38-44 т.2).

Оплата вартості виконаних електромонтажних робіт була здійснена позивачем у повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ "Будінвестремонт", що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

У відзиві на позов ГУ ДФС у Полтавській області зазначає про недостатність ТОВ "Будінвестремонт" матеріальних ресурсів для здійснення задекларованих господарських операцій, однак дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи. Матеріали справи свідчать (а.с.60-122 т.1, 46-187 т.2), що позивачем самостійно придбавались необхідні для виконання підрядних робіт ТМЦ та утримувались відповідні матеріали від Генпідрядника, які в подальшому були передані ТОВ "Будінвестремонт" відповідно до видаткових накладних на матеріали (без права власності).

Суд відхиляє твердження відповідача про недостатність у ТОВ "Будінвестремонт" трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності які базуються на підставі відомостей про нарахування заробітної плати застрахованим особам в лютому 2017 року, оскільки відповідачем не надано жодних доказів проведення зустрічної звірки ТОВ "Будінвестремонт" та дослідження первинних документів, які б підтверджували реальний обсяг фізичного навантаження на працівників, реальну, а не ймовірну, кількість відпрацьованих ними робочих днів та не досліджено чи залучались підрядником додаткові трудові ресурси в тому числі на підставі цивільно-правових договорів.

Безпідставними є висновки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" з придбання робіт/послуг у ТОВ "Будінвестремонт" в зв'язку з не подачею останнім фінансової звітності за І квартал 2017 року та наявністю розбіжностей податкових зобов'язань та податкового кредиту у його контрагентів - постачальників.

Чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, недопущення пересортиці товарів та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 Податкового кодексу України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Варто зазначити, що на момент укладення правочинну, його виконання контрагент позивача був правоздатним і зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, мав діюче свідоцтво платника податку на додану вартість і включений до Реєстру платників даного податку.

Крім того, факт реальності здійснення господарської операції з придбання позивачем робіт/послуг у ТОВ "Будінвестремонт" підтверджується ОСОБА_1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2017 року від 28.02.2017 (а.с.73-79 т.1). Так вказаний акт свідчить, що уповноваженими представниками Генпідрядника - ТОВ "УКРБУД ІНВЕСТ" на об'єкті будівництва: Житлові будинки із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом по вул.Обухівській, 135а, у Святошинському районі м. Києва без зауважень були прийняті виконані ТОВ "Будінвестремонт" підрядні електромонтажні роботи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача зі ТОВ "Будінвестремонт" у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету у лютому 2017 року на загальну суму ПДВ 248643,00 грн, здійснено при помилковому розумінні норм діючого законодавства України та фактичних обставин справи.

В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних рішень, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.12.2017 №0013231405 ГУ ДФС у Полтавській області винесене без врахування всіх обставин, необхідних для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "УКР-ЕНЕРГОБУД" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЕНЕРГОБУД" (вул. Квітки Цісик, 35, м. Полтава, Полтавська область, 36007; код ЄДРПОУ 39471563) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, б.4, м. Полтава, Полтавська область, 36014; код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05 грудня 2017 року №0013231405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЕНЕРГОБУД" (код ЄДРПОУ 39471563) судові витрати у розмірі 4662,06 (чотири тисячі шістсот шістдесят дві гривні шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_3