Ухвала

від 19.10.2018 по справі 755/14003/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/14003/18

1кс/755/5491/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015000000000210 від 05.11.2015 року, про арешт майна,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури міста Києва звернувся до суду із клопотання, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015000000000210 від 05.11.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, про арешт майна.

Клопотанням обґрунтоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Інструкції про порядок організації та здійснення валютно обмінних операцій на території України, затвердженої постановою НБУ № 502 від 12.12.2002 на території міста Києва організовано мережу пунктів обміну іноземної валюти на гривню з метою ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах шляхом внесення завідомо недостовірних відомостей про курси купівлі продажу іноземної валюти у квитанціях форми № 377-к, без належного документального оформлення, а також проведення валютно обмінних операцій без відображення їх реального обсягу у податковому та бухгалтерському обліках, та подальшого перепродажу валюти на чорному ринку за курсами, що суттєво відрізняються від загальнодержавних.

Відповідно до матеріалів УСБУ України, ОУ ГУ ДФС у м. Києві, встановлено місця функціонування таких пунктів обміну валют, за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 .

Для прикриття протиправної діяльності ОСОБА_5 використовує реквізити ТОВ «Лізинг БНК» (код 37616860, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120, вид діяльності фінансовий лізинг, керівник та засновник ОСОБА_5 ).

05.10.2018 відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва проведено обшук за фактичною діяльністю ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_8 (приміщення на 2 та 6 поверхах), та встановлено, що вказані приміщення використовується для проведення незаконних фінансових операцій з обміну валют. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» банківська діяльність та діяльність з надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню. Під час обшуку, в приміщенні на 6 поверсі за вказаною адресою, в якому безпосередньо проводились валютообмінні операції без будь-якого документального оформлення, де виявлено та вилучено необліковані грошові кошти у сумі: 263847 (двісті шістдесят три тисячі вісімсот сорок сім) гривень, 12628 (дванадцять тисяч шістсот двадцять вісім) доларів США, 3350 (три тисячі триста п`ятдесят) євро, 4282 (чотири тисячі двісті вісімдесят дві) гривень, 445 доларів США (чотириста сорок п`ять), 250 євро (двісті п`ятдесят ) євро.

Також, в ході обшуку в приміщенні, що займає ОСОБА_6 на 2 поверсі за вищезазначеною адресою було виявлено та вилучено 2200000 (два мільйони двісті тисяч) грн., 135000 доларів США (сто тридцять пять тисяч), 8000 євро (вісім тисяч).

Також безпосередньо за вказаною адресою, за місцем діяльності ОСОБА_6 виявлено та вилучено чорнові записи та документи, які свідчать про здійснення ОСОБА_6 та підконтрольними йому особами незаконних валюто обмінних операцій, конвертацію грошових коштів, ухилення від сплати податків.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, та накласти арешт на майно.

Власники майна у судове засідання не з`явилися, що, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає слідчому судді розглянути клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 11 статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури міста Києва ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-грошові кошти, вилучені 05.10.2018 року, під час обшуку, за адресою: а саме: м. Київ, вул. Саксаганського, 120 /приміщення на 2 та 6 поверхах/, а саме: 263847 гривень; 12628 доларів США; 3350 євро; 4282 гривень; 445 доларів США; 250 євро; 2200000 гривень; 135000 доларів США; 8000 євро, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя