Постанова

від 23.10.2018 по справі 926/1145/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2018 р. Справа №926/1145/18

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): М.І.Хабіб

суддів: Н.А.Галушко

ОСОБА_1,

секретар судового засідання Угриновська І.А.,

за участю представників учасників справи:

позивача -ОСОБА_2 в режимі відеоконференції (довіреність від 16.04.2018 № 3),

відповідача -ОСОБА_3 в режимі відеоконференції ( довіреність від 03.01.2018 №03-22/18)

третьої особи -не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області № 0-24-0.7-3187/2-18 від 14.08.2018 (вх. № ЗАГС 01-05/4/18 від 08.10.2018),

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2018, повний текст рішення підписано 27.07.2018,

у справі № 926/1145/18 (суддя: Ковальчук Т.І.)

за позовом: Кіцманського районного центру зайнятості, м. Кіцмань Чернівецької області

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_4, с. Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області

про стягнення 32 423,89 грн виплаченої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018 Кіцманський районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю з вини роботодавця в сумі 32 423,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 04.04.2017 на обліку у позивача перебував та отримував допомогу по безробіттю безробітний ОСОБА_4, який постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі № 824/222/17-а, яка набрала законної сили 29.11.2017, був поновлений на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення. ОСОБА_4 було виплачено 32 423,89 грн допомоги по безробіттю, яка згідно з ч.1 ст. 34 та ч.4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття підлягає відшкодуванню за рахунок роботодавця - відповідача. Вимогу позивача від 16.01.2018 про відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю відповідач відхилив.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2018 у справі № 926/1145/18 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь Кіцманського районного центру зайнятості 32 423,89 грн коштів допомоги по безробіттю, виплачених ОСОБА_4, та 1762,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що ОСОБА_4 був поновлений на роботі за судовим рішенням, тому виплачені йому суми допомоги по безробіттю відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття підлягають відшкодуванню за рахунок роботодавця - відповідача. При цьому суд вказав, що фактичне поновлення ОСОБА_4 на роботі відбулося 09.02.2018 згідно з наказом відповідача №42-к, тому суд не вбачає порушення положень ч.2 ст. 36 названого Закону щодо обов'язку застрахованих осіб, зареєстрованих як безробітні, своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та вартості наданих послуг, оскільки в період отримання допомоги по безробіттю з 15.04.2017 по 13.12.2017 ОСОБА_4 дійсно був безробітним.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неповне дослідження судом обставин справи та порушення норм матеріального права. Відповідач просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник стверджує, що позивачем не подано жодного письмового доказу, який підтверджував би факт надання ОСОБА_4 статусу безробітного. Зазначає, що на підставі п.4 резолютивної частини постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі № 824/222/17-а стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.03.2017 по 13.07.2017 у сумі 26730,00 грн без вирахування одержаної вихідної допомоги та допомоги по безробіттю, тобто в цю суму включено допомогу по безробіттю за вказаний період. Відтак вважає, що задоволення позову суперечить ст. 61 Конституції України.

Крім того вказує, що в порушення вимог ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ОСОБА_4 не повідомив позивача про судові рішення у справі № 824/222/17-а , тому зайво виплачені кошти допомоги по безробіттю підлягають стягненню з ОСОБА_4

Кіцманська районна філія Чернівецького обласного центру зайнятості подала відзив на апеляційну скаргу від 21.09.2009, в якому заперечує доводи апелянта та зазначає, що в матеріалах справи знаходиться копія заяви ОСОБА_4 від 04.04.2017 про надання йому статусу безробітного, копія додатку № 2 до персональної картки про прийняття рішення з підписами ОСОБА_4 та копія наказу позивача про надання статусу безробітного, копія якого була надіслана відповідачу. Вказує, що рішення про поновлення на роботі ОСОБА_4 набрало законної сили 29.11.2017, а фактичне поновлення його на роботі відбулося 09.02.2018, тому вважає хибними та необґрунтованими твердження апелянта про подання безробітним недостовірних відомостей. Щодо списання з рахунку відповідача коштів в сумі 26 730,00 грн позивач зазначає, що таке списання не ставить в залежність обов'язок роботодавця відшкодувати центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю особі, яку поновлено на роботі за рішенням суду, від сплати роботодавцем цій особі компенсації втраченого заробітку на час вимушеного прогулу. Відтак просить залишити без змін рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2018, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, Кіцманська районна філія Чернівецького обласного центру зайнятості подала клопотання про заміну сторони ( № 527/2406.004-18 від 21.09.2018 (вх. №01-04/2786/18 від 24.09.2018), в якому просить замінити позивача у справі № 926/1145/18 - Кіцманський районний центр зайнятості його правонаступником - Чернівецьким обласним центром зайнятості. Клопотання обґрунтоване тим, що в результаті реорганізації Кіцманський районний центр зайнятості приєднано до Чернівецького обласного центру зайнятості, якому по акту від 01.07.2018 передано все майно, права та зобов'язання районного центру і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до цього реєстру внесено запис про відокремлений підрозділ Чернівецького обласного центру зайнятості - Кіцманську районну філію Чернівецького обласного центру зайнятості.

З підстав, викладених в ухвалі від 11.10. 2018, справу № 926/1145/18 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі : головуючого судді Хабіб М.І., суддів Галушко Н.А., Плотніцького Б.Д., розгляд справи призначено на 23.10.2018.

Представники позивача та відповідача взяли участь у судовому засіданні 23.10.2018 в режимі відеоконференції з Господарським судом Чернівецької області. Представник відповідача ( скаржника) підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити без змін оскаржуване рішення, апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа на стороні позивача не скористалася своїм правом, визначеним ч.1 ст. 263 ГПК України, на подання відзиву на апеляційну скаргу, хоча була повідомлена про відкриття апеляційного провадження у справі, підтвердженням чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення ( а.с.190).

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Після звільнення ОСОБА_4 14.03.2017 з посади головного спеціаліста-бухгалтера відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі в зв'язку з ліквідацією установи згідно з наказом голови комісії з ліквідації відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області № 3-к від 13.03.2017 (запис № 34 від 14.03.2017 у трудовій книжці), він звернувся 04.04.2017 до Кіцманського районного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного (а.с.52,107).

Наказом Кіцманського районного центру зайнятості від 11.04.2017 № НТ 170411 ОСОБА_4 призначено допомогу про безробіттю відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , виходячи із страхового стажу понад 10 років( його загальний страховий страж згідно з персональною карткою № 240617040400009 від 04.04.2017 становить 21 рік і 8 місяців) - 70% середньої з/п (доходу) залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: 100% - 90 к.д., 80% - 90 к.д., 70% - 180 к.д. (а. с. 20, 53-54).

Відповідно до наказу від 20.04.2017 № НТ170420 виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_4 вирішено розпочати з 15.04.2017( а.с. 21).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі № 824/222/17-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 та постановою Верховного Суду від 13.03.2018, адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено повністю (пункт1). Визнано протиправним та скасовано наказ Відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області від 13.03.2017 № 3-к Про звільнення ОСОБА_4 (пункт 2). Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області поновити ОСОБА_4 з 15 березня 2017 року на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення, а саме посаді головного спеціаліста - бухгалтера Відділу Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області(пункт 3). Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03. 2017 по 13.07.2017 в сумі 26 730,00 грн за вирахуванням одержаної вихідної допомоги та допомоги по безробіттю, а також 2 500,00грн судових витрат (пункти 4, 6). Згідно з пунктом 5 постанови в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць постанова підлягає до негайного виконання (а. с.10-14, 40-43).

На виконання пункту 5 постанови суду від 13.07.2017 у справі № 824/222/17-а з рахунку відповідача списано платіжними дорученнями № 927, № 928 та № 929 від 13.09.2017 середній заробіток на користь ОСОБА_4 в сумі 5379,41 грн; податок з доходів фізичних осіб в сумі 1202,85грн, утриманий із середнього заробітку; військовий збір із середнього заробітку в сумі100,24грн (а.с.101-103).

В подальшому на підставі виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду № 824/222/17-а від 28.12.2017 та заяв ОСОБА_4 Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області здійснило безспірне списання решти коштів з рахунку відповідача, присуджених до стягнення, а саме: 20 047,50грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2 500,00грн судового збору, що підтверджено повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області від 26.01.2018 № 07.2.24/2-370( а.с.100).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 09.02.2018 № 42-к ОСОБА_4Д поновлено на роботі з 15.03.2017 на посаді головного спеціаліста відділу у Заставнівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, на підставі якого у трудову книжку ОСОБА_4 внесено відповідний запис за № 37( а.с. 81, 107).

Також у трудову книжку ОСОБА_4 внесено запис №36 ( який передує запису №37) про недійсність запису №34 від 14.03.2017( про звільнення з роботи).

Згідно з розрахунком позивача незаконно виплачених коштів допомоги по безробіттю ОСОБА_4 за період з 15.04.2017 по 13.12.2017 загальна їх сума становить 32 423,89грн. Виплата цих коштів підтверджується розрахунковими листками за період з квітня 2017року по грудень 2017 року включно, витягами з відомостей за видами забезпечення № 53 за квітень 2017 року, № 67 за травень 2017 року, №№ 75, 79 за червень 2017 року, № 92 за липень 2017 року, №№ 100, 108 за серпень 2018 року, № 121 за вересень 2017 року, № 129 за жовтень 2017 року, № 141 за листопад 2017 року, №№ 147, 150 за грудень 2017 року (а. с. 22, 56- 78).

16.01.2018 Кіцманський районний центр зайнятості звернувся до Головного управління Держгеокадастру з листом-вимогою за № 43/2406.004-18 про повернення виплаченої ОСОБА_4 допомоги по безробіттю в сумі 32423,89 грн на підставі ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду. Листом від 26.01.2018 № 0-24-0.7-366/2-18 відповідач відхилив вимогу позивача, посилаючись на списання з його рахунка у безспірному порядку на користь ОСОБА_4 26730,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 2500,00 грн моральної шкоди (а.с. 16,17).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача незаконно виплаченої ОСОБА_4 допомоги по безробіттю з вини відповідача -роботодавця за період з 15.04.2017 по 13.12.2017 в сумі 32 423,89 грн.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 2 березня 2000 року N 1533-III ( далі -Закон N 1533-III) визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, зокрема, визначено порядок виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття, припинення, відкладення, скорочення тривалості виплат такого забезпечення, а також порядок відшкодування виплаченого безробітному матеріального забезпечення у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Так, за приписами п.2 ч.1 ст. 31 Закону N 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частиною 1 статті 34 цього Закону встановлено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Також Законом N 1533-III визначено, що із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду( ч.4 ст. 35 Закону).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.03.2017 відповідач звільнив ОСОБА_4Д з роботи. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі № 824/222/17-а, яка набрала законної сили 29.11.2017 згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, зобов'язано відповідача поновити ОСОБА_4 з 15.03.2017 на роботі на посаді рівнозначній, яку він займав до звільнення. Названими судовими рішеннями встановлений факт незаконного звільнення відповідачем ОСОБА_4 з роботи , який в силу ч.4 ст. 75 ГПК України не потребує повторного доказування.

Фактичне поновлення ОСОБА_4 на роботі відбулося 09.02.2018 згідно з наказом відповідача №42-к від 09.02.2018. За період з 15.04.2017 по 13.12.2017 позивач виплатив ОСОБА_4 допомогу по безробіттю на загальну суму 32 423,89грн, відшкодувати яку позивачу відповідач відмовився.

Виходячи з приписів ч.1 ст.34 та ч.4 ст. 35 Закону N 1533-III, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що виплачена позивачем ОСОБА_4 допомога по безробіттю, якого поновлено на роботі за рішенням суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача .

Доводи відповідача про відсутність доказів надання ОСОБА_4 статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю відхиляються апеляційним судом як такі, що суперечать фактичним обставинам справи, оскільки суду надані та наявні в матеріалах справи заява ОСОБА_4Д від 04.04.2017 про надання йому статусу безробітного , накази позивача від 11.04.2017 № НТ 170411, від 20.04.2017 № НТ170420 про призначення ОСОБА_4 допомоги про безробіттю та початок її виплати з 15.04.2017, персональна картка безробітного № 240617040400009 від 04.04.2017, розрахункові листки та витяги з відомостей за видами забезпечення за період з квітня 2017року по грудень 2017 року включно( а.с. 52-78).

Посилання скаржника (відповідача) на стягнення з нього на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та неприпустимість одночасного стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю, як подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, апеляційний суд вважає необгрунтованими з огляду на таке. Виплачена центром зайнятості ОСОБА_4 соціальна допомога по безробіттю в сумі 32 423,89грн за період з 15.04.2017 по 13.12.2017, стягнення якої є предметом даного спору, підлягає відшкодуванню відповідачем центру зайнятості в порядку, встановленому ч. 1 ст. 34, ч.4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а стягнені з відповідача на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 26 730,00 грн на підставі рішення суду в порядку ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю, є сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.03. 2017 по 13.07.2017 за вирахуванням допомоги по безробіттю, тобто види юридичної відповідальності роботодавця(відповідача) перед центром зайнятості (позивачем) та перед незаконно звільненим ОСОБА_4 (третьою особою) є різними, що не суперечить приписам ст.61 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 914/913/17 в аналогічному спорі викладена правова позиція щодо застосування норм матеріального права саме в такий спосіб, відтак апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує її.

Крім того, як зазначено вище, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі № 824/222/17-а ( пункт 4 резолютивної частини постанови) стягнено з Головного управління Держгеокадастру у Кіцманському районі Чернівецької області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03. 2017 по 13.07.2017 в сумі 26 730,00 грн за вирахуванням одержаної вихідної допомоги та допомоги по безробіттю. Отже, вказана сума середнього заробітку (26 730,00 грн) визначена судом за вирахуванням одержаної ОСОБА_4 вихідної допомоги та допомоги по безробіттю і саме така сума середнього заробітку заробітку (26 730,00 грн) за вказаний період була фактично стягнена з відповідача, тому твердження скаржника про те, що середній заробіток в сумі 26 730,00 грн стягнений без вирахування вихідної допомоги та допомоги по безробіттю , є безпідставними.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції , що стягнення з роботодавця 26 730,00 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі судового рішення у справі №824/222/17-а не впливає на стягнення з роботодавця на користь центру зайнятості суми виплаченої ОСОБА_4 допомоги по безробіттю, заявленої в межах даного позову.

Згідно з ч.2 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

За приписами частини 3 статті 36 цього Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

З огляду на те, що ОСОБА_4 фактично був поновлений на роботі 09.02.2018 згідно з наказом відповідача №42-к від 09.02.2018, і в період виплати допомоги по безробіттю (з 15.04.2017 по 13.12.2017) ОСОБА_4 дійсно був безробітним, апеляційний суд вважає доводи скаржника про порушення ОСОБА_4 положень ч.2 ст. 36 Закону N 1533-III та про наявність підстав для стягнення з нього виплаченої допомоги по безробіттю необґрунтованими, які правомірно були відхилені судом першої інстанції.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції повно дослідив обставини, що мають значення для справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено і апеляційним судом не встановлено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги.

Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Щодо клопотання про заміну позивача у справі - Кіцманського районного центру зайнятості його правонаступником - Чернівецьким обласним центром зайнятості, то згідно з ч.1 ст. 52 ГПК України суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

За приписами частини 5 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Проте, станом на 23.10.2018 до Єдиного державного реєстру ЮОФОПГФ не внесено запису про припинення Кіцманського районного центру зайнятості, як і не внесено запису про те, що Чернівецький обласний центр зайнятості є правонаступником Кіцманського районного центру зайнятості, що підтверджено відповідними витягами з цього реєстру, сформованими станом на 27.07.2017, на 09.10.2018 та на 23.10.2018.

Крім того, суду не надано доказів фактичної передачі майна, прав та обов'язків Кіцманського районного центру зайнятості Чернівецькому обласному центру зайнятості, зокрема, доказів переходу до нього прав та обов'язків Кіцманського районного центру у спірних правовідносинах.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про заміну позивача у справі .

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із ст.334 ГПК України сторона (заінтересована особа) вправі на стадії виконання рішення суду звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.07.2018 у справі №926/1145/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 25.10.2017.

ОСОБА_5 Хабіб

Судді Н.А. Галушко

ОСОБА_1