Рішення

від 26.10.2018 по справі 904/3553/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3553/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛО ЛТД", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця Антипенко Вікторії Вікторівни, м.Дніпро

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 44 285,00 грн.

Суддя Красота О.І.

Без участі представників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛО Лтд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Антипенко Вікторії Вікторівни і просить суд стягнути 17 000,00 грн. - основного боргу, 12 240,00 грн. - пені, 14 285,00 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 850,00 грн. - штрафу та судовий збір.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов'язань Відповідачем за Договором на поставку товару №2 від 14.01.2016р. в частині оплати поставленого товару.

31.08.2018р. Позивачем було надіслано заяву про усунення недоліків, в якій просить суд стягнути з Відповідача 17 000,00 грн. - основного боргу, 11 642,58 грн. - пені, 14 875,00 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 850,00 грн. - штрафу та судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2018р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов, а також докази повної оплати до суду не надав, поштове відправлення №4912805603805 вручене 19.09.2018р. в зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛО Лтд" (далі-постачальник, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Антипенко Вікторією Вікторівною (далі-покупець, Відповідач) було укладено Договір на поставку товару № 2 (а.с.11).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, постачальник зобов'язується постачати та передати у власність покупцю пакувальні матеріали, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору, поставка здійснюється окремими партіями.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна на товар є договірною і встановлюється на кожну партію товару у наданих постачальником рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною Договору.

Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок-фактуру № ЄЛ-03/0044 від 09.03.2016р. на суму 64 765,00 грн. (а.с.17).

На виконання умов Договору, Позивачем було поставлено Відповідачу товар на суму 64 765,00 грн. , що підтверджується видатковою накладною № ЄЛ-03/0036 від 25.03.2016р. (а.с.15).

Сторони прийняли наступну форму оплати товару: оплата партії товару з відстрочкою платежу 7 календарних днів від дати поставки товару, відповідно до п. 7.1 Договору (п. 5.1.1 Договору).

Відповідачем було частково оплачено поставлений товар на суму 47 765,00 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.37-47).

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 17 000,00 грн.

Відповідач суму заборгованості у розмірі 17 000,00 грн. не оплатив, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.5.1.1 Договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав 01.04.2016р..

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 17 000,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.2 Договору, у разі затримки термінів платежу, які зазначені в п.5.1.1 Договору, покупець оплачує постачальнику штрафні санкції в розмірі 0,4% від вартості неоплаченої партії товару, за кожен день прострочки.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 11 642,58 грн. за період з 04.04.2016р. по 04.10.2016р. у розмірі 11 642,58 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 11 642,58 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п.8.3 Договору, якщо термін заборгованості по оплаті за поставлену партію товару більше 20 календарних днів проти терміну, зазначеного в п. 5.1.1 Договору, покупець оплачує постачальнику штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.

На підставі п.8.3 Договору, Позивачем нараховано Відповідачу штраф у розмірі 850,00 грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафу, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 850,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу відсотки за користування товарним кредитом за період з 04.04.2016р. по 27.08.2018р. у розмірі 14 875,00 грн.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі ненадходження всієї або частини грошових коштів за поставлену партію товару згідно СФ на розрахунковий рахунок постачальника в зазначений в п.5.1.1 Договору термін, з 8-го календарного дня від дати поставки розрахунок оплати за товар здійснюється на умовах товарного кредиту дня від дати поставки розрахунок оплати за товар здійснюється на умовах товарного кредиту з обов'язковою сплатою відсотків за користування товарним кредитом в сумі, що дорівнює неоплаченої частини СФ, в наступному порядку: у разі перевищення покупцем терміну оплати партії товару не більше, ніж на 10 календарних днів - плата за користування товарним кредитом розраховується у вигляді нарахування відсотків у розмірі 0,1% суми, рівній неоплаченої частини СФ, за кожен день користування товарним кредитом, починаючи з дня, наступного за останнім днем оплати партії товару, встановленого в п.5.1.1 Договору. (п. 5.2.1 Договору).

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача відсотків за користування кредитом у розмірі 14 875,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 549, 610-612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Антипенко Вікторії Вікторівни (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛО Лтд" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код 19241539) заборгованість у розмірі 17 000,00 грн., пеню у розмірі 11 642,58 грн., відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 14 875,00 грн. , штраф у розмірі 850,00 грн., судовий збір у розмірі 1 762,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

26.10.2018

Повне рішення складено 26.10.2018