Рішення

від 18.10.2018 по справі 910/10901/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2018Справа № 910/10901/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аліум-Пром

до товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Преміум

про стягнення 218 272,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Гуназа Ю.Є. - представник (довіреність б/н від 20.06.2018),

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Аліум-Пром (далі - ТОВ Аліум-Пром , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Преміум (далі - ТОВ Мастер Преміум , відповідач) про стягнення 218 272,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем його обов'язку, як постачальника, за договором поставки № МП-УП 2017 від 16.02.2017 повернути грошові кошти, сплачені надмірно за товар, що не був ним поставлений, у відповідача утворилась заборгованість перед покупцем - товариством з обмеженою відповідальністю Укріндекспром , яку останній на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 29/АМ-18 від 19.02.2018 відступив на користь позивача ТОВ Аліум-Пром .

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив вищевказану заборгованість, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача борг у розмірі 218 272,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2018 відкрито провадження у справі № 910/10901/18 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.09.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2018 повідомлено ТОВ Мастер Преміум , як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 02.10.2018.

02.10.2018 відділом автоматизованого діловодства суду було зареєстровано подане відповідачем клопотання про залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрорегіонгаз (далі - ТОВ Дніпрорегіонгаз ), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, обґрунтоване тим, що відповідач не має можливості оплатити борг перед позивачем, а його єдиним грошовим активом є заборгованість ТОВ Дніпрорегіонгаз перед відповідачем, тому виконати своє грошове зобов'язання перед позивачем відповідач може лише відступивши на його користь частину своїх грошових вимог до ТОВ Дніпрорегіонгаз .

У задоволенні вищевказаного клопотання судом було відмовлено шляхом винесення протокольної ухвали в судовому засіданні 02.10.2018 з огляду на те, що рішення господарського суду, прийняте в межах даної справи, не може вплинути на права та обов'язки ТОВ Дніпрорегіонгаз щодо однієї зі сторін спору, а отже, відсутні передбачені положеннями ст. 50 Господарського процесуального кодексу України підстави для залучення до участі у справі вказаного товариства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2018 повідомлено ТОВ Мастер Преміум , як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 18.10.2018.

У судовому засіданні 18.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 18.10.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

16.02.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю Мастер Преміум (далі - ТОВ Мастер Преміум , постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Укріндекспром (далі - ТОВ Укріндекспром , покупець) був укладений договір поставки № МП-УП 2017 (далі - договір поставки).

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ скраплений (далі - товар) у відповідності з умовами цього договору та додатковими угодами до нього.

Згідно з п. 1.2 договору поставки поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення покупця. Найменування, одиниця виміру, кількість та ціна товару зазначаються в рахунках, виписаних постачальником відповідно до замовлень покупця та в накладних та/або в актах приймання-передачі.

Пунктом 2.4 договору поставки передбачено, що кількість та об'єм фактично поставленого (переданого) товару визначається в відповідній видатковій накладній чи акті приймання-передачі, які передаються покупцеві в момент здійснення поставки, визначеної цим договором, і може відрізнятися від обумовленої в заявці поставки кількості та об'єму в межах +/-5%.

Факт поставки (передачі у власність) товару в рамках цього договору може підтверджуватися або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар, що складені на кожну партію товару, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, якою товар фактично прибув на склад покупця (п. 2.5 договору поставки).

Відповідно до п. 3.2 договору вартість конкретної партії товару визначається в рахунках-фактурах та/або видаткових накладних. Ціна на товар, поставка (передача у власність) якої здійснюється відповідно до умов цього договору, встановлюється в національній валюті України - гривні. В ціну товару включено податок на додану вартість.

Згідно з п. 3.3 договору оплата проводиться покупцем по кожній окремій партії продукції. Покупець зобов'язується оплачувати рахунок на визначену в ньому партію товару не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару за відповідною видатковою накладною та/або актом приймання передачі товару.

Пунктом 4.1.1 договору поставки вставлений обов'язок постачальника передавати товар у власність покупця в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Судом встановлено, що ТОВ Укріндекспром , як покупець, сплатило на користь постачальника - ТОВ Мастер Преміум грошові кошти в загальному розмірі 14 609 527,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 57 від 22.03.2017, № 60 від 23.03.2017, № 69 від 24.03.2017, № 70 від 24.03.2017, № 84 від 28.03.2017, № 100 від 29.03.2017, № 111 від 30.03.2017, № 112 від 31.03.2017, № 129 від 03.04.2017, № 130 від 03.04.2017, № 136 від 04.04.2017, № 1036 від 04.04.2017, № 143 від 05.04.2017, № 245 від 24.04.2017, № 256 від 26.04.2017, № 262 від 27.04.2017, копії яких долучені до матеріалів справи.

Однак, відповідач - ТОВ Мастер Преміум , в порушення умов укладеного сторонами договору, передав покупцю - ТОВ Укріндекспром товар на суму менше, ніж було сплачено покупцем. Так, ТОВ Мастер Преміум передав покупцю товар загальною вартістю 14 391 255,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 16 від 28.02.2017, № 17 від 10.03.2017, № 18 від 16.03.2017, № 20 від 30.03.2017, № 28 від 05.04.2017, № 26 від 07.04.2017, № 27 від 07.04.2017, № 25 від 08.04.2017, № 24 від 09.04.2017, № 29 від 21.04.2017, № 30 від 23.04.2017, № 31 від 24.04.2017, копії яких також долучені до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед ТОВ Укріндекспром в розмірі 218 272,00 грн. Наявність зазначеної заборгованості у вказаному розмірі також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за 2017 рік, засвідченим підписами представників обох товариств - ТОВ Укріндекспром та ТОВ Мастер Преміум , а також їх печатками.

Крім того, судом встановлено, що 19.02.2018 між ТОВ Мастер Преміум (боржник), ТОВ Аліум-Пром (цесіонарій) та ТОВ Укріндекспром (цемент) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) № 29/АМ-18 (далі - договір цесії).

Відповідно до п. 1 договору цесії в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарію, а останній набуває право вимоги, належне цеденту, і стає кредитором за зобов'язанням по оплаті в сумі 218 272,00 грн., заборгованості ТОВ МАСТЕР ПРЕМІУМ (боржник) перед цедентом за кошти, які не були повернуті боржником за договором поставки № МП-УП 2017 від 16.02.2017.

Згідно з п. 2 договору цесії за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання оплати заборгованості в сумі 218 272,00 грн.

Пунктом 3 договору цесії передбачено, що до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент оплати цесіонарієм за відступлене право вимоги. Право вимоги, що відступається цесіонарію, засвідчується наступними документами: договір поставки № МП-УП 2017 від 16.02.2017; акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2017-14.02.2018 за договором поставки № МП-УП 2017 від 16.02.2017.

Підписанням цього договору сторони підтверджують, що оригінали документів, визначених у п. 3 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором, передані цедентом цесіонарію в день укладання договору (п. 4 договору цесії).

Відповідно до п. 5 договору цесії цесіонарій за відступлення права вимоги сплачує цеденту суму в розмірі 218 272,00 грн. протягом 90 банківських днів з моменту підписання цього договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору цесії цесіонарій - ТОВ Аліум-Пром сплатив на користь цедента - ТОВ Укріндекспром грошові кошти в розмірі 218 272,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 735 від 24.05.2018, копія якого долучена до матеріалів справи.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті суд враховував таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).

Також відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що вартість оплаченого і не переданого відповідачем товару становить 218 272,00 грн.

Відповідач документів, що підтверджують передання ним товару загальною вартістю 218 272,00 грн. або повернення грошових коштів у вказаному розмірі, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази на підтвердження наявності у відповідача заборгованості в розмірі 218 272,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За приписами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, враховуючи встановлену судом наявність у відповідача заборгованості в розмірі 218 272,00 грн., суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення боргу у вказаному розмірі заявлена позивачем правомірно і обґрунтовано та підлягає задоволенню в зазначеному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Преміум (01030, м. Київ, вул. Пирогова, будинок 2/37, ідентифікаційний код 39618875) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аліум-Пром (08114, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Стоянка, автодорога Київ-Чоп 20 КМ.+925 М, ідентифікаційний код 41282429) борг у розмірі 218 272,00 грн. (двісті вісімнадцять тисяч двісті сімдесят дві грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 274,08 грн. (три тисячі двісті сімдесят чотири грн. 08 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 26.10.2018.

Суддя О.Г. Удалова