Ухвала

від 16.10.2018 по справі 910/2158/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 910/2158/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши заяву про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/2158/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС"

02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30160757

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГАГРО"

09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 25, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37083040

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача - Савін О.О. (довіреність № 129/КАМ/Ю від 05.12.2017);

відповідача - Луцишин Ю.М. (ордер серія КВ № 381141 від 27.08.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК № 001395);

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.06.2018 у справі № 910/2158/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГАГРО" про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГАГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" 618373,77 грн. основного боргу, 1634,16 грн. 3% річних, 40800,24 грн. неустойки , 9912,12 грн . судового збору .

03.07.2018 господарським судом Київської області видано наказ.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх. № 18288/18 від 06.09.2018).

Заява обґрунтована тим, що підприємство перебуває в складному фінансовому становищі, оскільки здійснюється сплата податків, заробітної плати працівникам, відрахування до фондів оплати праці та соціального страхування, відтак, примусове виконання судового рішення може призвести до зупинення господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2018 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 25.09.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 19787/18 від 25.09.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 19751/18 від 25.09.2018) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника позивача у судовому засіданні у суді, що знаходиться в м. Одеса.

Ухвалою господарського суду Київської області відкладено розгляд заяви про розстрочення судового рішення на 09.10.2018.

У судовому засіданні 09.10.2018 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представником відповідача подано усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із бажанням надати письмові пояснення на долучені представником позивача документи.

У судовому засіданні 09.10.2018 оголошено перерву на 16.10.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 30141/18 від 16.10.2018).

У судове засідання 16.10.2018 з'явились представник відповідача, який підтримав заяву повністю та представник позивача, який заперечував проти задоволення заяви у повному обсязі.

Згідно з статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГАГРО" розстрочення виконання рішення обґрунтоване скрутним фінансовим становищем підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з частинами 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконанні рішення у встановлений строк, так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.

Тобто, обов'язковими умовами розстрочення виконання рішення суду від 05.06.2018 мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

У судовому засіданні позивачем подано суду постанову державного виконавця про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 57003670, згідно з якою за відповідачем зареєстровані наступні транспортні засоби: BMW X4 д.н.з. НОМЕР_1, Ford Focus д.н.з. НОМЕР_3, Land Rover Discovery Sport д.н.з. НОМЕР_4, Mercedes-Benz Axor д.н.з. НОМЕР_5, Mercedes-Benz 1840 д.н.з. НОМЕР_6, Daf FX 95.430 д.н.з. НОМЕР_7, Mercedes-Benz 1843 LS д.н.з. НОМЕР_8, Mercedes-Benz 1843 LS д.н.з. НОМЕР_9 Mercedes-Benz Axor 1840LS д.н.з. НОМЕР_10, Bodex Kis 3ws (НОМЕР_11), Janmil NW-1S д.н.з. НОМЕР_12, Janmil NW-1S д.н.з. НОМЕР_13, Janmil NW-1S д.н.з. НОМЕР_14, Ackermann S-05 (НОМЕР_15), Gevsens GSA24 д.н.з. НОМЕР_16

Тобто, у відповідача наявне майно, для виконання рішення суду у повному обсязі.

Відносно розстрочення виконання судового рішення, позивач зазначає таке.

Станом на момент розгляду заяви про розстрочення рішення суду у позивача є грошові зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством Кредобанк на суму 5000000,00 дол. США, 1873750,00 дол. США, 525000,00 Євро, що підтверджується Генеральним договором № 103 про здійснення кредитування від 20.06.2014, додатковим договором № 2 від 23.11.2017, додатковим договором № 3 від 15.01.2018.

Отже, затримка виконання рішення суду може призвести до негативних наслідків для підприємства.

Відповідач заперечував проти вказаних аргументів, з огляду на таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 3242/2018/889620 транспортного засобу від 05.04.2018 автомобіль НОМЕР_2 відчужено на користь фізичної особи за 500000,00 грн., що підтверджується актом прийому - передачі транспортного засобу від 05.04.2018.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНТОРГАГРО за підписом директора та головного бухгалтера станом на 16.10.2018 на балансі підприємства знаходяться наступні транспортні засоби: Mercedes-Benz 1843 LS д.н.з. НОМЕР_8, Daf FX 95.430 д.н.з. НОМЕР_7, Mercedes-Benz 1840 д.н.з. НОМЕР_6, Gevsens GSA24 д.н.з. AI7027XO, Janmil NW-1S д.н.з. НОМЕР_12, Mercedes-Benz Axor д.н.з. НОМЕР_5, Mercedes-Benz Axor 1840LS д.н.з. НОМЕР_10, Janmil NW-1S д.н.з. НОМЕР_14, Mercedes-Benz 1843 LS д.н.з. НОМЕР_9 Land Rover Discovery Sport д.н.з. НОМЕР_4, які використовуються підприємством для здійснення господарської діяльності.

Прямим наслідком відчуження такої спецтехніки буде банкрутство підприємства.

Під час розгляду заяви про розстрочення судового рішення, позивачем зазначено, що приблизна вартість одного з транспортних засобів, що належить відповідачу - Land Rover Discovery Sport становить 25-30 тис. дол. США.

Відчуживши зазначений автомобіль, відповідач у повному обсязі може виконати рішення суду.

Крім того, позивачем зазначено, що позовну заяву про стягнення заборгованості прийнято судом 13.03.2018 (вх. № 500/18), тобто, відповідач одразу після відчуження транспортного засобу (BMW X4 д.н.з. НОМЕР_1) 05.04.2018 мав можливість здійснити розрахунок з позивачем.

Відповідач заперечив проти зазначених доводів, з огляду на таке.

Підприємство позбавлено можливості добровільно виконати свої зобов'язання, внаслідок того, що державним виконавцем винесено постанови про арешт грошових коштів на банківських рахунків, зупинення видаткових операцій на рахунках, арешту та заборони користуватися майном, що підтверджується довідкою Акціонерного товариства Банк Січ від 21.09.2018, постановою про арешт коштів боржника від 26.07.2018.

Крім того, відповідачем зазначено, що у разі відмови у задоволенні заяви про розстрочення рішення суду, можлива загроза банкрутства, оскільки розмір наявних у підприємства грошових коштів значно нижчий розміру господарських зобов'язань перед контрагентами, що підтверджується претензією ФОП Ватрас А.Ю про стягнення заборгованості № 1 від 11.07.2018, вимогою ФОП Саприкіної І.Г. № 10/09/18-л від 10.09.2018, претензією ТОВ Трансбудресурс № 1209-1 від 12.09.2018, податковим розрахунком № 37083040 за 2 квартал 2018 року.

Відносно транспортного засобу Land Rover Discovery Sport, відповідач зазначив, що вказаний автомобіль використовується підприємством для здійснення господарської діяльності, а його відчуження може призвести до банкрутства підприємства, а саме: підприємство відповідача здійснює сільськогосподарське виробництво, відтак, вказаний транспортний засіб, можливо, використовується для того, щоб здійснювати систематичні виїзди на поля для нагляду за ними.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Отже, належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів, тощо), достовірність яких підтверджена належними засобами.

Сам по собі незадовільний фінансовий стан боржника, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду, оскільки їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача).

Крім того, суд зазначає, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням та надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, в цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов'язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Окрім того, розстрочення за свою суттю є організацією та створенням умов для виконання рішення суду у вигляді зміни порядку його виконання шляхом встановлення відповідного графіку виконання, та з урахуванням інтересів стягувача та боржника.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

За результатами розгляду заяви про розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про її необгрунтованість та безпідставність з огляду на те, що заявником не надано належних доказів в обгрунтування доводів, що наведені у заяві: виявлено майно, за рахунок якого може бути виконано рішення, зокрема, транспортний засіб Land Rover Discovery Sport і заявником не доведено суду визначальної ролі цього майна при здійсненні основної господарської діяльності відповідача, заявником не подано належних доказів для встановлення його дійсного фінансового стану - відповідної фінансової звітності та встановлена наявність обґрунтованої можливості настання несприятливих наслідків для позивача, у разі розстрочення рішення - наявність у нього поточних строкових грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи та інтереси обох сторін, приймаючи до уваги той факт, що заявником (боржником) всупереч приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів неможливості чи утруднення виконання рішення суду, відсутності активів та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГАГРО" про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 05.06.2018 у справі № 910/21580/18.

Зважаючи на вищевикладені висновки, судом встановлена відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах такого процесуального інституту як розстрочення виконання рішення у цілому, відтак, відсутні підстави для аналізу періодів і сум розстрочення, що заявлені, у тому числі, їх корегування у ту чи іншу сторону судом.

Суд роз'яснює, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання рішення в порядку та за наявності підстав, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви (вх №18288/18 від 06.09.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСТОРГАГРО" ( 09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, буд. 25, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37083040) про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 05.06.2018 у справі № 910/21580/18 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя С.О. Саванчук