Рішення

від 11.10.2018 по справі 915/452/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Справа № 915/452/18

м.Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВООДЕСЬКИЙ

ЕЛЕВАТОР» ,

56602, вул. Решетеєва, 79, м. Нова Одеса, Миколаївська область;

до відповідача ОСОБА_1 підприємства «МИКОЛАЇВСЬКІЙ

МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» ,

54025, а/с 174, вул. Київське шосе, 9, с. Баловне, Новоодеський район,

Миколаївська область;

про: стягнення основного боргу, процентів за користування коштами, суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, процентів річних за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 31.03.2017 № 1/03-7,

Суддя С.М.Коваль

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не присутні.

Від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 400 від 20.08.2018р.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «НОВООДЕСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» до комунального підприємства (КП) «МИКОЛАЇВСЬКІЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» про стягнення 1000000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобов'язань по договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги в частині повернення одержаних грошових коштів в установлений строк.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 11.10.2018 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Новоодеський елеватор» 31.03.2017 року та комунальним підприємством Миколаївської обласної ради «Агенство розвитку» укладено договір № 1/03-17 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (далі - Договір), згідно умов якого позивач надав підприємству поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у сумі 1000000 грн. на строк до 29.03.2018 року, а відповідач зобов'язалося повернути таку ж суму наданих грошових коштів (п.п. 1.1, 2.1, 2.4 договору).

Сторонами погоджено, що поворотна безвідсоткова фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше терміну 29.03.2018 року (2.1).

На виконання умов договору позивач 03.04.2017 перерахував грошові кошти у сумі 1000000 грн. на розрахунковий рахунок підприємства №26008924424573 в АБ Укргазбанк , МФО 320478, що підтверджується платіжним дорученням № 6332.

Додатковою угоду № 1 від 20.06.2017 до договору, сторонами замінено сторону позичальника - Комунальне підприємство Миколаївської обласної ради «Агенство розвитку» на Комунальне підприємство «МИКОЛАЇВСЬКІЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» Миколаївської обласної ради.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором в частині повернення грошових коштів в установлений строк не виконав, у зв'язку із цим, позивач 21.03.2018 направив відповідачу лист від 20.03.2018 вих. 65 (а.с.35) з вимогою виконати договірні зобов'язання, яка залишена без відповіді та задоволення .

Станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, суму поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (1000000 грн.) не повернув.

Позивач просить стягнути з відповідача 1000000 грн. - основного боргу; 4438 грн. 36 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу; 19088 грн.- сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також судовий збір сумі 15352 грн. 90 коп.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує, оскільки .

Відповідач, як вже вище вказано, відзив на позовну заяву надав, у якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, оскільки фінансова допомога мала бути здійсненна до 29.03.2018, позивачем не повинен включати суму, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції за березень. .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позов про стягнення 1000000 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Суд не погоджується з розрахунком суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, що здійснив позивач.

Так розрахунок суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції позивач здійснив без врахування того, що строк повернення визначений договором до 29.03.2018, тому сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 11088 грн. є безпідставно завищеними, отже, стягненню з відповідача підлягає не 19088 грн. 00коп. суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції у розмір, а 8000 грн. (розрахунок наведений відповідачем у відзиві на позовну заяву, а. с. 91).

Суд також вважає обґрунтованими вимоги ТОВ «НОВООДЕСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» про стягнення з відповідача нарахувань на суму основного боргу 3 % річних.

Так, чинним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд погоджується і з поданими позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 4438 грн. 36 коп., нараховані на суму за період прострочення оплати за товар, і визнає, що вимоги про стягнення зазначених сум також належить задовольнити.

Отже, позов ТОВ «НОВООДЕСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 126, 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «МИКОЛАЇВСЬКІЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» (54025, а/с 174, вул. Київське шосе, 9, с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївськ область, ідентифікаційний код 40823143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВООДЕСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» ( 56602, вул. Решетеєва, 79, м. Нова Одеса, Миколаївська область; ідентифікаційний код 35433587) 1000000 грн. - основного боргу; 4438 грн. 36 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу; 8 000 грн.- сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також судовий збір сумі 15186 грн.58 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 26.10.2018.

Суддя С .М. Коваль.