Рішення

від 16.10.2018 по справі 917/272/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 Справа № 917/272/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів"

до Головного ОСОБА_1 Державної казначейської служби у Полтавській області

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція у Полтавській області

ОСОБА_2

про стягнення 364684,94 грн. збитків

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

від відповідача: ОСОБА_5

від третіх осіб - не з"явилися

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" до Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення з Державного бюджету України (територіальний орган Головне ОСОБА_1 Державної казначейської служби у Полтавській області) 364684,94 грн. шкоди заподіяної внаслідок протиправної бездіяльності Державної екологічної інспекції у Полтавській області.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державна екологічна інспекція у Полтавській області не здійснила державний екологічний контролю вантажу мастил (олив) у строк, визначений законодавством України, що спричинило збитки позивачу на заявлену у позові суму.

Відповідач відзив на позов суду не надав, але надав клопотання (вхід. №5783 від 13.06.2018р.) про застосування строку позовної давності та відмову у задоволенні позову повністю (т.4, а.с.106).

Третя особа Державна екологічна інспекція у Полтавській області подав клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_2, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.4 а.с.99-100).

Ухвалою суду від 14.06.2018р. дане клопотання задоволено судом; ОСОБА_2 залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.4 а.с.112-113).

Треті особи заяв по суті справи суду не надали.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.04.2018р. відкрито провадження у справі № 917/272/18 та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 24.04.2018р., встановлено строки для подання заяв по суті спору (т.4, а.с.59-60).

За ухвалою від 24.04.2018р. суд відклав підготовче засідання (т.4, а.с.78-79). За ухвалою від 29.05.2018р. суд оголошував перерву у підготовчому засіданні на 14.06.2018р. (т.4, а.с.94).

За ухвалою від 14.06.2018р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.07.2018р. (т.4, а.с.112-113).

За ухвалами від 16.07.2018р., від 07.08.2018р., від 07.09.2018р., від 02.10.2018р. суд оголошував перерву в судовому засіданні (т.4, а.с.124, 145, 162).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 16.10.2018р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Позивач у позові зазначає, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № СМ-12/01100/262/Д від17.12.2012р., укладеного між позивачем і ТОВ «Газпромнефть-СМ» , останнім на адресу позивача було здійснено поставки товарів згідно з додатками № П-010 від 31.05.2013 р., № П-011 від07.06.2013р., № П-015 від 24.06.2013 р., № П-016 від 04.07.2013 р., № П-017 від 04.07.2013 р„ № П-018 від 25.07.2013 р.(т1, а.с.54-75).

З метою розмитнення вантажу мастил (олив), для здійснення державного екологічного контролю згідно п. 16 Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 17.12.2012 р. (надалі - «Порядок» ), в редакції, яка діяла станом на дату вчинення протиправної бездіяльності, з урахуванням положень Постанови КМУ № 1031 від 05.10.2011 р. «ОСОБА_3 питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України» , позивач звернувся до Державної екологічної інспекції у Полтавській області з відповідними заявами та передбаченими чинним законодавством України документами.

Позивач у позові зазначає, що Державна екологічна інспекція у Полтавській області не здійснила державний екологічний контроль вантажу мастил (олив) у строк, що визначений чинним законодавством України.

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про визнання протиправною її бездіяльності, як суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язання Державну екологічну інспекцію у Полтавській області здійснити державний екологічний контроль вантажу мастил (олив), який належить позивачу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. у справі № 816/4936/13-а визнано бездіяльність Державної екологічної інспекції у Полтавській області протиправною стосовно не проведення екологічного контролю; зобов'язано Державної екологічної інспекції у Полтавській області здійснити дії щодо завершення державного екологічного контролю вантажу мастил (олив), який належить позивачу, відповідно до заяви № б/н від 25.07.2013 р., заяви № б/н від 25.07.2013 р., заяви № 274 від 05.08.2013 р., заяви № 275 від05.08.2013р., заяви № 276 від 05.08.2013 р., заяви № 279 від 06.08.2013 р., заяви № 280 від06.08.2013р., заяви № 281 від 06.08.2013 р., заяви № 282 від 06.08.2013 р. з урахуванням положень «Порядку збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 17.12.2012 р. (в редакції, яка діяла станом на дату вчинення протиправної бездіяльності), та наданих Договорів про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил № 3/ПЛ від 22.07.2013 р. (т.1, а.с.172-178).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р. у справі № 816/4936/13-а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишено без задоволення; постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р. по справі № 816/4936/13-а в частині задоволення позовних вимог - залишено без змін (т.1, а.с.179-184).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 р. № К/800/59757/13 касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2013 р, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 р. по справі № 816/4936/13 - залишено без змін (т.1, а.с.185-188).

Позивач зазначає, що на виконання зазначених вище судових рішень Державна екологічна інспекція у Полтавській області, у листопаді місяці 2013 року здійснила завершення державного екологічного контролю вантажу мастил (олив), який належить позивачу, відповідно до заяви № б/н від 25.07.2013 р., заяви № б/н від 25.07.2013 р., заяви № 274 від 05.08.2013 р., заяви № 275 від 05.08.2013 р., заяви № 276 від 05.08.2013 р., заяви № 279 від 06.08.2013р., заяви № 280 від 06.08.2013 р., заяви № 281 від 06.08.2013 р., заяви № 282 від 06.08.2013р.

Позивач у позові зазначає, що внаслідок протиправної бездіяльності Державної екологічної інспекції у Полтавській області йому було завдано шкоди на суму 364684,94 грн.

В підтвердження суми матеріальної шкоди (збитку), позивачем подано висновок судової економічної експертизи № 775 від 27.10.2015 р. ( т.1, а.с.197-217); висновок судової економічної експертизи № 406 від 04.05.2016 р. (т.4, а.с.37-53); висновок судової економічної експертизи № 276 від 20.03.2017 р. (т.2, а.с.1-43).

Позивач у позові посилається на те, що згідно ст. 1173 ЦК України, ч. 2 ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади - Державною екологічною інспекцією у Полтавській області, при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою за рахунок державного бюджету. Позивач зазначає, що Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області є належним відповідачем у даній справі, зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти за відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 цієї статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою , Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Суб'єктом відшкодування завданої шкоди є держава, ОСОБА_5 республіка Крим та орган місцевого самоврядування. Тобто, шкода відшкодовується за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної республіки Крим, бюджетів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Отже, управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, фінансування його видатків входить до компетенції Державного казначейства України.

Згідно положення про Державну казначейську службу України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Додатком № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік, які закріплені за Державною казначейською службою України , в тому числі по коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3504030 - відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Отже, стягнення зазначеної шкоди здійснюється з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади за бюджетною програмою 3504030.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету 1) за рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України . Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні;

2) відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо для відшкодування такої шкоди необхідні додаткові кошти понад обсяг бюджетних призначень, в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) та/або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (місцевого бюджету);

3) у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Казначейство України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Згідно ст. 35 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації):

1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду;

2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень;

3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності;

4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні;

5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (бюджетних установ) визначається Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013 р. (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 36-38 Порядку № 845 виконання зазначених судових рішень здійснюється Казначейством України . Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету в Казначействі України відкривається в установленому порядку відповідний рахунок за бюджетною програмою.

Отже, вказаними нормативними актами, у справах про відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, належним відповідачем є саме Державна казначейська служба України.

За п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, рішення суду про стягнення коштів державного бюджету виконується виключно Казначейством України.

Головне ОСОБА_1 Державної казначейської служби у Полтавській області не є належним відповідачем у цій справі, оскільки воно не порушувало прав позивача у спірних правовідносинах. ОСОБА_1 є лише органом, який проводить казначейське обслуговування державного і місцевих бюджетів.

Згідно з п. 35 Порядку у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету стягувачі подають документи , зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Тобто за змістом цього пункту до органу Казначейства подаються лише документи для стягення грошових коштів з державного бюджету.

Згідно ч.1 ст. 123 Бюджетного кодексу України органи Казначейства України несуть відповідальність за:

1) невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;

2) несвоєчасність подання звітності про виконання бюджетів;

3) здійснення витрат з перевищенням показників, затверджених розписом бюджету;

4) порушення в процесі контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету та здійсненні платежів за бюджетними зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів відповідно до бюджетних асигнувань;

5) недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів.

Отже, з врахуванням наведених приписів законодавства, відшкодування шкоди у даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету України і належним відповідачем у даній справі є Державна казначейська служба України.

Згідно ст.48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Проте, клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення іншого відповідача - позивач суду не заявляв. Жодних вимог до Державного казначейства України позивачем заявлено не було.

Натомість під час підготовчого засідання позивач наполягав на вирішенні справи саме за участю відповідача - Головне ОСОБА_1 Державної казначейської служби у Полтавській області.

Враховуючи, що позивачем подано позов не до належного відповідача позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 26.10.2018р.

Суддя Безрук Т. М.