Рішення

від 18.10.2018 по справі 925/835/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Черкаси справа № 925/835/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1;

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від першого відповідача: не з'явився (клопотання про розгляд без їх участі);

від другого відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ( м. Черкаси) до Кумейківської сільської ради (с. Кумейки, Черкаського району, Черкаської області) та до товариства з обмеженою відповідальністю "Пономар" (с. Межиріч, Канівський район, Черкаська область) про визнання правочину недійсним та зобов'язання звільнити незаконно передану земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- визнання недійсним договору про відшкодування плати за землю № 7 від 20.02.2018, укладений між Кумейківською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Пономар" про передачу в користування земельної ділянки площею 48 га ріллі в адміністративних межах Кумейківської сільської ради Черкаського району;

- зобов'язання відповідача ТОВ "Пономар" звільнити земельну ділянку площею 48 га ріллі, розташовану в адміністративних межах Кумейківської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту яка перебуває в користуванні у товариства з обмеженою відповідальністю "Пономар" без правовстановлюючих документів, повернувши її у користування Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області.

Ухвалою від 17.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник прокуратури та позивач позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити.

Представник 1-го відповідача проти задоволення позову заперечив повністю та просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки договір про відшкодування плати за землю № 7 від 20.02.2018 є таким, що укладений належним чином, про що надав відзив на позов ( а.с. 81-82)

Представник 2-го відповідача проти задоволення позову заперечує, через необґрунтованість і недоведеність позовних вимог, про що надав відзив на позов (а.с. 68-73).

Відповідно до статті 240 ГПК України у судовому засіданні 18.10.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши доводи і пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

20.02.2018 між Кумейківською сільською радою (далі - Сторона 1, 1-й відповідач по справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пономар" (далі - Сторона 2, 2-й відповідач по справі) було укладеного договір про відшкодування плати за землю № 7 (а.с. 31-32), у відповідності до якого Сторона 1 користується земельною ділянкою загальною площею 48,0000 га - рілля, в адмінмежах Кумейківської сільської ради, за межами населеного пункту, протягом року сплачує кошти в розмірі 69 949,68 грн. (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять гривень 68 коп.) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на розрахунковий рахунок № 33215812700486 код платежу - 13050200 в УДКС України у Черкаському районі Черкаської області, МФО - 854018, ОКПО -38030555 (п. 1.1 договору).

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 становить 1 554 435,84 грн. (один мільйон п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять п'ять гривень 84 коп.) (п.1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору Сторона 2 зобов'язалась щомісячно з дати підписання цього договору сплачувати на зазначений вище розрахунковий рахунок плату за фактичне користування землею в розмірі 5 829,14 грн. (п'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять грн. 14 коп.) згідно розпорядження Голови райдержадміністрації від 13.08.2008 № 206 та Закону України "Про плату за землю".

Договір діє протягом 12 місяців з дати його укладення, за умови повної сплати суми зазначеної в п. 1.1. договору. (п. 3.2. договору).

20.02.2018 між відповідачами по справі було підписано акт приймання - передачі земельної ділянки (а.с. 34).

Договір між його сторонами (відповідачами по справі) виконувався, оскільки суду не було доведено протилежне.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Способи захисту права визначаються договором або законом.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено перелік способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки (визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів).

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

На підставі листа Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 24.11.17 №10-23-0.221-1441/120-17(а.с. 39) судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Кумейківської сільської ради, що з огляду на вищенаведені норми закону дає підстави для висновку суду про те, що спірна земельна ділянка перебуває у державній власності.

Відповідно до ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

В силу приписів ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Наведена правова норма кореспондується зі ст.210 Цивільного кодексу України: правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

З огляду на викладене суд констатує, що не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), щодо яких, зокрема, не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. При цьому, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, у випадках відсутності останніх, договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Однак, оскільки спірний договір між сторонами виконувався, то він не може розцінюватися судом як неукладений. Такий договір може визнаватися недійсним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами а), в) ст.12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Такі ж положення передбачені ст. 16 Закону "Про оренду землі".

Передача земельної ділянки у користування на правах оренди повинна проводитися за результатами аукціону. Підстав для звільнення від проходження цієї процедури щодо спірної земельної ділянки відповідачами суду не доведено.

Порушення порядку передачі земельної ділянки у користування є порушенням вимог чинного законодавства та підставою для визнання правочину недійсним.

У спірному договорі прямо зазначено і це не заперечується сторонами, що спірна земельна ділянка площею 48 га ріллі знаходиться в межах Кумейківської сільської ради, за межами населеного пункту і тому вона відноситься до земель державної власності. Розпорядження такими землями віднесено до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, а не сільської ради.

Державна форма власності земельної ділянки також підтверджена відомостями з витягу з ДЗК (а.с. 41).

Положеннями ст. 122 ЗК України передбачено, що повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що належать до державної власності, належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, яким, зокрема, є Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області.

Таким чином, спірний договір про відшкодування шкоди № 7 від 20.02.2018 укладено з перевищенням наданих місцевому органу виконавчої влади повноважень, що суперечить вимогам чинного законодавства, відтак підлягає визнанню недійсним.

За доводами прокурора та позивача, в межах здійснення повноважень державного контролю за дотриманням земельного законодавства державним інспектором Лавріненко О.М. було складено акт обстеження земельної ділянки від 22.05.2018 № 201-ДК/378/АО/10/011-18 (а.с. 46), яким встановлено, що на земельній ділянці державної форми власності площею 48 га із кадастровим № 7124984000:02:001:0001 проведено весняно-польові роботи.

Протоколом огляду місця події від 16.07.2018 слідчим СВ Черкаського РВП засвідчено, що на вказаній земельній ділянці засіяно сільгоспкультуру, схожу на горох, врожай частково зібрано.

Витягом з державного земельного кадастру станом на 21.11.2017 (а.с. 41) засвідчується, що земельна ділянка площею 48 га із кадастровим номером 7124984000:02:001:0001 відноситься до державної власності, землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який складено державним інспектором ГУ Держгеокадстру у Черкаській області Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 за участі сільського голови с. Кумейки ОСОБА_5 встановлено, що ТОВ "Пономар" використовує земельні ділянки в амінмежах Кумейківської сільської ради за договорами про відшкодування плати за землю, що є порушенням вимог ст. 125,126 ЗК України.

У відповідності до вимог ЗУ "Про оренду землі" та положень ЗК України користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного виробництва здійснюється за договорами оренди, укладеними у встановлений спосіб.

Такого договору, як договір про відшкодування плати за землю для оформлення відносин землекористування, чинне законодавство у галузі земельних відносин не передбачає.

В даному випадку доводи про те, що сторони при укладенні правочинів є вільними у своєму волевиявленні та можуть укладати будь-які договори на підставі досягнутої за всіма істотними умовами угоди, не можуть бути підставою для ухилення від оформлення договору оренди землі за встановленою процедурою та для підміни цього договору іншим правочином.

Суд погоджується із доводами прокурора про те, що спірним договором про відшкодування плати за землю відповідачі фактично приховали оформлення між собою відносин оренди земельної ділянки не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

У відповідності до положень ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже, зі змісту договору про відшкодування плати за землю № 7 від 20.02.2018 вбачається, що відповідачі при його укладенні вирішили питання про передачу ТОВ "Пономар" у користування та за плату земельної ділянки площею 48,00 га ріллі, що відповідає відносинам оренди землі, які врегульовуються, зокрема, нормами ЗК України та ЗУ "Про оренду землі".

Тим самим фактичні відносини оренди землі були приховані правочином про відшкодування плати за землю.

Судом вже встановлено, що такого роду договори для оформлення відносин користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення чинним законодавством не передбачені, аукціон для набуття права оренди щодо земельної ділянки площею 48 га, яка складає предмет спірного договору, не проводився, земельною ділянкою розпорядилася не уповноважена особа, договір не зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку.

Дані обставини свідчать про невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства і є підставою для визнання його недійсним.

Частиною 1 ст. 236 ЦК визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Ст. 207 ГК України з положеннями у ч. 3 про те, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє - станом на час прийняття рішення у справі вже виключена.

На доводи представника відповідача ТОВ "Пономар", що у спірному договорі мова йде про не ідентифіковану кадастровим номером земельну ділянку і немає доказів, що саме ця ділянка відноситься до державної форми власності, суд зазначає таке:

У відзиві на позов ( а.с. 81) Кумейківська сільська рада не заперечила проти того, що земельна ділянка площею 48 га, якою користується ТОВ "Пономар", в дійсності має кадастровий номер 7124984000:02:001:0001, не є об'єктом державної форми власності і не надала доказів, що ця земельна ділянка, зокрема, є приватної, або комунальної форми власності.

Відповідачами не надано доказів, що в адмінмежах Кумейківської сільської ради є ще одна земельна ділянка площею 48 га ріллі і на неї не існує кадастрового номера.

У відповідності до ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Незазначення у спірному договорі кадастрового номера земельної ділянки площею 48 га є порушенням укладення договору оренди землі, який фактично мали на увазі відповідачі при укладенні спірного договору про відшкодування плати за землю № 7 від 20.02.2018.

Рішення від 15.02.2018 по справі № 925/1536/17 суд вже визнавав недійсним інший договір про відшкодування плати за землю № 7 від 16.02.2017, укладений між Кумейківською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пономар". Цим договором було здійснено передачу в користування земельної ділянки площею 48 га ріллі в адміністративних межах Кумейківської сільської ради Черкаського району. При цьому встановлено, що спірна земельна ділянка є об'єктом державної власності, передана у фактичну оренду не уповноваженою особою, без проведення земельного аукціону, що не відповідає вимогам чинного законодавства. ТОВ "Пономар" висновків суду не заперечив ні у апеляційному, ні у касаційному порядку.

Доказів про те, що земельні ділянки площею 48 га за обома договорами про відшкодування плати за землю № 7 від 16.02.2017 та № 7 від 20.02.2018, хоч і не ідентифіковані кадастровими номерами у жодному договорі, є різними ділянками, відповідачами суду не надано.

З огляду на той факт, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту і передана у користування товариству з обмеженою відповідальністю "Пономар" з порушеннями вимог земельного та цивільного законодавства, за результатами визнання недійсним договору про відшкодування плати за землю № 7 від 20.02.2018 зазначена земельна ділянка підлягає поверненню у володіння і розпорядження Головному управлінню Держгеокадастру в Черкаській області.

Отже, позов підлягає до повного задоволення.

У відповідності до ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України при задоволення позову судові витрати покладаються на відповідачів порівну, оскільки обоє відповідачів є винними особами в укладенні договору, який суперечить чинному законодавству.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про відшкодування плати за землю № 7 від 20.02.2018, укладений між Кумейківською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Пономар" про передачу в користування земельної ділянки площею 48 га ріллі в адміністративних межах Кумейківської сільської ради Черкаського району.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Пономар" (ідентифікаційний код 39367597, Черкаська область. Канівський район, с. Межиріч, вул. Канівська, 4/22) звільнити земельну ділянку площею 48 га ріллі, розташовану в адміністративних межах Кумейківської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту яка перебувала в користуванні у товариства з обмеженою відповідальністю "Пономар" за договором про відшкодування плати за землю № 7 від 20.02.2018 із Кумейківською сільською радою, повернувши її Головному управлінню Держгеокадастру в Черкаській області.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пономар" (ідентифікаційний код 39367597, Черкаська область, Канівський район, с. Межиріч, вул. Канівська, 4/22) та з Кумейківської сільської ради (ідентифікаційний код 26323433, Черкаська область. Черкаський район, с. Кумейки, вул. Перемоги, 20) - по 1762,00 грн. на користь прокуратури Черкаської області (ідентифікаційний код 02911119) на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2018

Суддя Н.М. Спаських