Справа № 489/4194/17
Номер провадження 2/489/523/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2018 року м. Миколаїв,
вул. Космонавтів,81/16 (81/17),
зал судових засідань №11
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.
секретар судового засідання - Супрун Т.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про зміну дати звільнення та відшкодування середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки,
ВСТАНОВИВ:
05 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу, яким просила зобов'язати відповідача змінити дату її звільнення та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки.
Свої вимоги мотивувала тим, що:
-вона працювала у відповідача на посаді бухгалтера та згідно Наказу з 28.04.2017 року мала бути звільнена за згодою сторін;
- 27.04.2017 року дію Наказу про звільнення позивача призупинено в зв'язку з необхідністю передачі справ бухгалтером та проведенням внутрішньої перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності;
-позивач до 02.06.2017 року продовжувала працювати та здійснювала свої посадові обов'язки;
-трудова книжка позивачу після звільнення повернута відповідачем із затримкою, зокрема 26.06.2017 року відповідач надіслав позивачу лист із пропозицією забрати трудову книжку, через що позивач має право на отримання середнього заробітку із зв'язку із затримкою видачі трудової книжки;
-відповідачем в трудовій книжці позивача не внесено змін щодо дати її звільнення з урахуванням строку виконання нею трудових обов'язків після дати, визначеної в наказі про звільнення.
Відповідач згідно поданого відзиву позовні вимоги визнавав частково та вказував, що:
- 28.04.2017 року був останнім робочим днем позивача, а продовження виконання нею посадових обов'язків було спричинено лише необхідністю виконання посадової інструкції в повному обсязі;
-твердження позивача про її примушення керівництвом ліцею до виходу на роботу не відповідає дійсності;
-з 29.04.2017 року на добровільних засадах було продовжено трудовий договір між сторонами у зв'язку із виходом позивача на роботу;
-заява позивача від 31.05.2017 року про відновлення дії наказу про її звільнення не містить жодних відомостей про її візування керівництвом та ознайомлення керівника позивача із нею, реєстраційний номер та дата реєстрації на заяві поставлені позивачем самостійно;
-у поданій заяві позивач не вказала ні дату бажаного звільнення, ні підставу звільнення;
- 02.06.2017 року позивач за власним бажанням перестала ходити на роботу;
-в табелі обліку робочого часу вбачається, що останнім відпрацьованим днем позивачем у відповідача було 01.06.2017 року;
-оскільки позивач ухилялась протягом тривалого часу від отримання книжки, 26.06.2017 року відповідачем направив їй листа про отримання трудової книжки;
-відповідач не має сплачувати позивачу середній заробіток за час нібито вимушеного прогулу, оскільки позивач не відвідувала роботу за власним бажанням, через що взагалі мала бути звільнена за прогул.
Відповідно до Ухвали від 06.09.2017 року відкрито провадження у справі.
27.04.2018 Ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
22.05.2018 року згідно Ухвали розгляд справи призначено в судовому засіданні.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала , проте змінила дату звільнення, яку потрібно вказати у трудовій книжці на 31.05.2017 року та , відповідно, просила стягнути середній заробіток за 26 робочих днів.
Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали в частині зміни дати звільнення на 31.05.2017 року, в іншій частині позов не визнали, вважаючи його безпідставним.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши надані сторонами докази по справі в сукупності, суд при вирішені справи виходить з такого.
ОСОБА_1 з 17.04.2013 року працювала в Миколаївському професійному ліцеї торгівлі та ресторанного сервісу на посаді бухгалтера І категорії.
Відповідно до Наказу директора Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу від 25.04.2017 року за №53к/тр ОСОБА_1 звільнено з посади бухгалтера за згодою сторін з 28.04.2017 року. Також зазначено, що ОСОБА_1 може бути звільнена лише після належного оформлення, повної передачі справ і документації членам комісії, яка повинна бути зроблена до дня звільнення.
Згідно Наказу директора Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу від 27.04.2017 року за №58к/тр дію вищевказаного Наказу в частині звільнення позивача 28.04.2017 року - зупинено.
З наданих доказів вбачається, що ОСОБА_1 продовжувала працювати у ліцеї у травні 2017 року.
Відповідно до розрахункових листів за квітень 2017 року, травень 2017 року, позивач отримувала заробітну плату за виконувану роботу бухгалтера.
Так, згідно заяви позивача від 31.05.2017 року вона звернулась до директора Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу з проханням поновити дію Наказу №53к/тр від 25.04.2017 року в частині її звільнення, починаючи з 31.05.2017 року.
13.06.2017 року позивач звернулась вдруге до директора Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу із проханням про повернення їй трудової книжки та оформлення її звільнення.
Проте, жодної відповіді на свої звернення позивач так і не отримала.
В зв'язку з наведеним позивач зверталась зі скаргами до Прокуратури Миколаївської області на дії директора ліцею та просила усунути порушення її прав, які були надіслані до Управління Держпраці у Миколаївській області для подальшого розгляду.
26.06.2017 року директор Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що трудова книжка знаходиться в ліцеї та позивач має змогу її отримати.
26.07.2017 року та 27.07.2017 року працівниками Департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації проведено перевірку, в ході якої встановлено, що 31.05.2017 року директором Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу видано Наказ Про передачу справ та матеріальних цінностей бухгалтером ОСОБА_1 та відновлено дію наказу від 25.04.2017 року №53к/тр та дано розпорядження про підготовку та передачу справ і документації у термін до 15.06.2017 року.
Відповідно до Повідомлення Департаменту освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації від 18.08.2017 року адресованого позивачу вбачається, що в ході перевірки відповідача встановлено, що трудові книжки звільнених працівників видаються з порушенням вимог законодавства. Так, ОСОБА_1 звільнена із займаної посади 28.04.2017 року без повернення її трудової книжки, яка станом на 26.07.2017 року знаходилась у закладі, а адміністрація ліцею вжила заходів для повернення трудової книжки позивачу лише 26.06.2017 року.
Так, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вона звільнена з Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу 28.04.2017 року, що в свою чергу суперечить зібраним доказам у справі та не відповідає дійсності.
Відповідачем факт продовження трудових відносин між сторонами не заперечувався та не спростовувався.
До того ж, відповідачем надано табель обліку робочого часу та журнал відвідувань Ліцею працівниками, з яких вбачається, що останнім робочим днем ОСОБА_1 було 31.05.2017 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.
Згідно ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Таким чином, судом встановлено, що сторони перебували у фактичних трудових відносинах до 31.05.2017 року, що підтверджується зібраними у справі доказами, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню .
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, необхідно зазначити таке.
31.05.2017 року позивач звернулась до директора Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу з проханням поновити дію Наказу №53к/тр від 25.04.2017 року в частині її звільнення, починаючи з 31.05.2017 року.
Наказом від 31.05.2017 року №80/0 відновлено наказ від 25.04.2017 року №53 К/ТР та вважати наказ від 27.04.2017 р. за №57/1 К/ТР недійсним. Зобов'язано бухгалтера ОСОБА_1 передати матеріальні цінності працівнику бухгалтерії, який має право на виконання відповідних функцій згідно з посадовою інструкцією; своєчасно надати та підготувати належним чином бухгалтерську документацію до 15.06.2017 року.
Відомості про ознайомлення позивача із даним наказом або відмову його від ознайомлення відповідачем суду не надані. Усі доводи відповідача цей факт не спростовують, отже відповідачем не доведено обізнаність позивача про дату звільнення та необхідність отримання трудової книжки саме у зазначений день.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
За ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги в частині нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку з працівником у зв'язку з із затримкою видачі трудової книжки позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності до вищезазначеного Порядку враховуючи середню заробітну плату за останні два повних робочих місяця середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 216 грн.08 коп. (3484,80+1742,40+2768+432/39) Приймаючи до уваги кількість робочих днів, на які було затримано видачу позивачу трудової книжки, середній заробіток за час затримки, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1, складає 5 618 грн. 08 коп. (26 робочих днів х 216 грн. 08 коп.).
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 280 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 263-265 ЦПК України , суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про зміну дати звільнення - задовольнити.
Зобов'язати Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 28.04.2017 року на 31.05.2017 року та внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу про відшкодування середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки - задовольнити.
Стягнути з Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 5 618 грн. 08 коп.
Стягнути з Миколаївського професійного ліцею торгівлі та ресторанного сервісу на користь держави судовий збір в розмірі 1 280 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Ленінський районний суд м. Миколаєва або безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія та номер паспорта ЕО663096, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;
Відповідач - Миколаївський професійний ліцей торгівлі та ресторанного сервісу, адреса місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. М.Василевського,40/6.
Повне судове рішення складено 26.10.2018 року.
Суддя Н.С. Тихонова
Суд | Ленінський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2018 |
Оприлюднено | 28.10.2018 |
Номер документу | 77409464 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Миколаєва
Тихонова Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні