Рішення

від 16.10.2018 по справі 810/3081/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року № 810/3081/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Гостомельського споживчого товариства до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Гостомельське споживче товариство з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.02.2018 № НОМЕР_1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.02.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області здійснена фактична перевірка магазину Гостомельського споживчого товариства за адресою: Києво-Святошинський район, с. Забуччя, вул. Різна, 56-А. За результатами перевірки складений акт від 06.02.2018 № 27/10-36-40/01754178, що містить висновки про порушення позивачем вимог законодавства в сфері регулювання обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у зв'язку із реалізацією пляшки алкогольного напою за ціною, нижчою від установленої мінімальної роздрібної ціни. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2018 № НОМЕР_1 яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10 000, 00 грн.

За твердженням позивача, фактичної реалізації пляшки алкогольного напою за ціною, нижчою від установленої мінімальної роздрібної ціни, не було, тому вважає висновки акту перевірки безпідставними, а прийняте податкове повідомлення - рішення протиправним.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що факт реалізації пляшки вина ординарного, кріпленого, десертного, спеціального типу солодкого червоного Кагор Український , 0,7 л., 16, 0 % об. виробництва ТОВ Котовський винзавод по ціні 44,10 грн. підтверджується поданою позивачем 09.09.2017 до органів державної фіскальної служби по каналах зв'язку електронною копією розрахункового документа і фіскального звітного чеку, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій або в пам'яті модему. Оскільки установлена мінімальна роздрібна ціна на цей алкогольний напій становить 45,00грн., вважає правопорушення установленим, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним і обґрунтованим.

У призначений для розгляду справи день та час учасники справи не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, натомість подали до суду письмові клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги, що перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом не встановлено, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Гостомельське споживче товариство є юридичною особою, що зареєстрована 12.05.1992 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1 357 120 0000 000063 від 19.08.2004).

На підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 30.01.2018 № 184 (а.с. 33) та направлень на перевірку від 05.02.2018 № 55 та № 56 (а.с. 35, 37), з метою контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог Податкового кодексу України, Законів України від 19.12.1995 № 481/95-BP Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання та транспортування підакцизних товарів, посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку магазину Гостомельського споживчого товариства розташованого за адресою: Києво-Святошинський район, с. Забуччя, вул. Різна, 56-А, за результатами якої складений акт від 06.02.2018 № 27/10-36-40/01754178 (а.с. 9-10).

У ході перевірки встановлено факт реалізації в магазині пляшки вина ординарного, кріпленого, десертного, спеціального типу солодкого червоного «Кагор Український» , 0, 7 л., 16, 0 % об. виробництва ТОВ «Котовський винзавод» по ціні 44, 10 грн., що призвело до порушення приписів статті 18 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв .

Висновок контролюючого органу про факт та ціну реалізації алкогольного напою ґрунтується на інформації, наявною в електронній копії від 09.09.2017 розрахункового документа і фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій, переданих позивачем до органів державної податкової служби відповідними каналами зв'язку.

На підставі акта перевірки від 06.02.2018 № 27/10-36-40/01754178, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.02.2018 № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10000, 00 грн. (а.с. 7).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги, ДФС України рішенням від 14.05.2018 №16245/Г/99-99-11-03-01-25 повідомила про залишення податкового повідомлення-рішення від 27.02.2018 № НОМЕР_1 без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Київській області від 27.02.2018 № НОМЕР_1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Судом встановлено, що між сторонами не існує спору щодо правомірності призначення та проведення відповідачем фактичної перевірки магазину позивача.

Водночас, спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок їх різних тверджень про наявність або відсутність факту реалізації позивачем пляшки алкогольного напою за ціною, меншою ніж законодавчо установлена мінімальна ціна для її реалізації.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України врегульовані Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до абзаців 30, 31 статті 1 Закону № 481/95-ВР, мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари, а мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень (абзац 13 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР).

Згідно з частиною десятою статті 18 Закону № 481/95-ВР, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва (далі - Постанова № 957) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва. Зокрема, згідно з додатком до вказаної постанови розмір мінімальної роздрібної ціни вина виноградного натурального з доданням спирту та міцного у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л, становить 45,00 грн.

Таким чином, при роздрібній реалізації позивачем вина виноградного натурального з доданням спирту та міцного у скляній тарі місткістю 0,7 л, його ціна не може бути нижчою, ніж 45,00 грн.

В той же час, з акта фактичної перевірки вбачається, що 09.09.2017 пляшка вина ординарного, кріпленого, десертного, спеціального типу солодкого червоного Кагор Український , 0, 7 л., 16, 0 % об. виробництва ТОВ Котовський винзавод була реалізована за ціною 44, 10 грн. (згідно контрольної стрічки від 09.09.2017), що є нижчою установленої роздрібної мінімальної ціни.

Натомість, спростовуючи твердження податкового органу, позивач посилається на відсутність факту реалізації зазначеної пляшки вина, оскільки для скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, продавцем магазину 09.09.2017 відразу через реєстратор розрахункових операцій була проведена відмова шляхом реєстрації від'ємної суми розрахунку, на підтвердження чого суду надано копію фіскального чека № НОМЕР_2 від 09.09.2017 (а.с. 11).

Судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки зазначені вище обставини відповідачем не перевірялися.

Висновок податкового органу в акті фактичної перевірки зроблений лише на підставі інформації, що наявна в електронній копії розрахункового документа і фіскальних звітних чеках, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій або в пам'яті модемів, поданих позивачем до органів державної фіскальної служби по дротових або бездротових каналах зв'язку від 09.09.2017 (а.с. 45-46), без дослідження під час перевірки жодного первинного документа щодо касових операцій, що мали місце 09.09.2017. Також, посадовими особами відповідача в день перевірки не проводилася контрольна закупка вказаного товару на предмет перевірки обставин того, чи позивачем не здійснюється роздрібна торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовані положеннями Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (далі - Порядок), визначає, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми (пункт 7 розділу ІІІ Порядку).

Судом встановлено, що позивачем, фактично одночасно, були вчинені відповідні дії, передбачені Порядком, з метою анулювання помилково проведеної розрахункової операції.

Факт скасування помилково проведеної через РРО суми у розмірі 44, 10 грн. за пляшку вина ординарного, кріпленого, десертного, спеціального типу солодкого червоного «Кагор Український» , 0, 7 л., 16,0 % об. підтверджується копією фіскального чека №0000003030 за 09.09.2017 (а.с. 11) та, фактично, не заперечується відповідачем у поданому ним відзиві на позов.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а в частині першій статті 77 Кодексу зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів того, що позивачем здійснено продаж (реалізацію) алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої та, відповідно, не підтвердив правомірності прийнятого рішення про застування фінансових санкцій.

На переконання суду, доводи відповідача щодо інкримінованого позивачеві на підставі електронної копії розрахункового документа порушення з підстав реалізації ним пляшки вина ординарного, кріпленого, десертного, спеціального типу солодкого червоного Кагор Український , 0, 7 л., 16, 0 % об. виробництва ТОВ Котовський винзавод по ціні 44, 10 грн., спростовуються наданою в ході розгляду справи позивачем копією фіскального чеку від 09.09.2018 № НОМЕР_2 (а.с. 11), згідно якого позивачем проведено відмову помилкової операції шляхом реєстрації від'ємної суми розрахунку, що спростовує факт реалізації вказаної пляшки вина.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий процесуальний підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ2 та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» .

На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.02.2018 №0001464001.

Стягнути на користь Гостомельського споживчого товариства (08290, смт. Гостомель, вул. Свято-Покровська, 216, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 01754178) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39393260) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 1052 від 13.06.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлений 16.10.2018

Суддя Панченко Н.Д.