Рішення

від 24.10.2018 по справі 826/16607/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2018 року № 826/16607/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Овочевий дім" доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044251406, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Овочевий Дім" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) від 06.12.2017 року за №0044251406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 114 966,02 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 826/16607/17.

Відповідно до статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у формі спрощеного позовного провадження.

Відповідно до змісту позовної заяви та відповіді на відзив, позивачем обґрунтовано позовні вимоги тим, що прийняття оскаржуваного рішення про притягнення позивача до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій від 06.12.2017 року за перевищення ліміту залишків готівки у касі підприємства за 07.06.2016 року відбулося поза межами передбаченого законодавством строку, що, на думку позивача, виключає законність накладення штрафу у відповідній сумі.

Представником відповідача у відзиві на позовну заяву зазначено, що обмеження термінів застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, передбачених статтею 250 Господарського кодексу (в редакції від 16.11.2017 року яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) не поширюються на фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються органами державної фіскальної служби до суб'єктів господарювання за порушення вимог положення №637. Таким чином, ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2017 року №0044251406, яким до ПП Овочевий дім застосовано штрафні санкції у сумі 114 966,02 грн. Відповідачем зазначено, що діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому - відсутні підстави для скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області на підставі направлень від 20.11.2017 року №6076 та №6077, та у відповідності до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.10.2017 року №1960 Про проведення фактичних перевірок проведено фактичну перевірку Приватного підприємства Овочевий дім за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Гостролуччя, вул. Леніна, будинок 34-а, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 21.11.2017 року №2892/1000/14/38043297.

Позивачем на акт фактичної перевірки подано заперечення від 23.11.2017 року №96 (зареєстровано Відповідачем за вх.№10652/10 від 24.11.2017 року).

Відповідачем листом від 04.12.2017 року №8651/10/10-36-14-26 повідомлено позивача про залишення без змін висновків акта фактичної перевірки №2892/1000/14/38043297 від 21.11.2017 року.

На підставі зазначено Акту фактичної перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.12.2017 №0044251406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 114 966 (сто чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень 02 коп.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 06.12.2017 № 0044251406, вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 75.1.3. статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Враховуючи вищевикладене, згідно з матеріалами справи судом встановлено що, перевірку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Стосовно виявленого фактичною перевіркою порушення ПП "Овочевий дім" пункту 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме перевищення ліміту залишку готівки в касі на кінець робочого дня 07.06.2016 року на загальну суму 57 483,01 грн., суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637).

Згідно пункту 2.7 Положення №637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

У відповідності до приписів пункту 2.8 Положення №637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Як вказано у пункті 5.1 Положення №637 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до вимог підпунктів "а", "б" та "в" даного пункту.

Особливості визначення та встановлення ліміту каси наведено в пунктах 5.2-5.5, 5.6, 5.7 Положення №637.

Згідно абзацу 1 пункту 5.8 Положення №637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

За пунктом 5.10 Положення №637 підприємства, які встановлюють строк здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до підпункту "в" пункту 5.1 цього Положення, мають здавати понадлімітну готівку для її зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше наступного робочого дня незалежно від установленого строку здавання готівкової виручки (готівки).

Керівники підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог цього Положення щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, що зазначені в розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (пункт 5.12 Положення №637).

Згідно пунктів 7.21, 7.22, 7.23 Положення №637 під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідність його розрахунку вимогам цього Положення, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою) лімітів кас своїм відокремленим підрозділам.

Під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси.

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Як вбачається з матеріалів справи, не спростовано позивачем та встановлено фактичною перевіркою на підставі наказу від 31.12.2013 року №1-п ПП "Овочевий дім", ліміт каси ПП "Овочевий дім" складає 17,00 грн.

Однак, станом на кінець дня 07.06.2016 року залишок готівки в касі підприємства складав 57 500,01 грн., що є перевищенням ліміту залишку готівки в касі на кінець робочого дня на 57 483,01 грн.

В свою чергу вищезазначена обставина є порушенням пункту 2.8 Положення №637 та за яке, згідно Указу №436/95, передбачено фінансову санкцію у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Вищевказаний факт підтверджуються Розрахунком понадлімітних залишків готівки в касі ПП Овочевий дім , код ЄДРПОУ 38043297, який є додатком до Акту фактичної перевірки від 14.08.2017 року на бланку №007723.

Крім того, вищезазначений розрахунок ПП Овочевий дім підписано заступником директора ОСОБА_2, в позовній заяві та відповіді на відзив ці обставини Позивачем не спростовано.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків застосування штрафних санкцій, установлених статтею 250 Господарського кодексу України, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Так, частиною першою статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI Про внесення змін деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України , зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів доповнено статтю 250 Господарського кодексу України частиною другою, відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Закон України від 02.12.2010 року № 2756-VI набрав чинності 01.01.2011 року і не має зворотної сили, оскільки доповнення статті 250 Господарського кодексу України частиною другою посилює режим юридичної відповідальності суб'єктів господарської діяльності.

Таким чином, до 01.01.2011 року - часу набрання чинності Податковим кодексом України, санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, належали до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто, не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.2. статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, з 01.01.2011 року (часу набрання чинності Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи наведене, лише до порушень, вчинених до 01.01.2011 року, контролюючий орган зобов'язаний був при застосуванні до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", виходити зі строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.

У той же час, судом встановлено, що відповідачем, як контролюючим органом, зафіксовано порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, відповідальність за яке передбачена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", вчинено 07.06.2016 року.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Отже, у період дії вимог частини другої статті 250 Господарського кодексу України, а тому дія цієї статті, зокрема, щодо встановлених у ній термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, не може поширюватись на штрафні санкції у межах спірних правовідносин.

Підсумовуючи наведене, судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (і.к. 39393260, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) від 06.12.2017 року за №0044251406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 114 966,02 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Овочевий дім відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Приватне підприємство "Овочевий дім", 07520, Київська область, Баришівський р-н, с. Гостролуччя, вул. Леніна, 34-А, код ЄДРПОУ 38043297);

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 39393260.

Суддя Л.О. Маруліна