Постанова

від 24.01.2019 по справі 826/16607/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16607/17 Суддя (судді) першої інстанції:

Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Сорочка Є. О., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу приватного підприємства Овочевий Дім на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Овочевий Дім до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0044251406, -

В С Т А Н О В И В :

ПП Овочевий Дім звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.2017 року за № 0044251406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 114966, 02 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує спливом строку застосування адміністративно-господарської санкції до позивача з посиланням на численну практику Верховного Суду України.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 23.01.2019 р. за вх. № 2528, в якому відповідач посилається на ч. 1 ст. 4 ГК України, у відповідності до якої не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В судовому засіданні 24.01.2019 р. Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі направлень від 20.11.2017 року № 6076 та № 6077, у відповідності до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.10.2017 року № 1960 Про проведення фактичних перевірок проведено фактичну перевірку ПП Овочевий дім за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Гостролуччя, вул. Леніна, будинок 34-а, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 21.11.2017 року № 2892/1000/14/38043297.

На підставі зазначено акту фактичної перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.12.2017 р. № 0044251406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 114966, 02 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного ППР стало порушення позивачем пункту 2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБ України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення), а саме: перевищення ліміту залишку готівки в касі на кінець робочого дня 07.06.2016 року на загальну суму 57483, 01 грн.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі - Указ № 436/95) до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Вказані обставини не заперечуються сторонами по справі, а суд апеляційної інстанції не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відтак обставини виявлення 21.11.2017 року допущеного позивачем порушення, що мало місце 07.06.2016 р. та відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 1 Указу № 436/95, в межах апеляційного розгляду справи доказуванню не підлягають.

Надаючи правову оцінку обставинам справи в частині правильності застосуванням судом першої інстанції положень ст. 250 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 250 ГК України (в редакції, в тому числі, Закону № 2756-VI від 02.12.2010 р.) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відтак, у частині першій статті 250 Господарського кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2011 р.) було установлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI (набрав чинності з 01.01.2011 р.) доповнено статтю 250 Господарського кодексу України частиною другою, згідно з якою зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначаються Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 250 ГК України.

Слушними також є доводи відповідача, зазначені ним у відзиві, щодо знаходження поза межами регулювання Господарським кодексом України спірних правовідносин в розумінні ст. 4 ГК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.11.2018 р. (справа № 817/712/17).

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За цих обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Овочевий Дім на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Овочевий Дім до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0044251406 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя Є. О. Сорочко Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 24.01.2019 року)