Рішення

від 25.10.2018 по справі 326/1055/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія Справа № 326/1055/18

Провадження № 2/326/404/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1,

при секретарі Бородай А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги діє ОСОБА_3, до Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги діє ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до Приморської міської об'єднаної територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування за законом (а.с.2-5). Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01 грудня 2007 року помер її чоловік - ОСОБА_6 Померлий заповіту не залишив.

За життя спадкодавець отримав у приватну власність 1/2 частку земельної ділянки площею 16,28 гектарів, розташованої на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в.о. державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 03 березня 2004 року, серії ВВВ № 122271. Спадкове майно складається з вказаної земельної ділянки.

Вона, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, звернулася до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка ОСОБА_6, в зв'язку з чим у вказаній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа № 44169568, номер у нотаріуса 70/2008.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17.02.2018 року № 422/02-31 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку вказаної земельної ділянки. В даній постанові зазначено, що до складу спадщини померлого 01 грудня 2007 року ОСОБА_6 входить 1/2 частка земельної ділянки площею 16,28 гектарів, що знаходиться на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, яку спадкодавець отримав у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в.о. державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 03 березня 2004 року. Згідно законодавства, яке діяло на час отримання померлим спадщини, свідоцтво про право на спадщину було підставою для отримання ним Державного акту на земельну ділянку. Згідно із довідкою Держгеокадастру у Приморському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.12.2017 року, право власності на земельну ділянку площею 16,28 гектарів, що знаходиться на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, зареєстровано за ОСОБА_8, тобто батьком спадкодавця, який помер 25.08.2003 року. Отже, померлий ОСОБА_6 не оформив належним чином 1/2 частку зазначеної земельної ділянки після того, як отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому станом на даний час його право власності на 1/2 частку земельної ділянки не зареєстроване.

Враховуючі дані обставини, на даний час вона не має змоги отримати свідоцтво про право власності за законом на 1/2 частку вказаної земельної ділянки.

Просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті 01 грудня 2007 року її чоловіка ОСОБА_6 на 1/2 частку земельної ділянки площею 16,28 гектарів, яка розташована на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області та передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою суду від 20 серпня 2018 року за клопотанням та заявою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , замінено первісного відповідача - Приморську міську об'єднану територіальну громаду, належним відповідачем - Гюнівською сільською радою Приморського району Запорізької області , та залучено до участі у справі за даним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору (а.с.42-43).

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, справу розглянути за її відсутності (а.с.61).

Відповідач - Гюнівська сільська рада Приморського району Запорізької області , яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання представника не направила, надала письмову заяву, в якій зазначила, що немає можливості бути присутніми в судовому засіданні та що заперечень проти заяви ОСОБА_2 сільська рада не має (а.с.119).

Треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, надали письмові заяви, в яких зазначили, що заперечень проти задоволення позовних вимог не мають, просять справу розглянути за їх відсутності (а.с.51,55).

Матеріалів справи достатньо для розгляду справи за відсутності позивачки її представника, представника відповідача та третіх осіб.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 02 січня 1977 року у Гюнівській сільраді Приморського району Запорізької області, актовий запис № 1 (а.с.9).

Згідно із свідоцтвом про народження батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є: ОСОБА_9 (а.с.15).

Згідно із державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ЗП № 016982, ОСОБА_8 , який мешкає в с. Радолівка Приморського району, на підставі рішення Гюнівської сільської ради народних депутатів від 27 березня 2000 року № 6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 16,28 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Гюнівської сільської ради Приморського району. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8, видано 17 травня 2001 року (а.с.13).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 помер 25 серпня 2003 року (а.с.14).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 03 березня 2004 року в.о. державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 , зареєстрованого у реєстрі за № 414, спадкоємцем майна ОСОБА_8, який помер 25 серпня 2003 року, є на 1/2 частину: його син - ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: Харківська область, с. Рубежне, у тому числі на 1/4 частину у зв'язку з відмовою на його користь ОСОБА_10. Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається, в томі числі, із земельної ділянки розміром 16,28 га, розташованої на території Гюнівської сільської ради Приморського району, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі рішення Гюнівської сільської ради від 27 березня 2000 року за № 6, належної спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Серії ІІ-ЗП № 016982, виданого 17 травня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8 (а.с.12).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 помер 01 грудня 2007 року (а.с.8).

Відповідно до повідомлення Відділу у Приморському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.12.2017 року, згідно розділу Книги записів державних актів на право приватної власності на землю по Гюнівській сільській раді Приморського району Запорізької області, станом на 31.12.2012 року зареєстровано державний акт на право власності на землю серія II- ЗП № 016982, виданий 17 травня 2001 року за № 8 на ім'я ОСОБА_8 (а.с.16).

Згідно із повідомленням Приморської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08 серпня 2018 року № 485/01-16, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право власності на спадщину) № 52880279 від 07 серпня 2018 року спадкова справа після смерті 01 грудня 2007 року ОСОБА_6 заведена 07 лютого 2008 року Вовчанською районною державною нотаріальною конторою Харківської області (а.с.31).

Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 52880279 , виданою Бердянською державною нотаріальною конторою 07 серпня 2018 року , після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 01.12.2007 року, Вовчанською районною державною нотаріальною конторою Харківської області 07 лютого 2008 року заведена спадкова справа, номер у нотаріуса №70/2008, номер у спадковому реєстрі 44169568 (а.с.32).

Відповідно до заяв від 30.04.2008 року, які містяться у спадковій справі, заведеній 07 лютого 2008 року Вовчанською районною державною нотаріальною конторою Харківської області після смерті 01 грудня 2007 року ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, відмовилися від спадщини, що залишилася після смерті 01 грудня 2007 року їх батька - ОСОБА_6 (а.с.77). ОСОБА_2 надала до нотаріальної контори заяву, в якій зазначила, що вона приймає спадщину, що залишилась після смерті 01 грудня 2007 року її чоловіка - ОСОБА_6 (а.с.75 (зворотній бік).

17 лютого 2018 року постановою державного нотаріуса Вовчанської районної державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_12 відмовлено ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 16,28 гектарів, що знаходиться на території Гюнівської сільради Приморського району Запорізької області після смерті її чоловіка ОСОБА_6, померлого 01 грудня 2007 року, який на день смерті мешкав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки право власності на зазначену 1/2 частку земельної ділянки не зареєстровано за померлим ОСОБА_6 та останній не набув права власності на вказане нерухоме майно. В постанові зазначено, що до складу спадщини, яка відкрилася після померлого 01 грудня 2007 року ОСОБА_6, входить 1/2 частка земельної ділянки площею 16,28 гектарів, що знаходиться на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, яку спадкодавець набув у порядку спадкування, отримавши свідоцтво про право на спадщину, видане Приморською державною нотаріальною конторою Запорізької області 03.03.2004 року за реєстровим №414. Згідно законодавства, яке діяло на час отримання спадщини, свідоцтво про право на спадщину було підставою для отримання Державного акту на земельну ділянку. Згідно довідки Держгеокадастру у Приморському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.12.2017 року право власності на земельну ділянку площею 16,28 гектарів, що знаходиться на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, зареєстровано за ОСОБА_8. Отже право власності ОСОБА_6 на зазначену 1/2 частку земельної ділянки не зареєстроване (а.с.102).

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник майна, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що при спадкуванні за законом, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Таким чином, спадкоємством визначається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємця, у порядку, передбаченому законодавством, це система правовідносин, в межах яких здійснюється перехід, в тому числі належне оформлення, прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 25 серпня 2003 року помер ОСОБА_9 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається, зокрема із земельної ділянки площею 16,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Серії ІІ-ЗП № 016982, виданого 17 травня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 на 1/2 частку спадкового майна являвся його син - ОСОБА_6 , який у встановлений законом строк звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_9, та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначене спадкове майно.

Отже, своїми діями ОСОБА_6 підтвердив факт прийняття спадщини, яка відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України належала йому з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, в редакції, чинній на час отримання ОСОБА_6 спадщини, що залишилася після померлого 25.08.2003 року ОСОБА_8, та до дня його смерті, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Оскільки діючим законодавством не встановлений строк для обов'язкової реєстрації права власності на спадщину, до складу якої входить нерухоме майно, то ОСОБА_6 не здійснив відразу після прийняття спадщини реєстрацію права власності на свою частину земельної ділянки, що входила до складу спадщини, яку він прийняв після смерті ОСОБА_9

01 грудня 2007 року помер ОСОБА_6 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частка земельної ділянки площею 16,28 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, яку ОСОБА_6 набув у порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, отримавши свідоцтво про право на спадщину, видане Приморською державною нотаріальною конторою Запорізької області 03.03.2004 року за реєстровим №414.

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 являється його дружина - ОСОБА_2, яка у встановлений законом строк звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті чоловіка, але постановою державного нотаріуса Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області 17 лютого 2018 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 16,28 гектарів, яка знаходиться на території Гюнівської сільради Приморського району Запорізької області, що залишилася після смерті 01 грудня 2007 року її чоловіка ОСОБА_6, який на день смерті мешкав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки право власності на зазначену 1/2 частку земельної ділянки не зареєстровано за померлим ОСОБА_6 та останній не набув права власності на вказане нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вимоги щодо того, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна не можуть бути вирішальними, оскільки вказана правова норма, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин, не мала обмежень у часі щодо її застосування, тобто законом не був обмежений строк у період якого особа повинна була скористатися своїм правом щодо державної реєстрації отриманого нею відповідно до вимог ч. 1,3 ст. 1296 ЦК України, ч. 5 ст. 1268 ЦК України права на спадщину.

Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на майно, можуть переходити у спадщину. Та обставина, що спадкодавець не зареєстрував своє право власності на 1/2 частку земельної ділянки у зв'язку зі смертю, не припиняє існування підстав набуття спадкоємцями права власності у порядку спадкування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги діє ОСОБА_3В , підлягають задоволенню у повному обсязі. Необхідно визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті 01 грудня 2007 року її чоловіка ОСОБА_6 , на спадкове майно, яке складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 16,28 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області.

У зв'язку з тим, що позивач не заявив вимог про розподіл судових витрат, дане питання судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 16, 181, 182, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України , ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2, в інтересах якої на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги діє ОСОБА_3 , до Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті 01 грудня 2007 року ОСОБА_6 , на спадкове майно, яке складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 16,28 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гюнівської сільської ради Приморського району Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис ОСОБА_1

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

25.10.2018