Рішення

від 19.10.2018 по справі 902/334/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2018 р. Cправа № 902/334/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс Флоріанівка", с.Флоріанівка, Козятинський район, Вінницька область

до: Флоріанівської сільської ради Козятинського району, с.Флоріанівка, Козятинський район, Вінницька область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс", м.Вінниця

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області, м.Козятин, Вінницька область та на стороні відповідачів - Державний реєстратор Мельниковської сільської ради Немирівського району Яремко Інну Миколаївну, с.Мельниківці, Немирівський район, Вінницька область

про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсними договорів оренди землі

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

Представники сторін та третіх осіб не з'явилися.

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс Флоріанівка" подано позов до Флоріанівської сільської ради Козятинського району та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету 14 сесії 7 скликання Флоріанівської сільської ради Козятинського району від 20.02.2018 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки (паю)", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 26 від 09.04.2018 р., укладеного між Флоріанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5, площею 1,6534 га, яка знаходиться на території Флоріанівської сільської ради Козятинського району, речове право оренди за яким зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Мельниківської сільської ради Немирівського району Яремко І.М. за № 40774236 від 24.04. 2018 р., про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 27 від 09.04.2018 р., укладеного між Флоріанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1,5106 га, яка знаходиться на території Флоріанівської сільської ради Козятинського району речове право оренди за яким зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Мельниківської сільської ради Немирівського району Яремко І.М. № 40779404 від 24.04.2018 р.

Ухвалою від 25.06.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/334/18 у порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 12.07.2018 р.

Також, даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Козятинську районну державну адміністрацію Вінницької області та на стороні відповідачів - Державного реєстратора Мельниковської сільської ради Немирівського району Яремко Інну Миколаївну, а також за клопотанням позивача витребувано докази у Флоріанівської сільської ради Козятинського району, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" та державного реєстратора Мельниківської сільської ради Немирівського району Яремко Інни Миколаївни.

12.07.2018 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" надійшов супровідний лист б/н від 12.07.2018 р. доданими до нього документами на виконання вимог ухвали суду від 25.06.2018 р.

Крім того, 12.07.2018 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (відповідач 2) надійшов відзив на позовну заяву б/н від 11.07.2018 р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 12.07.2018 р. відкладено підготовче судове засідання до 05.09.2018 р. Також даною ухвалою продовжено строк розгляду справи передбачений ч.3 ст. 177 ГПК України на 30 днів.

30.07.2018 р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (відповідача 2) б/н від 25.07.2018 р. додатком до якого додано ряд документів.

Ухвалою суду від 05.09.2018 р. відкладено підготовче засідання до 24.09.2018 р.

Ухвалою суду від 24.09.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2018 р.

24.09.2018 р. представником відповідача 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс") до суду подано заперечення щодо відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 25.09.2018 р. відкладено судове засідання до 05.10.2018 р.

27.09.2018 р. на адресу суду від представника третьої особи (Козятинська районна державна адміністрація) надійшов лист вих. № 01-30/1970 від 26.09.2018 р., в якому останній просить суд проводити судове засідання за відсутності останнього.

Ухвалою суду від 05.10.2018 р. відкладено розгляд справи до 19.10.2018 р.

09.10.2018 р. до суду від Флоріанівської сільської ради (відповідач 1) надійшло пояснення по справі вих. № 312 від 04.10.2018 р., в якому відповідач 1 заявлений позов не підтримує та просить суд здійснити розгляд справи без участі його представника.

19.10.2018 р. представником позивача до суду подано заяву б/н від 19.05.2018 р., в якій останній заявлений позов підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за відсутності його представника.

Крім того, 19.10.2018 р. до суду від третьої особи (Козятинська районна державна адміністрація) надійшла заява вих. № 01-30/2832 від 18.10.2018 р. з проханням провести розгляд справи за відсутності її представника. При цьому Козятинська РДА позовні вимоги підтримує, додатково заяв, пояснень та клопотань з приводу позовних вимог немає.

Також, 19.10.2018 р. на електронну адресу суду надійшла заява третьої особи (державний реєстратор Мельниківської сільської ради) б/н від 19.10.2018 р. про здійснення розгляду справи за її відсутності.

В судове засідання 19.10.2018 р. представники сторін та третіх осіб не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання останні повідомлялися належним чином ухвалою суду, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією.

Факт належного повідомлення позивача, відповідача 1 та третьої особи (Козятинська районна державна адміністрація) підтверджується наявними в матеріалах справи клопотаннями останніх про розгляд справи за їх відсутності.

Разом з тим адресована відповідачу 2 та третій особі (державний реєстратор Мельниківської сільської ради) ухвала від 05.10.2018 р. підприємством зв'язку до суд не повернута.

В той же час, згідно інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень надіслана представнику відповідача 2 ухвала від 05.10.2018 р. значиться в стані "відправлення вручено: за довіреністю", тоді як третій особі (Державний реєстратор Мельниківської сільської ради) - значить в стані "відправлено до відділення".

З огляду на вказане при неявці відповідача 2 та третьої особи - (державний реєстратор Мельниківської сільської ради) судом враховується наступне.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17 .

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Вінницької області у справі № 902/334/18 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач 2 та третя особа (державний реєстратор Мельниківської сільської ради) не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 05.10.2018 р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&5п рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним , є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу , суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін та третіх осіб.

В зв'язку з неявкою представників сторін та третіх осіб фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Надавши в судовому засіданні оцінку заяві третьої особи (державний реєстратор Мельниківської сільської ради) б/н від 19.10.2018 р. про здійснення розгляду справи за її відсутності, яка 19.10.2018 р. надійшла на електронну адресу суду по справі № 902/334/18, суд дійшов наступних висновків стосовно останньої.

Відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Як встановлено судом, згідно довідки від 19.10.2018 р., складеної відповідальним працівником апарату Господарського суду Вінницької області, вказана заява третьої особи (державний реєстратор Мельниківської сільської ради) не містять електронного цифрового підпису.

Враховуючи те, що заяву третьою особою (державний реєстратор Мельниківської сільської ради) надіслано без електронного цифрового підпису, а тому не є офіційною, остання не підлягає розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач в якості підстави заявлених позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс Флоріанівка" та Козятинською районною державною адміністрацією 12.04.2018 р. договору оренди землі № 6, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс Флоріанівка" орендував невитребувану земельну ділянку площею 3,164 га на території Флоріанівської сільської ради строком на 11 місяців.

За твердженням позивача, земельна частка (пай) площею 3,1640 га складається з двох земельних ділянок: перша - площею 1,6534 га та друга - площею 1,5106 га є невитребуваною земельною ділянкою право на яку згідно сертифікату серії ВН № НОМЕР_3 від 15.07.1997 р. виданого на підставі рішення Козятинської районної державної адміністрації від 23.06.1997 р. № 222 розміром 3,20 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) належало ОСОБА_4.

07.10.2005 р. Козятинською районною державною адміністрацією видано розпорядження № 469 "Про затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку на території Флоріанівської сільської ради". При цьому, ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 р., державного акту на право власності на земельну ділянку не отримувала, державний акт на її ім'я не видавався.

В той же час, як зазначає позивач, Флоріанівською сільською радою 20.02.2018 р. на 14 сесії 7 скликання прийнято рішення про передачу в оренду земельної ділянки (паю) загальною площею 3,1640 га, кадастрові номери НОМЕР_4, площею 1,5106 га, та НОМЕР_5, площею 1,6534 га, в оренду строком на 7 років .

На виконання зазначеного рішення між Флоріанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" укладено договір оренди землі № 26 від 09.04.2018 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 та договір оренди землі № 27 від 09.04.2018 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4

За твердженням позивача, Флоріанівська сільська рада Козятинського району не набула права власності, не оформила та не ініціювала державну реєстрацію у встановленому порядку права комунальної власності на спірні земельні ділянки, а відтак не може розпоряджатися та виступати орендодавцем таких земельних ділянок.

Крім того, як вказує позивач, відповідач 2 всупереч приписам ст.ст. 134, 135 ЗК України набув права оренди спірних ділянок на неконкурентних засадах.

З огляду на вказане, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Флоріанівської сільської від 20.02.2018 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки (паю)" та визнати недійсними укладені між відповідачами договори оренди землі № 26 та № 27 від 09.04.2018 р.

Відповідач 1 (Флоріанівська сільська рада козятинського району) у пояснені по справі вих. № 312 від 04.10.2018 р. заявлений позов не визнає зазначаючи, що згідно рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21.09.2015 р. земельна частка (пай) площею 3,20 га кадастрових гектарів передана Флоріанівській сільській раді Козятинського району Вінницької області, а тому сільська рада має повне право самостійно визначатись стосовно передачі її в користування і отримувати кошти на рахунок сільської ради.

Відповідач 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс") у поданому до суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на наступні обставини:

- позивачем не надано доказів того, що на даний момент на території Флоріанівської сільської ради Вінницької області є земельна ділянка загальною площею, 3,164 га, яка може бути об'єктом орендних відносин та не надано доказів того, що земельні ділянки кадастрові номери НОМЕР_4 та НОМЕР_5 площею 1,6534 га та 1,5106 га відповідно мають відношення до невитребуваних земельних ділянок;

- договір оренди укладений між позивачем та третьою особою (Козятинська РДА) не містить відомостей щодо кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 3,164 га;

- право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, позивачем не дано доказів державної реєстрації договору оренди укладеного з Козятинською РДА;

- посилання позивача на те, що відповідач 1 не мав права розпоряджатись зазначеними земельними ділянками не відповідають дійсності, так як зазначені ділянки належать відповідачу 1 на праві комунальної власності на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21.06.2015 р. по справі № 133/1426/15ц.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача 2 викладеною у відзиві, з огляду на наступне:

- відповідачем не наведено посилання на жодну норму права, якою встановлено нікчемність договору, укладеного між позивачем та Козятинською РДА, а також у строк встановлений для подання відзиву не подано зустрічного позову про визнання такого договору недійсним;

- оскаржуваним рішенням та оспорюваними договорами порушено його законні права та інтереси, а саме:

1) позивач до моменту оформлення права комунальної власності на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 площею 1,5106 га та кадастровий номер НОМЕР_5 площею 1,6534 га набув право оренди на земельну частку (пай) площею 3,1640 га на підставі ст. 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", уклавши договір з Козятинською РДА;

2) позивач фактично використовує та засіяв земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 площею 1,5106 га та кадастровий номер НОМЕР_5 площею 1,6534 га;

3) позивач орендує суміжні земельні ділянки кадастрові номери 0521487600:03:001:0051; 0521487600:03:001:0052 та 0521487600:03:001:0055, а тому заінтересований щоб права користування на земельні ділянки комунальної власності Флоріанівської сільської ради підлягали продажу виключно на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів у відповідності з імперативними вимогами ч. 2 ст. 124, ст.ст. 134, 135 ЗК України. Позивач як сільськогосподарський товаровиробник, який здійснює свою господарську діяльність на території Флоріанівської сільської ради та обробляє поле в межах кадастрового кварталу 0521487600:03:001також бажає реалізувати своє право на придбання права оренди спірних земельних ділянок на земельних торгах;

- право комунальної власності на спірні земельні ділянки було оформлене вже після укладення оспорюваних договорів оренди землі;

- право комунальної власності відповідача на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 та кадастровий номер НОМЕР_5 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише 08.07.2018 р., тобто через два місяці договору оренди землі з відповідачем 2;

- відповідач 1 міг передати спірні земельні ділянки в оренду лише на конкурентних засадах (земельних торгах) та тільки після набуття на них права комунальної власності, тобто після 08.06.2018 р.;

- рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21.09.2015 р. у справі № 133/1426/15-ц на яке посилається відповідач 2 не є правовстановлюючим документом на спірні земельні ділянки, оскільки даним рішенням не визнавалось право власності відповідача 1 на дані земельні ділянки;

- відповідач 1 набув право комунальної власності на земельні ділянки 08.07.2018 р., реалізувавши право на оформлення власником земельної частки (паю) права власності на земельну ділянку надане ст. 12 ЗУ "Про порядок виділення (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";

- земельні ділянки мали бути передані в оренду виключно на конкурентних засадах за результатом земельних торгів.

Відповідач 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс") у заперечені щодо відповіді на відзив стосовно доводів позивача зазначає, що ним у своєму відзиві вказувалось лише на відсутність доказів, які підтверджували позовні вимоги ТОВ "Агросолюшинс Флоріанівка".

Крім того, щодо нікчемності у кладеного між позивачем та Козятинською РДА договору оренди відповідач 2 вказує, що ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" не є стороною зазначеного договору оренди з огляду на що не має жодної доведеної підстави вважати земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, НОМЕР_5 предметом цього договору.

Також відповідач 2 відзначає, що позивачем не надано доказів державної реєстрації договору оренди землі № 6 від 12.04.2018 р., а зважаючи на те, що відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав, ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" вказувалось на відсутність у позивача доказів існування у нього права користування земельними ділянками кадастровий номер НОМЕР_4 та НОМЕР_5.

Окрім відповідач 2 стосовно посилання відповідача на необхідність передачі спірних земельних ділянок на конкурентних засадах зазначає, що в даному випадку підлягають застосуванню приписи п. 1 ст. 124 ЗК України згідно якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями визначеними ст. 122, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 12.04.2018 р. між Козятинською районною державною адміністрацією (Орендодавець, третя Особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс Флоріанівка" (Орендар, позивач) укладено договір оренди землі № 6 (Договір) відповідно до п. 1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Флоріанівської сільської ради (а.с.24-25, т. 1).

Згідно із п. 2 Договору об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 3,164 га ріллі в тимчасове до моменту виготовлення правовстановлюючих документів.

Цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 44 Договору).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки Козятинською районною державною адміністрацією (Орендодавець) передано передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (Орендар) прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 3,164 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населеного пункту на землях Флоріанівської сільської ради (а.с. 26, т. 1).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься рішення 14 сесії 7 скликання Флоріанівської сільської ради від 20.02.2018 р. про передачу в оренду земельної ділянки (паю) загальною площею 3,1640 га, кадастрові номера НОМЕР_4 та НОМЕР_5, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Флоріанівської сільської ради Козятинського району, Вінницької області терміном на 7 років (а.с. 27, т.1).

09.04.2018 р. між Флоріанівською сільською радою (Орендодавець, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (Орендар, відповідач 2) укладено договори оренди № 26, 27 (Договори) відповідно до п. 1 яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Флоріанівської сільської ради (а.с. 55-57, 59-61, т. 1).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,6534 га кадастровий номер НОМЕР_5 та земельна ділянка загальною площею 1,5107 га кадастровий номер НОМЕР_4 (п. 2 Договорів).

Цього ж дня, сторонами підписано акти приймання-передачі земельних ділянок відповідно до яких Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування земельну ділянку площею 1,6534 га кадастровий номер НОМЕР_5 та земельну ділянку загальною площею 1,5107 га кадастровий номер НОМЕР_4 (а.с. 58-62, т. 1).

Згідно наявних в справі витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 121682793 та № 121715658 від 24.04.2018 р. та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №№ 122144003, 122136978 від 26.04.2018 р. право оренди згідно договорів №№ 26, 27 від 09.04.2018 р. зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" зареєстровано 20.04.2018 р. (а.с. 28, 29, 54-55, т. 1).

Між тим, в справі містяться витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 126946436, 126943932 від 08.06.2018 р. відповідно до яких право комунальної власності Флоріанівської сільської ради на земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 та НОМЕР_4 зареєстровано 08.06.2018 р . При цьому підставою виникнення права власності рахується рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21.09.2015 р. у справі № 133/1426/15-ц (а.с. 67-68, т. 1).

Також до матеріалів справи долучено сертифікат на право на земельну частку (пай) від 15.07.1999 р. виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Козятинської районної державної адміністрації від 23.06.1997 р. № 222 про те, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Пролісок" розміром 3,20 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розпорядження Козятинської районної державної адміністрації № 469 від 07.10.2005 р. "Про затвердження протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку на території Флоріанської сільської ради та Додаток № 1 до розпорядження Козятинської райдержадмінстрації № 469 від 07.10.2005 р. "Список громадян Флоріанівської сільської ради яким видаються державні акти на право власності на земельні ділянки" у якому під номером 21 значиться ОСОБА_4 земельна ділянка номер 23 площею 3,1640 (земельна ділянка № 1 - 1,6534 га та ділянка № 2 площею 1,5106 га) (а.с. 21-23, т. 1).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідачів та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Як вказувалось вище предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету 14 сесії 7 скликання Флоріанівської сільської ради Козятинського району від 20.02.2018 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки (паю)" та про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки №№ 26, 27 від 09.04.2018 р., укладених між Флоріанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" щодо земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_5 та НОМЕР_4.

Надаючи оцінку порушеного права позивача, в контексті зазначених обставин та змісту правовідносин, що склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить , і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 3-669гс15 ).

Як вказувалось вище, в обґрунтування заявленого позову позивачем зроблено посилання на такі обставини - наявність у нього права оренди земельної ділянки, яке виникло у нього на підставі Договору оренди землі № 6 від 12.04.2018 р., укладеного між ним та Козятинською районною державною адміністрацією та порушення відповідачами при прийнятті оспорюваних рішення та договорів засад конкурентності передання права оренди на земельні ділянки.

З урахуванням зазначеного при розгляді заявленого позову позивача перш за все є необхідним з'ясувати наявність у позивача права оренди на земельні ділянки, яке, як вказує останній, порушено прийнятим рішенням сільської ради та укладеними на його виконання договорами оренди.

Згідно зі ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент підписання Договору оренди від 12.04.2018 р.) визначено істотні умови договору оренди землі, яким є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України (в редакції чинній на момент підписання Договору оренди від 12.04.2018 р.) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру . Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (в редакції чинній на момент підписання Договору оренди від 12.04.2018 р.) земельні ділянки є об'єктами Державного земельного кадастру.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ч. 2 ст. 15 ЗУ "Про Державний земельний кадастр").

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗУ "Про Державний земельний кадастр" (в редакції чинній на момент підписання Договору оренди від 12.04.2018 р.) внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями ст. ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із ч. 5 ст. 6 ЗУ "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки. Статтею 2 цього Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації (постанова Верховного Суду України від 13.06.2016 р. у справі № 6-643цс16, постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.10.2018 р. у справі № 178/2057/14-ц) .

Отже, до державної реєстрації договору оренди земельної ділянки не існуватиме правової підстави для виникнення між сторонами орендних прав та обов'язків. Це означає, що за незареєстрованим договором оренди землі фактичний користувач не матиме підстав для користування земельною ділянкою на умовах оренди та сплати коштів саме як орендної плати за таке користування, а власник землі не вправі отримувати такі кошти як орендну плату або вимагати її сплати. Такий договір не діє з огляду на ненастання обставини, з якою закон пов'язує його дію (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 р. у справі № 917/866/16 ).

За вказаних вище обставин, Договір оренди від 12.04.2018 р. враховуючи відсутність в ньому такої істотної умови договору як кадастровий номер земельної ділянки та відсутності його державної реєстрації не є таким, що спричинив як наслідок його підписання зміну обсяг прав та обов'язків сторін, а відтак не є таким, що підтверджує наявність у позивача права користування зазначеною в договорі земельною ділянкою, яке, як вказує останній порушено прийнятим рішенням сільською радою.

Крім того, вказана зазначена в Договорі від 12.04.2018 р. земельна ділянка жодним чином не ідентифікована.

При цьому у Договорі від 12.04.2018 р. та у підписаному до нього акті приймання-передачі зазначено лише загальну площу земельної ділянки 3,164 га ріллі та знаходження її за межами населеного пункту на землях Флоріанської сільської ради.

В той же час у рішенні 14 сесії 7 скликання Флоріанівської сільської ради від 20.02.2018 р., яке оспорюється позивачем, зазначено про передачу в оренду земельної ділянки (паю) загальною площею 3,1640 га, кадастрові номера НОМЕР_4 та НОМЕР_5, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Флоріанівської сільської ради Козятинського району, Вінницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Частиною 9 ст.79-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч.1 ст.79-1 ЗК України).

Статтею 16 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ч.4 ст.79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера .

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про Державний земельний кадастр").

Таким чином, відсутність державної реєстрації права оренди за Договором від 12.04.2018 р. та відсутність у вказаному Договорі кадастрового номеру земельної ділянки, виключає можливість її ідентифікації та індивідуалізації, і відповідно за таких обставин встановити тотожність зазначеної ділянки позивачем у Договорі оренди від 12.04.2018 р. із земельною ділянкою, що вказана сільською радою у оспорюваному позивачем рішенні.

Відтак, одна із вказаних позивачем підстав у його позові - наявність у нього речового права оренди на земельні ділянки, які є предметом оспорюваних ним договорів оренди - не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог, позаяк ТОВ"Агросолюшнс Флоріанівка" не підтверджено наявність у нього прав оренди.

До того ж за відсутності зазначення кадастрового номеру зі змісту підписаного Договору між позивачем та Козятинською РДА від 12.04.2018 р. достеменно неможливо встановити тотожність земельної ділянки із ділянкою, що значиться в оскаржуваному рішенні сільської ради.

Разом з тим надаючи юридичну оцінку іншим доводам позивача суд зазначає слідуюче.

Відповідно до частини 2 статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 135 ЗК України, продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини 1 статті 135 та частини 5 статті 137 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону у порядку, встановленому законом.

Таким чином, станом на момент прийняття оспорюваного рішення та уклалення спірних договорів оренди землі на законодавчому рівні було імперативно врегульовано, що надання юридичній особі земельної ділянки в користування можливе виключно на земельних торгах , крім випадків визначених земельним законодавством, за результатом яких укладається договір оренди земельної ділянки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі № 905/3280/16, від 20.03.2018 р. у справі № 915/431/17, від 10.05.2018 р. у справі № 922/4444/16 ).

При цьому, виходячи зі змісту ч.ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України надання земельних ділянок ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" не підпадає під випадки визначені земельним законодавством щодо яких діє інший порядок аніж земельні торги.

3гідно зі ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" представницькі органи місцевого самоврядування, сільські , селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Підставами для визнання акта незаконним (недійсним) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта незаконним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

У статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину , так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину .

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 р. № 6-605цс16.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 3.5 вказаного Рішення Конституційного Суду України, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту інтересів, зокрема, є: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Таким чином укладення Флоріанською сільською радою оспорюваних договорів оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс", без проведення земельних торгів є таким, що порушує інтереси позивача (його законне очікування), яке виникає у зв'язку з використанням ним суміжних ділянок з ділянками, які є предметом Договорів оренди № 26, 27 від 09.04.2018 р.

Крім того, оспорюване рішення від 20.02.2018 р. та договори оренди від 09.04.2018 р. прийнято раніше здійснення сільською радою реєстрації права комунальної власності на дані ділянки, яке зареєстровано 08.06.2018 р ., що не узгоджується із приписами ст.125 ЗК України згідно із якою право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Тобто на момент укладення спірних договорів оренди у відповідача 1 були правомочності щодо розпорядження зазначеною ділянкою.

За вказаних обставин у свої сукупності враховуючи, що оспорюванні рішення та договори оренди землі є такими, що порушують законні інтереси позивача, зокрема право на законних підставах шляхом проведення земельних торгів отримати в користування земельні ділянки використання яких пов'язано із здійсненням ним господарської діяльності так як дані ділянки є суміжними із земельними ділянками, що використовуються останнім, а також те, що вказані договори укладено з порушенням норм земельного законодавства (на момент укладення договорів у Флоріанівської сільської ради за відсутності державної реєстрації прав на земельні ділянки були відсутні правомочності щодо розпорядження ними), заявлений позивачем позов є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню судом.

Заперечення відповідача 2 стовно заявлених позивачем вимог судом оцінюються критично та не беруться до уваги, позаяк спростовуються вище встановленими обставинами справи.

Згідно ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За урахуванням викладеного вище, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшинс Флоріанівка" підлягає задоволенню судом повністю.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст.129 ГПК України порівно.

19.10.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету 14 сесії 7 скликання Флоріанівської сільської ради Козятинського району від 20.02.2018 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки (паю)".

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 26 від 09.04.2018 р., укладений між Флоріанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" (ідентифікаційний код - 39978332) щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5, площею 1,6534 га, яка знаходиться на території Флоріанівської сільської ради Козятинського району, речове право оренди за яким зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Мельниківської сільської ради Немирівського району Яремко І.М. за № 40774236 від 24.04. 2018 р.

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 27 від 09.04.2018 р., укладений між Флоріанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, площею 1,5106 га, яка знаходиться на території Флоріанівської сільської ради Козятинського району речове право оренди за яким зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Мельниківської сільської ради Немирівського району Яремко І.М. № 40779404 від 24.04.2018 р.

5. Стягнути з Флоріанівської сільської ради Козятинського району, вул. Йосипівська, 1, с. Флоріанівка, Козятинський район, Вінницька область, 22153 (ідентифікаційний код - 04328453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс Флоріанівка", вул. Шкільна, 12, с. Флоріанівка, Козятинський район, Вінницька область, 22153, (ідентифікаційний код - 40131366) - 3 524 грн 00 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс", вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000, (ідентифікаційни код - 39978332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс Флоріанівка", вул. Шкільна, 12, с. Флоріанівка, Козятинський район, Вінницька область, 22153 (ідентифікаційний код - 40131366) - 1 762 грн 00 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

7. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

8. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

9. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

10. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 жовтня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 6 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу -вул. Шкільна, 12, с. Флоріанівка, Козятинський район, Вінницька область, 22153.

3 - відповідачу 1 - вул. Йосипівська, 1, с. Флоріанівка, Козятинський район, Вінницька область, 22153.

4 - відповідачу 2 - вул. Академічна, 16, м. Вінниця, 21000.

5 - третій особі - Козятинській районній державній адміністрації - площа Героїв Майдану, 20, м.Козятин, Вінницька область, 22100.

6 - державному реєстратору Мельниківської сільської ради Немирівського району Яремко Інні Миколаївні - с. Мельниківці, Немирівський район, Вінницька область, 22860.