Постанова

від 22.10.2018 по справі 816/2147/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2147/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення, суддя К.І. Клочко, Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 по справі № 816/2147/18

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" (далі - відповідач, КП "Редакція міської газети "Громадська думка"), в якому просило суд стягнути з КП "Редакція міської газети "Громадська думка" на користь позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 39866,67 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1530,88 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній законом, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовую найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце є основним. Таким чином, позивач вважає, що на підприємство покладається обов'язок по створенню та самостійному працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважає, що позивачем не вірно трактуються поняття працевлаштування, оскільки жодний нормативний акт чинного законодавства не зобов'язує роботодавця здійснювати пошук осіб з інвалідністю для прийняття на роботу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив розгляд справи проводити без його участі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень ч.2 ст.313 КАС України справа розглянута без участі сторін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/102/185), поданого КП "Редакція міської газети "Громадська думка" 16.02.2018 вх. №1995 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2017 рік становила 9 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 717,6 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 79733,00 грн.

Беручи до уваги дані звіту, позивачем розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи із кількості незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів (1 особа), - 39866,67 грн.

З огляду на прострочення відповідачем терміну оплати адміністративно-господарських санкцій на 64 дні (з 17.04.2018 по 19.06.2018) позивачем нараховано пеню у сумі 1530,88 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для його задоволення.

Суд апеляційної інстанції з даними висновками суду погоджується з огляду на наступне.

Згідно ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон №875-XII) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

З огляду на вищезазначене, законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п. 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-XII, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на державну службу зайнятості.

На підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Пунктом 4 ч.3 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Таким чином, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наказом Державного комітету статистики №316 від 31.05.2013 затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Відповідачем в 2017 році створена необхідна кількість робочих місць для інвалідів та проінформовано про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, шляхом подання звітів за формою 3-ПН.

Листом Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 25.04.2018 №03-10/226 та листом від 11.07.2018 №03-10/360, а також, копіями звітів форми 3-ПН підтверджується, що протягом 2017 року КП "Редакція міської газети "Громадська думка" інформувало Горішньоплавнівський міський центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів шляхом подання звітів за формою 3-ПН за 2017 рік, центром зайнятості жодного інваліда на підприємство не направлено, відмов з боку відповідача в працевлаштуванні людей з інвалідністю не було.

Зазначене вище свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення. &l;;…&?т;

Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

З урахуванням зазначеного, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавством.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII від 21.03.1991 щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів. Доказів, які б свідчили про те, що товариство відмовляло у прийнятті на роботу інвалідам, які безпосередньо зверталися до КП "Редакція міської газети "Громадська думка", або які були направлені до відповідача для працевлаштування, позивачем не були представлені і у матеріалах справи відсутні.

Доводи апелянта про наявність у відповідача обов'язку по самостійному працевлаштуванню осіб з інвалідністю колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки такий обов'язок не передбачений нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року по справі № 816/2147/18 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 26.10.2018