Постанова

від 23.10.2018 по справі 820/3388/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3388/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Курило Л.В.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018р. (суддя Мар'єнко Л.М.; м. Харків; повний текст рішення складено 02.07.2018) по справі № 820/3388/18

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просила суд: визнати незаконним та скасувати рішення відповідача № 258/10/20-23-13-02 від 15.03.2018 про відмову позивачу у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2018; зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію позивача як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 15.03.2018 №258/10/20-23-13-02 про відмову Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2018.

Зобов'язано Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області вирішити питання щодо реєстрації Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 як платника єдиного податку, з урахуванням правової позиції, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, поштовий індекс 62460, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ціолковського, 42) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійки).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на прийняття судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 291.4, п. 291.5.8 ст. 291 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_3, зареєстрована як фізична особа - підприємець (далі - ФОП ОСОБА_3О.), перебуває на податковому обліку в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області як платник податків з 18.08.2014 (а.с.11-13).

07.03.2018 ФОП ОСОБА_3 звернулася до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.04.2018 ( а.с.16-17).

У відповідь на вказане звернення листом від 15.03.2018 № 258/10/20-23-13-02 Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомлено про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2018.

Згідно змісту вказаного листа вбачається, що відповідачем відмовлено у реєстрації ФОП ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи з 01.04.2018 у зв'язку з тим, що на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку має податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин). Також у вказаному листі повідомлено, що згідно ІС "Податковий борг" станом на 07.03.2018 позивач має заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб - 128980,43 грн. (без урахування пені та штрафних санкцій), у зв'язку з чим відділом стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Харківської ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС у Харківській області надіслано податкову вимогу від 31.10.2017 №54550-17 на суму податкового боргу по єдиному податку у розмірі 128 980,43 грн. (а.с.18).

Не погодившись з діями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності у позивача податкового боргу станом на день подання заяви про реєстрацію платника єдиного податку, а тому оскаржуване рішення відповідача від 15.03.2018 № 258/10/20-23-13-02 є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до п. 291.2 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст.291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 292.16 ст.292 ПК України, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

За приписами підпунктів 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст. 298 ПК України передбачено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 ПК України.

Відповідно до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відмовляючи ФОП ОСОБА_3 у перехід на спрощену систему оподаткування, податковий орган посилався на п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, згідно якого не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереробної сили (форс-мажорних обставин).

За висновком відповідача, станом на 07.03.2018 ФОП ОСОБА_3 має заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 128980, 43 грн., у зв'язку з чим відділом стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Харківської ОДПІ управління погашення боргу ГУ ДФС у Харківській області на адресу позивача було надіслано податкову вимогу від 31.10.2017 №54550-17 на вищезазначену суму.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обставини щодо відсутності у ФОП ОСОБА_3 податкового боргу з єдиного податку починаючи з 2015 року у розмірі 128 980,43 грн. були неодноразово встановлені судовими рішеннями по справах № 820/6902/15, № 820/2229/16, № 820/360/17, № 820/5323/17.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 у справі № 820/6902/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 позов ФОП ОСОБА_3 до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги - задоволено. Скасовано податкову вимогу від 20.05.2015 №1812-25 на суму 114177,12 грн.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ФОП ОСОБА_3 було виконано обов'язок по сплаті єдиного податку за І квартал 2015 року в сумі 114 080,12 грн. згідно платіжного доручення від 05.06.2015 року № 1, однак платіжне доручення не було виконано саме з вини банку, незважаючи на наявність на рахунках ФО-П ОСОБА_3 грошових коштів, у зв'язку з чим у податкового органу не було підстав для надсилання позивачу оскаржуваної податкової вимоги № 1812-25 від 20.05.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 у справі №820/2229/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 позов ФОП ОСОБА_3 до Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги - задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 14.04.2016 №1913-17 на суму 128980, 43 грн.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі виконаний обов'язок перерахування єдиного податку контролюючому органу за 2015 рік у загальному розмірі 400 000,00 грн., вини платника у порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговується платник, а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для направлення позивачу податкової вимоги від 14.04.2016 № 1913-17 на суму 128980, 43 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ФОП ОСОБА_3 вже зверталася до податкового органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2017 року, однак позивачу було відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування з аналогічних як у цій справі підстав, а саме: з підстав наявності у ФОП ОСОБА_3 заборгованості за платежем єдиний податок з фізичних осіб у сумі 128980,43 грн. Вказані дії податкового органу були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 у справі № 820/360/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017, скасовано рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом № 8138/10/202318023 від 16.12.2016 та зобов'язано ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про реєстрацію суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі № 820/5323/17, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018, податкову вимогу ГУ ДФС у Харківській області від 31.10.2017 № 54550-17, на яку посилається відповідач як на підставу для прийняття оскарженого у даній справі рішення, визнано незаконною і скасовано. Зобов'язано ГУ ДФС у Харківській області виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у розмірі 128980, 43 грн. з інтегрованої картки платника податків (єдиний податок з фізичних осіб).

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що контролюючим органом було винесено податкову вимогу № 54550-17 від 31.10.2017, якою нараховано ФОП ОСОБА_3 суму боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 128980,43 грн., оскільки за позивачем продовжувався обліковуватися податковий борг зі сплати єдиного податку за перший квартал 2015 року, а сплата поточних сум єдиного податку, зараховувалась відповідачем у рахунок сплати попередніх періодів відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. Скасовуючи зазначену податкову вимогу, суди виходили з її протиправності, оскільки позивачем було виконано обов'язок по сплаті єдиного податку у встановлені законодавством строки та встановленому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт відсутності у позивача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 128980,43 грн. починаючи з 2015 року неодноразово встановлений вищезазначеними судовими рішеннями, що в силу ч. 4 ст. 78 КАС України не потребує додатковому доказуванню.

Отже, висновки відповідача про наявність податкового боргу у позивача станом на 07.03.2018 спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача від 15.03.2018 №258/10/20-23-13-02 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині необхідності вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача вирішити питання щодо реєстрації Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 як платника єдиного податку, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 по справі № 820/3388/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 26.10.2018.