Рішення

від 24.10.2018 по справі п/811/1312/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1312/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

Фермерського господарства Владен Плюс (код ЄДРПОУ 40224209, адреса: вул. Гагаріна, 86, с. Захарівка, Світловодський район, Кіровоградська область, 27545)

до відповідача - Державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (адреса: вул. Лесі Українки, 45, с.Підлісне, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27342),

Першого Заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави в особі відповідача (в інтересах відповідача - вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, 27400),

третя особа:

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636; адреса: вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030),

про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство Владен Плюс (далі - позивач, ФГ Владен Плюс ) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (далі - відповідач), Першого Заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави в особі відповідача (в інтересах відповідача), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - третя особа), в якому просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.72-73):

1) визнати протиправними та скасувати рішення відповідача:

- індексний номер : 36291237 від 25.07.2017 року;

- індексний номер : 36291605 від 25.07.2017 року;

- індексний номер : 36290761 від 25.07.2017 року;

2) зобов'язати відповідача внести всі необхідні відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно для відновлення права оренди ОСОБА_2 та речових прав ФГ Владен Плюс на право користування земельними ділянками:

- з кадастровим номером 3525282400:02:000:9034, номер запису про інше речове право: 16550559, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 31540035 від 23.09.2016;

- з кадастровим номером 3525282400:02:000:9024 номер запису про інше речове право: 16550327, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 31539814 від 23.09.2016;

- з кадастровим номером 3525282400:02:000:9021 номер запису про інше речове право: 16550076, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 31539346 від 23.09.2016.

Обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 від 25.07.2017 року не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права Фермерського господарства Владен Плюс , як власника земельної ділянки державної форми власності, а тому підлягають скасуванню та відповідно порушені права товариства підлягають відновленню шляхом вчинення відповідних реєстраційних дій.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подав до суду письмові заперечення згідно змісту яких вказав, що ним вчинено всі дії передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для здійснення реєстрації права оренди земельних ділянок за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року по справі №401/5561/14-ц (т.2,а.с.23-24).

Представником першого Заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави в особі відповідача, подано до суду письмові пояснення та письмовий відзив на адміністративний позов, з викладенням власної позиції відносно поданого адміністративного позову та наголошено на відмові в його задоволенні, вказавши на те, що відповідач діяв в межах наданих йому чинним законодавством повноважень (т.1,а.с.208-212, 234-241; т.2,а.с.96-106).

В судовому засіданні позицію викладену у вказаних поясненнях представником підтримано.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області своїм правом на подання письмових пояснень не скористався.

10.10.2018 року відповідною ухвалою суду керуючись приписами статті 183 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснити у порядку письмового провадження на підставі відповідного клопотання сторін.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх у відкритому судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору даної справи є встановлення правомірності дії відповідача при винесенні рішень за індексними номерами: 36291237, 36291605, 36290761 від 25.07.2017 року.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи, що передували винесенню спірних рішень про вчинення вказаних реєстраційних дій.

Фермерське господарство Владен Плюс - код ЄДРПОУ 40224209, згідно статуту створено з метою отримання прибутку шляхом вироблення товарної сільськогосподарської продукції на земельних ділянках наданих засновнику для створення і ведення фермерського господарства відповідно до Закону України Про фермерське господарство . Засновником та власником господарства є ОСОБА_2 (т.1,а.с.4-8).

Судом встановлено, що 10.09.2014 року між Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області та громадянином ОСОБА_2 укладено договори оренди землі (т.1,а.с.50-64), предметом яких є,

- надання орендодавцем, на підставі наказу Головного управління Держземагенства в Кіровоградській області від 04.09.2014 року №11-1129/14/14-СГ в строкове платне користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Захарівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, орендар приймає в платне строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 102, 4603 га в том числі ріллі 102,4603 га за кадастровим номером 3525282400:02:000:9034;

- надання орендодавцем, на підставі наказу Головного управління Держземагенства в Кіровоградській області від 04.09.2014 року №11-1127/14/14-СГ в строкове платне користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Захарівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, орендар приймає в платне строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 37,0448 га в том числі ріллі 37,0448 га за кадастровим номером 3525282400:02:000:9021;

- надання орендодавцем, на підставі наказу Головного управління Держземагенства в Кіровоградській області від 04.09.2014 року №11-1128/14/14-СГ в строкове платне користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Захарівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, орендар приймає в платне строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 45,9984 га в том числі ріллі 45,9984 га за кадастровим номером 3525282400:02:000:9024.

Вказане право оренди земельних ділянок за позивачем зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно, що посвідчується відповідними копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т.1,а.с.51,56,61).

В матеріалах справи наявна довідка виконавчого комітету Захарівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, про те що, вищевказані земельні ділянки дійсно обробляються та засіяні Фермерським господарством Владен плюс відповідно договорів оренди землі (т.1,а.с.68).

Також, довідкою виконавчого комітету Захарівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 22.08.2017 року №6 та відповідною податковою декларацією з плати за землю, посвідчується сплата до бюджету Захарівської сільської ради орендної плати за користування вказаними земельними ділянками (т.1,а.с.69-71).

24.12.2014 року Світловодський міжрайонний прокурор звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, ОСОБА_2, третьої особи - реєстраційної служби Світловодського міськрайонного управління юстиції з вимогою визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держземагенства від 25.06.2014 року, 25.07.2014 року та від 04.09.2014 року, визнати недійсними договори оренди від 10.09.2014 року та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію речових прав від 16.09.2014 року, зобов'язати ОСОБА_2 повернути державі зазначені земельні ділянки.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.11.2015 року за результатами розгляду вказаного позову в його задоволенні було відмовлено (т.2,а.с.67-76).

25.02.2016 року апеляційним судом Кіровоградської області апеляційну скаргу прокурора задоволено повністю. Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.11.2015 року (т.2,а.с.77-81), скасовано та ухвалено нове рішення яким:

- визнано протиправними і скасовано накази Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області про надання дозволів на розробку документації землеустрою № 11-555/14-14-СГ від 25.06.2014 р., № 11-860/14-14-СГ від 25.07.2014 р., № 11-861/14-14-СГ від 25.07.2014 р.;

- визнано протиправними і скасовано накази Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок від 04.09.2014 № 11-1127/14-14-СГ, від 04.09.2014 № 11-1128/14-14-СГ, від 04.09.2014р. №11-1129/14-14-СГ;

- визнано недійсним договір оренди землі від 10.09.2014р. між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 37,0448 га в контурі № 87 на території Захарівської сільської ради;

- визнано недійсним договір оренди землі від 10.09.2014р. між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 45,9984 га в контурі №81 на території Захарівської сільської ради;

- визнано недійсним договір оренди землі від 10.09.2014р. між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 102,4603 га в контурі № 662 на території Захарівської сільської ради;

- зобов'язано ОСОБА_2 повернути на користь держави в особі Головного і управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельні ділянки площею 37,0448 га в контурі № 87, площею 45,9984 га в контурі № 81 та площею 102,4603 га в контурі № 662 на території Захарівської сільської ради Світловодського району загальною вартістю 2 805 302 грн.

23.03.2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року та зупинено його виконання до закінчення касаційного провадження.

30.06.2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відхилено. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року залишено без змін (т.2,а.с.82-86).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 23.09.2016 року передано земельні ділянки за кадастровими номерами 3525282400:02:000:9034, 3525282400:02:000:9021, 3525282400:02:000:9024 в користування ФГ Владен плюс для ведення фермерського господарства на підставі рішень державного реєстратора Підлісненьскої сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 за №31539346, 31539814, 31540035 (т.1,а.с.9-10).

В свою чергу, 25.07.2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Підлісненської сільської ради Олександрівського району ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 36291237, 36291605, 36290761, якими припинено право користування земельними ділянками за вищевказаними договорами оренди землі (т.1,а.с.23-28).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, такими, що порушує права позивача та прийняті з порушенням діючого законодавства, Фермерського господарства Владен Плюс звернулось з даним адміністративним позовом до суду за захистом свого порушеного, на його думку, права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За змістом положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

За приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні №7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні №9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні №1-рп/2007, рішенні №19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 15.05.2003р. №755-IV (тут і далі по тексту в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто в редакції Закону від 26 листопада 2015 року N 835-VIII).

Правовідносини, пов'язані з реєстрацією права оренди на земельні ділянки Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 № 1952-IV.

Так, спеціальним законом, яким врегульовано відносини, пов'язані з орендою землі є Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 №161-XIV (далі Закон №161-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У розумінні статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки, як передбачено ч. 5 ст. 6 України Про оренду землі підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Вказана норма повністю кореспондується з приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень №1952.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Аналізуючи вищевказані норми суд дійшов висновку, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 № 1952 визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Підставою для реєстрації права власності, у відповідності до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є : договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили ; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частина перша статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В силу вимог пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2015р. №1127 (надалі - Порядок) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до частин першої - четвертої, сьомої та одинадцятої статті 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються: оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

За змістом частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визначено, що державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Системний аналіз викладених положень законодавства дає суду підстави для висновку, що право володіння і користування відповідною земельною ділянкою законодавець пов'язує з фактом укладення договору оренди та з фактом реєстрації права оренди, що виникає на підставі такого договору.

При цьому, відповідні права та обов'язки, що випливають із договору оренди земельної ділянки виникають у сторін з моменту державної реєстрації права оренди.

Тобто, право володіння і користування відповідною земельною ділянкою законодавець пов'язує не з фактом укладення договору оренди, а з фактом реєстрації права оренди, що виникає на підставі такого договору.

Виходячи із вищевикладеного, суд наголошує, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Судом встановлено, що спірні рішення прийнято відповідачем на виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року у справі №401/5561/14-ц, яким фактично припинено право оренди земельних ділянок за договорами оренди землі від 10.09.2014 року укладеними між Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 37,0448 га в контурі №87, земельної ділянки площею 45,9984 га в контурі №81 на території Захарівської сільської ради; земельної ділянки площею 102,4603 га в контурі № 662 на території Захарівської сільської ради та зобов'язано ОСОБА_2 повернути на користь держави в особі Головного і управління Держгеокадастру у Кіровоградській області земельні ділянки площею 37,0448 га в контурі № 87, площею 45,9984 га в контурі №81 та площею 102,4603 га в контурі №662 на території Захарівської сільської ради Світловодського району загальною вартістю 2 805 302 грн (т.1,а.с.23-28).

Суд не приймає до уваги посилання позивача на протиправність оскаржуваних рішень, оскільки його прийнято відповідачем на підставі рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року у справі №401/5561/14-ц, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст.319 Цивільного процесуального кодексу України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічні норми містяться в ч.ч.1, 2 ст.18 Цивільного процесуального кодексу України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Отже, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.11.2015 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року по справі №№401/5561/14-ц набрали законної сили з моменту проголошення останнього, тобто 25.02.2016 року, та з цього часу є обов'язковими і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, виходячи із аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем 25.07.2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексними номерами 36291237, 36291605, 36290761 в межах наданих йому повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством та не було порушено процедуру встановлену Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для видання такого роду рішень.

При цьому, суд зауважує, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, тобто суд в межах наданих йому повноважень, лише дає оцінку спірному рішенню та діям суб'єкта владних повноважень, що перебували його прийняттю у співвідношенні із положеннями чинного законодавства.

Отже, при дослідженні дій на предмет їх відповідності вимогам Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , суд не встановив порушення спеціального законодавства при виданні спірних рішень та вчиненні відповідних реєстраційних дій.

Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.11.2015 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 25.02.2016 року у справі №401/5561/14-ц, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача внести всі необхідні відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно для відновлення права оренди ОСОБА_2 та речових прав ФГ Владен Плюс на право користування земельними ділянками.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, дотримано алгоритм процедури державної реєстрації рішень суду, що закріплені у законодавчих положеннях Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до статті 6 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до статті 3 Конституції України та статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Як передбачає частина 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування статті 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Разом з тим, сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( ОСОБА_3 проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ( Онер'їлдіз проти Туреччини ).

Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 01 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.

За сукупністю наведених обставин, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відтак, судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню не підлягають.

Так, відповідною ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2017 року клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено, а саме: зупинено дію рішень державного реєстратора з реєстрації інших речових прав на нерухоме майно Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1: про скасування іншого речового права, Індексний номер:36291237 від 25.07.2017 року; про скасування іншого речового права, Індексний номер:36291695 від 25.07.2017 року; про скасування іншого речового права, Індексний номер:36290761 від 25.07.2017 року - до набрання рішення законної сили у справі № П/811/1312/17. Заборонено здійснення будь-яких дій щодо передання в оренду (користування), відчуження або будь-яким чином перетворення земельних ділянок та внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно земельних ділянок: з кадастровим номером 3525282400:02:000:9034 загальною площею 102,4603 га; з кадастровим номером 3525282400:02:000:9024 загальною площею 45,9984 га; з кадастровим номером 3525282400:02:000:9021 загальною площею 37,0448 га, які знаходяться на території Захарівської сільської ради Світловодського району - до набрання рішення законної сили у справі №П/811/1312/17. Заборонено Головному управлінню Держгеокадастру в Кіровоградській області, його відділам та Державним кадастровим реєстраторам здійснювати будь-які дії, щодо перетворення, ліквідації, зміни цільового призначення земельних ділянок: з кадастровим номером 3525282400:02:000:9034 загальною площею 102,4603 га; з кадастровим номером 3525282400:02:000:9024 загальною площею 45,9984 га; з кадастровим номером 3525282400:02:000:9021 загальною площею 37,0448 га, які знаходяться на території Захарівської сільської ради Світловодського району - до набрання рішення законної сили у справі №П/811/1312/17.

Відтак, керуючись положеннями статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, вказані заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства Владен Плюс (код ЄДРПОУ 40224209, адреса: вул. Гагаріна, 86, с.Захарівка, Світловодський район, Кіровоградська область, 275445) до Державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області ОСОБА_1 (адреса: вул. Лесі Українки, 45, с.Підлісне, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27342), Першого Заступника керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, який діє в інтересах держави в особі відповідача (в інтересах відповідача - вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, 27400), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636; адреса: вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030) про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 28.07.2017 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3