Постанова

від 24.10.2018 по справі 9139/10/1570

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №9139/10/1570

адміністративне провадження №К/9901/544/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Титенко М.П., за участі: представник відповідача - Морозова П.В., представник прокуратури - Чубенко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Астер Грейн (далі - Товариство) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року (колегія суддів О.І. Шляхтицький, О.В. Джабурія, А.В. Крусян) у справі№2а-9139/10/1570 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Астер Грейн доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби (надалі - ДПІ) за участю прокуратури Приморського району м. Одеси проскасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося із адміністративним позовом Одеського окружного адміністративного суду до ДПІ, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2010 року № 0000782350/0 у частині зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1122179 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року (суддя - С.О. Стефанова) позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2010 року № 0000782350/0.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на товар, який був поставлений позивачу наявні первинні документи та, крім того, він використовувався у господарській діяльності шляхом направлення його на експорт, що вказує про реальність укладених ним правочинів, за якими у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, зокрема у сумі 1122179 грн. 00 коп.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та прийнято нову, якою у задоволені позову відмовлено, у зв'язку з тим, що реальність здійснення господарської операції з контрагентами не доведена позивачем належними первинними документами.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що, на товар, який йому був поставлений наявні первинні документи та крім того, він використовувався у господарській діяльності шляхом направлення його на експорт, правочини є реальними, за якими виникло право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Від відповідача відзив на вказану касаційну скаргу до Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що посадовими особами ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДІ, що декларувалась у серпні 2009 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 17 серпня 2010 року № 9560/23-512/32020672, за висновками якого встановлено, що в порушення п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) позивачем неправомірно заявлено суму бюджетного відшкодування по декларації за вересень 2009 року в розмірі 1122179 грн. 00 коп.

На підставі зазначеного акта перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2010 року № 0000782350/0, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1122179 грн. 00 коп. за вересень 2009 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ, приймаючи рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ, виходила з того, що зі змісту угод укладених позивачем з ТОВ Агрокрок ; ПП Евентус Плюс , ПП Агрокорпорейт , ПП Укрпартнер , ТОВ Дубль , ТОВ СВП Агро Інвест , ПП УкрБізнесКонсалтінг , ФОП ОСОБА_4 вбачається зловживання правом на відшкодування ПДВ, з огляду на відсутність у вказаних контрагентів трудових ресурсів та відповідних потужностей.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-ХІV).

Відповідно до статті 1 цього Закону бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (пункт 1 статті 8 Закону № 996-ХІV).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону №996-ХІV).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону Про оподаткування прибутку підприємств (чинного на час виникнення спірних відносин; далі Закон №334/94-ВР). визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.35.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Ураховуючи зазначене, Суд дійшов висновку, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Суд апеляційної інстанцій, вирішуючи справу по суті, встановлював обставини на підставі наданих позивачем первинних документів щодо підтвердження факту реального вчинення спірних господарських операцій. Погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначає, що вказані документи як в сукупності так і окремо не підтверджують бажання позивача реалізувати свою господарську діяльність, яка за своїм змістом має наслідком отримання прибутку, в тому числі, з визначеними податковим органом контрагентами.

Зокрема, в матеріалах справи наявні податкові, видаткові накладні, товаро-супровідні документи, платіжні доручення, які на думку позивача вказують на реальність його угод з продавцями, придбаного ним товару. Тоді як задля підтвердження факту реалізації даного товару ним на експорт, надано лише один примірник договору з юридичною особою нерезидентом та договір з брокерською компанією.

З урахуванням зазначеного, Верховний Суд вважає законним висновок суду апеляційної інстанції, що позивач фактично здійснював діяльність, яка не була направлена на отримання прибутку з одночасним заявленням відповідних сум ПДВ з державного бюджету та відсутність первинних документів, які б підтверджували реальність господарських операцій. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому воно не підлягає скасуванню.

Доводи позивача, про неможливість нести відповідальність за дії його контрагентів, з якими він укладав реальні правочини, в даній справі не можуть повністю свідчити на його користь, в тому числі бути підставою для можливості отримання з Держаного бюджету запитуваної суми ПДВ, у вигляді бюджетного відшкодування, оскільки як вже було зазначено, умов за якими Товариство набуло б даного права виконано не було.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правової оцінки на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Астер Грейн залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

…………………

…………………

………………….

В.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник Судді Верховного Суду