Постанова

від 19.06.2007 по справі 2/341-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/341-05

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" червня 2007 р.                                                           Справа № 2/341-05

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарях:                                                             , Неподобній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача:      Болманенко О.О.- довіреність від 23.09.2005 р. ( приймав участь в судовому засіданні 17.05.2007 р.),

                       Вересюк М.В. представник за  довіреністю від 23.09.2005 р.,

від відповідачів:

- ПП "Техноцукор": Чуловський М.І. - директор,              Шеменков О.Л.  представник за довіреністю  від 21.08.2006р.,

                                Коновалов В.М. представник за довіреністю  від 21.08.2006р.,

-  ВДВС Вінницького міського управління юстиції:

-  представник Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції:  Медяний В. Г.  довіреність від 17.05.2007р.,

- ТОВ "Спільне українсько-російське підприємство "Він Хант Інвест": не з'явився,

від третьої особи: - ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод": не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Техноцукор", м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "24" листопада 2005 р. у справі № 2/341-05 (суддя Мельник П.А.)

за  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вищеольчедаїв цукор", с. Писарівка Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російськепідприємство "Він Хант Інвест", с. Лука - Мелешківська Вінницького району Вінницької області,

     - Приватного  підприємства  "Техноцукор", м. Вінниця,

     - Відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції,                            м. Вінниця

за участю третьої  особи на стороні  позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Закритого акціонерного товариства " Вищеольчадаївський цукровий        завод ", с. В. Ольчадаїв, Муровано - Куриловецького району, Вінницької області

про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту,

з перервою в судовому засіданні згідно ст.77 ГПК України з 17.05.2007 року по 19.06.2007 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.11.2005 року у справі №2/341-05 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вищеольчедаїв цукор" с. Писарівка Вінницького району  до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське  підприємство "Він Хант Інвест" с. Лука - Мелешківська Вінницького району, приватного підприємства "Техноцукор" м. Вінниця, Відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Вищеольчедаїв цукор" на наступне майно:

- буртоукладочну машину БУМ-65М263-К заводський номер 861, 1980р. випуску;

- буртоукладочну машину БУМ-65М263-К заводський номер 767, 1988р. випуску;

- буртоукладочну машину БУМ-65М263-К заводський номер 1512, 1980р. випуску;

- тепловоз ТГМ 23В48-1719, заводський номер 1719, 1988 року випуску.

Виключено з акту опису й арешту  майна серія АА №362605 від 12.05.2005р. та звільнено з-під арешту  наступне майно:

- буртоукладочну машину БУМ-65М263-К заводський номер 861, 1980р. випуску;

- буртоукладочну машину БУМ-65М263-К заводський номер 767 1985р. випуску.

- буртоукладочну машину БУМ-65М263-К заводський номер 1512, 1980р. випуску.

Звільнено з-під арешту тепловоз ТГМ 23В48-1719 заводський номер 1719, 1988р. випуску.

Стягнуто з міського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції на користь позивача 322грн. витрат з державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Приватне підприємство "Техноцукор" звернулось до апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

На думку ПП "Техноцукор", порушення норм процесуального права судом полягає у тому, що відповідно до ст. 18 КАС України повинна була розглядатись за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Господарського процесуального кодексу.

Стверджує, що судом невірно застосовано норму матеріального права: ст.85 Господарського кодексу України стосовно того, що ТОВ "Вищеольчедаїв цукор" є власником транспортних засобів, а саме - тепловозу ТГМ23 1988р. випуску, який нібито передано по акту приймання - передачі від 27.10.2004р. як внесок ЗАТ "Вищеольчедаївський цукровий завод" в статутний фонд товариства, оскільки згідно установчих документів ТОВ "Вищеольчедаїв цукор" не вбачається формування статутного фонду за рахунок майнових внесків.

Особа, що подала апеляційну скаргу, вважає що судом першої інстанції не враховано, що договір від 22.11.2004р., укладений між ТОВ "Хмільникнафтобаза" та позивачем є фіктивним, а тому недійсним.

В засіданні суду представники Приватного підприємства "Техноцукор" підтримали доводи апеляційної скарги.

Позивач, представники інших відповідачів та третьої особи не скористались правом, передбаченим ст.96 ГПК України на подачу відзиву на апеляційну скаргу.

Представники позивача в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Зазначили, зокрема, що дії ВДВС по опису та арешту належного ТОВ "Вищеольчедаїв цукор" майна суперечать нормам чинного законодавства зокрема - Законам України "Про власність" та "Про виконавче провадження" оскільки боржником ПП "Техноцукор" було ТОВ СП "Він Хант Інвест", а не позивач у даній справі.

Згідно пояснень, направлених Державною виконавчою службою Вінницької області (а.с.28-32, т.2) в процесі виконання наказу від 03.06.03р. у справі №4/44-03 про стягнення з ТОВ СП "Він Хант Інвест" на користь ПП "Техноцукор" боргу в сумі 215286,34грн., 1700гнр. витрат з держмита  та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було накладено арешт на майно, яке , як вважав ВДВС, належало ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод" оскільки з вини останнього, а також ТОВ СП "Він ХАНТ Інвест" було неможливо встановити ринкову вартість арештованих цінних паперів.

Відповідач - ТОВ СП "Він Хант Інвест" та залучене ухвалою апеляційного господарського суду від 26.10.2006р. в якості третьої особи  на стороні позивача , що не заявляє  самостійних вимог на предмет спору ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод" представників до суду не направили.

Суд апеляційної інстанції вважає, що неявка зазначених вище осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки ухвали направлялись  за їх юридичними адресами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги  та матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість  судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Діючи на виконання наказу господарського суду Вінницької області від 02.06.2003р. у справі №4/44-03 по стягнення  з ТОВ СП "Він Хант Інвест" на користь ПП "Техноцукор" коштів  в сумі 217104,34грн. державний виконавець Вінницького міського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції МедянийВ.Т. здійснив опис та арешт наступного майна:

БУМ-62М263-К заводський номер 861, 1980р. випуску;

БУМ65М263-К заводський номер 767, 1988р. випуску;

БУМ65М263-К заводський номер 1512 1980р. випуску, про що свідчить акт опису і арешту майна серія АА №743599 (а.с.13 т.1).

Зазначений акт містить запис наступного змісту: "Боржник ТОВ СП "Він Хант Інвест" є власником акцій ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод", на які накладено арешт."

В графі "зауваження або заяви осіб, що були присутніми під час опису майна  і розпорядження за ними державного виконавця" даного акту є зауваження головного інженера ТОВ "Вищеольчедаївцукор", що " майно є власністю ТОВ "Вищеольчедаївцукор", про що було повідомлено державному виконавцю яким було складено даний акт. Державним виконавцем не було надано постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення майна з ТОВ "Вищеольчедаївцукор".

Постановою того ж державного виконавця від 16.05.2005р. про арешт майна боржника та оголошення заборони та його відчуження накладено арешт на все майно, що належить ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод": тепловоз 1988р. випуску ТГМ23В48-1719 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод", в тому числі - тепловоз 1988р. випуску ТГМ 23В48-1719.

Як вбачається зі змісту постанови боржник - ТОВ СП "Він Хант Інвест" володіє акціями ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод" на які накладено арешт. Акції забезпечуються майном.  На території ЗАТ "Вищеольчадаївський цукровий завод" знаходиться його майно, а саме зазначений вище тепловоз.

З оглянутих у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що згідно постанови держаного виконавця міського ВДВС Вінницького міського управління юстиції Коваля В.В. було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №34/44-03 від 02.06.2003р. про стягнення з ТОВ СП "Він Хант Інвест" на користь ПП "Техноцукор" заборгованості в розмірі 217104,34 грн.

Згідно постанови державного виконавця ВДВС Вінницького міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.10.2003р. було встановлено, що ТОВ "Він Хант Інвест" володіє простими іменними акціями ЗАТ "Вищеольчедаївський цукровий завод" у кількості 800000 штук.

З метою забезпечення виконання рішення та запобігання відчуження майна та акцій боржника було накладено арешт на все майно, що належить боржнику та заборонено проведення будь-яких операцій з цінними паперами, що належать ТОВ СП "Він Хант Інвест". (а.с.37, т.2)

Належність боржнику акцій ЗАТ "Вищеольчедаївський цукровий завод" підтверджується довідкою №720 від 18.09.2003р. виданою Вінницькою філією ТОВ "Всеукраїнська реєстраційна компанія "Корта" (а.с.7 т.2) та випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку (а.с.8, т.2).

Як вбачається з листа Міністерства юстиції №25-32/1941 виявлені державним виконавцем цінні папери у документарній формі при опису та на які накладено арешт відповідно до ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України згідно Положення про порядок і умови зберігання цінних паперів, на які накладено арешт, затвердженого постановою Національного банку України №489 від 04.10.99р. (з відповідними змінами).

Натомість, ВДВС звернувся до господарського суду Вінницької області з поданням про визначення  частки майна ТОВ СП "Він Хант Інвест" в майні ЗАТ "Вищеольчедаївський цукровий завод".

Винесена господарським судом Вінницької області 8.06.2005р. ухвала у справі №4/44-03 про визначення частки майна  ТОВ СП "Він Хант Інвест" в майні ЗАТ "Вищеольчедаївський цукровий завод" - 800000грн., що становить 39,9% статутного фонду не може бути прийнята апеляційним господарським судом до уваги, виходячи з наступного.

Згідно ст.12 Закону України "Про господарські товариства" та ст.25 Закону України "Про власність" акціонерне товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом, а акціонер є лише власником акцій.

Слід зазначити, що принцип звернення стягнення на майно (грошові кошти) боржника, внесене до статутного фонду, а також звернення стягнення на частку майна товариства, належного боржникові пропорційно його частки у статутному фонді застосовується до товариства з додатковою відповідальністю (ст.65 Закону України "Про господарські товариства") та до повного або командитного товариства (ст.75 та 77 Закону).

Згідно ст.10 Закону України "Про господарські товариства" акціонери мають право :

- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених зазначеним Законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

- вийти в установленому порядку з товариства;

- одержувати інформацію про діяльність товариства, а також, можуть мати інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Отже, акціонер не наділений суб'єктивним правом щодо здійснення повноважень  власника майна товариства.

У даному випадку ВДВС мав керуватись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", зокрема - ст.50 цього закону та Інструкцією про порядок проведення виконавчих дій.

Так, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення за виконавчими документами в першу чергу  звертається на кошти боржника в гривнах та в іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших юридичних організаціях, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Лише у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.

Зокрема, п.5.1.4. Інструкції передбачено, що стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Таким чином, державна виконавча служба повинна була здійснювати заходи по вилученню та реалізації  саме цінних паперів, які належали боржникові, тому обгрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо безпідставності накладення арешту органом ДВС на майно, яке належить на праві власності не боржнику, а ТОВ "Вищеольчедаївцукор".

Згідно ст.4 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а згідно ч.2 ст.48цього Закону власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права  чи обмежений у його здійснені.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється  або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК України).

Згідно ст.85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником, зокрема - майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вищеольчедаївцукор" згідно листа Вінницької райдержадміністрації від 07.06.2007р. №1043, наданого на запит апеляційного господарського суду, було зареєстровано 29.10.2004р.

Згідно зазначеного листа при первинній реєстрації позивача засновниками були ТОВ "Фаворит" та ЗАТ "Вищеольчедаївський цукровий завод".

Причому останнім було внесено до статутного фонду майна на суму 900000грн., що відповідає акту приймання-передачі внеску у статутний фонд ТОВ "Вищеольчедаївцукор" від 27.10.2004р. з додатком №2 (а.с.31, 32, т.1) згідно якого в якості внеску до статутного фонду позивача включено тепловоз ТГМ-23 1988р. випуску.

Як передбачено ст.85 Господарського кодексу України, ст.12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Тобто, право власності на тепловоз, арештований органом ДВС, належить позивачеві.

Що стосується купівлі позивачем буртоукладочних машин, то слід зазначити наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.11.2004р., укладеного між ТОВ "Хмільникнафтобаза" та ТОВ "Вищеольчедаївцукор", останнім було придбано інвентаря на обладнання згідно додатку №1 (спеціфікації) договору на загальну суму 792000грн. (а.с.17-18, т.1).

У п.п.259-263  спеціфікації  зазначено, зокрема буртоукладочні машини у кількості 5 штук (БУМ комплексний, К-65; БУМ-1 ПКФ (електро) БУМ комплексний 654253К; БУМ К-65М263, БУМ) (а.с.19-25, т.1).

Вказане обладнання  передано згідно акту приймання-передачі інвентаря  та обладнання,  який є невід'ємною частиною до договору (а.с.26 т.1).

Згідно п.2.5. договору від 22.11.2004р. право власності на майно виникає у покупця з моменту передачі йому майна.

Як передбачено п.2.1. договору покупець повинен здійснити оплату придбаного майна шляхом видачі продавцю простого векселя з терміном оплати три роки.

Як докази проведення розрахунків за вказаним договором позивач надав акт приймання передачі векселя (до договору купівлі-продажу від 02.11.2004р.) від 20.12.2004р., згідно якого ТОВ "Вищеольчедаївцукор" передало, а ТОВ "Хмільникнафтобаза" прийняло простий вексель №6230235500246 на суму 792000грн. в оплату інвентаря та обладнання (а.с.61, т.2), а також договір міни цінних паперів №К1039 від 24.12.2004р. укладений між ТОВ "Вищеольчедаївцукор" та ТОВ "Хмільникнафтобаза" з додатками до нього.

Твердження ПП "Техноцукор" щодо фіктивності договору від 22.11.2004р. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки належним доказом фіктивності чи фальсифікації правочину міг бути, зокрема, вирок у кримінальній справі або визнання  в установленому порядку угоди недійсною.

Враховуючи наведене, слід погодитись з висновком місцевого господарського суду, що відповідачами не доведено, що спірне майно є власністю ЗАТ "Вищеольчедаївський цукровий завод" або ТОВ СП "Він Хант Інвест".

Помилковими є доводи особи, що подала апеляційну скаргу, що спір у справі №2/341-05 належить розглядати згідно норм Кодексу адміністративного судочинства. У контексті положень статті 3 цього кодексу справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.  

Дана справа не відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи, тому повинна  розглядатись за нормами Господарського процесуального кодексу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на чинному законодавстві.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 24.11.2005 р. у справі №2/341-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного  підприємства  "Техноцукор",  м. Вінниця - без задоволення.

2. Справу №2/341-05 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Надрук. 5 прим.

1 - до справи,2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - третій особі,

5 - в наряд.