Рішення

від 23.10.2018 по справі 813/1942/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/1942/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Штинди О.В.,

представника відповідачів Шийовича С.А.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс (79060, м.Львів, вул.Наукова, 7б, оф.310, далі - позивач) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, далі - відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУДФС у Львівській області №619727/38540625 від 28.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №195 від 09.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 11.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну фіскальну службу України.

05.06.2018 року представник відповідача 1 подав до суду відзив на позовну заяву.

12.09.2018 року до суду представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, яку судом прийнято до розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 13.09.2018 року Державну фіскальну службу України (далі - відповідач 2) було залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Ухвалою суду 27 вересня 2018 року підготовче провадження по даній справі закрито та призначено її розгляд по суті на 23 жовтня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.03.2018 року за №195. Проте, згідно отриманої квитанції від 23.03.2018 року, реєстрацію податкової накладної №195 було зупинено та повідомлено, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної.

На виконання п.201.16 ст. 201 ПК України позивач направив до ДФС України усі необхідні документи (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні покупки та продажу, довіреність на отримання товару, сертифікати, декларації та паспорти, договір оренди резервуарів, договір транспортно-експедиторського обслуговування, квитанція про надіслання декларації акцизного податку) та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено від 27.03.2018 року №1. Однак, рішенням комісії ГУ ДФС від 28.03.2018 року №619727/38540625 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №195 від 09.03.2018 року з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог підтримав, просив позов задоволити.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідачів наголосив, що оскаржуване рішення від 28.03.2018 року №619727/38540625 було прийнято Комісією ГУ ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Представник зазначив, що причиною відмови у реєстрації податкової накладної було ненадання в повному обсязі належних копій документів щодо проведення розрахунків з ТОВ Любимівський гранітний кар'єр .

В судовому засіданні представник відповідачів проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2017 року між продавцем ТОВ АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ та покупцем ТзОВ Спец Оіл Сервіс був укладений генеральний договір 405/515/НП/1 поставки нафтопродуктів від 18.05.2015 року на поставку нафтопродуктів за цінами і в кількості відповідно до додаткових угод. Згідно умов вказаного договору, продавець поставив 07.03.2018 року покупцю паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО в кількості 4945 л, всього на суму 112508,64 грн. з ПДВ.

На підтвердження факту здійснення вказаної операції позивачем подано копії таких документів: генерального договору 405/515/НП/1 поставки нафтопродуктів від 18.05.2015 року, видаткової накладної № 23/02-5 від 23.02.2018 року, товарно-транспортної накладної № 23/02-5/106 від 23.02.2018 року.

07.07.2015 року між позивачем (покупець) та Приватним підприємством ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ (продавець) укладено договір № 24ОБКДГ-0297 купівлі-продажу товарів. Згідно умов цього договору, позивачем було придбано дизпаливо ДП-Арк-Євро5-ВО, загальним об'ємом 2496 л на суму 63997,44 грн. На підтвердження проведення такої господарської операції позивачем долучено копії згаданого договору, видаткової накладної №24ОБКДГ-0297 - 9067028724 від 24.02.2018 року, товарно-транспортної накладної №9067028724 від 24.02.2018 року.

В подальшому, вказаний товар позивачем був реалізований безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю Любимівський гранітний кар'єр (далі - ТОВ Любимівський гранітний кар'єр ).

На підтвердження вказаних взаємовідносин, позивач долучив до матеріалів справи копії наступних документів: договору поставки нафтопродуктів №36-НП від 02.01.2018 року, видаткової накладної №191 від 09.03.2018 року, товарно-транспортної накладної № Р191 від 09.03.2018 року, довіреності № 141 від 09.03.2018 року, договору №К2015/1001-001 від 01.10.2015 року, декларації про відповідність від 09.01.2018 року, паспорта №198 від 01.02.2018 року, паспорта №204 від 24.02.2018 року, двох сертифікатів відповідності від 14.12.2017р., що дійсні до 13.12.2018р., квитанції № 2, договору оренди резервуарів №4 від 19.06.2017 року.

Відповідно до умов п.5.1 та п.5.2 договору поставки нафтопродуктів № 36-НП від 02.01.2018 року, оплата товару здійснюється на умов 100% передплати. Також постачальник (позивач) має право відвантажити товар покупцю без передплати та складання відповідної додаткової угоди з погодженням нових строків оплати та покупець несе обов'язок протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару оплатити його вартість.

Таким чином, за правилом першої події позивачем було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладену №195 від 09.03.2018 року.

Однак, реєстрація вказаної накладної була зупинена, відповідно до квитанції від 23.03.2018 року, виявлені помилки: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена; ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6; п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Тому позивач надав комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН згадані вище документи щодо прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної № 193 від 07.03.2018 року.

Однак, рішенням Комісії ГУ ДФС у Львівській області №619727/38540625 від 28.03.2018 року було відмовлено у реєстрації податкової накладеної №195 від 09.03.2018 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду про його скасування та зобов'язання реєстрації податкової накладної.

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема ст.92 ч.2 п.1 зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з п.п.а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами норми п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна-електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 та п.200-1.9 ст.200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених п.12 вказаного Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року (далі - Порядок).

Так, згідно п.5-6 Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Зі змісту квитанції по податковій накладній №195 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність вказаної податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку закріплено, що комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України ;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Зі змісту квитанції встановлено, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Згідно п. 15 Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Також, відповідно до п.14 зазначеного Порядку, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є (п.21 Порядку):

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд встановив, що позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів по господарських операціях з постачальниками ТОВ АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ та ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ , а також з покупцем - ТОВ Любимівський гранітний кар'єр , які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що позивачем не було надано розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків, оскільки як свідчать матеріали справи ТОВ Любимівський гранітний кар'єр провело оплату за товар 29 та 30 березня 2018 року, а повідомлення з поясненнями позивач надавав 27 березня 2018 року. Тобто в даному випадку у позивача на момент подачі повідомлення з підтверджуючими документами не було банківських виписок, які підтверджують оплату ТОВ Любимівський гранітний кар'єр грошових коштів за нафтопродукти, оскільки такі з'явились після прийняття відповідачем 1 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №195 від 09.03.2018 року.

При цьому, як з'ясовано судом, таке відстрочення оплати за товар відбувалося за домовленістю сторін.

Суд також критично оцінює доводи відповідачів про те, що позивач не надав розрахункових документів чи банківських виписок, що підтверджують його оплату за придбаний у постачальників товар.

Як пояснив представник відповідачів, під час прийому підтверджуючих документів та при винесенні оскаржуваного рішення до уваги брались розрахункові документи по господарській операції, яка відображена у податковій накладній №195 від 09.03.2018 року, а саме - поставці в користь ТОВ Любимівський гранітний кар'єр дизельного палива.

Також як вбачається з пояснень позивача у повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено від 27.03.2018 року №1, ТОВ Спец Оіл Сервіс повідомляло відповідача 1 про те, що податкові накладні його постачальників № 164 від 23.02.2018р. та №120277 від 23.02.2018р. зареєстровані. Таким чином, контролюючим органом визнано факт реальності здійснення операцій з постачання в користь позивача відповідної кількості дизпалива, а отже, - правомірності набуття ним права власності на даний товар.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту настання першої події - постачання товарів/послуг, або отримання коштів, які, в свою чергу, підтверджені первинними документами, на підставі яких і складено податкову накладну.

З огляду на долучені контролюючому органу документи з поясненнями по факту відмови в реєстрації податкової накладної, а саме:

-Генерального договіру 405/515/НП/1 поставки нафтопродуктів від 18.05.2015 року, який підтверджує факт наявності між товариством та ТОВ АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ договірних відносин по переданню у власність ТОВ Спец Оіл Сервіс нафтопродуктів, в тому дизельного палива;

-видаткової накладної №23/02-5 від 23.02.2018 року, що підтверджує факт набуття у власність з боку ТОВ Спец Оіл Сервіс від ТОВ АЛЬЯНС ОЙЛ ТРЕЙДІНГ дизпалива по коду ЗЕД 2710 19 43 00, загальним об'ємом 4945 л, частина якого була потім продана ТОВ Любимівський гранітний кар'єр ;

-товарно-транспортної накладної №23/02-5/106 від 23.02.2018 року, яка підтверджує перевезення та доставки до ТОВ Спец Оіл Сервіс перевізником ФОП ОСОБА_3 дизпалива по коду УКТ ЗЕД 2710 19 43 00, загальним об'ємом 4945 л;

-договору 24ОБКДГ-0297 купівлі-продажу товарів від 07.07.2015 року, який підтверджує факт наявності між позивачем та ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ договірних відносин по переданню у власність ТОВ Спец Оіл Сервіс нафтопродуктів, в тому числі, дизельного палива;

-видаткової накладної №24ОБКДГ-0297-9067028724 від 24.02.2018 року, що підтверджує факт набуття у власність з боку ТОВ Спец Оіл Сервіс від ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ дизпалива, загальним об'ємом 2496 л, який був у подальшому проданий ТОВ Любимівський гранітний кар'єр ;

-товарно-транспортної накладної №9067028724 від 24.02.2018 року, яка підтверджує факт перевезення та доставки до ТОВ Спец Оіл Сервіс дизпалива, загальним об'ємом 2496 л;

-договору №36-НП поставки нафтопродуктів від 02.01.2018 року, який підтверджує факт наявності договірних відносин між ТОВ Спец Оіл Сервіс з ТОВ Любимівський гранітний кар'єр щодо передання у власність останнього товару - дизельного палива;

-видаткової накладної 191 від 09.03.2018 року, що підтверджує факт набуття у власність з боку ТОВ Любимівський гранітний кар'єр від ТОВ Спец Оіл Сервіс дизпалива, загальним об'ємом 6441 л на загальну суму 147627,72 грн., в тому числі ПДВ - 24604,62 грн.;

-довіреності №141 від 09.03.2018 року, якою надано повноваження начальнику ВМТЗ ТС ТОВ Любимівський гранітний кар'єр Самойлену В.О. на отримання від ТОВ Спец Оіл Сервіс дизельного палива, загальним об'ємом 6441 л;

-банківської виписки по рахунку ТОВ Спец Оіл Сервіс , яка підтверджує факт часткової оплати з боку ТОВ Любимівський гранітний кар'єр грошових коштів в розмірі 10000,00 грн. за згадане дизпаливо;

-товарно-транспортної накладної №Р191 від 09.03.2018 року, яка підтверджує факт перевезення та доставки до ТОВ Любимівський гранітний кар'єр дизпалива, загальним об'ємом 6441 л перевізником ПП КАРХУТ ;

-договору №К2015/1001-001 від 01.10.2015 року, що підтверджує факт наявності договірних відносин по транспортно-експедиторському обслуговуванню під час організації і виконані перевезень вантажів (зокрема, нафтопродуктів) між ТОВ Спец Оіл Сервіс та ПП КАРХУТ ;

-декларацію про відповідність від 09.01.2018 року; паспорту №198 на дизпаливо і 01.02.2018 року; паспорту якості №204 від 24.02.2018 року; двох сертифікатів відповідності серії ДЇ за №UA1.145.0019871-17 палива дизельного ДТ-3-К5, сорт F та палива дизельного ДТ-3-К5, клас 2 по коду УКТ ЗЕД 2710 від 14.12.2017 року;

-квитанцію №2, яка підтверджує факт прийняття контролюючими органами декларації акцизного податку 16.03.2018 року;

-договору оренди резервуарів №4 від 19.06.2017 року, який підтверджує факт наявності в ТОВ Спец Оіл Сервіс на праві користування трьох резервуарів для зберігання нафтопродуктів, -суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення суперечить як нормам Податкового кодексу України, так і Постанові КМ України №117 від 21.02.2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

У зв'язку із вказаним, суд вважає, що оскаржене рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного отримання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Таке ж формулювання резолютивної частини судового рішення узгоджується з приписами п.п.201.16.4 ст.201 Податкового кодексу України, згідно з яким визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення відповідача, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №195 від 09.03.2018 року.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, як cуб'єктом владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ Спец Оіл Сервіс , суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №619727/38540625 від 28.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №195 від 09.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №195 від 09.03.2018 року датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс (код ЄДРПОУ 38540625, місцезнаходження: 79060, м.Львів, вул.Наукова, 7б/310) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс (код ЄДРПОУ 38540625, місцезнаходження: 79060, м.Львів, вул.Наукова, 7б/310) судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 жовтня 2018 року.