Рішення

від 17.10.2018 по справі 813/2207/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/2207/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

представника позивача Сапіги О.В.,

представника відповідачів Шийовича С.Я.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Комерс до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Комерс (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Львівська, 19) до Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська пл., 8), із врахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправним рішення від 03.05.2018 року №676686/37059699 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №254 від 28.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТзОВ Євро-Комерс намагалося зареєструвати податкову накладну №254 від 28.06.2017 в ЄРПН, однак документ прийнято, проте його реєстрацію зупинено у зв'язку із невідповідністю податкової накладної п.6 Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом МФ України №564 від 13.06.2017 року. На підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній позивачем направлено до податкового органу пояснення та пакет документів, однак за результатами розгляду комісією ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення про відмову в реєстрації ПН з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Адміністративне оскарження вказаного рішення до Комісії з питань розгляду скарг виявилось безрезультатним, у зв'язку із чим позивач звернувся за судовим захистом. Позивач зазначає, що відмова в реєстрації податкової накладної є безпідставною, позаяк всі первинні документи відповідають вимогам законодавства. Натомість відповідачем необґрунтовано та без належних підстав відмовлено в реєстрації податкової накладної, чим порушено права та інтереси Товариства.

Ухвалою суду від 04.06.2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 13.09.2018 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління ДФС у Львівській області.

У підготовчому засіданні 27.09.2018 року представником відповідача було подано відзив на позовну заяву. У відзиві представником зазначено, що після надходження податкової накладної платника (позивача) до ДФС в автоматизованому режимі відбулося її розшифрування та була проведена перевірка відповідності такої податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації відповідно до вимог Податкового кодексу України. За наслідками зупинення реєстрації податкової накладної Товариства в Єдиному реєстрі податкових накладних такому платнику податку протягом операційного дня в автоматичному режимі була надіслана квитанція про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Після цього позивачем було направлено повідомлення щодо подачі документів та пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, яких, на думку відповідача, виявилось недостатньо (а саме: не було надано всіх документів на підтвердження реальності здійснених операцій).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідачів позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТзОВ Євро-Комерс є юридичною особою приватного права, яке було створено 14.04.2010 року. ТзОВ Євро-Комерс зареєстровано за адресою: 80100, Львівська область, м.Червоноград, вул.Львівська, 19. За вказаною адресою позивач орендує частину офісного приміщення, що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення №н/3 від 01.01.2017 року.

Основним видом діяльності підприємства є виробництво м'яса (код КВЕД 10.11). В рамках вказаного напрямку діяльності надаються послуги із виробництва м'яса та субпродуктів, здійснюється оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами.

ТзОВ Євро-Комерс являється переробним підприємством, а також експортером товарів.

Загалом, господарська діяльність ТзОВ Євро-Комерс здійснюється на підставі договорів (поставки, купівлі-продажу, контрактів), укладених між сторонами.

Місце здійснення виробничої діяльності ТзОВ Євро-Комерс - за адресою: 80000, Львівська область, Сокальський район, с.Комарів, вул.Кутова, 20, згідно договорів оренди нерухомого майна, а саме: оренда адміністративного будинку, згідно договору оренди нежитлової будівлі №н/12 від 01.01.2017 року, оренда забійного цеху, згідно договору оренди нежитлової будівлі №н/15 від 01.01.2017 року, оренда нежитлової будівлі - холодильника, згідно договору оренди нежитлової будівлі №н/18 від 01.01.2017 року оренда нежитлової будівлі - прохідної з магазином, згідно договору оренди нежитлової будівлі №н/21 від 01.01.2017 року. Крім цього, для здійснення виробництва товариством орендується обладнання та виробничі потужності, згідно договору оренди обладнання №15 від 01.01.2017 року. Для здійснення перевезення ТМЦ також орендуються транспортні засоби.

Матеріалами справи стверджується, що ТзОВ Євро-Комерс здійснює закупівлю свиней у живій вазі в контрагентів, одним з яких є ТзОВ Даноша . Вказані операції по закупівлі свиней у живій вазі підтверджуються : видатковими накладними, відомостями переміщення, ветеринарним свідоцтвом, товаро-транспортними накладними, відповідними договорами.

Крім того, підтвердженням здійснення даних операцій є оборотно-сальдова відомість та аналіз рахунку 201 Сировина і матеріали за червень 2017 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 633 Розрахунки з постачальниками .

В результаті забою закуплених свиней, в процесі переробки, ТзОВ Євро-Комерс отримує свинину в півтушах обезжирену, свинину в півтушах ІІ категорії та жир свинний, які в подальшому було реалізовано для ТзОВ ПМК-10 згідно договору поставки №ЄК-139 від 01.01.2017 року.

На виконання договору №ЄК-139 від 01.01.2017 року, ТзОВ Євро-Комерс здійснило поставку товару покупцю, а саме: свинину в півтушах обезжирену на суму 108 746,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 124,40 грн.), свинину в півтушах ІІ категорії на суму 28 251,00 грн. (в т.ч. ПДВ- 4 708,50 грн.), жир свинний на суму 3 690,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 615,00 грн.), згідно видаткової накладної №ЄК-00006663 від 28.06.2017 року. Крім того, дана операція відображена по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями .

Тож, 28.06.2017 року відбулась поставка партії товару в рамках договору №ЄК -139 від 01.01.2017 року. Перевезення товару здійснювалось ТзОВ Євро-Комерс , що цілком відповідає умовам укладеного договору.

Згідно умов зазначеного договору, оплата товару покупцем здійснюється після отримання товару. Про те, що даний товар оплачений покупцем свідчить платіжне доручення №530 від 11.07.2017 року, яке було надано ТзОВ Євро-Комерс при подачі документів для реєстрації спірної ПН.

Факт перевезення товару від Постачальника (ТзОВ Євро-Комерс ) до Покупця (ТзОВ ПМК-10 ) підтверджується ТТН від 28.06.2017 року №0066663, що була надана фіскальному органу для реєстрації ПН та стверджується витягом з бази, долученого до відзиву відповідачем.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, за правилом першої події позивачем було виписано та направлено на реєстрацію 10.07.2017 року податкову накладну №254 від 28.06.2017 року, що підтверджується квитанцією №1 від 10.07.2017 року.

Проте, в зазначеній квитанції ДФС повідомило, що документ прийнято, однак реєстрація ПН зупинена, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, остатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, затверджених наказом МФ України від 13.06.2017 року №567.

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що позивач для здійснення своєї господарської діяльності закуповує свині у живій вазі (при реєстрації ПН вказується код згідно КВЕД ДК 0103); після переробки свиней у живій вазі, реалізується товар по інших кодах, згідно КВЕД ДК, при реєстрації ПН. В означеному випадку при реєстрації ПН були вказані наступні коди, згідно КВЕД ДК: свинина в півтушах обезжирена, свинина в півтушах ІІ категорії - 0203, жир свинний - 0209109000.

На виконання п.14 Порядку Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого Постановою КМ України від 21.02.2018 року та ст.201 ПК України, ТзОВ Євро-Комерс направило у ДФС пакет документів в електронному вигляді, встановленої форми та згідно переліку, що підтверджується повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена №6 від 02.05.2018 року та документом довільного формату (для подання сканкопій документів) №6 від 02.05.2018 року.

Проте, Комісія ГУ ДФС прийняла рішення №676686/37059699 від 03.05.2018 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №254 від 28.06.2017 року.

Підставою для відмови зазначено, що ТзОВ Євро-Комерс надано копії документів, які складені з порушенням законодавства, а саме: дві ТТН складено на дві фірми, а транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення - під одним номером, відсутня оплата за транспортні послуги та оплата за оренду орендованого майна.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Комісії з розгляду скарг від 21.05.2018 року №5768/37059699/2 скарга була залишена без задоволення. Причиною відмови в задоволенні скарги податковий орган зазначив: відсутність копій документів, що підтверджують факт придбання, вирощування або переробки ТМЦ/чи можливість надання послуг,виконання робіт; відсутність копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг та /або документи не надано в повному обсязі).

При поданні пояснень 02.05.2018 року, ТзОВ Євро-Комерс надало копії первинних документів щодо придбання товару у ТзОВ Даноша та постачання продукції контрагенту ТзОВ ПМК-10 , у тому числі документи, які підтверджують транспортування, приймання товару, накладні та розрахункові документи.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 1 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, ТТН відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, за умови їх належного оформлення. Вказана ТТН не містить недоліків щодо її форми та змісту, що не заперечується відповідачем.

Для реєстрації ПН №254 від 28.06.2017 року ТзОВ Євро-Комерс надало лише одну ТТН з контрагентом ТзОВ ПМК-10 .

У свою чергу, суд наголошує, що первинні документи, оформлені в рамках договору поставки №ЄК-139 від 01.01.2017 року, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Більше того, суд зауважує, що ТзОВ ЄВРО-Комерс було пройдено перевірку, на підставі якої складено акт від 13.03.2017 року №244 /13-01-14-01/37059699 Про результати документальної виїзної планової перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРО - КОМЕРС (ЄДРПОУ 37059699) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року, з якого чітко вбачається, що жодних порушень у виробництві та подальшій реалізації товару контролюючими органами не виявлено.

Щодо оплати транспортних послуг, то суд зазначає, що згідно договору поставки №139 від 01.01.2017 року, укладеного між ТзОВ Євро-Комерс та ТзОВ ПМК-10 відбувались багаторазові поставки товару. Оплата за придбаний товар 28.06.2017 року відбулась 11.07.2017 року, що не суперечить умовам укладеного договору поставки.

Водночас, п.2.4 згаданого договору передбачено, що доставка товару на склад покупця здійснюється за згодою сторін: або транспортом постачальника або транспортом покупця.

Щодо здійснення оплати за орендоване майно судом з'ясовано наступне. До матеріалів справи долучено платіжне доручення №1137 від 11.07.2017 року, яке доводить здійснення оплати ТзОВ Євро-Комерс за оренду транспортного засобу, який зазначено в ТТН від 28.06.2017 року і яким безпосередньо здійснювалось перевезення товару від ТзОВ Євро-Комерс до ТзОВ ПМК-10 .

Окрім того, до матеріалів справи долучено видаткову накладну №ЄК-0000663 від 28.06.2017 року, яка стверджує факт отримання товару представником покупця. Жодних розбіжностей у фактичних даних між ТТН від 28.06.2017 року та зазначеною видатковою накладною не має. Довіреність на отримання ТМЦ представником покупця також долучено до матеріалів справи. При цьому, документи були надані для реєстрації ПН №254 від 28.06.2017 року, жодних зауважень щодо їх змісту та форми відповідачем не наведено, однак з невідомих причин ці документи не були взяті відповідачем до уваги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Податковий кодекс України (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1,2 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Наказ №567) оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Пунктом 6 Наказу №567 передбачено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд зазначає, що податковий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної за критерієм, передбаченим пп.1 п.6 Наказу №567 повинен враховувати, що досліджена податкова накладна має відповідати наступним умовам:

- обсяг постачання перевищує в 1,5 раза залишок різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих і зареєстрованих в Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку;

- відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вищезазначеним умовам, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України.

Суд зазначає, що такі його дії як суб'єкта владних повноважень не відповідають вимогам Податкового кодексу України та Наказу №576, оскільки не є достатньо обґрунтованими, чіткими та передбачуваними для позивача, що позбавляє останнього знайти належну аргументацію та доказову базу спростування відповідності зупиненої податкової накладної критерію оцінки, згідно п.п.1 п.6 Наказу №567.

Крім того, слід зазначити, що обставини зупинення реєстрації обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте в оскаржуваному рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, посилання податкового органу на те, що надані платником податку копії документів складені з порушенням законодавства та їх обсяг недостатній для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування без конкретного переліку таких документів є неправомірним, оскільки має бути чітким, зрозумілим, доступним, сформульованим у відповідності до вимог як Податкового кодексу України, так і Наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, яким затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така сукупність вимог до рішення Комісії ДФС України має бути дотримана з тим, щоб платник податку зміг реалізувати своє право на захист від неправомірних дій податкового органу.

Отже, суд вважає, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Водночас, суд зазначає, що оскільки до позивача було встановлено Критерії оцінки ступеня ризиків, Комісією не було враховано пояснення та документи позивача.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідачами не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, відповідачами не доведено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Судом досліджено та надано оцінку доказам (копіям), долученим до рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: -поясненням ТзОВ Євро-Комерс ; -видатковій накладній від 28.06.2018 року; -довіреності; -декларації виробника; -товаро-транспортним накладним; -довіреності №70; -аналізу розрахунку 201 за червень 2017 року; -оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за червень 2017 року; -акту приймання-передачі до договору оренди транспортного засобу №22 -Тз від 01.01.2017 року; -договору оренди транспортного засобу №22-Тз; -оборотно-сальдовій відомості по рахунку 633 за червень 2017 року; - договору оренди транспортного засобу №74-Тз; -актам приймання-передачі транспортного засобу до договорів оренди №74-Тз від 01.01.2017 року, №86-Тз від 01.01.2017 року, №102-Тз від 25.03.2017 року, №108-Тз від 06.06.2017 року; -договорам оренди транспортного засобу №86-Тз від 01.01.2017 року, №102-Тз від 25.03.2017 року, №108-Тз від 06.06.2017 року; -додатковій угоді про розірвання договору оренди транспортного засобу №108-Тз від 06.06.2017 року; -акту повернення транспортного засобу за договором оренди транспортного засобу №108-Тз від 06.06.2017 року; -квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку; -договору оренди нежитлової будівлі; -протоколу погодження орендної плати від 01.01.2017 року; -акту приймання-передачі до договору оренди нежитлової будівлі №12 від 01.10.2017 року; -ветеринарним свідоцтвам ІФ-00; -видатковим накладним №1855 від 26.06.2017 року, №1858 від 26.06.2017 року, №1857 від 26.06.2017 року, №1856 від 26.06.2017 року; -платіжному дорученню №1247 від 10.07.2017 року; -договору купівлі-продажу живих свиней №142 від 31.10.2017 року; -договору поставки №ЄК-139 від 01.01.2017 року; -накладній на передачу готової продукції №282 від 26.06.2017 року; -договору оренди нежитлової будівлі від 01.01.2017 року та протоколу про погодження орендної плати від 01.01.2017 року; -договору оренди обладнання №15 від 01.01.2017 року; -реєстраційне свідоцтво свиней (для суб'єктів господарювання); -сертифікату відповідності системи менеджменту вимогам стандарту з сертифікації харчової безпеки; -специфікації номенклатури тощо.

З огляду на перелічені документи, суд приходить до переконання, що рішення контролюючого органу суперечить вимогам Податкового кодексу та Постанові КМ України №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 року №7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України №1246 від 29.12.2010 року, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п.25, ECHR 2002-II) .

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №254 від 28.06.2017 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Комерс до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС України у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.05.2018 року №676686/37059699.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №254 від 28.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 10.07.2017 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Комерс (80100, Львівська обл., м.Червоноград, вул.Львівська, 19; код ЄДРПОУ 38540625) витрати по сплаті судового збору у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) та 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, пл.Львівська, 8; код ЄДПРОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29 жовтня 2018 року.