Рішення

від 17.09.2018 по справі 206/2696/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/2696/17

2/206/70/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2018 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Свіп-Агро про зобов'язання вчинити певні дії, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2017 року позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ Свіп-Агро про зобов'язання вчинити певні дії, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що він був прийнятий на посаду ветеринарного лікаря ТОВ Свіп-Агро , 18.01.2016 року його було повідомлено про те, що він звільнений з роботи, та змушений був написати заяву про звільнення за власним бажанням, однак з наказом про звільнення ознайомлений не був та трудову книжку йому не видали. На його неодноразові усні вимоги щодо повідомлення про причину звільнення та повернення трудової книжки директор не реагував. 31.05.2017 року на адресу відповідача було направлено запит щодо отримання інформації та документів щодо роботи позивача на ТОВ Свіп-Агро , однак відповідь на запит надано не було, натомість 22.04.2017 року на його адресу надійшов конверт з трудовою книжкою. Так, позивач вважає що відповідачем було грубо порушено норми чинного законодавства щодо направлення трудової книжки лише 12.04.2017 року та її направлення без повідомлення. Також позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки за 459 днів, а також моральна шкода, яку він оцінює в 10000 грн. Позивач просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ТОВ СВІП-АГРО належним чином оформити трудову книжку ОСОБА_1, та змінити дату звільнення на 22.04.2017 року, стягнути з ТОВ Свіп-Агро на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки при звільненні за період з 19.01.2016 року по 22.04.2017 року в розмірі 117 416 грн 79 коп., стягнути з відповідача суму завданої моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

25.05.2017 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

19.06.2017 року представником відповідача було подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження.

21.06.2017 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ТОВ СВІП-АГРО залишено без руху для усунення недоліків.

05.09.2017 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційна скаргу ТОВ Свіп-Агро вважається не поданою та повернута.

22.09.2017 року представником відповідача повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження.

28.12.2017 року постановою колегії суддів у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ТОВ Свіп-Агро відхилено, ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2017 року про відкриття провадження по справі залишено без змін.

01.02.2018 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

25.06.2018 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ТОВ СВІП-АГРО належним чином оформити трудову книжку, а саме змінити дату звільнення на 21 квітня 2017 року; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки при звільненні за період з 19.01.2016 року по 22.04.2017 року в розмірі 22412, 97 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позову заяву в повному обсязі та просив її задовольнити на підставі викладених в них обставин.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідачем при звільненні було дотримано всі вимоги діючого законодавства, та натомість позивачем не надано суду жодного належного доказу на підтвердження обставин на які він посилається у своїй позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу від 08.07.2014 року за № 6, був прийнятий на роботу до ТОВ Свіп-Агро на посаду ветеринарного лікаря.

Відповідно до наказу №6-ОК від 18.01.2016 року звільнений із займаної посади за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці (а.с. 9-12).

Позивач посилається на ті обставини, що він не був ознайомлений з наказом про звільнення та трудову книжку у відповідний день йому видано не було. На його неодноразові вимоги щодо повернення трудової книжки відповідач не реагував.

22.04.2017 року на адресу позивача надійшов конверт з його трудовою книжкою.

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені ст.. 116 цього Кодексу.

Відповідно до п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства Праці України, міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.

П.4.2 Інструкції встановлено, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивач був відсутній на роботі після подання заяви про звільнення, відповідач направив на його адресу поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки від 18.01.2016 року та 03.02.2016 року, що підтверджується конвертами ( а.с.15-156 )

Будь-яких доказів, які б підтверджували звернення та вимоги позивача щодо повернення його трудової книжки в судовому засіданні надано не було.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що позивач з 04.11.2015 року працює на ТОВ Молагроком на посаді комерційного директора з посадовим окладом у розмірі 73696,00 грн. (а.с.3), що також підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми нарахованих доходів ОСОБА_1 за період з 01.07.2014 року по 31.12.2017 року ( а.с.242-245).

Т.ч. вищезазначене виключає факт вимушеного прогулу позивача.

Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надані докази щодо направлення повідомлення про отримання трудової книжки, та направлення трудової книжки відповідно до вимог ст.47 КЗпП України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Доказів на спростування вищезазначених обставин позивачем надано не було.

Також суд врахував ту обставину, що з 18.01.2016 року позивач не звертався до суду з позовними вимогами про визнання звільнення незаконним чи про його поновлення на роботі, тому суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з підстав недоведеності позивачем своїх позовних вимог щодо зміни дати звільнення.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та моральної шкоди є похідними від позову про зміну дати звільнення, та моральна шкода відшкодовується за наявності вини, а в ході розгляду справи не було доведено вини відповідача щодо порушення будь-яких прав позивача, а також спричинення втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України приймаючи до уваги, що в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю, сплачені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн., не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 47, 116, 117, 235, Кодексу законів про працю України, Постанови КМУ від 08.02.1995 року №100, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Хащове, вул. Леніна, б.20, іпн.3289111998) до Товариства з обмеженою відповідальністю Свіп-Агро (м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, б.6-д, код ЄДРПОУ 37453118) про зобов'язання вчинити певні дії, зміну дати звільнення, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя О.П.Румянцев