Постанова

від 29.10.2018 по справі 818/2071/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/2071/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2018, суддя Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 15.02.18 по справі № 818/2071/17

за позовом Дочірньго підприємства "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України"

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 року Дочірнє підприємство Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області ( далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача форми Р № 0015821700 від 30.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на дозоди фізичних осіб в сумі 295 035,58 грн філії Великописарівський райавтодор ДП Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України .

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 року позов задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача форми Р № 0015821700 від 30.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 295 035,58 грн філії Великописарівський райавтодор ДП Сумський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України .

Відповідач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неврахування судом першої інстанції приписів статті 168 ПК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка філії Великописарівський райавтодор Дочірнього підприємства Сумський облавтодор Державної акціонерної компанії Автомобільні дороги України з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 рік, про що складений акт від 11.12.2014 року № 263/18-11-22/24023017.

Порушення виявлене відповідачем під час перевірки склало у порушенні пп.168.1.1, п.168.1.5, п.168.1 ст.168 ПК України, що виявилось у несплаті до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки, передбачені для місячного податкового періоду.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2014 року №0015821700, яким філії Великописарівський райавтодор визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, штрафні санкції у розмірі 29 535,58 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із приписів статті 127 ПК України , яка передбачає штрафні санкції коли нарахування, сплату чи утримання податку не відбулось до чи на момент виплати доходу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пп.168.1.1 п.168 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

На виконання п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

У відповідності до п.54.1, п.54.2 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IVцього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно до пп.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Підпунктом 168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 127.1 ст.127 ПК України зазначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що статтею 127 ПК встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПК), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу, тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 року у справі №818/2071/17.

Матеріали справи свідчать, що підставою для покладення на позивача штрафних санкцій стало порушення ним, на думку відповідача, вимог статті 127 ПК України.

За вказаних підстав, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що податковим органом не заперечувався факт перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб у періодах, що були досліджені під час перевірки, проте встановлено порушення строків перерахування вказаного податку.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає правильними висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, та таким що підлягає скасуванню.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було досліджено чи має позивач відповідні документи, що підтверджують таку сплату податку на доходи фізичних осіб одночасно з виплатою доходу у вигляді заробітної плати, а п.5 статті 242 КАС України не містить обов'язковості застосування та посилання на дію практики Верховного Суду чинний КАС України, то колегія суддів зазначає на таке.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до ч.3 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частина 5 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи, в своїй позовні заяві позивач посилається на неправильну кваліфікацію вчинених дій, та неправильне застосування вимог статті 127 ПК України до даних обставин.

У своєму відзиві на позовну заяву (аркуш справи 43-45 ) відповідачем надається лише його правова позиція обгрунтованності його кваліфікації за статтею 127 ПК України, та не зауважується увагу суду на необхідності встановлення вказаних фактів, про що каже й відповідь позивача на відзив ( аркуш справи 46-47). Клопотань від податкового органу про необхідність витребування для додаткового дослідження нових доказів від відповідача не надходило.

Виходячи із викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів не вважає що викладена вище норма статті 242 КАС України передбачає іншого тлумачення аніж безперечного врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в рішеннях Верховного Суду.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 по справі № 818/2071/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Донець Судді А.П. Бенедик М.І. Гуцал