Рішення

від 23.10.2018 по справі 292/19/18

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/19/18

Номер провадження 2/292/56/18

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

23 жовтня 2018 року смт.Пулини

Червоноармійського районного суду Житомирської області

Суддя - Гуц О.В.

секретар судового засідання Козачок Н.М.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

У судовому засіданні брали участь: позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3.

В С Т А Н О В И В :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції", мотивуючи його тим, що він є власником земельних ділянок площею 2,3274 га з кадастровим номером 1825485700:06:000:0060 та площею 0.6491 га., з кадастровим номером 1825485700:06:000:0071, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Пулинської селищної ради Пулинського району Житомирської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №033638, виданим 01.08.2005 року Червоноармійською райдержадміністрацією Житомирської області.

З довідки №3728 виданої 08.12.2017 року Пулинською селищною радою, йому стало відомо, що належні на праві власності земельні ділянки, загальною площею 2, 9657 га передані в оренду відповідачу і тривалий час не використовуються за цільовим призначенням.

Знаючи про те, що він з часу набуття права власності на земельні ділянки ніяких договорів оренди землі з відповідачем не укладав, він звернувся до відділу Держгеокадастру у Пулинському районі , де одержав примірник договору оренди землі.

Ознайомившись з договором оренди землі, укладеним 23.06.2008 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Новозаводські аграрні інвестиції", зареєстрованим 04.08.2008 року у Червоноармійському районі відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером 040822200120, він виявив, що у графі "підпис орендодавця" проставлений у договорі підпис, йому не належить. Згідно цього договору відповідачу передана в оренду строком на 10 років земельна ділянка загальною площею 2,9657 га. Строк оренди закінчується 04.08.2018 року. Оспорюваний договір зі сторони підприємства підписаний його директором ОСОБА_4, якого він не знає і будь-яких переговорів щодо укладення оспорюваного договору оренди землі з цією людиною не вів.

Зважаючи на те, що він не виражав своєї волі на укладення вказаного договору оренди з відповідачем, цей договір він не підписував, а зроблений у ньому підпис від імені орендодавця вчиненний не ним, тому вважає такий договір недійсним. Наявність договору оренди землі порушує його права і не відповідає його інтересам як власника нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати недійсним договір оренди землі, укладений 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ПП "Новозаводські аграрні інвестиції", зареєстрований у Червоноармійському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК 04 серпня 2008 року за номером 040822200120, стягнути з відповідача на його користь витрати, пов"язані зі сплатою судового збору та витрати, пов"язані з розглядом справи.

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 04 січня 2018 року, провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено до підготовчого засідання .

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 06 березня 2018 року призначено по даній справі почеркознавчу експертизу.

11 квітня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 13 червня 2018 року призначено по даній справі почеркознавчу експертизу.

05 вересня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року у судовому засіданні у даній цивільній справі, оголошено перерву до 10.10.2018 року.

10 жовтня 2018 року ухвалою суду підготовче провадження в даній цивільній справі, закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 23.10.2018 року .

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки претензій до Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" позивач щодо недійсності договору оренди землі не мав з моменту укладення вказаного договору та отримував орендну плату.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. За правилами ст.207 ЦК України, правочин ввважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України, визначено - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом в) ч.3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки на ряду з іншими способами здійснюється також шляхом визнання угоди недійсною.

У Правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 січня 2017 року у справі №6-2777 цс16 зазначено, що спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.Статтею 1 Закону України Про оренду землі та ст.93 ЗК України визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.5 Закону України Про оренду землі , орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статею 6 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов"язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов"язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 статті 15 Закону України Про оренду землі визначено істотні умови укладення договору оренди землі.

Договір оренди землі може бути визнано в судовому порядку недійсним з підстав, встановлених ст. 215 ЦК та частиною 2 статті 15 Закону "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 203 ЦК України, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України Про оренду землі є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до Закону України Про оренду землі ; недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України) .

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зазначається, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки площею 2,3274 га з кадастровим номером 1825485700:06:000:0060 та площею 0.6491 га., з кадастровим номером 1825485700:06:000:0071, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Пулинської селищної ради Пулинського району Житомирської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №033638, виданим 01.08.2005 року Червоноармійською райдержадміністрацією Житомирської області. (а.с.4).

Відповідно до договору оренди землі, акту приймання - передачі об"єкта оренди від 23.06.2008 року, між ОСОБА_1 та ПП "Новозаводські Аграрні Інвестиції"укладено договір оренди землі, згідно якого останньому в оренду була передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,9657 га., терміном на 10 років, яка знаходиться на території Пулиногутської сільської ради Червоноармійського району, Житомирської області, які були підписані сторонами (а.с.8-9).

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомо майна №109150309 та №109150408 від 26.12.2017 року, 04.02.2017 року був зареєстрований договір оренди землі, укладений між ПП "Новозаводські аграрні інвестиції" та ОСОБА_1, за яким останній передав товаристу строком на 17 років вищевказану земельну ділянку (а.с.6-7).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1/3-224 від 23.08.2018 року, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 23 червня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Новозаводські аграрні інвестиції", щодо передачі в строкове платне користування земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

За правилами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 12 та 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна та зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У судовому засіданні встановлено, що підпис на договорі оренди землі, укладеному 23.06.2008 року, між ОСОБА_1 та ПП "Новозаводські Аграрні Інвестиції" , згідно якого останньому в оренду була передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,9657 га., терміном на 10 років, яка знаходиться на території Пулиногутської сільської ради Червоноармійського району, Житомирської області, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою, тобто є підробленим. Наведене свідчить про відсутність волевиявлення ОСОБА_1. на укладення спірного Договору та тягне за собою його недійсність.

Отже всебічно з"ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання вище згаданого договору оренди землі недійсним.

Суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача, як на підставу дійсності спірного договору, отримання стороною позивача орендної плати за цим договором, оскільки саме лише отримання орендної плати не може слугувати свідченням його дійсності.

Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 640 грн. 00 коп. (а.с.1), витрати пов"язані з проведенням судово-почеркознавчої експертизи, відповідно до квитанції про оплату послуг за експертні роботи, (а.с.106 ) в розмірі 2250 грн. 24 коп.та витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката в сумі 3500 грн., які підтверджуються актом про надані послуги згідно договору про надання правової допомоги від 28.12.2017 року та квитанцією № NОАРР53940 від 11.12.2017 року (а.с.18), підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 137, 141, 211, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 93,124, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 1,5, 6, 13-14 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 203, 207, 215,317, 626-627, 636,792 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Новозаводські аграрні інвестиції", зареєстрований у Червоноармійському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК 04.08.2008 року за номером 040822200120.

Стягнути з Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції", код ЄДРПОУ 35718391 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн., та витрати пов"язані з професійною правничою допомогою у розмірі 3500 грн., а також витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 2250 грн. 24 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п.15.5 та п.15 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд протягом 30-ти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення виготовлено 29 жовтня 2018 року.

Суддя О.В.Гуц