Постанова

від 26.02.2019 по справі 292/19/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №292/19/18 Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.

Категорія 47 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 292/19/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2018 року, постановлене під головуванням судді Гуц О. В..,-

ВСТАНОВИВ :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ним та відповідачем 23 червня 2008 року, який зареєстрований 4 серпня 2008 року у Червоноармійському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК за №040822200120.

Обгрунтовуючи позов, зазначив, що йому на праві приватної власності належать земельні ділянки, площею 0,6491 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 2,3174 га (кадастровий номер НОМЕР_2), які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Пулинської селищної ради Пулинського району Житомирської області.

З довідки, виданої Пулинською селищною радою 8 грудня 2017 року, йому стало відомо про те, що вказані земельні ділянки передані в оренду Приватному підприємству Новозаводські аграрні інвестиції та тривалий час не використовуються за цільовим призначенням.

Знаючи про те, що з часу набуття права власності на дані земельні ділянки жодних договорів оренди землі не укладав, він звернувся до відділу Держгеокадастру у Пулинському районі та отримав примірник договору від 23 червня 2008 року про передачу вказаних земельних ділянок в оренду відповідачеві, строком на 10 років.

Оскільки зазначений договір він не підписував та не мав наміру передавати земельні ділянки в оренду відповідачеві, просив задовольнити позов.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Новозаводські аграрні інвестиції , який зареєстрований у Червоноармійському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК 4 серпня 2008 року за №040822200120.

Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що протягом строку дії договору оренди землі ОСОБА_1 регулярно отримував орендну плату. В матеріалах справи міститься заява позивача про виплату йому орендної плати в натуральній формі. Окрім того, суду наданий акт приймання-передачі продукції в рахунок сплати ОСОБА_1 орендної плати за даним договором.

Довідка, видана виконкомом Пулинської селищної ради 8 грудня 2017 року, на яку посилається позивач, не є належним доказом у справі, оскільки дотримання вимог законодавства у сфері землекористування не належить до компетенції органів місцевого самоврядування.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Частиною 1 статті 16 цього Закону також передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За правилами ч.1,3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належать земельні ділянки, площею 0,6491 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 2,3174 га (кадастровий номер НОМЕР_2), які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Пулинської селищної ради Пулинського району Житомирської області. Вказана обставина підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_3.

Судом також встановлено, що 23 червня 2008 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Новозаводські аграрні інвестиції укладений договір оренди землі, за умовами якого позивач передав в оренду відповідачеві вказані земельні ділянки, строком на десять років, зі сплатою орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що на дату укладення цього договору становить 537 грн. 40 коп.

Вказаний договір зареєстрований у Червоноармійському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК 4 серпня 2008 року за №040822200120.

До матеріалів справи долучений акт приймання-передачі вказаних земельних ділянок від 23 червня 2008 року.

Судом також досліджувались додаткові угоди, укладені між сторонами 10 листопада 2016 року, якими внесені зміни до спірного договору оренди землі, зокрема, строк оренди встановлений 17 років, орендна плата визначена у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду відомості про виплату позивачеві коштів у грудні 2016 та в грудні 2017 року, в яких містяться підписи ОСОБА_1 Окрім того, до матеріалів справи долучена оборотна-сальдова відомість ( розрахунки з пайовиками), у якій відповідачем зазначено про сплату позивачеві коштів протягом 2011-2017 років.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №1/3-224, проведеної Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України 23 серпня 2018 року, підпис від імені ОСОБА_1 у графі Орендодавець договору оренди землі від 23 червня 2008 року виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Враховуючи ту обставину, що договір оренди землі, який зареєстрований у Червоноармійському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру ДЗК 4 серпня 2008 року за №040822200120, та укладений 23 червня 2008 року від імені ОСОБА_1, не був підписаний ним, тобто укладений без волевиявлення останнього, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про визнання даного договору недійсним на підставі ч.3 ст. 203 та ч.1 ст.215 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 отримував орендну плату, не спростовують факт відсутності його вільного волевиявлення на укладення спірного договору оренди землі на умовах, які у ньому викладені.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну оцінку, вірно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне та обгрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З огляду на вищезазначене, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст.259,268,367 ,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Новозаводські аграрні інвестиції" залишити без задоволення, а рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 23 жовтня 2018 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 1 березня 2019 року.