Постанова

від 30.05.2007 по справі 1/54-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/54-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.05.07                                                                                       Справа №1/54-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників

позивача: не з'явився.

відповідача: Коновалов Д.Г., довіреність б/н від 22.02.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 1/54/07 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Україна», смт.Велика Лепетиха, Херсонська область

на рішення господарського суду Херсонької області від 22.03.2007р. у справі № 1/54/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Україна», смт.Велика Лепетиха, Херсонська область

до Великолепетихського районного споживчого товариства, смт.Велика Лепетиха, Херсонська область

про стягнення суми

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.03.2007р. у справі № 1/54-07 (суддя Губіна І.В.) в задоволені позову відмовлено. Рішення суду прийнято з посиланням на те, що стороною договору про перевід боргу від 25.08.04р. є ліквідований ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.04.2006р.Великолепетихський хлібокомбінат. Відповідач не є правонаступником Великолепетихського хлібного комбінату по його боргам. Тому по даній справі Великолепетихське районне споживче товариство є неналежним відповідачем.  

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права та задовольнити позов в повному обсязі. Заявник апеляційної скарги зазначає, що судом не правильно дана оцінка доказам, оскільки погашення заборгованості по виконанню умов договору про перевід боргу проводилось в рахунок орендної плати, а договір оренди було розірвано з 01.01.2005р., тому у відповідача залишився борг у розмірі 5173,39грн. Дії цивільної дієздатності від імені В.Лепетихського РСТ виконувала голова правління Великолепетихської РСТ Кочура.  

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що він не є стороною за договором про перевід боргу. Стороною даного договору є Великолепетихський хлібокомбінат, який є самостійною юридичною особою. Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обв'язку для третьої особи. В даному випадку, Великолепетихське районне споживче товариство є третьою особою, на яку позивач намагається безпідставно покласти зобов'язання за договором про перевід боргу № 831/2 від 25.08.2004р. Так, ухвалою господарського суду Херсонської області від 13 квітня 2006р. у справі № 5/257-Б-05 було ліквідовано та виключено з державного реєстру Великолепетиський хлібокомбінат Великолепетиської райспоживспілки. Згідно вимог ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання не розглядаються і вважаються погашеними. У справі про банкрутство позивач участі не брав, кредиторських вимог не заявляв. У зв'язку з чим, відповідач вважає, що вимоги позивача вважаються погашеними.    Представник у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.05.2007р. у справі                 № 1/54-07 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 30.05.2007р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1692 від 29.05.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В. (доповідач), суддів Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д., даною колегією прийнято постанову.

За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, за його згодою у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Сутність спору: 25.08.2004р. між ВАТ ЕК "Херсонобленерго" (кредитор)                    ТОВ "Агрофірма" Україна" (новий боржник) та Великолепетиським хлібокомбінатом (первісний боржник) був укладений договір переводу боргу, відповідно до якого Великолепетиський хлібокомбінат первісний боржник на підставі ст.528 ЦК України переводить свій борг на нового боржника ТОВ «Агрофірма Україна» по сплаті боргу Великолепетиського хлібного комбінату Великолепетиської райспоживспілки перед ВАТ ЕК "Херсонобленерго" за понаддоговірне споживання хлібокомбінатом електроенергії в сумі 9252,20 грн.

Від Великолепетиського хлібного комбінату договір підписано директором           Кочурою Г.Л., яка як зазначено у позові не була директором хлібокомбінату, а є головою правління споживчого товариства. Цей факт укладання договору про перевід боргу був предметом розгляду справи у справі № 14/188-ПД-06 за позовом ТОВ "Агрофірма" Україна" про визнання договору переводу боргу недійсним, у тому числі з вказаної вище підстави. Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.08.2006 року товариству у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.2006 року це рішення залишено без змін. В ньому визначено, що оскільки спірний договір був схвалений позивачем, бо ним проводилися дії щодо його виконання у вигляді перерахування ВАТ ЕК "Херсонобленерго" визначеної у договорі суми, то підстав для визнання договору недійсним з причини підпису його неповноважною особою не має.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.01.06р.  у справі № 10/359-05 за договором про перевід боргу з позивача на користь  ВАТ ЕК «Херсонобленерго» стягнуто 7352,20грн. Сплата вказаної суми позивачем підтверджується платіжним дорученням № 1686 від 21.03.06р.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскільки договір переводу боргу з боку первісного боржника підписано Кочурою Г.П., яка є головою споживчого товариства, то це товариство і зобов'язано повернути борг в сумі 5173,39грн.

Вказані вимоги стали предметом спору у суді першої інстанції. Рішенням господарського суду Херсонської області у задоволені позов відмовлено, з чим не погодився відповідач і звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спір виник між суб'єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Підставою позову є договір переводу боргу № 831/2 від 25.08.2004р. Зі змісту договору слідує, що перевід боргу вчинений на підставі ст. 528 ЦК України.

Згідно ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника. Якщо інша особа задовольнила вимоги кредитора, то у цьому разі до іншої особи переходить права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення ст.512 ЦК України.

Статтею 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, виконання обов'язку боржника третьою особою.    

         Статтею 512 ЦК України визначено підстави для заміни кредитора у зобов'язанні, а саме кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним  своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.  

Таким чином, виконавши за первісного боржника його обов'язок позивач став відносно нього кредитором.

З договору слідує, що сторонами договору є ВАТ ЕК «Херсонобленерго», Ваеликолепетихський хлібокомбінат Великолепетихської РСТ та ТОВ «Агрофірма «Україна». За загальним правилом  всі права та обов'язки з зобов'язання виникають лише для його учасників.

Статтею 511 ЦК України визначено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої  особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Отже з наведеної норми закону слідує, що для осіб, які не є стороною договору,  зобов'язання не може створювати будь-яких обов'язків. Договором про перевід боргу також не встановлено ніякого обов'язку для третьої особи, зокрема, для відповідача у справі.  

Оскільки відповідач у справі не є стороною договору про перевід боргу, для нього з даного договору ніяких зобов'язань не виникає.

Великолепетихський хлібокомбінат був самостійною юридичною особою. Юридична особа, відповідно до ст.96 ЦК України, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.    

Тому суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що Великолепетихське РСТ є неналежним відповідачем.

Крім того, ухвалою господарського суду Херсонської області від 13 квітня 2006р. у справі про банкрутство № 5/257-Б-05 Великоліпетихський хлібокомбінат ліквідовано та до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення його діяльності, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема витягом з ЄДРПОУ № 42 від 17.07.06р. та встановлено рішенням господарського суду Херсонської області у справі                 № 14/188-ПД-06.  Згідно ч.5 ст. 111 ЦК України юридична є ліквідованою з дня  внесення до Єдиного державного реєстру  запису про  її припинення.

Згідно ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи. Великолепетихське РСТ не є правонаступником ліквідованого хлібокомбінату. Тому зобов'язання хлібокомбінату припинилися з підстав його ліквідації.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що борг у сумі 5173,39грн. залишився за  Великолепетихським районним споживчим товариством є помилковим і не ґрунтуються на законі. Питання підписання договору про перевід боргу та правовідносин за цим договором  вирішені  рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 14/1888-ПД-06.

Крім того, зобов'язання відповідно 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з закону або договору. Ні з закону, ні з будь – якого договору, в тому числі і оренди, у відповідача не виникає обов'язку сплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Вищенаведені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

Постановив:

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Україна», смт.Велика Лепетиха, Херсонська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 22.03.2007р. у справі № 1/54-07 залишити без змін.