Рішення

від 25.10.2018 по справі 810/4496/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року № 810/4496/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Бориспільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Бориспільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім", в якому просить суд стягнути суму капіталізованих платежів у розмірі 138455,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" з 18.06.2018 перебуває в стані припинення. На обліку у позивача знаходиться потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві, якому призначено страхову виплату згідно чинного законодавства. Так, позивач зазначає, що страховий випадок профзахворювання потерпілого зафіксовано на ОСОБА_1 РВО "Сільхозхімія" 03.05.1989, правонаступником якого є відповідач, у зв'язку з чим, для продовження страхових виплат потерпілому протягом його життя, повинна бути проведена капіталізація платежів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного та призначено судове засідання на 09.10.2018.

Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

За таких обставин суд, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в письмову відзиві поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що твердження позивача, зазначене у позовній заяві про те, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" є правонаступником ОСОБА_1 РВО "Сільхозхімія", на якому 03.05.1989 отримав професійне захворювання ОСОБА_2, є помилковим, оскільки відповідач є юридичною особою, заснованою 08.08.2013 шляхом об'єднання статутного капіталу учасників та є правонаступником ПАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке утворилось в результаті зміни назви ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" 12.10.2011, яке в свою чергу, було створене 23.12.1997 шляхом реорганізації ОСОБА_1 районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", яке засноване 28.12.1995 на державній власності і підпорядковане Міністерству сільського господарства і продовольства України. Представник відповідача зазначає, що у зв'язку з відсутністю, в архіві відповідача, розпорядчого документу про створення ОСОБА_1 районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", уповноважена особа відповідача звернулась з письмовим запитом до Архівного відділу ОСОБА_1 райдержадміністрації Київської області про надання копії такого документу, однак відповіді на момент складання та подання відзиву не отримав. Так, представник відповідача звертає увагу суду, що у випадку відсутності належних та допустимих доказів правонаступництва, неможливо визнати відповідача відповідальною особою за відшкодування шкоди, завданої потерпілому професійним захворюванням, яке мало місце на ОСОБА_1 РВО "Сільхозхімія", про що дійшов висновку Верховний Суд України у своїй постанові від 13.12.2017 по справі №309/3458/14-ц. Крім того, на думку, представника відповідача, позивач не має права звертатись до суду з позовом про визнання капіталізованих платежів, оскільки ОСОБА_2, який отримав професійне захворювання на підприємстві, є повнолітньою, правоздатною та дієздатною особою, який самостійно здійснює свої немайнові права, в тому числі щодо питань здійснення соціального захисту, охорони життя та здоров'я у процесі його трудової діяльності, а отже саме він має звертатись до суду за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства, а не позивач.

Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" є юридичною особою, що зареєстрована 23.12.1997 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 08.08.2013 № 1 354 145 0000 004987). Відповідач як роботодавець є страхувальником у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, як платник єдиного страхового внеску перебуває на обліку в ОСОБА_1 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

18 червня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про перебування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" в стані припинення.

20 червня 2018 року Бориспільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" з заявою вих. №703 про визнання капіталізованих платежів, в якій позивач просив товариство визнати та сплатити на користь відокремленого підрозділу ОСОБА_1 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі на загальну суму 138455,91 грн., які пов'язуються із забезпеченням щомісячних страхових виплат гр. ОСОБА_2, який знаходиться на обліку в позивача.

В обґрунтування вимог до ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" з приводу сплати капіталізованих платежів позивач послався на положення статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", статті 1205 Цивільного кодексу України та Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.

Розглянувши заяву позивача, відповідач, листом від 23.07.2018 вх. №465, фактично відмовив у визнанні та сплаті на користь відокремленого підрозділу капіталізованих платежів на загальну суму 138455,91 грн., в обґрунтування відмови зазначивши, що з документів доданих позивачем до заяви вбачається, що ОСОБА_2 отримав професійне захворювання 03.05.1989, в той час як ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" було створене 08.08.2013 шляхом реорганізації ПАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке в свою чергу було створене 23.12.1997 та не є правонаступником жодної юридичної особи, у зв'язку з чим відповідач є правонаступником лише тих зобов'язань, що виникли починаючи з 23.12.1997.

З матеріалів справи вбачається, що 03.05.1989 гр. ОСОБА_2 отримав професійне захворювання на ОСОБА_1 РВО "Сільхозхімія", що підтверджується Актом розслідування професійного захворювання/отруєння.

Згідно з випискою з Акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки (серія та номер не вказані), станом на дату огляду - 17.01.2006 ОСОБА_2 визначено ступінь втрати професійної працездатності - 20 відсотків у зв'язку з професійним захворюванням починаючи з 01.01.2006.

Постановою ОСОБА_1 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 02.03.2018 № 1031/10/10/66 потерпілому ОСОБА_2 призначено виплату щомісячної грошової суми в розмірі 814,83 грн., яку слід проводити з 01.03.2018 безстроково.

Згідно з розрахунком потреби в капіталізації платежів по ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" для відшкодування шкоди потерпілому на виробництві ОСОБА_2, складеному позивачем, з урахуванням середньої очікуваної тривалості життя цієї особи (14,16 роки), потреба в капіталізації платежів для витрат та відшкодування шкоди становить 138455,91 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем капіталізованих платежів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Стосовно тверджень представника відповідача про те, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" не є правонаступником ОСОБА_1 РВО "Сільхозхімія" та не несе будь-яких обов'язків, які виникли до 23.12.1997, судом встановлено наступне.

Згідно наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву документів: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статуту ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області від 19.12.1997 №7/85-ВП, розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації Київської області від 23.12.1997 №580, статуту ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", статуту ОСОБА_1 районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", свідоцтва про реєстрацію Обласного державного об'єднання по виконанню агрохімічних робіт "Київагрохім", розпорядження Київоблдержадміністрації від 06.04.1993 №129, убачається, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" є юридичною особою, заснованою 08.08.2013 шляхом об'єднання статутного капіталу учасників та є правонаступником ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке утворилось в результаті зміни назви ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" 12.10.2011, яке, в свою чергу, було створене 23.12.1997 шляхом реорганізації ОСОБА_1 районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" яке засноване 28.12.1995 на державній власності і підпорядковане Міністерству сільського господарства і продовольства України, в рамках членства в Обласному державному об'єднанні по виконанню агрохімічних робіт "Київагрохім", яке було створене 06.04.1993 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1993 №689.

Судом встановлено, що відповідачем був направлений до Архівного сектору ОСОБА_1 районної державної адміністрації Київської області запит від 18.09.2018 про надання копії рішення про реєстрацію ОСОБА_1 районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", до якого відповідачем було додано копії титульних аркушів Статуту, затверджених 28.12.1995 та 05.03.1997.

09 жовтня 2018 року до суду надійшла відповідь Архівного сектору ОСОБА_1 районної державної адміністрації Київської області від 08.10.2018 №05-05/167 на запит відповідача від 18.09.2018, згідно якої, в розпорядженнях ОСОБА_1 районної державної адміністрації за 1995-1996 роки не виявлено розпорядження про реєстрацію ОСОБА_1 районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім".

Разом з тим, на підставі доданих позивачем до матеріалів справі документів, судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Бориспільське підприємство "Райагрохім" було надано до ОСОБА_1 відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України довідку від 15.08.2001 про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого, в якій потерпілим зазначено ОСОБА_2

Як пояснив позивач, в позовній заяві, дана довідка обов'язково надається при передачі особових справ, потерпілих, відділенням виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення за узгодженням з комісією з прийому особових справ потерпілих і членів їх сімей та призначення соціальних послуг відповідно до затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України від 20.04.2001 №10 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату.

Також, в матеріалах справи наявний лист Приватного акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Райагрохім" від 20.06.2012 №24, яким товариство повідомило Бориспільське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо зміни найменування юридичної особи з ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" на ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім". Лист підписаний генеральним директором товариства ОСОБА_3.

Крім того, судом з метою повного та всебічного розгляду справи, на виконання частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, було досліджено наказ Фонду державного майна України від 04.03.1997 №241 "Про затвердження переліку об'єктів груп Б, В, Г, підготовка до приватизації державного майна яких буде проводитись в 1997 році", в переліку об'єктів, якого наявне Бориспільське районне ВО "Сільгоспхімія", код підприємства 5489336.

Водночас, з наданих відповідачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що ідентифікаційним кодом юридичної особи ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" та ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" є 05489336.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", як правонаступник ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке утворилось в результаті зміни назви ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", є правонаступником ОСОБА_1 районного ВО "Сільгоспхімія".

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 за №765 (далі - Порядок №765).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №1105-ХІV).

Згідно з статтею 3 Закону №1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Положеннями статті 4 Закону №1105-ХІV визначено, що страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування України, який є некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно наявному у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілому складає 138455,91 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

Як вже наголошувалось судом, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку.

Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-ХІV.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 у справі № 21-156а12.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та іншими матеріалами справи.

На момент розгляду справи в суді сума капіталізованих платежів у розмірі 138455,91 грн відповідачем не сплачена.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що правонаступництво відповідачем ОСОБА_1 районного ВО "Сільхозхімія" підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а також встановленими судом, на підставі наказу Фонду державного майна України від 04.03.1997 №241, обставинами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що позивач не має права звертатись до суду з позовом про визнання капіталізованих платежів, оскільки воно суперечить положенням законодавства та правовим висновкам Верховного Суду України.

Крім того, суд зазначає, що постанова Верховного Суду України від 13.12.2017 по справі №309/3458/14-ц, на яку, як на підтвердження своєї правової позиції, посилався представник відповідача в письмовому відзиві, не має жодного відношення до предмету розгляду даної справи, оскільки, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, 13.12.2017, винесла рішення у справі №309/3458/14-ц, предметом розгляду якої було стягнення боргу за договором позики.

Таким чином, посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду України від 13.12.2017 по справі №309/3458/14-ц, як на підтвердження свого твердження про те, що в випадку відсутності належних та допустимих доказів правонаступництва, неможливо визнати відповідача відповідальною особою за відшкодування шкоди, завданої потерпілому професійним захворюванням, є помилковим.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним таких витрат, таким чином підстави для стягнення судових витрат на його користь з відповідача відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відовідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" (код ЄДРПОУ: 05489336) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Бориспільське віділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі в сумі 138455 (сто тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області р/р 37175052000004980, МФО 821018, код ЄДРПОУ: 41437914.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.