Постанова

від 07.02.2019 по справі 810/4496/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4496/18 Головуючий у І інстанції - Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Бориспільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Бориспільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім", в якому просило стягнути суму капіталізованих платежів у розмірі 138455,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" з 18.06.2018 року перебуває в стані припинення. На обліку у Позивача знаходиться потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві, якому призначено страхову виплату згідно чинного законодавства. Так, Позивач зазначає, що страховий випадок профзахворювання потерпілого зафіксовано на Бориспільському РВО "Сільхозхімія" 03.05.1989 року, правонаступником якого є відповідач, у зв'язку з чим, для продовження страхових виплат потерпілому протягом його життя, повинна бути проведена капіталізація платежів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" (код ЄДРПОУ: 05489336) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Бориспільське віділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі в сумі 138455 (сто тридцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 91 коп. на розрахунковий рахунок Бориспільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області р/р 37175052000004980, МФО 821018, код ЄДРПОУ: 41437914.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що видача довідки Відповідачем та передача Відповідачем Позивачу документів, що підтверджують право ОСОБА_2 на страхові виплати, може свідчити про наявність між ОСОБА_2 та Відповідачем на момент передачі справи трудових, або інших відносин, в межах яких Відповідач був страховиком ОСОБА_2, однак не свідчить про правонаступництво Відповідача за Бориспільським РВО Сільхозхімія . Також, суд першої інстанції ігнорує надану Відповідачем копію статуту Бориспільського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт Райагрохім , затвердженого першим заступником Міністерства сільського господарства і продовольства України Б. М. Супіхановим 28 грудня 1995 року, в якому відсутні будь-які відомості про правонаступництво за будь-яким підприємством та відповідно до пункту 3.1 статті 3 якого підприємство набуває прав і обов'язків юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Позивач посилається на те, що Відповідач, як правонаступник ПрАТ Бориспільське підприємство Райагрохім , яке утворилось в результаті зміни назви ВАТ Бориспільське підприємство Райагрохім є правонаступником Бориспільського РВО Сільхозхімія , адже воно здійснювало передачу відділенню Фонду документів, що підтверджують право ОСОБА_2 на страхові виплати. Відповідач, як правонаступник має визнати та сплатити капіталізовані платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" є юридичною особою, що зареєстрована 23.12.1997 року (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 08.08.2013 № 1 354 145 0000 004987).

Відповідач як роботодавець є страхувальником у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, як платник єдиного страхового внеску перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

18 червня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис про перебування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" в стані припинення.

20 червня 2018 року Бориспільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" з заявою вих. № 703 про визнання капіталізованих платежів, в якій позивач просив товариство визнати та сплатити на користь відокремленого підрозділу Бориспільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі на загальну суму 138455,91 грн., які пов'язуються із забезпеченням щомісячних страхових виплат гр. ОСОБА_2, який знаходиться на обліку в Позивача.

В обґрунтування вимог до ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" з приводу сплати капіталізованих платежів позивач послався на положення статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", статті 1205 Цивільного кодексу України та Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Розглянувши заяву Позивача, Відповідач, листом від 23 липня 2018 року вх. № 465, фактично відмовив у визнанні та сплаті на користь відокремленого підрозділу капіталізованих платежів на загальну суму 138455,91 грн., в обґрунтування відмови зазначивши, що з документів доданих позивачем до заяви вбачається, що ОСОБА_2 отримав професійне захворювання 03.05.1989 року, в той час як ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" було створене 08.08.2013 року шляхом реорганізації ПАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке в свою чергу було створене 23.12.1997 року та не є правонаступником жодної юридичної особи, у зв'язку з чим відповідач є правонаступником лише тих зобов'язань, що виникли починаючи з 23.12.1997 року.

Також, судом першої інстанції встановлено, що 03 травня 1989 року гр. ОСОБА_2 отримав професійне захворювання на Бориспільському РВО "Сільхозхімія", що підтверджується Актом розслідування професійного захворювання/отруєння.

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки (серія та номер не вказані), станом на дату огляду - 17.01.2006 року ОСОБА_2 визначено ступінь втрати професійної працездатності - 20 відсотків у зв'язку з професійним захворюванням починаючи з 01.01.2006 року.

Постановою Бориспільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 02 березня 2018 року № 1031/10/10/66 потерпілому ОСОБА_2 призначено виплату щомісячної грошової суми в розмірі 814,83 грн., яку слід проводити з 01 березня 2018 року безстроково.

Згідно з розрахунком потреби в капіталізації платежів по ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" для відшкодування шкоди потерпілому на виробництві ОСОБА_2, складеному Позивачем, з урахуванням середньої очікуваної тривалості життя цієї особи (14,16 роки), потреба в капіталізації платежів для витрат та відшкодування шкоди становить 138455,91 грн.

У зв'язку з несплатою Відповідачем капіталізованих платежів, Позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", як правонаступник ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке утворилось в результаті зміни назви ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", є правонаступником Бориспільського районного ВО "Сільгоспхімія". Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілому складає 138455,91 грн., оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, вони підлягають стягненню з Відповідача в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765 (далі - Порядок № 765).

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-ХІV).

Згідно з статтею 3 Закону № 1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Положеннями статті 4 Закону № 1105-ХІV визначено, що страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування України, який є некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду, крім іншого, є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами абзацу 2 пункту 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого від нещасного випадку на виробництві та мали право на одержання від нього утримання, а також дітям потерпілого, народженим після його смерті.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно з розрахунком, який наявний у матеріалах справи, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 138455,91 грн.

Оскільки капіталізовані платежі сплачені не були, вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

При цьому, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників відповідно до Порядку № 765.

Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним у статті 1200 цього Кодексу мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи пункту 5 частини 1 статті 11 Закону № 1105-ХІV.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.

Тобто, заявлена Позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та іншими матеріалами справи.

На момент розгляду справи в суді сума капіталізованих платежів у розмірі 138455,91 грн. Відповідачем не сплачена.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 45 Закону № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача капіталізованих платежів є законним і обґрунтованим.

Щодо тверджень Відповідача у апеляційній скарзі про те, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" не є правонаступником Бориспільського РВО "Сільхозхімія" та не несе будь-яких обов'язків, які виникли до 23.12.1997 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статуту ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Київській області від 19.12.1997 року № 7/85-ВП, розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 23.12.1997 року № 580, статуту ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", статуту Бориспільського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", свідоцтва про реєстрацію Обласного державного об'єднання по виконанню агрохімічних робіт "Київагрохім", розпорядження Київоблдержадміністрації від 06.04.1993 року № 129, вбачається, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" є юридичною особою, заснованою 08.08.2013 року шляхом об'єднання статутного капіталу учасників та є правонаступником ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке утворилось в результаті зміни назви ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" 12.10.2011 року, яке, в свою чергу, було створене 23.12.1997 року шляхом реорганізації Бориспільського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім" яке засноване 28.12.1995 року на державній власності і підпорядковане Міністерству сільського господарства і продовольства України, в рамках членства в Обласному державному об'єднанні по виконанню агрохімічних робіт "Київагрохім", яке було створене 06.04.1993 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1993 року № 689.

Також, судом першої інстанції зазначено, що Відповідачем був направлений до Архівного сектору Бориспільської районної державної адміністрації Київської області запит від 18.09.2018 року про надання копії рішення про реєстрацію Бориспільського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім", до якого Відповідачем було додано копії титульних аркушів Статуту, затверджених 28.12.1995 року та 05.03.1997 року.

09 жовтня 2018 року до суду першої інстанції надійшла відповідь Архівного сектору Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 08.10.2018 року № 05-05/167 на запит Відповідача від 18.09.2018 року, згідно якої, в розпорядженнях Бориспільської районної державної адміністрації за 1995-1996 роки не виявлено розпорядження про реєстрацію Бориспільського районного державного підприємства по виконанню агрохімічних робіт "Райагрохім".

Разом з тим, на підставі доданих Позивачем до матеріалів справі документів, судом першої інстанції вірно встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Бориспільське підприємство "Райагрохім" було надано до Бориспільського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України довідку від 15.08.2001 року про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого, в якій потерпілим зазначено ОСОБА_2

Вказана довідка обов'язково надається при передачі особових справ, потерпілих, відділенням виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення за узгодженням з комісією з прийому особових справ потерпілих і членів їх сімей та призначення соціальних послуг відповідно до затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 10 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату.

Також, в матеріалах справи наявний лист Приватного акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Райагрохім" від 20.06.2012 року № 24, яким товариство повідомило Бориспільське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо зміни найменування юридичної особи з ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" на ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім". Лист підписаний генеральним директором товариства М.В. Кобець.

Крім того, судом першої інстанції з метою повного та всебічного розгляду справи, на виконання частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, було досліджено наказ Фонду державного майна України від 04.03.1997 року № 241 "Про затвердження переліку об'єктів груп Б, В, Г, підготовка до приватизації державного майна яких буде проводитись в 1997 році", в переліку об'єктів, якого наявне Бориспільське районне ВО "Сільгоспхімія", код підприємства 5489336.

У той же час, з наданих Відповідачем витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що ідентифікаційним кодом юридичної особи ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" та ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім" є 05489336.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", як правонаступник ПрАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", яке утворилось в результаті зміни назви ВАТ "Бориспільське підприємство "Райагрохім", є правонаступником Бориспільського районного ВО "Сільгоспхімія", з чим погоджується колегія суддів.

Також, посилання Відповідача на норми Цивільного кодексу колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Закони № 2464, № 1105-XIV та Порядок № 765 є спеціальним у даних правовідносинах та не суперечать вимогам Цивільного кодексу.

Так, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного Кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на те, що припинення юридичної особи внаслідок ліквідації, не передбачає правонаступництва, у відношенні зобов'язання про відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого це правило не діє в повній мірі, оскільки, в силу статті 609 Цивільного кодексу України, передбачається капіталізація платежів з метою їх наступних періодичних виплат, яка здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи поняття публічно-правового спору в постанові від 30.05.2018 року у справі № 822/1472/17, зазначила, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV, джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідним актом Кабінету Міністрів України, чинним як на час виникнення спірних відносин, так і нині, є Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Бориспільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Київській області та наявність правових підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільське підприємство "Райагрохім" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 07.02.2019 року.