Рішення

від 29.10.2018 по справі 2340/3192/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2018 року справа № 2340/3192/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Протектор+» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування рішення,

встановив:

08 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Протектор+» (вул. Енергетична, 2 Б, м. Умань, Черкаська область, ідентифікаційний код 37513255) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 39392109) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.07.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.07.2018 ГУ ДФС у Черкаській області прийнято безпідставно та неправомірно, є необгрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає скасуванню, оскільки на даний час, внаслідок шахрайських дій осіб, які здійснювали діяльність від імені компанії-нерезидента Ammonsil Summat Tires , що підтверджується повідомленням Департаменту поліції Бангкока (поліцейська дільниця Тон г- Лор, штаб-квартира № 1) від 25.05.2018 про розслідування справи щодо підозрюваних ОСОБА_1 Суммарт (Aumpomsin Summart) та інших осіб про заволодіння шахрайським способом коштами, отриманими від ТОВ Протектор+ (Україна), як попередня оплата за автомобільні шини в сумі, еквівалентній 1 102 259,50 тайських бат, товари по операції з імпорту автомобільних шин в адресу ТОВ Протектор+ не надійшли.

Крім того позивач зазначив, що відповідно до абзацу 5 статті 6 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , якщо перевищення строків імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин. Таким чином, відсутність на даний час поставки товарів згідно контракту від 11.08.2017 № AS 7483-17 від компанії Ammonsil Summat Tires на адресу TOB Протектор+ форс-мажорними обставинами, які виникли внаслідок шахрайських дій осіб, які здійснювали діяльність від імені компанії-нерезидента Ammonsil Summat Tires , що відобразилися у створенні фіктивної компанії Ammonsil Summat Tires (Таїланд).

Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 10.09.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте на підставі акту перевірки від 04.07.2018 № 267/23-00-14-0508/37513255 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Протектор+ з питань дотримання вимог валютного законодавства , у висновках якого, зокрема встановлено порушення: статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині порушення строків надходження валютної виручки за імпортним контрактом від 11.08.2017 № AS 7483-17 в сумі 12 449,40 доларів США - на 93 дні, в сумі 16 599,20 доларів США - на 78 днів та на 12 449,40 доларів США - на 64 дні.

Ухвалою суду від 05.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у адміністративній справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

ТОВ Протектор + зареєстроване 03.02.2011, ідентифікаційний код 37513255, місцезнаходження юридичної особи: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Енергетична, 2 Б.

Уповноваженою особою відповідача на підставі направлення від 21.06.2018 №1058/23-00-14-0508 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Протектор+ з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 11.08.2017 № AS 7483-17 за період з 11.08.2017 по 21.06.2018.

За результатом перевірки складено акт №267/23-00-14-0580/37513255 від 04.07.2018, у висновках якого зокрема встановлено порушення статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині порушення строків надходження валютної виручки за імпортним контрактом від 11.08.2017 № AS 7483-17 в сумі 12 449,40 доларів США - на 93 дні, в сумі 16 599,20 доларів США - на 78 днів та на 12 449,40 доларів США - на 64 дні.

На підставі акту перевірки №267/23-00-14-0580/37513255 від 04.07.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення №0007081405 від 16.07.2018, яким до ТОВ Протектор+ застосовано штраф у розмірі 255865,10 грн.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення необґрунтованим, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Строки розрахунків в іноземній валюті, а також відповідальність за порушення граничних строків зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів регулює закон України Про порядок здійснення операцій в іноземній валюті № 185/94-ВР від 23.09.1994 року (далі - Закон № 185/94-ВР).

Статтею 1 Закону № 185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з ст. 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, законодавством визначено тільки два можливі випадки зупинення нарахування пені.

Суд зазначає, що в ході проведення документальної перевірки та до адміністративного позову висновки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження законодавчо встановлених строків надходження імпортованих товарів, а також документи про звернення ТОВ Протектор+ до суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента не надавались.

До перевірки ТОВ Протектор+ надано заяву від 23.01.2018 № 23/01-1 до Повноважного Посла України в Королівстві Таїланд щодо можливих махінацій зі сторони Ammonsil Summat Tires (Таїланд) та відповідь товариству від Посла ОСОБА_2 (лист від 29.01.2018 № 61516/19-200-146), в якій зазначено, що Посольством України в Королівстві Таїланд направлено ноту на адресу Департаменту з розвитку бізнесу Міністерства торгівлі Таїланду з проханням провести перевірку компанії Ammonsil Summat Tires та надати дані щодо її власників та інші.

На додаток до листа Посольства від 29.01.2018 № 61516/19-200-146, листом від

21.02.2018 № 61516/19-200-232 Послом повідомлено, що за результатами проведеної роботи було встановлено, що інформація про компанію Ammonsil Summat Tires відсутня в базі даних Міністерства торгівлі Таїланду та готується звернення до відповідних державних органів Таїланду про можливе шахрайство зі сторони вказаної компанії.

Також, до суду ТОВ Протектор+ надано повідомлення Департаменту поліції Бангкока (поліцейська дільниця Тонг-Лор, штаб-квартира № 1) від 25.05.2018 про розслідування справи щодо підозрюваних ОСОБА_1 Суммарт (Aumpomsin Summart) та інших осіб про заволодіння шахрайським способом коштами, отриманими від ТОВ Протектор+ (Україна) як попередня оплата за автомобільні шини в сумі, еквівалентній 1 102 259,50 тайських бат. Станом на дату надання вказаного повідомлення (25.05.2018) розслідування справи продовжується.

Що стосується доводів позивача про те, що шахрайські дії осіб, які здійснювали діяльність від імені компанії-нерезидента Ammonsil Summat Tires , що відобразилися у створенні фіктивної компанії Ammonsil Summat Tires (Таїланд) є форс-мажорними обставинами, суд зазначає таке.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності, в тому числі й щодо вибору контрагента, покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини.

Позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договору зі спірним постачальником. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а аргументи представника відповідача підтвердилися матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Враховуючи позицію відповідача та доведення ним правомірності вчинення дій у розумінні ст. 2 ч. 2 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Протектор+» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко